Павло Прокопович Глазовий
(1922 р. нар.)
ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ
Додаткова біографія
Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватці Казанківського району, Миколаївської області, в родині хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Учасник Великої Вітчизняної війни. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1950 – 1961 рр. – заступник головного редактора журналу “Перець”, згодом заступник головного редактора журналу “Мистецтво”. Друкується з 1940 року. Окремими виданнями вийшли: поема “Слався, Вітчизно моя!” (1958), поетичні збірки сатири та гумору “Великі цяці” (1956), “Карикатури з натури” (1963), “Коротко і ясно” (1965), “Щоб вам весело було” (1967), “Мініатюри та гуморески” (1968), жартівлива поема “Куміада” (1969), “Усмішки” (1971), книжки для дітей “Пушок і Дружок” (1957) та “Старі друзі” (1959), написані в співавторстві з Ф. Маківчуком, “Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника” (1958) – у співавторстві з Б. Чалим, “Іванець-Бігунець” (1963), “Як сторінка, то й картинка” (1964), “Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу” (1965), “Перченя” (1966).
Related posts:
- ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ (1922-2004) ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Павло Глазовий народився ЗО серпня 1922 року в так званому історичному козацькому Дикому полі у смт Новоскалювата (тодішня Кіровоградщина) Миколаївської області у родині хлібороба. Його предки носили козацьке прізвище Окань. Але, напевно, хтось із багатого роду змінив його з “ока” на “глаз”, щоб отримати якісь привілеї. Існує версія, що слово “Окань” пов’язане […]...
- Павло Глазовий (1922-2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Павло Глазовий народився на Миколаївщині Павло Глазовий – син хлібороба. Дитинство його минуло серед широких південноукраїнських ланів, поміж щирих простих людей. Його перший друкований твір побачив світ, коли майбутньому гумористові було вісімнадцять років. Отже, дорогий шестикласнику, у тебе ще все попереду! Прославився в українській літературі як гуморист і сатирик. Писав здебільшого співомовки, віршовані гуморески та […]...
- Сміхологія – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Ця книга видана за сприяння Голови ради директорів АТ “ИнтерБиоСкрин” Голови правління фонду “Научное партнерство”, м. Москва, Доктора хімічних наук Віктора Георгійовича Карцева МІЙ СПОНСОР Вступна усмішка З дитячих літ, напевне назавжди, Запам’ятав я формулу води, І глибших знань хімічних я не набрався, У гуморесках з хіміків сміявся, Щоб не тримались гордо, як тузи, А […]...
- Короткий переказ – Тарас Бульба в Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ В темну нічку-петрівочку1 Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться. Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. Ой не ходив козак славний Вчитися до бурси2, […]...
- Павло Глазовий. Заморські гості, Похвала Мета: продовжити роботу над вивченням гумористичної спадщини П. Глазового, вчити виразно і вдумливо читати твори, вміти виокремлювати основні ідеї, аналізувати художні особливості гуморесок, проводити аналогії з власними спостереженнями; розвивати вміння іронічно, критично, з почуттям гумору сприймати явища навколишньої дійсності і самого себе; виховувати позитивне світобачення, оптимізм. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: підручник, портрет […]...
- ПАВЛО МОВЧАН (нар. 1939) ПАВЛО МОВЧАН Павло Мовчан народився 1939 року в с. Вільшанка Васильківського району на Київщині. Два роки навчався в Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка. Закінчив Літературний інститут ім. М. Горького (1965) та Вищі сценарно-режисерські курси (1970) у Москві. З 1990 року – депутат українського парламенту чотирьох скликань. Перший заступник голови комітету Верховної Ради […]...
- ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Прилетіли в Україну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? Козирнув сержант бадьоро: – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці1 приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас там, у […]...
- ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – Павло Глазовий (1922-2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас там. у […]...
- ТАРАС БУЛЬБА У КИЄВІ – Павло Глазовий (1922-2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Майже поема В темну нічку-петрівочку сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба1 в Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, іде, бадьориться. – Яка ж тепер, – каже, – гарна та пишна столиця! Хотів би я поїздити, на все подивиться, Якби дали ту карету, що без коней мчиться. Гей, підкликав козак славний до себе таксиста. Довго їздив, […]...
- Левін Борис Наумович (Народився 5 травня 1919 року ) Борис Левін Левін Борис Наумович – український та російський письменник. Народився 5 травня 1919 року в м. Чернігів. Закінчив 1941 року Ніжинський педагогічний інститут. Учасник Великої Вітчизняної війни. Був на педагогічній і журналістській роботі. Автор збірок оповідань “Сходить сонце” (1948), “Золоті зерна” (1950), “Єгорка” (1956), “В дорозі” (1957), “Баклага […]...
- Заморські гості – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ – скорочено Прилетіли до Києва гості з Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем – На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна – І вимова чиста. А у […]...
- Тарас Бульба у Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ – скорочено В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней мчиться. – – Ой, не ходив […]...
- ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ В темну нічку-петрівочку2 Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. Ой не ходив козак славний Вчитися до бурси3, А закінчив […]...
- ЕВОЛЮЦІЯ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ (1922 – 2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ В зоопарку батька Запитав хлопчина: – Чи то правда, що від мавпи Походить людина? – Правда, – мовив батько. – Наука доводить, Що людина, безперечно, Від мавпи походить. – То чому ж ці мавпи Сильно так відстали? Чом людьми ще й досі Справжніми не стали? – Батько вуса гладить, Весело сміється: – Таке, синку, й […]...
- ЮРІЙ КРУГЛЯК (1925-1998) ЮРІЙ КРУГЛЯК Народився Юрій Михайлович Кругляк на хуторі Варуни, що на Полтавщині, у сім’ї сільських вчителів. Його дитинство пройшло на Донеччині, в селищі Пантелеймонівні, куди згодом переїхала сім’я. Батьки змалку прилучили Юрка до художнього слова. Вищу освіту почав здобувати після війни. Попрацювавши на вогнетривкому заводі, майбутній письменник навчається на підготовчих курсах Донецького педінституту. Та […]...
- Павло Тичина – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Павло Тичина (1891-1967) Павло Тичина – один з найвидатніших поетів України. Народився 27 січня 1891 року в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній сім’ї сільського дяка. Батьки мріяли бачити його священиком. Але серцем юнак тягнувся до музики, поезії. У нього прокидається талант співака, музиканта, художника. Тому і вірші його мелодійні, в них багато живописних барв. […]...
- ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) ПАВЛО ТИЧИНА Павло Григорович Тичина народився 27(15) січня 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області). Походив зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького). Батько майбутнього поета був сільським дяком – вчителем “школи грамоти”. Сім’я була багатодітна (народилося 13, зіп’ялося на […]...
- Павло Архипович Загребельний (Нар. 1924 р.) Павло Загребельний Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924р. в с. Солошине на Полтавщині. 1941 року закінчено десятирічку; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, в серпні 1941р. був поранений. Після госпіталю знову військове училище, знову фронт, […]...
- Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Павло Тичина Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї церковнослужителя. Освіту здобув у початковій школі та в духовній семінарії в Чернігові. Під час навчання співав у семінарському, а згодом у міському хорі. Музикальність – важлива риса особистості П. Тичини – набула яскравого вияву в […]...
- Прокопович Феофан (1681-1736) Прокопович Феофан Церковний і громадський діяч, письменник, учений Феофан Прокопович (Єлеазар) народився у Києві 7 червня 1681 року в родині крамаря Церейського. Після смерті батька й матері його опікуном став дядько по матері Феофан Прокопович, намісник київського Братського Богоявленського монастиря, професор і ректор Києво-Могилянського колегіуму. Дядько віддав Єлеазара до початкової школи при монастирі. По […]...
- Тичина Павло Григорович – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Павло Тичина народився в селі Піски на Чернігівщині 23 січня 1891 p., був сьомою дитиною сільського дяка Григорія. Те, що батько був дяком, означало не тільки серйозне релігійне виховання в родині, але й – насамперед! – виховання музичне. Адже поза справами церковними й громадськими, Григорій Тичина знаходив себе в музикуванні. Мати та усі діти також […]...
- Значення імені Павло. Походження і таємниця імені Значення імені Павло – малий, маленький. Ім’я латинського походження. Певель зростає добрим і чуйним хлопчиком, хорошим помічником для батьків. Товариші охоче повіряють йому свої таємниці, а вчителів він підкуповує ретельністю і скромністю. Дорослий Павло цікавиться точними науками і астрономією, мовами і психологією і може проявити себе в будь-якій сфері. Він непоганий організатор та адміністратор, має […]...
- Петро Павлович Ребро (народився 19 травня 1932 року ) ПЕТРО РЕБРО Додаткова біографія Петро Павлович Ребро народився 19 травня 1932 року в селі Білоцерківці, Куйбишевського району, Запорізької області, в родині колгоспника. Закінчив Запорізький педінститут (1953). Вчителював. Працював у редакціях обласних газет “Червоне Запоріжжя”, “Запорізька правда”, в обласному книжково-газетному видавництві. З 1967 року – відповідальний секретар Запорізької організації Спілки […]...
- Життєвий шлях – Павло Григорович Тичина – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) Один із дослідників творчості Павла Тичини Василь Стус вважав долю Тичини трагічною: видатний поет занапастив половину свого мистецького життя, присвятивши його боротьбі з власним талантом. Творча біографія Павла Григоровича Тичини позначена драматизмом, хоча життєвий шлях майбутнього поета починався досить спокійно і впевнено, не передбачаючи ніяких трагедій. Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в […]...
- ПЕТРО РЕБРО (нар. 1932) ПЕТРО РЕБРО (нар. 1932) Петро Павлович Ребро народився 19 травня 1932 року в селі Білоцерківці Куйбишевського району Запорізької області в родині колгоспника. Закінчив Запорізький педінститут (1953). Вчителював. Працював у редакціях обласних газет “Червоне Запоріжжя”, “Запорізька правда”, в обласному книжково-газетному видавництві. З 1967 року – відповідальний секретар Запорізької організації Спілки письменників України. Нагороджений орденом […]...
- Олександр Михайлович Підсуха (нар. 1918) ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА Додаткова біографія Олександр Михайлович Підсуха увійшов в українську літературу одночасно з такими письменниками-воїнами, як О. Гончар, Г. Тютюнник, П. Воронько та ін. Він народився 16 жовтня 1918р. в с. Ніжиловичах на Київщині в родині сільського коваля. Закінчивши семирічку в сусідньому селі, пішов на робітфак Київського лінгвістичного інституту, а за два роки […]...
- ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ (1839-1884) ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ Павло Платонович Чубинський народився 27 січня 1839 року на хуторі, що нині входить у межі міста Борисполя поблизу Києва, у сім’ї бідного дворянина. Закінчив Другу Київську гімназію, навчався у Петербурзькому університеті на юридичному факультеті. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу “Основа”, співпрацюючи в якому познайомився […]...
- РУСИН ПАВЛО РУСИН ПАВЛО (бл. 1470, м. Кросно, Польща – 1517, м. Сонч, Польща – польсько-український гуманіст, ново-латинський поет, видавець. Гіпотетично був німцем за походженням. Свої твори підписував як “Павло Русин з Кросна”, так його називати й сучасники. Це доводить українську, на той час іще регіональну, самосвідомість поета. На цій підставі доцільно вважати його творчість належною до […]...
- Мелодія життя – Павло Загребельний (1924-2009) – Українська література другої половини XX століття Наша проза немислима без романів Павла Загребельного. Страшно й подумати, наскільки б вона збідніла, коли б у ній не з’явилося того, що з’явилося з-під пера Загребельного. (Олександр Сизоненко) Письменницька доля Павла Загребельного дуже щаслива: з перших кроків у літературі до нього прийшло визнання читача. З тих пір вони і йшли поряд – читач і автор, […]...
- Шкільний твір на тему – Особисті міркування. Трагедія генія: в чому вона? (Павло Тичина) Доля творчої спадщини кожного письменника складається по-різному. Велику роль у цьому відіграють суспільно-політичні умови й оточення, в якому народжується і формується талант письменника. Видатний поет XX сторіччя, талановитий, оригінальний, та, на жаль, майже зовсім ще не оцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець, незрівнянний перекладач з вірменської, грузинської, татарської, болгарської та інших мов, невтомний […]...
- ВЛАДИМИР – Прокопович Феофан (Уривок) ВСІХ СЛОВЕНОРОСІЙСЬКИХ СТРАН КНЯЗЬ І ПОВЕЛИТЕЛЬ, ОТ НЕВІРІЯ ТЬМИ BO ВЕЛИКИЙ світ ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ духом святим ПРИВЕДЕН в літо от РОЖДЕСТВА ХРИСТОВА 988; нині ЖЕ В ПРЕСЛАВНОЙ АКАДЕМІЇ МОГИЛО-МАЗЕПОВІАНСЬКОЙ КІЄВСЬКОЙ, ПРИВІТСТВУЮЩОЙ ЯСНЕВЕЛЬМОЖНОГО ЄГО ЦАРСЬКОГО ПРЕСВІТЛОГО ВЕЛИЧЕСТВА ВОЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО ОБОІХ СТРАН ДНІПРА. ГЕТЬМАНА І СЛАВНОГО ЧИНУ СВЯТОГО АНДРЕЯ-АПОСТОЛА, КАВАЛЕРА ІОАННА МАЗЕПИ, ПРЕВЕЛИКОГО СВОЄГО КТИТОРА, НА ПОЗОР […]...
- ВЕРТЕП – Прокопович Феофан Українська народна вертепна драма народилася в розпалі героїчної боротьби народу проти католицизму і польської шляхти. Народ потребував такого виду мистецтва, яке б допомогло йому боротися з ворогами. Вертеп як театральне видовище міг зародитися тоді, коли в життя українських шкіл міцно ввійшов театр; коли на сцені цього театру почали ставитися гостро конфліктні п’єси про Ірода. А […]...
- ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ ПОЕТ-ГРОМАДЯНИН – реферат з української літератури – українська література – шкільна програма 12 класів 29 листопада 1902 року в снігах похмурого Сибіру на засланні помер Павло Арсенович Грабовський… Помер на 38-му році свого безмірно тяжкого життя. Видатний поет і незламний борець за свободу, великий мученик і страждалець за народ, непримиренний ворог усякого деспотизму і неволі та неправди, ревний оборонець прав поневоленого народу, непохитний борець за правду і справедливість, полум’яний […]...
- ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (19І8-1990) ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА Олександр Михайлович Підсуха народився 16 жовтня 1918 р. в с. Ніжиловичах на Київщині в родині сільського коваля. Рано помер батько, а мати, залишившись з двома дітьми без хати і будь-яких засобів для існування, дбала насамперед про те, як уберегти сім’ю від голодної смерті. У дитинстві рідне село здавалося хлопчикові відокремленою від усього […]...
- Скорочено – ВОЛОДИМИР – ФЕОФАН ПРОКОПОВИЧ – УКРАЇНСЬКА СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛІТЕРАТУРА XI-XV cт. – 9 КЛАС ДІЯ I Ярополк, брат Володимира, який і убив його, повертається з того світу. Він каже Перуну, що брат і його хоче знищити. Ярополк розповідає Жериволу, що Володимир задумав прийняти закон християнський та знищити усіх існуючих богів. Жеривіл обіцяє використати проти Володимира усі чари. Дія II Куроїд провіщає про свято жертвоприношення. Але Пияр зупиняє його, кажучи, […]...
- МИЛІСТЬ БОЖА – Прокопович Феофан Це перша українська п’єса, в якій відтворено події народно-визвольної війни 1648-1654 рр. під керівництвом Богдана Хмельницького. Вона написана і поставлена на сцені в Київській академії 1728 р. до 80-річчя початку народно-визвольної війни. Дослідники приписують н викладачам поетики і риторики в Київській академії в ці роки – Феофану Трофимовичу або Іннокентію Неруновичу, Ідейно-художній зміст драми підпорядкований […]...
- БІЛЕЦЬКИЙ-НОСЕНКО ПАВЛО БІЛЕЦЬКИЙ-НОСЕНКО ПАВЛО (27.08.1774, м. Прилуки, тепер Чернігівської обл. – 23.06.1856, там же) – письменник, літературний критик, мовознавець, педагог. Народився в родині потомків козацької старшини. Виховувався в Сухопутному шляхетському кадетському корпусі (Петербург), де одержав чин поручика (1793). Служив у війську, а після відставки (1798) в чині капітана жив і служив у Прилуках – в суді, наглядачем […]...
- ГРАБОВСЬКИЙ ПАВЛО (1864-1902) ГРАБОВСЬКИЙ ПАВЛО Павло Арсенович Грабовський – український поет-революціонер, публіцист і критик, перекладач з багатьох мов світу. Народився П. Грабовький в селі Пушкарному Охтирського повіту Харківської губернії (тепер село Грабовське Краснопільського району Сумської області) 11 вересня 1864 року в родині Арсена і Ксенії Грабовських. Він був другою дитиною в сім’ї. Батько був паламарем у слободі, […]...
- ПОХВАЛА ДНІПРОВІ – Прокопович Феофан Славен будь, отче великий, завжди повноводий, глибокий! Ти багатiший за інші річки усі разом, а може, І найславніший. Пружнa течія береги роз’єднала Так, що й стріла неспроможна здолати всю відстань між ними. З морем самим позмагатися любиш, розлившись, неначе Німфа Фетіда 1, що прагне до батька подібною стати. Часто лютує швидка течія, і тоді у […]...
- Павло ТИЧИНА (1891-1967) – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка, який був нащадком давнього козацького роду. У Пісках пройшли дитячі та юнацькі роки поета. Чудовий слух, уміння відчувати природу Павло успадкував від батька. Співаючи в монастирському хорі, Тичина мав змогу безкоштовно навчатися в бурсі – духовній школі. Хлопчик […]...