ПОЕТАМ-УКРАЇНЦЯМ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ

До вас, поети-українці,

Шлю – вибачайте – дружній лист,

Щоб повітати наодинці

Та дяку висловить за хист.

Доходять часом ваші звуки

В мою далечину глуху

І гоять чаром біль розпуки

На самотинному шляху.

Від вас одрізнений навіки,

Докупи думкою живу…

Прийміть же щиро братні стріки

Про нашу долю світову.

Бажав, бач, я сказати в листу

Про рідний брак громадських благ

Та притулить до того змісту

Від себе декілька уваг.

Не все співати нам про квіти

Та любуватися Дніпром…

Година – дбать про шлях освіти,

Люд забезпечити добром;

Спинить навколо голос стонів,

Що крають серденько притьмом,

Розвіять пітьму забобонів,

Впотужить голови умом;

Збудить чуття самопізнання,

Шаноби власної чуття,

Розсунуть цілі прямування

Замість товктися без пуття.

Хай мертва буква вас не мане

До свар, заслонюючи суть;

Славетніш німці чи слов’яне –

Ті спірки краю не спасуть.

З усіх усюд берімо з датки,

А не зачерв’юймо в багні;

Меткої жизності нестатки –

Умови гибелі справжні.

Народ, покинутий на злидні,

Народ, плазуючий у млі,

Повинен стратить риси рідні,

Безслідно стертися з землі!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ПОЕТАМ-УКРАЇНЦЯМ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ