ЗЛО НА ПЕРЕХРЕСТЯХ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ. ГОГОЛІВСЬКЕ БАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ – Тези робіт
Новокшанова Олена Сергіївна
Учениця 11 класу Першої української гімназії ім. М. Аркаса Миколаївської області
Останнім часом посилюється науковий інтерес до козацтва в економічній, історичній, політичній, педагогічній, художньо – естетичній та інших сферах. Усе більше з’являється досліджень, присвячених традиціям козацтва, їхньому виховному впливу на молодь. Звертання до даної теми пов’язане з рядом причин: зацікавленим відношенням до минулого, прагненням зрозуміти, що назавжди залишилося в історії, а що ще можна відродити, зі спробами вдихнути нове життя в історію козацтва.
Актуальність дослідження пов’язана з переглядом історичних подій і явищ у ході кризових змін, у тому числі – з переосмисленням ролі й сутності козацтва, а також літературного перетворення даного феномену. Російська класична література донесла до сучасного читача більш моральну силу, закладену в традиціях, менталітеті козацтва, його патріотизм, волелюбність, сміливу відвагу, що привертає увагу до козаків, до їхньої драматичної історії, відбитої в мистецтві слова, і в XXI столітті. Дана робота присвячена вивченню світу козацтва й специфіці його художнього зображення у творчості М. В. Гоголя.
Наукова новизна роботи полягає в комплексному вивченні теми козацтва у творах М. В. Гоголя. З урахуванням багатогранності, по суті, неозорості обраної теми, в роботі основна увага зосереджена на маловивчених аспектах (зображення малоросійського козацтва). Новизну забезпечило й залучення великого кола історичних джерел, що допомагали висвітлити міру точності в зображенні козацтва, а в ряді випадків і відоме відхилення від фактів, що диктувалося естетичними завданнями, установками, прагненням показати глибинну сутність подій, явищ.
Об’єктом аналізу стали добутки М. В. Гоголя. Предметом дослідження виступає художній світ козацтва (просторово-тимчасові координати, соціально-побутові, станові, етнічні, традиційно – ритуальні, повсякденні, героїчні та інші характеристики).
Мета роботи полягає у вивченні специфіки естетичного світу козацтва, його домінант, константних ознак, що варіюються у творчості корифея російської літератури.
Для досягнення зазначеної мети в роботі ставляться наступні завдання:
– розглянути тему козацтва в соціокультурному та літературному процесі ХІХ-ХХ століть;
– показати специфіку феномену козацтва;
– визначити яку роль відводив Гоголь козакам в історії Росії;
– розкрити художні аспекти наступності теми козацтва у творчості письменника.
Основні положення дослідження:
1. Тема козацтва в культурно-історичному, літературному контексті XVIH-ХХІ ст. займає важливе місце й тісно пов’язана із проблемою вибору шляху Росії, її місії та ролі. У суспільстві відношення до козаків було суперечливим, багато в чому обумовленим самою складністю феномену козацтва, що по-різному проявлялася в його різних локальних підвидах і на різних історичних етапах.
2. Для Гоголя тема козацтва була однієї з основних.
3. Гоголь зображував драматизм доль козацтва, що виходить із самого “перебування” козацтва на кордонах – територіальних, станових, етнічних, історичних.
4. Письменник зобразив малоросійське козацтво. Він висвітив моральні установки, звичаї, світогляд козацтва, самобутність, його оригінальність.
5. Порівняння донських та малоросійських козаків.
6. Пошук відродження козацтва і в наші дні (прикладом цього є одна із вибраних організацій саме в Україні).
Поставленими метою й завданнями обумовлений і вибір методу дослідження, що базується на принципах системно – цілісного аналізу добутків письменника, складається із емпіричного методу, аналізу та пошуку інформації.
Практична значимість роботи полягає в тому, що матеріал і результати дослідження можуть використовуватися в процесі викладання історії російської літератури ХІХ-ХХ століть у вищій школі, у навчальних посібниках і спецкурсах, на уроках літератури в старших класах середніх шкіл, ліцеїв і гімназій.
Висновки. Відзначимо, що М. В. Гоголь у розкритті теми козацтва виходив з “рамковості” самого явища козацтва. Великий російський письменник зображував драматизм доль козацтва, джерела якого закладені в самому становищі козацтва, що завжди перебувало на різного роду кордонах: між своїми й чужими, між мирною працею і військовою службою, між народом і верхами і т. д.
Гоголь побачив трагізм в зменшенні значимості козацтва, у втраті патріархальних основ, героїчного духу, що йшов у минуле. Але зображуючи малоросійських козаків письменник звертає увагу і на їхні естетичні вподобання, в першу чергу, як простих людей, їхні почуття: любов, вірність, гнів, братерство, відвагу.
Описуючи козаків, М. В. Гоголь не забуває про їхні закони життя, за якими вони повинні були жити, і вбивство рідного сина зі сторони Тараса Бульби оцінювалось як ще один обов’язок козака, який вірний насамперед Батьківщині, а не своїм людським почуттям. Вдалим є і образність у “Вечорах на хуторі біля Диканьки”. Автор не вказує на руйнування Січі у прямому смислі, він майстерно приховує цей момент для цензури, даючи змогу читачеві додумати мету приходу козаків до імператриці.
Таким чином, нами зроблено висновок, що М. В. Гоголь бачив світ козацтва по-своєму. Він намагався передати якомога більш привабливо становище козацтва як під час його розквіту, так і під час втрати його вагомості в самому суспільстві в цілому. Але цей факт зовсім не заперечує замилування Гоголя козацьким вільним життям, де панують патріотизм та прагнення до незалежного існування.
Козацтво для Гоголя стало символом двох протилежних складових його власного характеру – естетичної меланхолії та бурхливого патріотизму.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)