СПІВЕЦЬ – Микола Костомаров

Related posts:

1. СОЛОВЕЙКО – Микола Костомаров Зелений сад, зелений сад. Зеленая могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як гарно слухать, коли в ніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенької А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на тополі, ті в кущах, Ті в вербах, ті в […]...
2. Скорочено – СОЛОВЕЙКО – МИКОЛА КОСТОМАРОВ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Зелений сад, зелений сад, Зелена могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як грано слухать, коли вніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенько! А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на тополі, ті в кущах, Ті в вербах, ті в калині… […]...
3. СОЛОВЕЙКО – МИКОЛА КОСТОМАРОВ – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Зелений сад, зелений сад, Зеленая могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як гарно слухать, коли вніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенько! А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на тополі, ті в кущах, Ті в вербах, ті в калині… […]...
4. Співець – Леся Українка Пишно займались багрянії зорі Колись навесні, Любо лилися в пташиному хорі Лісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток,- Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок. А соловейко троянді вродливій Так любо співав, Голосом дивним співець чарівливий Садки розвивав; Слав до вечірньої […]...
5. КНИГИ БИТІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ – МИКОЛА КОСТОМАРОВ Микола Костомаров – український історик, письменник, публіцист, один із засновників Кирило-Мефодіївського братства. “Книги Битія…” – один з найяскравіших документів української думки XIX ст., задумані і написані як програма Кирило-Мефодіївського братства, став своєрідним Маніфестом відродженого в XIX ст. українства. Твір знайдений в 1917 р. в жандармських архівах Петрограда. Вперше опублікований у 1921 р. в журналі ” […]...
6. Микола Іванович Костомаров (1817 – 1885) Микола Костомаров Костомаров Микола Іванович [псевдоніми і криптоніми – Ієремія Галка, Иван Богучаров, Николай Н., Равви, Н. К., Н. К-ва та ін.] – український і російський історик, громадсько-політичний і культурний діяч, письменник, публіцист, критик, етнограф і фольклорист, член-кореспондент Петербурзької АН з 1876р. Народився 4(16) травня 1817р. в слободі Юрасовці, тепер Ольховатського р-ну […]...
7. Микола Костомаров, Історія української літератури XIX ст. століття Микола Костомаров (1817-1885) М. І. Костомаров – визначний історик, письменник, літературознавець, фольклорист, педагог, який “розбивав ідеологічні підстави старожитньої царської Росії – ту вінчану офіціальною тріадою “православія, самодержавія і народності” миколаївську Росію, що привалила була своїм тягарем народне життя і загородила шляхи поступу і розвитку” 1. Він був одним із засновників першої таємної політичної організації в […]...
8. М. Костомаров-поет-романтик, науковець, прозаїк – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 Доля щільно переплела життя Миколи Костомарова, Тараса Шевченка і Пантелеймона Куліша. Найтісніше вони були пов’язані в період діяльності Кирило-Мефодіївського братства. М. Костомаров – син українки-кріпачки і дворянина. Розумний, працьовитий, він здобув блискучу освіту (заради волі сина його мати відмовилася від претензій на спадщину загиблого від рук повсталих селян батька […]...
9. Микола Іванович Костомаров – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Микола Іванович Костомаров був одним з найталановитіших культурних діячів XIX століття. У його доробку понад 300 історико-наукових, публіцистичних, літературно-критичних та художніх творів. До найкращих творів М. Костомарова належать збірки балад та ліричних поезій “Українські балади” (1839 р.) та “Вітка” (1840 p.), стаття “Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке” (1843 p.). Як поет-романтик М. Костомаров віддавав […]...
10. МИКОЛА КОСТОМАРОВ – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Микола Іванович Костомаров увійшов у історію української культури як поет, прозаїк, драматург, публіцист, історик, фольклорист, професор Київського та Петербурзького університетів (літературний псевдонім Ієремія Галка). Як поет М. Костомаров заявив себе у ранній період творчості. Дві збірки віршів (“Украинские баллады Иеремии Галки” і “Ветка. Малорусские стихотворения Иеремии Галки”) виразно представляють Костомарова-романтика. У зв’язку з його арештом […]...
11. СПІВЕЦЬ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ І Не згадуй нам про вічну млу труни, Не згадуй нам про мертвий сон могили; Даль невідомості мість того розгорни, Клич до життя, буди дрімучі сили! Не додавай знесиленим журби, Не добивай зневір’ям підупалих, А розбуди на діло боротьби, Знайди розвагу в світлих ідеалах! Тоді тебе послухаємось ми, Замовкнуть в серці почування лячні. А станемо […]...
12. СПІВЕЦЬ – Леся УКРАЇНКА (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – Я І СВІТ Пишно займались багрянії зорі Колись навесні. Любо лилися в пташиному хорі Пісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток, – Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок. А соловейко троянді вродливій Так любо співав, Голосом дивним співець чарівливий Садки розвивав; Слав до […]...
13. СПІВЕЦЬ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – Я І СВІТ Пишно займались багрянії зорі Колись навесні, Любо лилися в пташин ому хорі Пісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток, – Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок. * Асоціація – це поняття, що виникає при згадуванні іншого. Наприклад, коли кажуть “лимон”, […]...
14. Я не співець чудовної природи – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її; З ума не йдуть знедолені народи, – Їм я віддав усі чуття мої. Серед ясних, золочених просторів Я бачу люд без житнього шматка… Блакить… пташки… з-під соловйових хорів, Мов ніж, вража скрізь стогін мужика. Нехай кругом розумний лад та втіха, – Не здужа їх мій мозок […]...
15. Обри – МИКОЛА ЗЕРОВ Весна цвіте в усій своїй красі, Вже одгриміли зевсові перуни, Дощу буйного простяглися струни, Зазеленів сподіваний рижій. На полі катятся веселі вруна, В кущах лящить – співає соловій, А по шляху, немов казковий змій, На зсипище сільська ватага суне! І в селах плач. Герої саг і рун, Возкресли знов аварин, гот, і гун, Орава посіпацька, […]...
16. СПІВЕЦЬ – Леся Українка – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Пишно займались багрянії зорі Колись навесні, Любо лилися в пташиному хорі Пісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток, – Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок. А соловейко троянді вродливій Так любо співав, Голосом дивним співець чарівливий Садки розвивав; Слав до […]...
17. Леся Українка. “Тиша морська”, “Співець” Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору Лесі Українки; розвивати навички вдумливого, виразного читання поезій, їх коментування. Очікувані результати: учні виразно та вдумливо читають поезію Лесі Українки “Тиша морська”; висловлюють своє ставлення до провідних рис характеру поетеси: мужності, упевненості, цілеспрямованості, відчуття краси. Теорія літератури: ліричний вірш, художні засоби виразності. Обладнання: підручник, портрет письменниці, видання її […]...
18. Павло Грабовський – співець трудового народу Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її. З ума не йдуть знедолені народи, Їм я віддав усі чуття мої. Слова ці належать відомому українському поетові, революціонеру-демократу, співцю трудового народу П. Грабовському. Уся суспільно-політична діяльність і творчість поета нерозривно пов’язані з життям трудящих, їх думи і прагнення становили ідейну основу творчості поета, були її […]...
19. Завдання відкритої форми – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 Поясніть, у чому прагне переконати українців П. Куліш, супроводжуючи свій переклад Шекспірових творів такими рядками (із поезії “До рідного народу”): Єдиний скарб у тебе – рідна мова, Заклятий для сусідського хижацтва: Вона твого життя міцна основа, Певніша над усі скарби й багатства О варваре! Покинь тріумфувати Та зчервоній од […]...
20. ІВАН ФРАНКО – Микола Вороний В 40-літній ювілей його подвижницької праці Іван Франко – трибун народний, Пророк-ватаг, ратай-співець І громадянин благородний… Як той Орфей, герой рапсодний, Він з неба віщий посланець! Іван Франко – мов дух стихії, Що творить в нас і серед нас, Що будить сили молодії. Руйнує зло, живить надії На Україні в лютий час! Іван Франко – […]...
21. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. М. КОСТОМАРОВ “СОЛОВЕЙКО”,П. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ “РИБАЛКА”, Є. ГРЕБІНКА “УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ” Варіант 1 1. Епіграфом до поезії “Рибалка” письменник дібрав слова з твору… А Дж. Байрона. Б О. Пушкіна. В Й. Гете. Г Г. Гейне. 2. Поет на початку твору “Рибалка” зазначив, що його герой… А Мав сумний настрій. Б Був задоволений результатами рибалки. В Виявляв інтерес до підводного життя. Г Жив бідно і тому щодня […]...
22. ДО МОРЯ – Микола Вороний Чолом тобі, синє, широкеє мореї Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило – чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом. Міцне, необорне!.. Ні грому, ні хмари Не страшно тобі, не боїшся ти кари – Само собі виший закон. Звабливе, розкішне!.. В тобі й раювання, І мрія солодка, і […]...
23. КНЯЗЬ ІГОР – МИКОЛА ЗЕРОВ Князь Ігор очі до зеніту звів І бачить: сонце під покровом тьмяним, Далека Русь за обрієм багряним, І горе чорний накликає Див. Та не вважає князь на віщий спів: “Нум, русичі, славетні дні спом’янем, Покажем шлях кощеям препоганим До Лукомор’я голих берегів!” А любо Дону шоломом зачерпти!. . Одважний князю, ти не знаєш смерти, Круг […]...
24. Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) – Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) Павло Тичина оспівав духовне і національне відродження народу, його волелюбність і державотворчу роль. Поет брав участь у багатотисячному мітингу на Софійській площі під час проголошення незалежності України. Тоді у всіх церквах Києва одночасно забили у дзвони: Україною поширився золотий гомін свободи. Переживши глибоке потрясіння від […]...
25. У ЦЬОМУ ПОЛІ, СИНЬОМУ, ЯК ЛЬОН – ВАСИЛЬ СТУС У цьому полі, синьому, як льон, Де тільки ти і ні душі навколо, Уздрів і скляк: блукало в тому полі Сто тіней, В полі синьому, як льон. А в цілому полі синьому, як льон, Судилося тобі самому бути, Аби спізнати долі, як покути, У цьому полі синьому, як льон. Сто чорних тіней довжаться, ростуть І […]...
26. Скорочено – У СИНЬОМУ НЕБІ Я ВИСІЯВ ЛІС… – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ – 11 КЛАС У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і дуба. У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі на синьому глеї Я висіяв сни із твоєї весни, У синьому морі з весни із твоєї. Той ліс зашумить, і […]...
27. ЄВШАН-ЗІЛЛЯ – Микола Вороний (поема) Да лучее єсть на своей земли Костю лечи, Ине ли на чюже славну быти. (Літопис, за Іпaтcьким списком) В давніх літописах наших Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв Та їх вчинків войовничих. Ні, про інше щось говорить Те старе оповідання. […]...
28. Чую – співає Америка – ВОЛТ ВІТМЕН * * * Чую – співає Америка, різні пісні я чую, Співають робітники, кожен співає свою гучну і радісну пісню, Тесля співає, вимірюючи дошку чи брус, Каменяр співає, готуючись до роботи чи закінчуючи роботу. Човняр на човні своєму співає, матроси палубні – На чардаку пароплава, Швець співає, сидячи на ослінчику, шапкар наспівує стоячи, Лісоруб співає, […]...
29. Співець життя народного – Сценарій літературного вечора, присвяченого 169-ій річниці від дня народження І. С. Нечуя-Левицького Н. Підгреб’я, Вчитель української мови та літератури; І. Пішко, Методист Заліщицького РМК Тернопільська обл. По-святковому прикрашена сцена: портрет І. С. Нечуя-Левицького, над ним великими цифрами – 169, навскіс до портрета прикріплено вишиті рушники; у великій вазі букет зі свіжих чи висушених квітів, колосся, трав або гілок хвої. Вчитель-словесник. Дорогі діти, шановні колеги та гості! 25 […]...
30. СПІВЕЦЬ КРАСИ – Афанасій Афанасійович Афанасий Афанасьевич Фет (1820-1892) – Від романтизму до реалізму У нас є пан Фет – поет з обдаруванням надзвичайно самобутнім і симпатичним. Щось сильне і свіже, без будь – яких сторонніх домішок, яскраво пробивається в усьому, що створює його талант. Микола Некрасов, російський поет СПІВЕЦЬ КРАСИ “Я ніколи не міг зрозуміти, чому мистецтво має цікавитися ще чимось іншим, крім краси”, – писав талановитий російський […]...
31. ЖИТТЯ ПОЕТА – Публій Овідій Назон (43 р. до н. е. – бл. 18 р. н. е.) – “СПІВЕЦЬ ОДВІЧНИХ ПЕРЕВТІЛЕНЬ” – Античність Книга IV, елегія X Любощів ніжний співець, як свій шлях життьовий перейшов я, – Друже-нащадку, тобі повість розкаже моя. Мила вітчизна моя – Сульмон, на джерела багатий; Дев’‎ятдесят туди миль треба від Рима пройти. Там я на світ народивсь, а щоб добре ти рік той затямив, Знай, що однакова смерть консулів стріла тоді1. З діда […]...
32. “Епохальна п’єса” (Микола Хвильовий) – Микола Куліш (1892-1937) – Українська література 1920-1930 років П’єсу “Мина Мазайло” вперше опублікували у журналі “Літературний ярмарок” (1929) і того ж року видали друком у Харкові окремою книжечкою. Жанр п’єси “Мина Мазайло” сам автор визначив як комедію. Обравши його, письменник засобами гротеску і сатири викрив антиукраїнські суспільні явища кінця 20-х років XX століття, висміяв носіїв великодержавного шовінізму. Більшість літературознавців вважають “Мину Мазайла” сатиричною […]...
33. Короткий переказ – У синьому небі я висіяв ліс – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ * * * У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз, У синьому небі з берези і дуба. У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі на синьому глеї Я висіяв сни із твоєї весни, У синьому морі з весни із […]...
34. Павло Тичина – незламний співець краси рідної природи і народу І. Опанасюк, Вчитель української мови і літератури Рівне Мета уроку: допомогти учням глибше осягнути життєвий шлях поета через спогади сучасників та біографічні дані; показати дітям красу природи і любов поета до рідного краю на прикладі віршів “Світає…”, “Україно моя…”, патріотизм співця у поезії “Я утверждаюсь”; формувати вміння аналізу поезії; розвивати усне зв’язне мовлення учнів, творчі […]...
35. МОЛОДИЙ Я, МОЛОДИЙ. – ПАВЛО ТИЧИНА МОЛОДИЙ Я, МОЛОДИЙ. Молодий я, молодий, Повний сили та одваги. Гей, життя, виходь на бій,- Пожартуєм для розваги! Гей життя, ставай, тремти! Дай я з тебе посміюся. Хто сміліший: я чи ти – Подивлюся, подивлюся. Горе?.. біль? – як жарт мине. Скільки сили молодої! Чи ж моя рука здригне, Що йде битись без озброї? Ой […]...
36. PRO DOMO – МИКОЛА ЗЕРОВ Яка ж гірка, о Господи, ця чаша, Ця старосвітчина, цей дикий смак, Ці мрійники без крил, якими так Поезія прославилася наша! Що не митець, то флегма і сіряк, Що не поет – сентиментальна кваша… О ні! Пегасові потрібна паша, Щоб не загруз у твані неборак. Класична пластика, і контур строгий, І логіки залізна течія – […]...
37. ІКАР – Микола Вороний Світлій пам’яті Левка Маціевича, першого українського літуна Icare – dixit – ubi es? Quo te regione requiram. Ovidiut1 О Ікаре нещасливий! О Дедалів славний сину, Я мов бачу в цю хвилину Вид і погляд твій звабливий! Світлий образе, блискучий! Ти стоїш переді мною Гордий силою міцною І одвагою могучий. Не спинила тебе рада Батька любого […]...
38. Запитання для самоконтролю – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 1. У чому полягало новаторство М. Костомарова як професійного історика? 2. Яке завдання ставив перед собою М. Костомаров – прозаїк, працюючи над історичними повістями? 3. Які відомі твори і збірки (оповідань, фольклорних матеріалів) надрукував П. Куліш у власній друкарні? 4. Чому журнал “Основа” проіснував лише два роки? 5. Хто […]...
39. Журнал Основа та його автори – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 Після розгрому Кирило-Мефодіївського братства літературне життя відновилося нескоро, лише десь близько 1858 року, коли в Петербурзі почали збиратися колишні братчики та організувалася їх ціла громада (Т. Шевченко, М. Костомаров, Оп. Маркович, В. Білозерський та інші). Тоді ж постало питання про власний друкований орган, дозволу на який почав домагатися П. […]...
40. ШУМКА – Микола Вороний “Ой дівчино чорноброва, Будь здорова, будь здорова! Подивися, Усміхнися, Любо привітай! Маєш серце до любови, До коханої розмови – Як стемніє, Звечоріє, То виходь у гай”. “Ой козаче-небораче, В тебе думка зла неначе. Постидайся, Не чіпайся, З серцем не жартуй.. . Ти питаєш, чи кохаю? Ба який! Або я знаю… Відчепися, Не в’яжися, Ну-бо, не […]...