Куліш “Чорна рада” – аналіз

Пантелеймон Куліш написав роман “Чорна рада” двома мовами: українською та російською. Вперше “Чорну раду” надрукували в 1857 році саме українською мовою. Часовий відрізок подій, які відбуваються в романі – це часи, коли Правобережна територія України стала підкорятися Польщі. Саме в той час на посаду гетьмана мітили одразу декілька козаків, деякі з них вели далеко не чесну боротьбу.

Аналіз твору П. Куліш “Чорна рада”
    Автор: Пантелеймон Куліш; Рік видання: 1857; Повна назва (підзаголовок): Хроніка 1663 року; Літературний жанр (рід): історичний епос; Жанр “Чорної ради”: історичний роман;

Суть та ідея твору: Куліш намагається донести до кожного українця, незалежно від його місці у суспільстві, що тільки разом ми зможемо побудувати для нашої нації успішне майбутнє, тільки об’єднавшись і доклавши чималі зусилля ми можете пишатися нашої країною – Україною!

Тема твору “Чорна Рада”: історичні події 1663 року які відбулись у місті Ніжин.

У творі вдало переплітаються дві сюжетні лінії: любовна та соціальна.

Відмінність роману “Чорна рада” від справжніх історичних подій 1663 року:

    Опис мандрів Шрама; Перебування Шрама ну хуторі Хмарище; Зустріч Лесі з Петром; Бій Кирила з Петром; Внутрішні любовні переживання Лесі.
Основна проблематика твору “Чорна рада”
    Взаємини різних слоїв населення (біднота та панство); Справжня чоловіча честь, вірність козацькому обряду та слову; Ненависть та кохання, вірність та зрада людьми; Класичні відносини “батьки-діти”; Цінність кожного людського життя, незалежно від статуси людини в суспільстві; Історичні події, які проходили в Україні 1663 року; Політичні та ідеологічні стосунки між Росією та Україною; Роль та місце Запорозької Січі на політичній та соціальній арені; “Є усяка кара і награда від Бога”, головне залишатися людиною. Передача історичних постатей України до сучасників. Патріотизм та зрада.

Пантелеймон Куліш намагається донести до читача проблематику стосунків між старшиною і козаками, між запорожцями та городовими козаками.

Своєрідною метафорою у творі є дорогу, в яку вирушає Шрам зі своїм сином. За період подорожі вони зустрічаються з усіма “проблемами українського народу”, які їм приходиться вирішувати. Символізм дуже чітко просліджується у романі.

Головні герої роману Куліша “Чорна рада”
    Яким Соломко – переяславський полковник, гетьман Лівобережної України; Васюта Золотаренко – полковник з Ніжина; Московський князь на прізвище Гагін; Полковник Шрам (Чепурний); Михайло Черевань: господар хутора, козак; Божий чоловік; Вуяхевич; Павло Тетеря – гетьман правобережної України; Іван Брюховецький – діючий гетьман Запорозької Січі; Кирило Тур – курінний отаман; Петро Шраменко – син полковника Шрама (Чепурного); Меланія і дочка Леся; Матвій Гвинтовка.
Короткий сюжет роману “Чорна рада” по тезам (розділам)

Шрам з Петром приїздять на Хмарище до Череваня. Петро знайомиться з родиною Череванів. Шрам хоче заручити свого сина з дочкою Череваня (Петра з Лесею). Розмова Череваня і Шрама з незадоволеними міщанами у Києві. Далі Леся знайомиться з Кирилом Туром. Сцена у Києво-Печерській лаврі де зустрічається Сомко с Череванем та Шрамом. Натяк Кирила Тура на викрадення Лесі (дочки Череваня). Викрадення Лесі та двобій між Петром (Шрамаренком) і Кирилом Туром. Шрам на Хуторі в гостях у Гвинтовки. Зустріч Петра з Кирилом. Покарання Кирила Тура в урочищі Романовський Кут. Перепитії та Чорна рада в Ніжині. Чернь розуміє, що її нагло обдурили. Тур пропонує врятувати Сомка ціною свого життя, але Сомко відмовляється. Павло Тетеря засуджує до смертної кари старого Шрама. Леся та Петро одружуються.

Композиція роману “Чорна рада”

Роман вміщує 18 розділів. Пантелеймон Куліш дуже грамотно використав дорогу головних героїв та саме через цей образ передав все те, що його тривожило. За допомогою дороги він знайомиться читача з головними героями, розкриває цих героїв як особистостей та рухає сюжет твору.

    Експозиція “Чорної ради”: знайомство читача з головними героями роману та введення його в дух тієї історичної епохи. Зав’язка “Чорної ради”: Прагнення старого Шрама до об’єднання усього козацтва та підтримка Якима Сомка. Кульмінація “Чорної ради”: безпосередньо самі події Чорної ради під Ніжином, в результаті якої Яким Сомко потрапляє до в’язниці, а Брюховецький стає гетьманом. Розв’язка “Чорної Ради”: Шрам і Сомко вмирають, Петро та Леся одружуються.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Куліш “Чорна рада” – аналіз