“Слово о полку Ігоревім”: історія відкриття, основа і проблематика
“Слово о полку Ігоревім” було виявлено в 1790-і роки О. І. Мусіним-Пушкіним. Знахідка цього твору давньоруської літератури була випадковою: він купив цей текст у Спасо-Преображенському монастирі міста Ярославля.
Історія відкриття “Слова”
Причому купив навіть не оригінал, а копію у складі літописі, датованому XV століттям. Про цю знахідку дізналася імператриця Катерина II, і в 1796 році з твору зняли копію (яка отримала назву Катерининської), а в 1800 році Слово… було опубліковано. Проте в 1812 році в Москві трапляється пожежа, і бібліотека Мусіна-Пушкіна згорає, відповідно, гине і значна частина першого тиражу Слова… Таким чином, до наших днів дійшла лише Катерининська копія і кілька примірників з тиражу.
Проблема авторства та датування
Відразу після знахідки рукопису почалися суперечки про її авторство. Існувало дві версії: перша – Слово… це пізня підробка, оскільки оригінал так і не був знайдений, і рукопис містив безліч незрозумілих місць. Друга – Слово… спочатку було написано не російською мовою і перекладено.
Але тоді питання: хто автор перекладу?
Спори ненадовго вщухли, але відновилися в середині XIX століття, тому що був знайдений ще один текст – Задонщина, деякі фрагменти якої чи не дослівно повторюють ті ж фрагменти Слова…. Отже, виникла нова теорія про авторство: припустили, що автор Слова… знав Задонщину і вирішив написати схожий текст. Але однозначної думки з цього питання не існує до цих пір.
Проблематика “Слово о полку Ігоревім”
Якщо визнати Слово… оригінальним текстом, то також постає питання про його авторство. Можливо, автором був сам князь Ігор (князь Новгород-Сіверський Ігор Святославович, який пішов на половців у травні 1185) або його дружинники. Події в цьому тексту описуються реальні, але автор – точно не автор літописів, оскільки літопис написаний абсолютно іншою мовою:
- В літописі князі завжди вихваляються, а вороги описуються негативно. Тут же образ Ігоря неоднозначний; Відрізняється спосіб викладу подій. Літопис описує все документально і сухо, а Слово… написано художньою барвистою мовою; У Слові… присутні виразні описи природи (представленої як дійова особа), а в літописі на природу уваги не звертається.
Композиція ” Слова…” і основні сюжетні лінії
Текст складається з трьох частин.
Першу частину можна назвати епічною. У ній описується, як Ігор вступає в похід, як чекає своїх братів. Описуються битви: вдала перша і невдала друга.
Другу частину, яка охоплює собою текст від опису сну Святослава до плачу Ярославни, можна назвати публіцистичною. У ній міститься дуже важливе Золоте слово Святослава, де він закликає всіх князів об’єднатися, щоб помститися за за землю Руську, за рани Ігоря.
Третя ж частина – лірична. Головне місце в ній займає плач Ярославни – дружини Ігоря, яка чекає його з ратних подвигів. Вона звертається до природи, хоче перевтілитися в птаха, щоб полетіти до нього.
Закінчується Слово успішною втечею Ігоря з полону і поверненням додому, де його вітає вся природа і вся Русь. Ігор відправляє до Києва (в реальності цього не було, це авторське допущення). Завершує текст прославляння всіх князів:
- Ігоря; Всеволода; Володимира Ігоровича.