КУРОЧКА РЯБА І ЛИСИЦЯ – ЮРІЙ ЯРМИШ – Українська література – Література для дітей
Жила-була на світі курочка ряба. Та сама, що колись бабусі з дідусем яєчко знесла – не просте, а золоте.
І ось сталося, що в курник до тієї курочки влізла лисиця. Як стрибне до неї, зубами як клацне! Та не встигла хитра. Курочка миттю злетіла на сідало й питає:
– Лисице, а чому у тебе такі гострі зуби?
– Щоб вороги боялися! – пробурчала лисиця.
– А хто твої вороги?
– Ті, кого я їм.
– Виходить, і я твій ворог?
– Звісно!
І лисиця знову кинулася до курочки, але чубарочка ще вище злетіла. Лисиця стрибала, стрибала й раптом хвостом зачепила двері курника. Ті з розмаху зачинилися.
Дуже злякалася лисиця: як тепер на волю вибратися?
А курочка знов питає:
– Лисице, а чому у тебе такі гострі зуби?
– Щоб оберігатись від ворогів, – ласкаво відповідає хитра лисиця.
– А хто ж ті вороги?
– Вовки та орли.
– То ти мені друг?
– Атож! Чубарочко, випусти мене, будь ласка, я тобі зла не зроблю!
– Добре, – відповідає курочка, – скажу тобі, як відчинити двері. Але спершу відгадай три загадки, що я чула від бабусі й дідуся. Коли хоч раз вгадаєш, підеш звідси. А ні – дідусь зробить із твоєї пухнастої шкурки коміра для бабусі.
Лисиця одразу погодилася, і курочка почала:
– Ану скажи, хитрухо, що люди і звірі люблять понад усе на світі?
Лисиця дзявкнула:
– Звісно, м’ясо!
– Ні, ти помиляєшся, – докірливо похитала головою чубарочка. – І звірі, і люди понад усе люблять життя… А що гостріше від ножа?
– Ну, це для мене дуже легка загадка, – відповіла гордо лисиця. – Мої зуби!
– Ні, лисичко. Це думка розумної людини.
У лисиці навіть лапи затремтіли. Адже іще одна неправильна відповідь – і вона не вийде на волю! А чубарочка каже:
– Слухай тоді третю загадку. Що то: червоне, тепле, хто спить – збудить, всі йому раді?
“Нарешті, нарешті, – зраділа лисиця. – Тепер я вже вгадаю!” І вона крикнула:
– Це півень! Таки ж так – півень! Хоч би й уві сні я почула його запах, одразу прокидаюся!
– Ні, не так! Це сонечко на світанку, – сказала курочка і сердито додала:
– У тебе, лисице, тільки лихе в голові. Не можу я тебе випустити.
І вона голосно закудкудакала.
Related posts:
- СЛОНЯТКО, ЩО ЛЮБИЛО ТАНЦЮВАТИ – ЮРІЙ ЯРМИШ – Українська література – Література для дітей Коли навесні до лісу з вирію повернувся Соловейко, їжачок визирнув із своєї нірки під кущем глоду і став чекати сутінків. А сонечко востаннє пестило проміннями ніжно-зелений оксамит лісових верхівок… І тоді їжачок почув ніжну трель: – Тьох-тьох-тьох! Їжачок склав голочки, заплющив малі свої оченята і слухав, слухав. А ніжні звуки змінювались дзвінкими, жалібні – радісними. […]...
- ЧОГО СИНИЧКА ПОВЕСЕЛІШАЛА – ЮРІЙ ЯРМИШ – Українська література – Література для дітей Рано-вранці синичка прокинулась, поглянула з високого ясеня на снігові кучугури, на заячі сліди біля старого пенька. І раптом… дзвінко заспівала. Заспівала й здивувалася: – Чого мені так весело? Адже дерева ще чорні, зовсім голі, навіть торішнього жовтого листячка нема! Пташка випурхнула з дупла й полетіла до знайомої горобини, де, вона знала, ще є ягоди. Вночі […]...
- ХАЗЯЙСТВО – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Не мав добрий чоловік Та із чого жити, Мусив собі курочку купити: А курочка по сінечках Кудкудах-кудкудах! Не мав добрий чоловік Та із чого жити, Мусив собі качечку купити: А в качечки носки – плоскі, А курочка по сінечках Кудкудах-кудкудах! Не мав добрий чоловік Та із чого жити, Мусив собі гусочку купити: А гусочка ге-ге-ге, […]...
- ПРО ПІВНИКА ТА КУРОЧКУ І ПРО ХИТРУ ЛИСИЧКУ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Казка Були собі півник та курочка. Набридло їм якось дома сидіти, і пішли вони мандрувати по світу. Ось ідуть вони зеленим гаєм, навколо вітрець кущі колихає, на кущах зеленіє свіже листячко, а між ним ягідки, як червоне намистечко. От курочка й каже: Півник-когутик, Зламай мені прутик З зеленими листками, З червоними ягідками. Тільки півник хотів […]...
- ПЛЕСКАЧИК – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Якось каже дід бабусі: – Розпали вогонь в печі Та для нашої Ганнусі Ти плескачика спечи. Замісила баба тісто І плескачика спекла, А тоді, щоб трохи вистиг, На віконце віднесла. От лежить пухкий плескачик На тарілці на вікні, Золотистий та гарячий, Боки випнувши масні. Десь гуля Ганнуся, видно, Не куштує плескача. А йому лежать набридло, […]...
- МАРТА І ГЛИНКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Нам подарували телицю Марту. Пасти її було нікому, бо я вже пішов до школи, а більше в сім’ї нікого не було, хто б міг стати пастухом. Тому телицю припинали у саду між деревами на не дуже густій, але ще зеленій травці. У мене була улюблена курочка Глинка. Я прозвав її так за її жовтаво-червонуватий колір. […]...
- ЗДОРОВИМ БУДЬ! – ГРИЦЬКО БОЙКО – Українська література – Література для дітей Вийшла курочка на грядку, Кличе діток на зарядку: – Куд-куди? На доріжку! Починаємо пробіжку! З фізкультурою ми дружим, Різні вправи любим дуже. – Раз, два, три, чотири! – Чути з нашої квартири. Глянь: без мила і водиці Умиваються дві киці, Язичком вмиваються, Лапками втираються. Я до крана сам дістану, Умиваюсь біля крана. Милю милом щоки, […]...
- ЩЕДРИЙ ЇЖАЧОК – ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Якось уночі пішли ми з товаришем у розвідку. Ніч була тем на, дорога незнайома. Листям увесь час шарудів вітер. Нам доводилось часто зупинятися і прислухатися. Ми боялися, щоб зненацька не наткнутися на ворога. Та не вбереглись. Тільки вийшли з лісу, ще й десяти кроків не ступили на галявину, як враз: – Хальт! Ми кинулись назад, […]...
- РОЗУМНИЙ ШПАК – ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ – Українська література – Література для дітей У нашого начальника штабу був син Коля. Йому пішов тринадцятий рік. Він дуже просив, щоб дали йому зброю і зачислили бійцем в одну з рот. Та він був маленький на зріст, і батько не хотів передчасно робити з нього партизана-бійця. Майже кожного дня Коля канючив: – Тат, ну, тат. Я піду в розвідники. – Ноги […]...
- ЧОГО СМІЯЛИСЯ РИБКИ – ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Посеред озера – чисте, дзеркально-блискуче плесо. Ближче до берегів – зелені кружечки латаття. І квіти білі-білі, немов мармурові, непорушно стоять над водою. А під ними – такі ж самісінькі квіти віддзеркалюються у воді. Тільки перевернуті вниз. За високими зеленими вербами – сонце. Над головою – кумедні, немов пухкі сувої вати, клубки хмар. Тільки тут, на […]...
- КАЗКА ПРО БРАТИКА ТА СЕСТРИЧКУ – ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ – Українська література – Література для дітей І Чирик був старим, досвідченим горобцем. Його дзьобик аж почорнів від часу, а колись чорні баки біля очей стали зовсім сивими. Але він не зважав на свої роки, а, як і раніш, був по-молодечому моторним і хвалькуватим. Дивився він на все зверхньо, ніколи не сумував і був упевнений у своєму щасті. – Ще не народився […]...
- ЛАСУНКА – ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Жваву, пишнохвосту білочку звали Ласунка. Жила вона в нашому партизанському таборі всю зиму. А потрапила до нас ранньої осені ще невеличким кумедним білченям. Було це так. Фашисти задумали піти на партизанів танками. Довідавшись про це, ми вийшли на всі дороги, де могли пройти ворожі танки. Найбільші сосни і дуби валились на землю, перегороджували дорогу машинам. […]...
- ЄДИНИЙ ВАРТОВИЙ – ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ – Українська література – Література для дітей З якогось часу фашистські літаки майже щодня пролітали якраз над нашим партизанським табором. Кожного ранку табуном, а найчастіше поодинці на схід пропливали величезні транспортні літаки. Увечері повертались назад і летіли над нашим лі сом до зухвалості низько. Партизани кілька разів відкривали по літаках вогонь, та літаки швидко зникали за деревами. Стрільба не давала ніяких на […]...
- КАЗКА ПРО РІПКУ ТА ВНУЧКУ – ЮРІЙ ЯРМИШ – Скринька казок українських письменників – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ У Бабусі та Дідуся виросла Ріпка. Ось така – завширшки! Ось така – заввишки! – Нумо Ріпку рвати, – кличе Дідусь Бабусю, – бо сам не здужаю. Тягне, тягне Бабуся – аж поперек заболів, а Ріпка – ані руш! Збіглися помічники. – Як ти вважаєш, хто допоможе? І Собака тягнув… І Кицька допомагала… І Мишка […]...
- ІМЕНИНИ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання У Ніни велика сім’я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся. Ніна найменша: їй восьмий рік. Бабуся – найстарша: їй вісімдесят два роки. Коли сім’я обідає, у бабусі дрижать руки. Несе ложку бабуся – ложка дрижить, крапельки капають на стіл. Скоро день народження Ніни. Мама сказала, що на її іменини в них буде […]...
- ЗАЙЧИКОВА ХАТКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Оселились біля річки Сірий зайчик та лисичка. Зайчик – в хатці луб’яній, А лисичка – в крижаній: Ось постукала в віконця Тепла сонячна весна, І розтанула на сонці Біла хатка крижана. Почала лиса зітхати: – Як я житиму без хати? Зараз зайця прожену Й влізу в хатку луб’яну! Де вже зайчику малому Суперечить хижаку! Довелось […]...
- ГОЛОСНІ ЗВУКИ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей О-о-о – Яєчко одно Знесла курочка чорненька. Знайшла дівчинка одненька О-о-о – Яєчко одно. А-а-а, А яблучка два, Два яблучка червоненькі Несе донечка для неньки, А-а-а – Аж яблучка два. И-и-и, А хлопчики три В калабаню упали І всі разом кричали – И-и-и – Тих хлопчиків три. І-і-і – Лошачки малі, Є у них чотири […]...
- ТРИ МІХИ ХИТРОЩІВ – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Було це восени. Біжить Лисичка польовою дорогою та й зустрічає їжака. – Добрий день, Їжаче-небораче! – крикнула Лисичка. – Здорова була, Лисичко-сестричко! – відповів їжак. – Знаєш що, Їжаче, ходім зі мною! – А куди ж ти зібралася? – Та йду отуди до саду їсти винограду. – А не кислий він, Лисичко? – Та де […]...
- ЧОМУ В ЗАЙЦЯ НЕ БОЛЯТЬ ЗУБИ – Українська література – Література для дітей Розболілись в зайця зуби, З болю в зайця спухли губи, Як м’ячі, набрякли щоки, Сів і стогне косоокий. – Ох, яке у зайця лихо! – Ходить-журиться зайчиха, Зайця кутає у хустку, Подає йому капустку, Моркву з перцем, баклажани – Все найкраще із баштана. Відгортає заєць страви, Сів, зітхаючи, на лаві І в зайчат питає тихо: […]...
- ЛИСИЧКА-КУМА – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Був собі Вовчик-братик і Лисичка-сестричка. І задумали вони взятися чесно працювати. Винайшли собі нивку поля і змовилися посадити на ній картоплю. Вранці-рано вибралися обоє до роботи – ямки робити та картоплю садити. Дома поснідали, що у них було, а щоб опівдні не бігати додому, взяли відразу з собою обід і полуденок: глечик меду і кошик […]...
- БІЛОЧКА ВОСЕНИ – ЛІНА КОСТЕНКО – Українська література – Література для дітей На гіллячках, на тоненьких, Поки день ще не погас, Сироїжки та опеньки Білка сушить про запас. Так нашпилює охайно, Так їх тулить на сосні І міркує: а нехай-но Ще побудуть тут мені! Поки дні іще хороші, Поки є іще тепло, А як випадуть пороші, Заберу їх у дупло. “Буде холодно надворі, Сніг посиплеться з дубів, […]...
- ЯК Я БАБУ ГОДУВАЛА – ВОЛОДИМИР ЛАДИЖЕЦЬ – Українська література – Література для дітей Під вікном стоїть бабуся. Не жива, А снігова. Я бабусі Не боюся, Хоч вона, як та сова: Із картоплі круглі очі, Аж до вух широкий рот. Мабуть, їсти баба хоче, – Віднесу їй бутерброд. – Набирайтесь, бабцю, сили, Їжте хліб і ковбасу. Я ще й каші наварила, Повний горщик принесу! – А горобчики з ялинки […]...
- СЬОМА ДОЧКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Казка Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучили за матір’ю. – Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, – сказала перша дочка. – […]...
- ЖУРАВЕЛЬ ТА ЧАПЛЯ – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Казка Був собі Журавель, і подумав він оженитися. “Кого ж би то взяти? Візьму чаплю! – думає Журавель, – вона мені по мислі, якраз для мене!” От приходить до Чаплі, та й каже. – Ні, щось я не маю охоти за тебе іти! – Ну, як не маєш, то не маєш, Бог з тобою! – […]...
- ДИВОВИЖНА ДРУЖБА – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Люблю я бродити по лісі, слухати зелений шум дерев, коли здається, що кожне дерево шумить на свій мотив, на свій лад. Сосна сухо виспівує вгорі, бо крізь віти її з присвистом пролітає вітер. Дуб густо шелестить, наче з металевим гудінням. Ніжно, мрійно ворушать своїм листячком осика і верба… Ось чому я не пропускаю можливості побувати […]...
- ДУРЕНЬ ДУМКОЮ БАГАТІЄ – БОРИС ГРІНЧЕНКО – Українська література – Література для дітей Наш Іван кохавсь у мріях: Думкою літає Та скарби усе знаходе, Гроші здобуває. Одного разу пішов він На баштан до пана: Огірочки молоденькі Звабили Івана. Взяв мішок Іван з собою, Повен щоб набрати, Та й почав він до баштану Стиха плазувати. Як підліз до огірочків, Став він і гадає: – Це, їй-Богу, мені щастя Зараз […]...
- ЗИМІВЛЯ ЗВІРІВ – КАЗКИ ПРО ТВАРИН – Українська література – Література для дітей В одного ледачого й злого хазяїна був Віл. Роботящий Віл був. Багато роботи всякої робив, – а Вола за все це в холодній повітці держали й харчі погані давали йому. Прийшла зима лютая: стужа, холод, голод. – Покину я хазяїна, піду світ за очі… Гірше не буде. І покинув він хазяїна. Йде віл, іде, а […]...
- ПРИСПІВКИ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Ладки, ладоньки, ладусі, Ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі. Що їли? Оладки. З чим оладки? Із медком Та з солодким молочком. А де брали медок? Діставали у бджілок. У садку зеленому, Під рясними кленами; Під кленами, Під липами, Де ягоди розсипані. Хто розсипав? Гуси. Хто збере? Бабуся. Хто поїсть? Дитинка – Дівчинка Маринка. […]...
- СОНЕЧКО ТА ДОЩИК – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Якось сонечко казало: – Буду все собі світити! – Почув дощик: – Пуття мало, От я краще буду лити! – З тебе людям холод, слота, – Каже сонечко і слуха. Відрік дощик: – Не робота, Як почнеться і посуха. Зазмагались. – Хто все плодить: Груші, сливи, огірочки? – А без мене, – дощ доводить, – […]...
- ІЗ “ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДІТЯМ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Я, недостойний, дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм і матір’ю своєю з роду Мономахів був наречений руським іменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас з оцим словом. Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а […]...
- ЗОЛОТЕ ЯЄЧКО – ОЛЕСЬ ДОНЧЕНКО – Українська література – Література для дітей Ну й ловко грає Андрійко на пищику! Ви ніколи не чули, як він грає? Пищик у нього як живий. Схоче Андрійко – і заспіває він у нього тоненько-тоненько, як комар. Схоче – обізветься товсто, загуде, як джміль. А буває, закукурікає, як молодий півник, – і голосисто, і трошки хрипло. А подумати тільки – звичайний пищик […]...
- ПРО БОРОТЬБУ ЮНАКА-КОЖУМ’ЯКИ З ПЕЧЕНІЖИНОМ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей У літо 992 пішов Володимир на хорватів. Коли ж повертався він з хорватської війни, прийшли печеніги на той бік Дніпра від Сули. Володимир виступив проти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні ріки, а печеніги на тій, і не насмілювалися ні наші туди перейти, ні […]...
- ЮРІЙ ЯРМИШ (нар. 1935) ЮРІЙ ЯРМИШ Народився Юрій Феодосійович у Дніпродзержинську на Дніпропетровщині в сім’ї учителів. Дитинство його пройшло на берегах Славути і на Уралі, а шкільні роки – серед розкішної природи Карпат. Міцно вкарбувалися в пам’яті хлопчика розповіді великого знавця старовини, академіка Дмитра Івановича Яворницького, який часто бував у Ярмишів. Свій творчий шлях Ю. Ярмиш розпочав […]...
- РАННЯ БДЖІЛКА – СТЕПАН ЖУПАНИН – Українська література – Література для дітей На віконце сіла Бджілка-трудівниця, В лагіднім промінні Гріє свої крильця. – Чом така ти рання, Подруго дбайлива? – Бо весна наснилась Тепла, гомінлива. Бо наснилось поле, А у полі – квіти. Як в гарячу пору В улію сидіти? Д зу м-дзу м-дзу м… Ще немає цвіту Ні в саду, ні в полі. Ось для тебе […]...
- ТРИ БРАТИ – ЗАСНОВНИКИ КИЄВА – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Поляни ж жили в ті часи окремо і володарювали родами своїми… І були три брати: один на ймення Кий, а другий – Щек, а третій – Хорив, і сестра їхня – Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив – на третій горі, […]...
- ЛЕДАЧА ПОДУШКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Маленькій Яринці треба рано-рано вставати, до дитячого садка йти. А не хочеться, ой, як не хочеться! Увечері й питає Яринка дідуся: – І чого це я рано ніяк не прокинуся? – Це подушка в тебе ледача, – каже дідусь. – Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми її, винеси на свіже повітря і […]...
- СПИ, МОЯ МАМО! – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей Спи, моя мамо, спи, моя мила! Постіль тобі я сама постелила: Знаю, прийшла ти з роботи в утомі. Хочу, щоб тихо було в нашім домі: Навіть Мурку не дозволю мурчати, – Котику, вийди із хати! Спи, моя мамо, у тиші всю нічку! Я ж бо догляну маленьку сестричку, Ляжемо з нею і ми по вечері. […]...
- ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ – НАРОДНІ ПІСНІ ПРО ПРИРОДУ – Українська література – Література для дітей Ходить гарбуз по городу, Питається свого роду: – Ой чи живі, чи здорові Всі родичі гарбузові? Обізвалась жовта диня, Гарбузова господиня: – Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові! Обізвались огірочки, Гарбузові сини й дочки: – Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові! Обізвались буряки, Гарбузові свояки: – Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові! […]...
- ШПАК ПРИЛЕТІВ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Був тихий весняний ранок. Ще не зійшло сонце, тільки небо на сході стало рожевим. На голій гілочці клена голосно заспівав шпак. Він тільки-но прилетів з далекого теплого краю. Знайшов свою шпаківню, сів біля неї й радісно сповістив: – Я вже прилетів! Весна настала! Спів шпака почув у своєму гнізді горобець. Він спав під стріхою […]...
- СІРКО – КАЗКИ ПРО ТВАРИН – Українська література – Література для дітей Був собі в одного чоловіка собака Сірко – тяжко старий. Узяв хазяїн та й прогнав його від себе. Никає Сірко по полю, і так йому гірко: “Скільки років я хазяїнові вірно служив, годив, добро йому робив, а тепер на старості літ він мені шматка хліба жаліє і з двору прогнав”. Ходить він так, думає; коли […]...