ЩОГЛИК – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей

– Щоглик! Щоглик! – Дітки раді.

– Щоглик! – тільки і слівця.

А він тріпавсь на принаді,

Марно рвався із сильця.

Визволяють, – скільки сміху!

– Глянь, дідусю, глянь, чи ба?

– Бачу, дітки, вашу втіху;

Зате щоглику журба!

Зна, що буде нудить світом;

Не про нього ваш куток…

Щебетав би собі літом

Та згодовував діток.

Не привикне він до клітки,

Бо неволя всім гірка…

Не то пташки, милі дітки, –

Шкода навіть черв’яка.

Тож послухайте старого:

Не держіть узаперті

Цього щоглика малого,

Бо загине в самоті!

Позирнули дітки вгору, –

Пурхнув щоглик з рукава:

Знов витає по простору,

В небі ясному співа!

– Щоглик! Щоглик! – Дітки раді.

– Щоглик! – тільки і слівця…

З того часу на принаді

Вже не ставили сильця.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

ЩОГЛИК – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей