Історія створення комедії Міщанин-шляхтич. Тематика і проблематика п’‎єси, її загальнолюдське значення – БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ

Мета:

– Навчальна: повторити особливості класицизму як літературного напряму; ознайомити учнів з історією створення, тематикою та проблематикою комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”; поглибити знання з теорії літератури, розглянути, як у комедії втілено правила класицизму;

– Розвивати: продовжувати формувати навички аналізу драматичного твору;

– Виховна: виховувати інтерес до здобутків світової драматургії.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь і навичок.

Обладнання: портрет Мольєра; ілюстрації із зображенням видів Франції часів Людовіка XIV.

Ми завдаємо порокам тяжкого удару, виставляючи їх

На загальне посміховисько. Краще, що я можу зробити, –

Це викривати в смітних зображеннях пороки мого століття.

Мольер

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

Бесіда

– Що таке комедія? (Комедія – драматичний жанр, у якому конфлікт, дія, характери, ситуації постають у смішних, комічних формах. Комедія висміює суспільні явища, людські вади.)

– Комедія в ієрархії жанрів класицизму – це високий чи низький жанр? (Низький)

– Що ви знаєте про комедію масок, або комедію дель арте? (Комедія масок (італ. commedia dell’arte – професійна комедія) – різновид італійського імпровізованого народного театру епохи Відродження, що успадкував традиції римської доби. Персонажі комедії масок були втіленнями комічного гротеску, буфонади, яскравого видовища карнавального типу. Як театральний жанр комедія масок вплинула на творчість Мольєра.)

– Чим комедія ситуацій відрізняється від комедії характерів? (У першій перевага віддається подіям, хитромудрій інтризі. У другій висміюються характери. У деяких комедіях об’єднуються обидва компоненти.)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з епіграфом урок

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Історія створення комедії “Міщанин-шляхтич”

(Повідомлення учнів за випереджувальним завданням.)

– 1669 року король Людовік XIV приймав у своїй резиденції у Версалі турецьких послів на чолі із Солиманом-агою. Турків змусили довго чекати, а потім запросили їх до галереї Нового Палацу, прибраної надзвичайно розкішно. Король сидів на троні, і на його вбранні було діамантів на чотирнадцять мільйонів ліврів. Однак Солиман-ага та його почет не виявили очікуваного захоплення. Турецькі посли зробили вигляд, начебто в Турції всі носять костюми з діамантами. Досада короля була тим сильнішою, бо, як виявилося, глава делегації Солиман-ага виявився обманщиком, а не послом турецького султана. Поведінка гостей не сподобалася королю, і він наказав придворному драматургу Мольеру і композитору Люллі написати п’‎єсу, у якій би висміювалися турки. Так був створений “Міщанин-шляхтич”. Прем’‎єра п’‎єси відбулася 14 жовтня 1670 року в Шамборі.

2. Слово вчителя

– Основною темою комедії є зображення прагнення багатого буржуа пана Журдена потрапити до вищого товариства. Для цього він вчиться, наймає вчителів, у всьому намагається походити на дворян – і в одязі, і в звичках, і в манерах. Сміх викликає не саме навчання, а ганебне плазування, лакейське приниження Журдена перед придворними званнями і титулами, кумедні спроби зрівнятися з аристократами.

Другою темою комедії є викриття лицемірної моралі аристократії, уособленої в образах графа Доранта і маркізи Дорімени.

Мольєр порушує у своїй п’‎єсі важливі соціальні та моральні проблеми: які моральні пріоритети та ідеали панують у державі, що визначає цінність особистості в суспільстві, проблеми освіти, виховання, мистецтва, кохання, честі, людської гідності та ін.

У своєму творі драматург стверджує гуманістичні ідеї: людина має бути сама собою, виховувати в собі внутрішню шляхетність, здобувати знання і досвід, не поступаючись своєю гідністю. Водночас він проголошує цінність особистості незалежно від її соціального і майнового стану.

3. Узагальнювальна бесіда

– У чому полягають особливості мольєрівських характерів?

– Як автор ставиться до бажання пана Журдена стати аристократом?

– Чим пояснюється жага пана Журдена до дворянства?

– Чи тільки над паном Журденом сміється автор? Думку пояснити.

– Що висміює і що прославляє Мольєр у комедії?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Колективне заповнення таблиці

“Особливості комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич””

– Пригадайте правила класицизму.

– Визначте, у чому Мольєр дотримує правил класицизму, а в чому порушує їх.

Особливості комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”

Утілення правил класицизму в комедії

Порушення правил класицизму в комедії

1) Єдність місця (будинок Журдена).

2) Єдність часу (дія обмежується однією добою).

3) Протиставлення негативних і позитивних персонажів.

4) Викриваються соціальні та людські вади

1) Порушено правило трьох єдностей (не витримано єдності дії: крім сюжетної лінії закоханого пана Журдена, у комедії розгортається ще три лінії – Люсіль і Леонта, Доранта і Дорімени, Ніколь і Ков’‎єля).

2) Негативний герой (пан Журден) наділений позитивними рисами.

3) Порушено жанрові межі

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Характеризувати образи комедії, підібрати цитати для характеристики образу Журдена; скласти кросворди до теми.

2. Підготувати характеристику пана Журжена, пані Журден, Доранта, Дорімени, Люсіль і Клеонта, Ніколь і Ков’‎єля (завдання для виконання у групі).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Історія створення комедії Міщанин-шляхтич. Тематика і проблематика п’‎єси, її загальнолюдське значення – БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ