СПІВЕЦЬ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ
І
Не згадуй нам про вічну млу труни,
Не згадуй нам про мертвий сон могили;
Даль невідомості мість того розгорни,
Клич до життя, буди дрімучі сили!
Не додавай знесиленим журби,
Не добивай зневір’ям підупалих,
А розбуди на діло боротьби,
Знайди розвагу в світлих ідеалах!
Тоді тебе послухаємось ми,
Замовкнуть в серці почування лячні.
А станемо правдивими людьми
І будемо довіку тобі вдячні!
Поперед інших стяг новий неси,
Карай насильство своїм словом віщим,
Веди нас в мир і горя і краси,
Стань проти зла, доки його не знищим.
Не згадуй же про вічну млу труни,
Не згадуй же про мертвий сон могили,
А засівай зерном добра лани,
Щоб найплідніші жнива уродили!
ІІ
Так казала співцеві громада.
Що ж відмовить співець-бідолага?
Роздавалась не раз ота рада…
Він прямує до людського блага.
Що ж поробиш, як сили в самого
Відібрала напасниця-доля,
Як на жереб терпіння німого
Засудила без жалю неволя!
Як він змучивсь під гнітом скорботи,
Трупом пав, не дійшовши дороги…
Чи сказав хто слівце заохоти,
На годину подав допомоги?
Не судіть же співця так жорстоко,
Що пісні його вкрай сумовиті,
Що сльоза туманить йому око,
Що він скрізь одинокий на світі!
Related posts:
- Я не співець чудовної природи – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її; З ума не йдуть знедолені народи, – Їм я віддав усі чуття мої. Серед ясних, золочених просторів Я бачу люд без житнього шматка… Блакить… пташки… з-під соловйових хорів, Мов ніж, вража скрізь стогін мужика. Нехай кругом розумний лад та втіха, – Не здужа їх мій мозок […]...
- Павло Грабовський – співець трудового народу Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її. З ума не йдуть знедолені народи, Їм я віддав усі чуття мої. Слова ці належать відомому українському поетові, революціонеру-демократу, співцю трудового народу П. Грабовському. Уся суспільно-політична діяльність і творчість поета нерозривно пов’язані з життям трудящих, їх думи і прагнення становили ідейну основу творчості поета, були її […]...
- З ДУМОК СУЧАСНИХ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Запорожжя та козацтво Спать уклалися в журбі… Інший час, панове братство,- Інші теми на добі! Відлічивши козакові Поважання данину, Чи не глянуть мужикові У хатиноньку сумну? Глянуть просто, без серпанку, Яким все обволіка Пан-поет, що бачив з ганку Богоносця-мужика. Наш мужик – то неук темний, Працівник, але бідар, Скарб незчерпано таємний, Що живився володар. Довго […]...
- ТРУДIВНИЦЯ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Хмуро дивилася школа, В бовдурі глухо гуло, Вітер вривався зокола, Сумно в хатині було. Мертва трудівниця-пані Біла, як віск, на столі Там почивала, заранні Збувшися скорбів землі. Рук і на час не складала, Щиро кохала діток, Листу якогось-то ждала,- Тільки і знав наш куток. За день одсунула книжку, За день не стала робить, Як опинилась […]...
- Весна, весна… Надворі май – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Весна, весна… Надворі май; А в нас лежать сніги; Панує стужа навкруги… Весна, весна… а в нас – гай-гай! Дріма похмуро чорний гай Та додає нудьги. Весна, весна… Надворі май; А в серці жаль та сум; Справляє небо якийсь глум… Весна, весна, а в нас – гай-гай! Хоча б малесенький розмай Для нерозважних дум! Весна, […]...
- ЛИСТ ДО Б. ГРІНЧЕНКА – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Тобольськ, 6 січня 1901 року З новим роком, дорогий брате! Бажаю Вам більш світлих надій на нашу рідну будущину, ніж досі, і тих самих сил, які Ви для неї до сього часу покладали. Багато де в чому я б, може, не згодився з Вами, але високо ціню і шаную Вашу корисну безупинну працю і дуже […]...
- ДО Б. С-ГО – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Прощай, коханий ляше-друже! Час розістатись настає. А як болить, як б’ється дуже Від туги серденько моє. Одно гадали ми з тобою, Шукали одного шляху, І от зійшлись в тюрмі з собою, Найшли недоленьку лиху. Мир чарівничої омани Пред нами птахом зник давно: Неволя вічна та кайдани – То нам судилося одно. Але ж і ту […]...
- Уперед – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Уперед за край рідний та волю, За окутий, пригноблений люд, Хоч нічого не знайдеш, крім болю, Хоч нас жде невіддячений труд! Уперед проти зла однодумно! Розрослася ворожа юрба. Не гадаймо прожити безсумно, Бо життя – неминуча борба. Уперед, хто не хоче конати, Статись трупом гнилим живучи! Сміле слово – то наші гармати, Світлі вчинки – […]...
- НАДІЯ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ НАДІЯ Не зітхай так безнадійно, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй ще подвійно, З лану битви не тікай, Глянь на луг – не вся травиця Ще потоптана упрах; Глянь на люди – чесні лиця Ще не всі обвіяв страх. Ще великі перепони Злу поставлено кругом, Не безкарно рвуться стони Під ворожим батогом. Встануть мученики-браття, […]...
- ОРЛИ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Марно ради пита, Вся засмучена, Україна свята, Перемучена. Занедбали сини Рідну мовоньку, Не туди-бо вони Гнуть головоньку, На пожитки густі Позіхаючи, Та кишені товсті Напихаючи. Дяка Богу – всього Враз набралися: Від народу свого Відцуралися… А поки що чуже Розшолопають, – Чого вміли, то вже Не второпають… Ще й вирлають на мир Гірш Московщини: – […]...
- ДО ШКОЛИ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Ну, прокидайтеся, діти: Ранок – до книжки пора! Сонечко вспіло залити Все посереду двора! Швидше вдягайтесь до школи! Кращі прогаєте дні, – Пізно вертати, – ніколи Їх не завернете, ні! Змалку кохайтесь в освіті, Змалку розширюйте ум, Бо доведеться у світі Всяких назнатися дум. Треба самим розвертати 1 : Як і до чого все йде, […]...
- НА ДАЛЕКІЙ ПІВНОЧІ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (Думка в прозі) Невимовна туга щоразу стискає моє серце, як тільки я проходжу повз оцей сумний, закинутий будинок, з важким замком на воротях та карюковою печаттю на замку. Кругом панує тиша, ні душечки, а колись… і мене тягне упасти на колінки перед високими заостреними палями двору, цілувати слід дорогої людини, – слід. що так виразно […]...
- СПРАВЖНІ ГЕРОЇ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Не вам мій спів, уквітчані герої Кривавих справ, не вам мій голос,- ні! З-під барв рожевих вигадки пустої На чорнім тлі ви бачитесь мені. Хай досі сниться іншому піїті Шалений брязкіт кинутих шабель… Не кращ було б запособлять освіті, Підняти люд хоть на один щабель? Моя хвала трудівникам незнаним, Що двигли мисль по селах, хуторах, […]...
- ПОЕТАМ-УКРАЇНЦЯМ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ До вас, поети-українці, Шлю – вибачайте – дружній лист, Щоб повітати наодинці Та дяку висловить за хист. Доходять часом ваші звуки В мою далечину глуху І гоять чаром біль розпуки На самотинному шляху. Від вас одрізнений навіки, Докупи думкою живу… Прийміть же щиро братні стріки Про нашу долю світову. Бажав, бач, я сказати в листу […]...
- ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Дещо про його життя і діяльність В р. 1897 усі наші часописи повторили за “Житєм і словом” сумну звістку, що десь там далеко на півночі в Сибіру пропадає щирий і талановитий поет-українець Павло Граб, которого російські власті за молодечі ідеали, за самі пориви молодечого серця, бо він ще не мав ні часу, яі нагоди, ні сили їх виконати, запроторили в північні […]...
- ДЕЩО ПРО ТВОРЧІСТЬ ПОЕТИЧНУ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Павло Грабовський ДЕЩО ПРО ТВОРЧІСТЬ ПОЕТИЧНУ Довелось мені перечитати недавно в одеському журналі “По морю и суше” критичну замітку д. М. К. на збірник Грицька Кернеренка “В досужий час”. Я не бачив того збірника, як і попередніх творів автора, то й не знаю, наскільки справді вони заслугують такої гострої критики. В даному разі се питання […]...
- ГРАБОВСЬКИЙ ПАВЛО (1864-1902) ГРАБОВСЬКИЙ ПАВЛО Павло Арсенович Грабовський – український поет-революціонер, публіцист і критик, перекладач з багатьох мов світу. Народився П. Грабовький в селі Пушкарному Охтирського повіту Харківської губернії (тепер село Грабовське Краснопільського району Сумської області) 11 вересня 1864 року в родині Арсена і Ксенії Грабовських. Він був другою дитиною в сім’ї. Батько був паламарем у слободі, […]...
- ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902) ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Додаткова біографія Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1864р. у с. Пушкарне на Харківщині в бідній сім’ї паламаря. Вчився в Охтирській бурсі (1874 – 1879) та Харківській духовній семінарії, де самотужки грунтовно знайомився з художньою класикою, таємно виявляв велике зацікавлення політичною літературою, тягнувся до обговорення актуальних суспільних проблем. За зв’язки з харківським […]...
- Зображення борців за народну волю в поезії П. Грабовського – 10 клас – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Мабуть, не вимолила мати долі своєму синові, не змогла захистити свою розумну дитину від жорстокої дійсності. А може, це доля сама його вибрала, щоб повести на жертовний вогонь за страждання народу, за приниження, зневагу? І юнак сміливо став на цю стежину, бо інакше він не зміг би жити. Життєва доля Павла Грабовського – це типова […]...
- Своєрідність лірики П. Грабовського – 10 клас – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Павло Арсенович Грабовський прожив усього тридцять вісім років, з них двадцять літ поневірявся в засланні, перебував у холодних тюрмах під наглядом царських посіпак. Але ніщо його не зламало. Не перестаєш захоплюватись цільністю й стійкістю революційних переконань письменника, його працьовитістю і надзвичайною порядністю. Твори Грабовського пройняті високими помислами, які тлумачаться просто: митець повинен служити своєму народові. […]...
- Біографія – Павло Арсенович Грабовський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Народився П. А. Грабовський 11 вересня 1864 р. в селі Пушкарному, Охтирського повіту, Харківської губернії, в бідній родині паламаря. Батько помер у молодому віці, залишивши п’ятьох дітей. Становище родини ще більше погіршилось. Павло навчався спочатку в церковно-парафіянській школі, у десятирічному віці став учнем Охтирської бурси, котра, як зазначував сам в автобіографії, нічого йому не дала. […]...
- ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ ПОЕТ-ГРОМАДЯНИН – реферат з української літератури – українська література – шкільна програма 12 класів 29 листопада 1902 року в снігах похмурого Сибіру на засланні помер Павло Арсенович Грабовський… Помер на 38-му році свого безмірно тяжкого життя. Видатний поет і незламний борець за свободу, великий мученик і страждалець за народ, непримиренний ворог усякого деспотизму і неволі та неправди, ревний оборонець прав поневоленого народу, непохитний борець за правду і справедливість, полум’яний […]...
- СОНЕЧКО ТА ДОЩИК – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Якось сонечко казало: – Буду все собі світити! – Почув дощик: – Пуття мало, От я краще буду лити! – З тебе людям холод, слота, – Каже сонечко і слуха. Відрік дощик: – Не робота, Як почнеться і посуха. Зазмагались. – Хто все плодить: Груші, сливи, огірочки? – А без мене, – дощ доводить, – […]...
- ЩОГЛИК – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей – Щоглик! Щоглик! – Дітки раді. – Щоглик! – тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця. Визволяють, – скільки сміху! – Глянь, дідусю, глянь, чи ба? – Бачу, дітки, вашу втіху; Зате щоглику журба! Зна, що буде нудить світом; Не про нього ваш куток… Щебетав би собі літом Та згодовував […]...
- Образ жінки-трудівниці у поезії П. Грабовського – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Павло Грабовський – один з поетів-борців, який важкою ціною здобув право вчити українське суспільство громадянських чеснот. Це право він отримав через свою принциповість і страждання за світлі ідеали людства. У своїй творчості поет правдиво зображував горе й біль людей, змальовував образи скривджених і знедолених. Дуже добре знав Павло Грабовський життя жінки з низів сучасного йому […]...
- Поетичне відтворення картин природи у вірші “Сон” – ІІ варіант – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Павло Арсенович Грабовський народився у 1864 році і прожив усього тридцять вісім років. Він у вісімнадцять років був виключений з семінарії та заарештований за зв’язки з народницьким рухом. Довгих двадцять років, до самої смерті, поет поневірявся по тюрмах Сибіру. Поезії П. Грабовського І. Франко назвав “криком болю і туги за рідною Україною”, тому його можна […]...
- Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) – Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) Павло Тичина оспівав духовне і національне відродження народу, його волелюбність і державотворчу роль. Поет брав участь у багатотисячному мітингу на Софійській площі під час проголошення незалежності України. Тоді у всіх церквах Києва одночасно забили у дзвони: Україною поширився золотий гомін свободи. Переживши глибоке потрясіння від […]...
- НАДІЯ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902) – УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ другої половини ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Павло Грабовський (1864-1902) відомий передусім як автор громадянсько-політичної лірики. Чи не найціннішими є поезії, присвячені національним проблемам: “До Русі-України”, “До українців”, “Орли” та ін. Вірш “Орли” має сатиричне спрямування, він наповнений переживаннями ліричного героя через нещасну долю України. Лукаві її сини думають лише про власну наживу, “гнуть головоньку” перед загарбниками, відцуралися рідної мови й рідного […]...
- СПРАВЖНІ ГЕРОЇ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902) – УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ другої половини ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Не вам мій спів, уквітчані герої Кривавих справ, не вам мій голос, – ні! З-під барв рожевих вигадки пустої На чорнім тлі ви бачитесь мені. Хай досі сниться іншому піїті Шалений брязкіт кинутих шабель… Не кращ було б запособлять освіті, Підняти люд хоть на один щабель? Моя хвала трудівникам незнаним, Що двигли мисль по селах, […]...
- СПІВЕЦЬ – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ – Хрестоматія з зарубіжної літератури “Це хто штурмує замок мій – Хто в браму б’є піснями? Гукніть його сюди скорій На спів той перед нами!” Король дав знак – побіг юнак, Аби прибув старий співак До короля в хороми. “Уклін мій вам. пани ясні. Уклін, чудовні пані!.. Які зірки! Зірки ж одні, Незнані – несказанні!.. Та цю засліпливу красу Хвалити […]...
- ПАВЛО ТИЧИНА – НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори… Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш, Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...
- Короткий переказ – Не бував ти у наших краях! – ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш. Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти […]...
- Співець – Леся Українка Пишно займались багрянії зорі Колись навесні, Любо лилися в пташиному хорі Лісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток,- Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок. А соловейко троянді вродливій Так любо співав, Голосом дивним співець чарівливий Садки розвивав; Слав до вечірньої […]...
- СПІВЕЦЬ – Микола Костомаров Амвросію Могилі Ой, чого, молодий співець, зажурився, Головою жалко на гуслі схилився? Ой, чого молодий співець не співає, А чи гласу більше до пісень не має? Нащо собі марно жалю завдавати, Нащо свої красні літа загубляти! Сидить, як ізмерзлий, із ранку до ночі, Облив слізоньками понурії очі: – Чи тобі із літом розлучаться жалко? Та […]...
- ГІТАРА ПАВЛО НЕРУДИ – ІВАН ДРАЧ ГІТАРА ПАВЛО НЕРУДИ Поміж смертю і тим, Що називають безсмертям, Я вибираю гітару… Пабло Неруда І Що може поет в цьому світі – Напитись сонетом води, Погладити сонце в зеніті І бути, як хлопчик, радий, – Що може поет в цьому світі?! Я згадую дні весняні, Спогадую Веймарський форум, Як Пабло всміхався мені, І квітці, […]...
- Скорочено – НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ… – ПАВЛО ТИЧИНА – 5 КЛАС Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори… Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєшь, Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...
- МОЛОДИЙ Я, МОЛОДИЙ. – ПАВЛО ТИЧИНА МОЛОДИЙ Я, МОЛОДИЙ. Молодий я, молодий, Повний сили та одваги. Гей, життя, виходь на бій,- Пожартуєм для розваги! Гей життя, ставай, тремти! Дай я з тебе посміюся. Хто сміліший: я чи ти – Подивлюся, подивлюся. Горе?.. біль? – як жарт мине. Скільки сили молодої! Чи ж моя рука здригне, Що йде битись без озброї? Ой […]...
- ПОХОРОН ДРУГА – ПАВЛО ТИЧИНА Вже сумно вечір колір свій міняв З багряного на сизо-фіалковий. Я синій сніг од хати відкидав І зупинився… Синій, оркестровий Долинув плач до мене. Плакав він, Аж захлинався на сухім морозі: То припадав зеленим до ялин, Що зверху червоніли при дорозі, То глухо десь одлунював в саду. І від луни в повітрі оддавало, Немов, на […]...
- ЗА ВСІХ СКАЖУ… – ПАВЛО ТИЧИНА ЗА ВСІХ СКАЖУ… За всіх скажу, за всіх переболію, Я кожен час на звіт іду, на суд. Глибинами не втану, не змілію, Верхів’ями розкрилено росту. Ніколи так душа ще не мужала! Ніколи так ще дух не безумів! О дух ясний – без яду і без жала – Давно ти снив? – а вже сучасний дій […]...
- Леся Українка. “Тиша морська”, “Співець” Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору Лесі Українки; розвивати навички вдумливого, виразного читання поезій, їх коментування. Очікувані результати: учні виразно та вдумливо читають поезію Лесі Українки “Тиша морська”; висловлюють своє ставлення до провідних рис характеру поетеси: мужності, упевненості, цілеспрямованості, відчуття краси. Теорія літератури: ліричний вірш, художні засоби виразності. Обладнання: підручник, портрет письменниці, видання її […]...