Тематика і проблематика поеми “Мідний вершник”

Тематика

Зіткнення влади і звичайної людини – головна тема поеми “Мідний вершник”. У цьому творі О. С. Пушкін розмірковує над роллю особистості в долі цілої держави.

Мідний вершник уособлює Петра Першого, чиє правління було наближено до деспотизму і тиранії. Його рукою були введені реформи, що повністю міняють хід звичайний російського життя. Але коли рубають ліс, неминуче летять тріски. Чи може маленька людина знайти своє щастя, коли такий ось лісоруб не зважає на його інтересами? Поема відповідає – ні. Зіткнення інтересів влади і людей в такому випадку неминуче, звичайно, останні залишаються в програші. О. С. Пушкін розмірковує про будову держави в петровські часи і про долю окремого взятого героя в ньому – Євгенія, приходячи до висновку, що імперія жорстока до людей в будь-якому випадку, а чи варто її велич таких жертв – питання відкрите.

Також творець звертається до теми трагічного втрати близької людини. Євген не витримує самотності і горя втрати і не знаходить, за що ж зачепитися в житті, якщо немає любові.

Проблематика

У поемі “Мідний вершник” О. С. Пушкін піднімає проблему особистості і держави. Вихідцем з народу є Євген. Він звичайнісінький дрібний чиновник, живе впроголодь. Душа його сповнена високих почуттів до Параша, про одруження з якою він марить. Обличчям держави стає монумент Мідного вершника. У забутті розуму молода людина набредает додому, в якому жив до загибелі коханої і до свого божевілля. Погляд його натикається на пам’ятник, а хворий розум оживляє статую. Ось воно, неминуче зіткнення особистості та держави.

Але вершник озлоблено женеться за Євгеном, переслідує. Як посмів герой нарікати на імператора?! Реформатор думав більш масштабно, розглядаючи плани на майбутнє в повнометражному вимірі, як з висоти пташиного польоту він дивився на свої творіння, які не вдивляючись в людей, яких захльостували його нововведення. Народ часом страждав від рішень Петра, так само, як зараз часом страждає від правлячої руки. Монарх спорудив прекрасне місто, який під час повені 1824 року стало цвинтарем для багатьох жителів. Але він не зважає на думку звичайних людей, створюється відчуття, що своїми думками він пішов далеко вперед свого часу, і навіть через сто років не всі змогли осягнути його задум. Таким чином, особистість ніяк не захищена від свавілля вищих осіб, її права грубо і безкарно зневажаються.

Проблема самотності теж турбувала автора. Герой не виніс і дня життя без другої половини. Пушкін розмірковує, як же ми все-таки вразливі і ранимі, як розум не міцний і схильний до страждання.

Проблема байдужості. Городянам ніхто не допоміг евакуюватися, наслідків буревію теж ніхто не виправляв, а компенсації сім’ям загиблих і соціальна підтримка постраждалих і не снилися чиновникам. Державний апарат виявив дивовижну байдужість до долі підданих.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Тематика і проблематика поеми “Мідний вершник”