ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ. ЧОРНА РАДА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст

√ Пантелеймона Олександровича Куліша (7 серпня 1819 р. – 14 лютого 1897 р.) знають як письменника, поета, драматурга, перекладача з багатьох європейських мов, літературознавця та критика, фольклориста, історика, етнографа, педагога, видавця і громадського діяча.

√ Займався розвитком культури та історії України:

– видав “Граматику” (1857) – правопис укр. мови – “кулішівку”, якою користувалися до 1917 р.;

– “Записки о Южной Руси” (1856-1857) у двох томах;

– “Чорна рада” (1859): перший історичний роман українською мовою.

√ Турбота про розвиток жанру історичної прози вилилася у появу Власних історичних творів: роман “Михайло Чарнишенко, або Малоросія вісімдесят літ назад”, оповідання “Орися”, нариси з історії України та оповідання “Мартин Гак”, “Січові гості”, “Брати”.

– “Чорна рада”. Хроніка 1663 року” (1857) – твір, який за жанром одні дослідники відносять до роману (більше ознак на його користь), а інші – до повісті. Він вважається Першим в українській літературі історичним романом (роман-хроніка, пригодницький роман).

√ Головна ідея – закріплення думки про необхідність національної злагоди українців, підкреслення важливості національної еліти (освіченої і культурної, державотворчої).

√ Композиція: роман складається з 18 частин.

! Композиційний прийом – образ дороги, якою полковник Шрам із сином прямують із Правобережної України на Лівобережну до наказного гетьмана Якима Сомка.

√ Сюжет роману динамічний, напружений. На історичному тлі (головна – політична лінія – вибори гетьмана) розвивається романтична сюжетна лінія (другорядна) – кохання Петра Шраменка та Лесі Череванівни.

√ Персонажі умовно поділяються на Дві групи:

– реальні історичні постаті: Павло Тетеря, Яким Сомко, Іван Брюховецький;

– вигадані автором: Козак Черевань, Васюта, Матвій Гвинтовка, Вуяхевич, Кирило Тур, полковник Шрам, Петро, Леся та ін.

! Центральний у романі – образ соціальних низів як узагальнений демократичний образ українського народу.

√ Змальовані з антипатією:

Брюховецький, Васюта, Вуяхевич:

“Мізерна пиха розгорнулась усюди по гетьманщині. Почали знатні козаки жити на лядський кшталт із великої розкоші… О, неситая жадоба старшинування!”.

√ Змальовані із симпатією:

– Батько і син Шрами: “орел не козак”, “не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати”;

– Яким Сомко: “одтиснем ляхів до самої Случі – і буде велика одностайна Україна”;

– старець-кобзар: “душа його жила не на землі, а на небі”;

– Кирило Тур: “Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного”.

– Леся Череванівна: “Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті – так усякому на душі мов сонечко світить”.

√ Художні особливості роману: порівняння, прислів’я і приказки, авторські неологізми, народні пісні, використання сну як композиційного прийому, а також прямого авторського звертання-роздуму.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ. ЧОРНА РАДА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст