Проблематика поеми “Чорна людина”

Розчарування. Головне питання, яке піднімає автор – критичний погляд з боку на власну нікчемність. Якесь підведення підсумків життя. Людина в циліндрі не є уособленням смерті, не хоче завдати шкоди ліричного героя. За допомогою його образу поет хоче подивитися на себе з боку, усвідомити, як він живе. Вірш стало повномасштабної сповіддю Єсеніна перед смертю. Відповідно, перед нами відкривається головна проблема “Чорного людини” – розчарування в собі.

Алкоголізм. В епілозі автор розвіяв похмурі фантазії, його суддя виявився веденням, алкогольним кошмаром. Він досить самокритично зауважує, що воював з дзеркалом, тобто чорна людина – його альтер его, яке обличало саме себе. Інші міркування приходять до нього під впливом алкоголю, і очевидно, що ефект галюцинації на якийсь час повністю заволодів оповідачем. Та й сам він зізнається, що вже хворий цим.

Розвінчання любові. “Погана дівчинка сорока з гаком років” – це Айседора Дункан, танцівниця, з якою у Єсеніна був роман. Він закінчився, а поет зрозумів, що помилявся в своїх почуттях, а, може, і в коханої. У будь-якому випадку він саркастично висміює свою пристрасть, показуючи контраст між тим, кого він представляв, і тим, з ким був насправді.

Розчарування в творчості. Лірику свою автор називає “дохлої і томної”, підкреслюючи, що вона служить лише для зваблювання прищавих курсисток.

В чому сенс?

Ввівши в книгу двійника, який, за задумом письменника, наговорює про ліричного героя найжахливіші речі, поет викриває всі свої вади. А. С. Пушкін якось писав про труднощі прилюдно сповіді, і, хочеться сказати, що Єсеніну вдалося до кінця висловити свою щирість у цій справі, незважаючи на складність. Він не пошкодував ні любові, ні творчості, ні себе самого. Сенс поеми “Чорна людина” в спробі полегшити душу перед смертю. Автор вірив лише в одного бога – мистецтво, тому йому він і підніс останнім покаяння.

Душа його була випалена, як поле, яке він хотів розповісти Шагані. Він по черзі поглумиться над усім, що йому дорого, і спустошує серце, не хоче більше відчувати болю і розчарування. Творчість його висушило, бурхливе життя спалила, адже він жив за трьох – так багато в його долі було вражень. Але він не пішов безслідно, в останні рядки він вдихнув всю свою сутність, надавши їй безсмертя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Проблематика поеми “Чорна людина”