СЕМАНТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ ПОРІВНЯЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ, ЩО ФУНКЦІОНУЮТЬ В ЦИКЛІ ПОВІСТЕЙ М. В. ГОГОЛЯ “ВЕЧОРИ НА ХУТОРІ БІЛЯ ДИКАНЬКИ”

Порівняльні конструкції, які у великій кількості функціонують у мові персонажів “Вечорів”, є яскравим експресивно забарвленим мовним, а точніше – мовленнєвим матеріалом. Вони віддзеркалюють уявлення, фонові знання, оцінки та ідеали українського народу, природні здібності його до встановлення асоціативних зв’язків між різними характерами людей, а також людей і тварин, ознаками предметів і настроями або станами, у яких може перебувати людина, тощо.

В повістях М. В. Гоголя більшість порівняльних фразеологічних словосполучень “персоніфікована” – вони характеризують мовленнєвими засобами персонаж, якому належать. При цьому письменник використовує існуючі фразеологізми або утворює свої.

За значеннями фразеологічні порівняльні словосполучення можна класифікувати на такі, що передають стан людини, використовуючи при цьому порівняння зі станом неживих істот (“краснеть, как горячий уголь”, “щеки расцвели, как мак”, “сердце колотилось, как мельничная ступа”), швидкість пересування (“падать на дно, как ключ”, “передвигаться, как пароход”, “бежать, как стрела из лука”, “повалиться на землю, как сноп”) тощо.

Порівняльні фразеологічні словосполучення можуть приєднуватись сполучником “как” з такими значеннями:

А) висловлення станів людини

“Супруга нашего Черевика сидела, как на иголках…” /”Сорочинський ярмарок”/.

“Сердце его колотилось, как мельничная ступа…” /Там само/.

“… краснеет, как горячий уголь” /”Вечір проти Івана Купала”/.

Б) побажання щасливої долі

“Пусть их живут, как веники вьют!” /”Сорочинський ярмарок”/.

В) характеристика можливостей та дій людини

“- Я не могу через не? плавать легко и вольно, как рыба” /”Майська ніч, або утоплена”/.

“… и вслед за ними, как пароход, задымился винокур” /Там само/.

Г) зображення вигляду людини

“… щеки у него расцвели, как мак: теперь он не Цыбуля, а буряк – или, лучше, сама красная свитка…” /”Сорочинський ярмарок”/.

Подібні значення мають і фразеологічні порівняльні словосполучення, які приєднуються сполучником “словно”, але серед них частіше зустрічаються авторські порівняння, які за значеннями проекуються на історичні події або соціальні групи людей. Наприклад, в повісті “Вечір проти Івана Купала”:

“Вот уже в ясный морозный день красногрудый снегирь, словно щеголеватый польский шляхтич, прогуливался по снеговым кучам, вытаскивая зерно…”

“Начали жить Пидорка да Петрусь, словно пан с панею.”

“Скирды хлеба то сям, то там, словно козацкие шапки, пестрели по полю.”

Дослідження фразеологічних порівняльних словосполучень, які М. В. Гоголь використав у повістях “Вечорів на хуторі біля Диканьки”, дозволило нам розробити їх значннєву класифікацію.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

СЕМАНТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ ПОРІВНЯЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ, ЩО ФУНКЦІОНУЮТЬ В ЦИКЛІ ПОВІСТЕЙ М. В. ГОГОЛЯ “ВЕЧОРИ НА ХУТОРІ БІЛЯ ДИКАНЬКИ”