Сміхологія – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ

Related posts:

1. Павло Глазовий (1922-2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Павло Глазовий народився на Миколаївщині Павло Глазовий – син хлібороба. Дитинство його минуло серед широких південноукраїнських ланів, поміж щирих простих людей. Його перший друкований твір побачив світ, коли майбутньому гумористові було вісімнадцять років. Отже, дорогий шестикласнику, у тебе ще все попереду! Прославився в українській літературі як гуморист і сатирик. Писав здебільшого співомовки, віршовані гуморески та […]...
2. Павло Прокопович Глазовий (1922 р. нар.) ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Додаткова біографія Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватці Казанківського району, Миколаївської області, в родині хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Учасник Великої Вітчизняної війни. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1950 – 1961 рр. – заступник […]...
3. ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ В темну нічку-петрівочку2 Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. Ой не ходив козак славний Вчитися до бурси3, А закінчив […]...
4. Короткий переказ – Тарас Бульба в Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ В темну нічку-петрівочку1 Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться. Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. Ой не ходив козак славний Вчитися до бурси2, […]...
5. Тарас Бульба у Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ – скорочено В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней мчиться. – – Ой, не ходив […]...
6. ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ (1922-2004) ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Павло Глазовий народився ЗО серпня 1922 року в так званому історичному козацькому Дикому полі у смт Новоскалювата (тодішня Кіровоградщина) Миколаївської області у родині хлібороба. Його предки носили козацьке прізвище Окань. Але, напевно, хтось із багатого роду змінив його з “ока” на “глаз”, щоб отримати якісь привілеї. Існує версія, що слово “Окань” пов’язане […]...
7. Павло Глазовий. Заморські гості, Похвала Мета: продовжити роботу над вивченням гумористичної спадщини П. Глазового, вчити виразно і вдумливо читати твори, вміти виокремлювати основні ідеї, аналізувати художні особливості гуморесок, проводити аналогії з власними спостереженнями; розвивати вміння іронічно, критично, з почуттям гумору сприймати явища навколишньої дійсності і самого себе; виховувати позитивне світобачення, оптимізм. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: підручник, портрет […]...
8. ТАРАС БУЛЬБА У КИЄВІ – Павло Глазовий (1922-2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Майже поема В темну нічку-петрівочку сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба1 в Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, іде, бадьориться. – Яка ж тепер, – каже, – гарна та пишна столиця! Хотів би я поїздити, на все подивиться, Якби дали ту карету, що без коней мчиться. Гей, підкликав козак славний до себе таксиста. Довго їздив, […]...
9. Заморські гості – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ – скорочено Прилетіли до Києва гості з Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем – На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна – І вимова чиста. А у […]...
10. ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Прилетіли в Україну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? Козирнув сержант бадьоро: – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці1 приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас там, у […]...
11. ЕВОЛЮЦІЯ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ (1922 – 2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ В зоопарку батька Запитав хлопчина: – Чи то правда, що від мавпи Походить людина? – Правда, – мовив батько. – Наука доводить, Що людина, безперечно, Від мавпи походить. – То чому ж ці мавпи Сильно так відстали? Чом людьми ще й досі Справжніми не стали? – Батько вуса гладить, Весело сміється: – Таке, синку, й […]...
12. ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – Павло Глазовий (1922-2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас там. у […]...
13. Павло Глазовий. Еволюція, Найважча роль. Іронічно-пародійна, викривальна спрямованість гумористичних і сатиричних творів Мета: ознайомити учнів з біографією та творчістю П. Глазового, навчити аналізувати художні особливості гуморесок, проводити аналогії з власними спостереженнями; розвивати в учнів зв’язне мовлення, увагу, мислення, уяву, пам’ять, вміння робити власні висновки, іронічно та критично, з почуттям гумору сприймати явища навколишньої дійсності й самого себе; виховувати почуття пошани, поваги до творчості видатного українського гумориста, доброзичливого […]...
14. Архетипи – Павлo Глазовий Козацький СМІХ Павлові ГЛАЗОВОМУ Сміх твій пахне рідними степами, Палить все плюгаве, недолуге. Із коша Руданського Степана Родом ти, веселий козарлюго. Хай під кимось шкутильгає шкапа, – Коник твій орлиться понад ланом. У державі гетьмана Остапа Курінним ти служиш отаманом. Чинодрали нинішні й колишні, Аурноляпи, ниці малороси Од рясного сміхоцвіту Вишні Й від твоїх сміховин […]...
15. ДО ШКОЛИ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Ну, прокидайтеся, діти: Ранок – до книжки пора! Сонечко вспіло залити Все посереду двора! Швидше вдягайтесь до школи! Кращі прогаєте дні, – Пізно вертати, – ніколи Їх не завернете, ні! Змалку кохайтесь в освіті, Змалку розширюйте ум, Бо доведеться у світі Всяких назнатися дум. Треба самим розвертати 1 : Як і до чого все йде, […]...
16. ЗА ВСІХ СКАЖУ… – ПАВЛО ТИЧИНА ЗА ВСІХ СКАЖУ… За всіх скажу, за всіх переболію, Я кожен час на звіт іду, на суд. Глибинами не втану, не змілію, Верхів’ями розкрилено росту. Ніколи так душа ще не мужала! Ніколи так ще дух не безумів! О дух ясний – без яду і без жала – Давно ти снив? – а вже сучасний дій […]...
17. СПРАВЖНІ ГЕРОЇ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Не вам мій спів, уквітчані герої Кривавих справ, не вам мій голос,- ні! З-під барв рожевих вигадки пустої На чорнім тлі ви бачитесь мені. Хай досі сниться іншому піїті Шалений брязкіт кинутих шабель… Не кращ було б запособлять освіті, Підняти люд хоть на один щабель? Моя хвала трудівникам незнаним, Що двигли мисль по селах, хуторах, […]...
18. ДО Б. С-ГО – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Прощай, коханий ляше-друже! Час розістатись настає. А як болить, як б’ється дуже Від туги серденько моє. Одно гадали ми з тобою, Шукали одного шляху, І от зійшлись в тюрмі з собою, Найшли недоленьку лиху. Мир чарівничої омани Пред нами птахом зник давно: Неволя вічна та кайдани – То нам судилося одно. Але ж і ту […]...
19. ГІТАРА ПАВЛО НЕРУДИ – ІВАН ДРАЧ ГІТАРА ПАВЛО НЕРУДИ Поміж смертю і тим, Що називають безсмертям, Я вибираю гітару… Пабло Неруда І Що може поет в цьому світі – Напитись сонетом води, Погладити сонце в зеніті І бути, як хлопчик, радий, – Що може поет в цьому світі?! Я згадую дні весняні, Спогадую Веймарський форум, Як Пабло всміхався мені, І квітці, […]...
20. ЛИСТ ДО Б. ГРІНЧЕНКА – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Тобольськ, 6 січня 1901 року З новим роком, дорогий брате! Бажаю Вам більш світлих надій на нашу рідну будущину, ніж досі, і тих самих сил, які Ви для неї до сього часу покладали. Багато де в чому я б, може, не згодився з Вами, але високо ціню і шаную Вашу корисну безупинну працю і дуже […]...
21. ПАВЛО ПОЛУБОТОК – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Полуботку-Полуботку, Наказний гетьмане! А хто ж тобі гетьманськую Булаву дістане? Полуботку-Полуботку, Голубе-соколю! А як же ж ти підіймешся За козацьку волю? Полуботку-Полуботку, Рідная дитино! А як же ж ти ізійдешся З вражим Вельяміном? [2] Не питайте, хто Павлові Булаву добуде, Є у нього Україна, Є у нього люди. І пішли вже Семен Рубець І Василь […]...
22. ПОХОРОН ДРУГА – ПАВЛО ТИЧИНА Вже сумно вечір колір свій міняв З багряного на сизо-фіалковий. Я синій сніг од хати відкидав І зупинився… Синій, оркестровий Долинув плач до мене. Плакав він, Аж захлинався на сухім морозі: То припадав зеленим до ялин, Що зверху червоніли при дорозі, То глухо десь одлунював в саду. І від луни в повітрі оддавало, Немов, на […]...
23. Павло Тичина – життя і творчість Тичина – це шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті вміння з безконечного типу образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший… Олесь Гончар Він був простий і незвичайний. Скромний і делікатний у поводженні з людьми. Дуже ввічливий і лагідний у розмові. Про нього можна сказати: найніжніший лірик. І це правда. Про нього можна сказати: поет з […]...
24. ПАМ’ЯТИ ТРИДЦЯТИ – ПАВЛО ТИЧИНА На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців, Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! – По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? – Квитне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! – Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім […]...
25. Уперед – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Уперед за край рідний та волю, За окутий, пригноблений люд, Хоч нічого не знайдеш, крім болю, Хоч нас жде невіддячений труд! Уперед проти зла однодумно! Розрослася ворожа юрба. Не гадаймо прожити безсумно, Бо життя – неминуча борба. Уперед, хто не хоче конати, Статись трупом гнилим живучи! Сміле слово – то наші гармати, Світлі вчинки – […]...
26. СПІВЕЦЬ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ І Не згадуй нам про вічну млу труни, Не згадуй нам про мертвий сон могили; Даль невідомості мість того розгорни, Клич до життя, буди дрімучі сили! Не додавай знесиленим журби, Не добивай зневір’ям підупалих, А розбуди на діло боротьби, Знайди розвагу в світлих ідеалах! Тоді тебе послухаємось ми, Замовкнуть в серці почування лячні. А станемо […]...
27. ПЛУГ – ПАВЛО ТИЧИНА Вітер. Не вітер – буря! Трощить, ламає, з землі вириває… За чорними хмарами (з блисками! ударами!), За чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук… Котить. У землю врізає (чи то місто, дорога, чи луг), У землю плуг. А на землі люди, звірі й сади, А на землі боги і храми: О пройди, пройди над нами, Розсуди! […]...
28. РОНДЕЛІ – ПАВЛО ТИЧИНА РОНДЕЛІ І Іду з роботи я, з завода Маніфестацію стрічать. В квітках всі улиці кричать: Нехай, нехай живе свобода! Сміється сонце з небозвода, Кудись хмарки на конях мчать. Іду з роботи я, з завода Маніфестацію стрічать. Яка весна! Яка природа! У серці промені звучать… – Голоту й землю повінчать! Тоді лиш буде вічна згода. Іду […]...
29. КИЇВ – ФИЛИПОВИЧ ПАВЛО Не до тебе пливли скандінавські герої, Бойовими човнами розкинувши стан. Ні вінками Атен, ні руїнами Трої Не прославив тебе чужоземний Боян. Хто повірить словам, що Андрій Первозванний На високих горах твою славу прорік? В темну безвість віків одійшли каравани Ватажків степових та азійських владик. Що владарів колишніх потлілі клейноди! І на схід, і на південь […]...
30. ОРЛИ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Марно ради пита, Вся засмучена, Україна свята, Перемучена. Занедбали сини Рідну мовоньку, Не туди-бо вони Гнуть головоньку, На пожитки густі Позіхаючи, Та кишені товсті Напихаючи. Дяка Богу – всього Враз набралися: Від народу свого Відцуралися… А поки що чуже Розшолопають, – Чого вміли, то вже Не второпають… Ще й вирлають на мир Гірш Московщини: – […]...
31. ІНІЙ – ПАВЛО ТИЧИНА Ой цвілось життя зелене – Юнь моя – чорнобрів’я! Тисяча півтонів, тіней… А тепер же – Що зустрів я? Сивий впав на мене Іній… Сивий, сивий іній… Що ж. Нічого. Це нічого. Серце,- цить! Чого ти спориш? В мене ж вік – новий, зустрічний. То й зустрінем… Все суворіш Мислить розум строго – Вічний. Мислить […]...
32. МОЛОДИЙ Я, МОЛОДИЙ. – ПАВЛО ТИЧИНА МОЛОДИЙ Я, МОЛОДИЙ. Молодий я, молодий, Повний сили та одваги. Гей, життя, виходь на бій,- Пожартуєм для розваги! Гей життя, ставай, тремти! Дай я з тебе посміюся. Хто сміліший: я чи ти – Подивлюся, подивлюся. Горе?.. біль? – як жарт мине. Скільки сили молодої! Чи ж моя рука здригне, Що йде битись без озброї? Ой […]...
33. ТРУДIВНИЦЯ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Хмуро дивилася школа, В бовдурі глухо гуло, Вітер вривався зокола, Сумно в хатині було. Мертва трудівниця-пані Біла, як віск, на столі Там почивала, заранні Збувшися скорбів землі. Рук і на час не складала, Щиро кохала діток, Листу якогось-то ждала,- Тільки і знав наш куток. За день одсунула книжку, За день не стала робить, Як опинилась […]...
34. СВІТАЄ… – ПАВЛО ТИЧИНА Світає… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Мов свічі погаслі в клубках фіміаму, В туман нагорнувшись, далекі тополі В душі вигравають мінорную гаму. Світає поволі… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Світає… Все спить ще: і поле, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво, Та пень обгорілий, мов піп […]...
35. Я УТВЕРЖДАЮСЬ – ПАВЛО ТИЧИНА Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! – А сила знову розцвіла. Щоб жить – ні в кого права не питаюсь. Щоб жить – я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, Бо я живу. Тевтоніє! Мене ти пожирала, Як вішала моїх дочок, синів І […]...
36. У СОБОР – ПАВЛО ТИЧИНА І По один бік верби, По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! …Сповиває аналої Синє брязканя кадил. Тут говорять з Богом. Тут Йому скажу – (Хтось заплакав за порогом) – З херувимами служу! Жду я, ждуть всі люде – І нема Його. Гнуться, гнуться, гнуться люде, Дожидаються […]...
37. ВЕСНА – ПАВЛО ТИЧИНА Пам’яті сестри Наталки Чом мертві по плачуть, не стогнуть – Може б, скаргу почув я від тебе хоч раз! Під білим сіюм твоя могила І в ній ти з осені лежиш. Устану – думала – води внесу, Піду на буряки – по нолю – І заспіваю, братики, Й наплачуся уволю… Брунчать бруньки над водою, водою, […]...
38. САЛОМЕЯ – ФИЛИПОВИЧ ПАВЛО Хай проклинав пророк Йоканаан Під полотняним небом Іудеї – Над всім лунав лиш голос Саломеї, Сліпили плечі, і зміївся стан. І пристрасть, мов незримий ураган, Неслась в партер, до лож, до галереї, І захисту вже не було від неї, Коли танок схопив серця у бран. Сліпа жаго, непереможна вродо! Ти спопелить могла б життя народу, […]...
39. Ой, що в Софійському – ПАВЛО ТИЧИНА Ой, що в Софійському Заграли дзвони, затремтіли, Не білі голуби-янголи в небі полетіли. Ой, там збиралися під прапори, Під соняшні ще й сині. Віднині Не буде більше пана у вільній Україні! Ідуть, ідуть з музикою Під тінню прапорів Прекрасною, великою Рікою стиглих нив. Ідуть, ідуть – вітаються І славлять щасні дні. Жахтять, переливаються Їх душі […]...
40. ДЕЩО ПРО ТВОРЧІСТЬ ПОЕТИЧНУ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Павло Грабовський ДЕЩО ПРО ТВОРЧІСТЬ ПОЕТИЧНУ Довелось мені перечитати недавно в одеському журналі “По морю и суше” критичну замітку д. М. К. на збірник Грицька Кернеренка “В досужий час”. Я не бачив того збірника, як і попередніх творів автора, то й не знаю, наскільки справді вони заслугують такої гострої критики. В даному разі се питання […]...