Короткий зміст Погорельський “Чорна курка, або Підземні жителі”
Твір “Чорна курка, або підземні жителі”, створене російським письменником Антоній Погорєльський, оповідає про те, які чудові події відбувалися в житті простого гімназиста.
Альоша добре вчився і ладнав з вчителями і своїми однолітками. Хлопчик прив’язався до курки, яка була вся чорна. Ось одного разу він врятував свою улюбленицю, викупив її життя у кухарки на золоту монетку. Незабаром після цього випадку він дізнався, що Чорнушка – це не проста птиця, а житель підземного царства.
Одного разу курочка повела Альошу до себе в гості і попросила його вести себе тихо. Тільки хлопчик по дорозі не зміг стриматися і скрикнув від захвату. Він розбудив охоронців, які охороняли вхід в підземне царство. Довелося чорнушки боротися з ними. Альоша зомлів і прокинувся у своєму ліжку. Хлопчик чекав наступного разу, коли курочка знову його запросить його в гості.
Через деякий час хлопчик і курочка зуміли дійти до підземного царства. Король тієї країни подарував хлопчикові чарівне зерно за те, що Альоша врятував Чорнушку від загибелі. Це зерно дозволяло добре розповідати завдання на уроці, навіть якщо його не вивчиш. Король попросив хлопчика нікому не видавати секрет підземного царства.
З того випадку Альоша став вчитися відмінно завдяки подарунку. Але незабаром він забув, кому зобов’язаний своєю відмінною навчанням, став зверхньо дивитися на невдачі товаришів. З доброго і посидючість учня він перетворився в гордого Шалунішка.
Ось в один з днів Олекса не зміг відповісти домашнє завдання, тому що його не вивчив, а чарівне зерно втратив. Щоб виправдатися перед учителем, хлопчик розповів про підземному царстві. Викладач не повірив словам пустуна.
А незабаром Альоша дізнався, що через те, що таємниця підземного царства розкрита, всім його жителям довелося піти з рідних місць. Після цієї звістки хлопчик з горя тяжко захворів. А коли одужав, то знову став добрим і старанним. Альоша сам став вчити все уроки.
Автор доводить своїм читачам просту істину, що тільки працею доб’єшся успіху.
Докладний переказ розповіді “Чорна курка, або Підземні жителі”
У чоловічому пансіонаті, що знаходився в місті Санкт-Петербурзі, жив і навчався 10-річний хлопчик. Звали його Альоша. Він був привезений батьками в столицю 2 роки тому і з тих пір не бачився з рідними. Спочатку Альоша сильно сумував по будинку, але через деякий час звик до суспільства однолітків. Хлопчик добре вчився, мав розуміючий характер, тому всі любили Альошу, і життя його далеко від рідного дому було цілком приємним.
Своє самотність хлопчик відчував лише у вихідні дні, коли все його однокласники роз’їжджалися по домівках. Тоді його улюбленим заняттям було читання книг. Альошу захоплювали пригоди лицарів, описані в цих книжках, нерідко він уявляв себе героєм прочитаних їм чарівних історій.
Ще хлопчикові подобалося годувати курочок, які жили у дворі. Він спостерігав за їх звичками, розбороняв курячі бійки і навіть знав імена кожної з птахів. Але серед курячого стада була в Олексія улюблениця – чорна чубата курка. Її так і звали – Чорнушка.
Якось раз, під час зимових канікул, Альоша грав у дворі. Йому захотілося пограти з курочками, і хлопчик почав їх підкликати. Раптом з будинку здалася куховарка, в руці вона тримала величезний кухонний ніж. Жінка стала ловити курку, і Альоша зрозумів, що саме Чорнушка зараз стане жертвою кухарки. У відчайдушному кудкудакання він почув благання про допомогу.
Хлопчик кинувся на шию поварисі, її руки розтулилися, і Чорнушка була врятована. Хлопчик ласкавими словами умовив куховарку не чіпати Чернуху, і навіть подарував їй монету, яку дуже берег. У цей день чорна курка весь час гуляла біля Альоші і весело бідкалася.
Увечері хлопчик побіг на подвір’я, щоб погодувати курочок. Виходячи з курника, він почув, як Чорнушка тихо йому каже: “Залишайся, Альоша, зі мною”.
Вночі Альоші не спалося. Він лежав у темряві й раптом почув якийсь шурхіт. Заглянувши під ліжко, хлопчик побачив чорну курку. Чорнушка запропонувала здивованому Альоші піти з нею, обіцяючи показати дещо цікавеньке.
Пройшовши через весь будинок, хлопчик і Чорнушка по довгих сходах спустилися у підземелля. Там виявився великий зал, який висвітлювали величезні кришталеві люстри. Раптом Чорнушка стала дуже великий… і тут Альоша прокинувся. На ранок він не знайшов Чорнушку у дворі.
На наступну ніч чорна курка знову повела Альошу в підземеллі. У залі вона попросила на деякий час залишила хлопчика. Він почав розглядати розкішне приміщення: стіни, двері і маленький трон – все було золотим.
Ось відчинилися двері, і увійшло безліч ошатно і дорого одягнених людей. Всі вони були дуже маленького зросту. Коли вони вишикувалися вздовж трону, з’явився сам король. Він привітав Альошу і дякував за те, що він врятував від смерті головного міністра короля. Коли головний міністр підійшов до Альоші, хлопчик дізнався в ньому улюблену Чернуху.
Король запропонував Альоші виконати будь-яке його бажання. Хлопчик, подумавши, попросив про те, щоб, не навчаючи уроків, відмінно знати завдання. Королю не сподобалося, що хлопчисько такий ледар, але дану обіцянку довелося виконувати.
Альоші вручили конопляне насіннячко, і король сказав, що поки воно у хлопчика, той завжди буде знати урок. Але при цьому Альошу строго попередили, що він нікому не повинен говорити про побачене. Інакше жителів королівства спіткає біда, а Альоша позбудеться королівських милостей.
Потім Альоші показували дивовижний звіринець, чудовий сад. Пригощали різними наїдками. Потім повезли на полювання і всіляко розважали. Хлопчик був щасливий.
Коли в школі Альошу викликали відповідати урок, він з радістю виявив, що король стримав своє слово – всі відповіді відлітали від зубів. Вчителі з захопленням дивувалися чудовим знанням свого учня і хвалили його. Спочатку Альошу мучила совість, він знав, що ці похвали незаслужено. Але незабаром він запишався, став зверхньо дивитися на своїх товаришів. Він став гордим і неслухняним – куди подівся скромний, милий, добрий хлопчина…
Якось раз він не зміг відповідати урок. Виявилося, що він втратив насіннячко! Альоша покликав на допомогу Чорнушку, і вона знайшла насіння. Курочка просила стати свого друга колишнім добрим і старанним хлопчиком. Звичайно, про обіцяне виправленні він відразу забув.
Коли вчитель хотів покарати Альошу різками, він злякався і розповів про підземні жителів.
Через те, що Альоша не дотримав слова, підземним жителям довелося покинути рідний край і переселитися далеко-далеко.
Ця казка вчить тому, що лише праця і старанність роблять людину доброю і розумною, а лінь – розбещеним і злим. Цінується лише те, що дісталося працею.