СПІЛЬНІ ТЕМИ ТА ФОЛЬКЛОРНІ ДЖЕРЕЛА У ТВОРЧОСТІ М. В. ГОГОЛЯ ТА Г. Ф. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА – Тези робіт
Чкалова Марія Олександрівна
Учениця 11 класу Харківського університетського ліцею
Актуальність теми. У історії української літератури є теми і проблеми, які за своєю значимістю і складністю вимагають проведення грунтовного дослідження. До таких тем відносять, зокрема, тему взаємного впливу української та російської літератур ХІХ ст. Актуальним у цій проблемі є дослідження спільності тем та фольклорних джерел у творчості М. В. Гоголя та Г. Ф. Квітки-Основ’яненка.
Метою даної роботи є виявлення взаємовпливу творів М. В. Гоголя та Г. Ф. Квітки-Основ’яненка; проведення порівняльного аналізу їх творів. У ході виконання роботи намагалися встановити спільні теми та фольклорні джерела у творчості вказаних письменників.
Для досягнення поставленої мети необхідно було:
– прочитати художні твори М. В. Гоголя та Г. Ф. Квітки-Основ’яненка;
– вивчити монографії та критичну літературу, у якій розглядалися подібні теми;
– провести порівняльний аналіз творів письменників;
– дослідити питання спільності тем та фольклорних джерел у художніх творах;
– підібрати приклади для ілюстрації запропонованих думок.
Об’єкт дослідження: спільні теми та фольклорні джерела у творчості М. В. Гоголя та Г. Ф. Квітки-Основ’яненка.
Предмет дослідження: спільність тем художніх творів М. В. Гоголя та Г. Ф. Квітки-Основ’яненка.
Метод дослідження: порівняльний аналіз художніх творів. Наукова новизна отриманих результатів:
1. Виявлення спільних тем у творах М. В. Гоголя та Г. Ф. Квітки-Основ’яненка.
2. Встановлення паралелей між використанням фольклорних джерел у творах М. В. Гоголя та Г. Ф. Квітки-Основ’яненка.
3. Ілюстрування прикладами власних думок із художніх творів М. В. Гоголя та Г. Ф. Квітки-Основ’яненка.
Практичне значення отриманих результатів. Нові наукові результати, отримані під час виконання роботи, можуть бути використані для вивчення творів М. В. Гоголя та Г. Ф. Квітки – Основ’яненка на уроках літератури, для порівняльного аналізу на уроках позакласного читання, а також при виконанні дипломних робіт студентами філологічних факультетів.
Висновки. У ході виконання роботи були встановлені спільні теми та фольклорні джерела у творчості М. В. Гоголя та Г. Ф. Квітки-Основ’яненка.
Визначено взаємовплив у творах Миколи Васильовича Гоголя та Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка, який виявився у зображенні життя українського народу, у виборі вишуканих, оригінальних гумористичних дотепних ситуацій, зумовлених своєрідним баченням та світосприйняттям обох письменників і талановитим відтворенням життя улюблених героїв.
Досліджено, що і М. В. Гоголь, і Г. Ф. Квітка-Основ’яненко дотримувалися у своїй творчості принципу – правдиво описувати реальні події, деталізувати ситуації, типізувати образи. Визначено, кому із письменників вдалося це зробити краще.
Виділено вплив народної моралі й етики на формування поведінки й світогляду героїв повістей і оповідань М. В. Гоголя та Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, яка проявлялася на Слобожанщині.
Виділено спільні та контрастні вислови, що ставали улюбленими після написання творів. Прокоментовано особливості мови письменників, їх схожість та відмінність.
В цілому зроблено висновок, що в своїй творчості Г. Ф. Квітка-Основ’яненко був близьким до творчості М. В. Гоголя – великого майстра та художника слова. Тому так органічно і своєрідно в кількох комічних повістях Г. Ф. Квітки-Основ’яненка відбився вплив М. В. Гоголя, який допоміг українському прозаїкові перемагати консервативний дидактизм і правдиво відображати живі образи і картини українського побуту, а також глибоко проникнути в суть народної казки і веселого анекдоту.
Відзначена чарівність і простота героїв, моральна краса їх патріотичних подвигів і мізерність дрібновласницьких людських забаганок, велич їх національних та суспільних ідеалів і владу речей над свідомим вибором героїв, любов до Вітчизни і зрада Батьківщині, невичерпний гумор і комізм, яким наповнені всі гумористичні твори М. В. Гоголя і Г. Ф. Квітки-Основ’яненка – все це виступає різким контрастом сучасній письменникам феодально-кріпосницькій дійсності.
Зазначено, що твори М. В. Гоголя та Г. Ф. Квітки-Основ’ненка мали помітний вплив на літературу XIX століття, що виразилося у розширенні тематичних і жанрових обріїв молодої української літератури, в утвердженні її на позиціях реалізму. Художньо-історичні твори, маючи в кращих своїх виявах незаперечну пізнавальну й естетичну вартість, сприяли зростанню народної самосвідомості. Вони утверджували високі моральні якості людей з народу, служили пошукам образу позитивного героя, сильного, героїчного характеру.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)