ДО Б. С-ГО – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ

Related posts:

1. СПІВЕЦЬ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ І Не згадуй нам про вічну млу труни, Не згадуй нам про мертвий сон могили; Даль невідомості мість того розгорни, Клич до життя, буди дрімучі сили! Не додавай знесиленим журби, Не добивай зневір’ям підупалих, А розбуди на діло боротьби, Знайди розвагу в світлих ідеалах! Тоді тебе послухаємось ми, Замовкнуть в серці почування лячні. А станемо […]...
2. ЩОГЛИК – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей – Щоглик! Щоглик! – Дітки раді. – Щоглик! – тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця. Визволяють, – скільки сміху! – Глянь, дідусю, глянь, чи ба? – Бачу, дітки, вашу втіху; Зате щоглику журба! Зна, що буде нудить світом; Не про нього ваш куток… Щебетав би собі літом Та згодовував […]...
3. НА ДАЛЕКІЙ ПІВНОЧІ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (Думка в прозі) Невимовна туга щоразу стискає моє серце, як тільки я проходжу повз оцей сумний, закинутий будинок, з важким замком на воротях та карюковою печаттю на замку. Кругом панує тиша, ні душечки, а колись… і мене тягне упасти на колінки перед високими заостреними палями двору, цілувати слід дорогої людини, – слід. що так виразно […]...
4. Уперед – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Уперед за край рідний та волю, За окутий, пригноблений люд, Хоч нічого не знайдеш, крім болю, Хоч нас жде невіддячений труд! Уперед проти зла однодумно! Розрослася ворожа юрба. Не гадаймо прожити безсумно, Бо життя – неминуча борба. Уперед, хто не хоче конати, Статись трупом гнилим живучи! Сміле слово – то наші гармати, Світлі вчинки – […]...
5. ДО ШКОЛИ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Ну, прокидайтеся, діти: Ранок – до книжки пора! Сонечко вспіло залити Все посереду двора! Швидше вдягайтесь до школи! Кращі прогаєте дні, – Пізно вертати, – ніколи Їх не завернете, ні! Змалку кохайтесь в освіті, Змалку розширюйте ум, Бо доведеться у світі Всяких назнатися дум. Треба самим розвертати 1 : Як і до чого все йде, […]...
6. ОРЛИ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Марно ради пита, Вся засмучена, Україна свята, Перемучена. Занедбали сини Рідну мовоньку, Не туди-бо вони Гнуть головоньку, На пожитки густі Позіхаючи, Та кишені товсті Напихаючи. Дяка Богу – всього Враз набралися: Від народу свого Відцуралися… А поки що чуже Розшолопають, – Чого вміли, то вже Не второпають… Ще й вирлають на мир Гірш Московщини: – […]...
7. НАДІЯ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ НАДІЯ Не зітхай так безнадійно, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй ще подвійно, З лану битви не тікай, Глянь на луг – не вся травиця Ще потоптана упрах; Глянь на люди – чесні лиця Ще не всі обвіяв страх. Ще великі перепони Злу поставлено кругом, Не безкарно рвуться стони Під ворожим батогом. Встануть мученики-браття, […]...
8. ТРУДIВНИЦЯ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Хмуро дивилася школа, В бовдурі глухо гуло, Вітер вривався зокола, Сумно в хатині було. Мертва трудівниця-пані Біла, як віск, на столі Там почивала, заранні Збувшися скорбів землі. Рук і на час не складала, Щиро кохала діток, Листу якогось-то ждала,- Тільки і знав наш куток. За день одсунула книжку, За день не стала робить, Як опинилась […]...
9. СПРАВЖНІ ГЕРОЇ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Не вам мій спів, уквітчані герої Кривавих справ, не вам мій голос,- ні! З-під барв рожевих вигадки пустої На чорнім тлі ви бачитесь мені. Хай досі сниться іншому піїті Шалений брязкіт кинутих шабель… Не кращ було б запособлять освіті, Підняти люд хоть на один щабель? Моя хвала трудівникам незнаним, Що двигли мисль по селах, хуторах, […]...
10. ЛИСТ ДО Б. ГРІНЧЕНКА – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Тобольськ, 6 січня 1901 року З новим роком, дорогий брате! Бажаю Вам більш світлих надій на нашу рідну будущину, ніж досі, і тих самих сил, які Ви для неї до сього часу покладали. Багато де в чому я б, може, не згодився з Вами, але високо ціню і шаную Вашу корисну безупинну працю і дуже […]...
11. ПОЕТАМ-УКРАЇНЦЯМ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ До вас, поети-українці, Шлю – вибачайте – дружній лист, Щоб повітати наодинці Та дяку висловить за хист. Доходять часом ваші звуки В мою далечину глуху І гоять чаром біль розпуки На самотинному шляху. Від вас одрізнений навіки, Докупи думкою живу… Прийміть же щиро братні стріки Про нашу долю світову. Бажав, бач, я сказати в листу […]...
12. З ДУМОК СУЧАСНИХ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Запорожжя та козацтво Спать уклалися в журбі… Інший час, панове братство,- Інші теми на добі! Відлічивши козакові Поважання данину, Чи не глянуть мужикові У хатиноньку сумну? Глянуть просто, без серпанку, Яким все обволіка Пан-поет, що бачив з ганку Богоносця-мужика. Наш мужик – то неук темний, Працівник, але бідар, Скарб незчерпано таємний, Що живився володар. Довго […]...
13. ДЕЩО ПРО ТВОРЧІСТЬ ПОЕТИЧНУ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Павло Грабовський ДЕЩО ПРО ТВОРЧІСТЬ ПОЕТИЧНУ Довелось мені перечитати недавно в одеському журналі “По морю и суше” критичну замітку д. М. К. на збірник Грицька Кернеренка “В досужий час”. Я не бачив того збірника, як і попередніх творів автора, то й не знаю, наскільки справді вони заслугують такої гострої критики. В даному разі се питання […]...
14. Я не співець чудовної природи – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її; З ума не йдуть знедолені народи, – Їм я віддав усі чуття мої. Серед ясних, золочених просторів Я бачу люд без житнього шматка… Блакить… пташки… з-під соловйових хорів, Мов ніж, вража скрізь стогін мужика. Нехай кругом розумний лад та втіха, – Не здужа їх мій мозок […]...
15. ГРАБОВСЬКИЙ ПАВЛО (1864-1902) ГРАБОВСЬКИЙ ПАВЛО Павло Арсенович Грабовський – український поет-революціонер, публіцист і критик, перекладач з багатьох мов світу. Народився П. Грабовький в селі Пушкарному Охтирського повіту Харківської губернії (тепер село Грабовське Краснопільського району Сумської області) 11 вересня 1864 року в родині Арсена і Ксенії Грабовських. Він був другою дитиною в сім’ї. Батько був паламарем у слободі, […]...
16. ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902) ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Додаткова біографія Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1864р. у с. Пушкарне на Харківщині в бідній сім’ї паламаря. Вчився в Охтирській бурсі (1874 – 1879) та Харківській духовній семінарії, де самотужки грунтовно знайомився з художньою класикою, таємно виявляв велике зацікавлення політичною літературою, тягнувся до обговорення актуальних суспільних проблем. За зв’язки з харківським […]...
17. Павло Грабовський – співець трудового народу Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її. З ума не йдуть знедолені народи, Їм я віддав усі чуття мої. Слова ці належать відомому українському поетові, революціонеру-демократу, співцю трудового народу П. Грабовському. Уся суспільно-політична діяльність і творчість поета нерозривно пов’язані з життям трудящих, їх думи і прагнення становили ідейну основу творчості поета, були її […]...
18. Поетичні ідеали П. Грабовського – 10 клас – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Кажуть, скільки людей, стільки й думок, стільки точок зору. Кожна людина формує протягом життя свої ідеали, якими живе, до яких прагне. Що таке ідеал у розумінні різних людей? Дехто думає, що ідеал – це та мета, яку людина ставить собі один раз у житті і потім намагається її досягти. Саме такою людиною й був поет […]...
19. Своєрідність лірики П. Грабовського – 10 клас – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Павло Арсенович Грабовський прожив усього тридцять вісім років, з них двадцять літ поневірявся в засланні, перебував у холодних тюрмах під наглядом царських посіпак. Але ніщо його не зламало. Не перестаєш захоплюватись цільністю й стійкістю революційних переконань письменника, його працьовитістю і надзвичайною порядністю. Твори Грабовського пройняті високими помислами, які тлумачаться просто: митець повинен служити своєму народові. […]...
20. ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Дещо про його життя і діяльність В р. 1897 усі наші часописи повторили за “Житєм і словом” сумну звістку, що десь там далеко на півночі в Сибіру пропадає щирий і талановитий поет-українець Павло Граб, которого російські власті за молодечі ідеали, за самі пориви молодечого серця, бо він ще не мав ні часу, яі нагоди, ні сили їх виконати, запроторили в північні […]...
21. СОНЕЧКО ТА ДОЩИК – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Якось сонечко казало: – Буду все собі світити! – Почув дощик: – Пуття мало, От я краще буду лити! – З тебе людям холод, слота, – Каже сонечко і слуха. Відрік дощик: – Не робота, Як почнеться і посуха. Зазмагались. – Хто все плодить: Груші, сливи, огірочки? – А без мене, – дощ доводить, – […]...
22. Біографія – Павло Арсенович Грабовський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Народився П. А. Грабовський 11 вересня 1864 р. в селі Пушкарному, Охтирського повіту, Харківської губернії, в бідній родині паламаря. Батько помер у молодому віці, залишивши п’ятьох дітей. Становище родини ще більше погіршилось. Павло навчався спочатку в церковно-парафіянській школі, у десятирічному віці став учнем Охтирської бурси, котра, як зазначував сам в автобіографії, нічого йому не дала. […]...
23. Зображення борців за народну волю в поезії П. Грабовського – 10 клас – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Мабуть, не вимолила мати долі своєму синові, не змогла захистити свою розумну дитину від жорстокої дійсності. А може, це доля сама його вибрала, щоб повести на жертовний вогонь за страждання народу, за приниження, зневагу? І юнак сміливо став на цю стежину, бо інакше він не зміг би жити. Життєва доля Павла Грабовського – це типова […]...
24. Значення творчості – Павло Арсенович Грабовський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття П. Грабовський – поет переважно малих форм, майстер короткого, стислого, але повного глибокого почуття і думки ліричного вірша. Лірика його щира, натхненна. Все, про що пише поет, він сам пережив, переболів. У поезії Грабовського нема вишуканих, прикрашених образів, розрахованих на ефект. Грабовський бачив у житті, у суспільстві класові суперечності, класову боротьбу, відображав її у своїй […]...
25. Весна, весна… Надворі май – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Весна, весна… Надворі май; А в нас лежать сніги; Панує стужа навкруги… Весна, весна… а в нас – гай-гай! Дріма похмуро чорний гай Та додає нудьги. Весна, весна… Надворі май; А в серці жаль та сум; Справляє небо якийсь глум… Весна, весна, а в нас – гай-гай! Хоча б малесенький розмай Для нерозважних дум! Весна, […]...
26. Образ жінки-трудівниці у поезії П. Грабовського – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Павло Грабовський – один з поетів-борців, який важкою ціною здобув право вчити українське суспільство громадянських чеснот. Це право він отримав через свою принциповість і страждання за світлі ідеали людства. У своїй творчості поет правдиво зображував горе й біль людей, змальовував образи скривджених і знедолених. Дуже добре знав Павло Грабовський життя жінки з низів сучасного йому […]...
27. Поетичне відтворення картин природи у вірші “Сон” – ІІ варіант – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Павло Арсенович Грабовський народився у 1864 році і прожив усього тридцять вісім років. Він у вісімнадцять років був виключений з семінарії та заарештований за зв’язки з народницьким рухом. Довгих двадцять років, до самої смерті, поет поневірявся по тюрмах Сибіру. Поезії П. Грабовського І. Франко назвав “криком болю і туги за рідною Україною”, тому його можна […]...
28. ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ ПОЕТ-ГРОМАДЯНИН – реферат з української літератури – українська література – шкільна програма 12 класів 29 листопада 1902 року в снігах похмурого Сибіру на засланні помер Павло Арсенович Грабовський… Помер на 38-му році свого безмірно тяжкого життя. Видатний поет і незламний борець за свободу, великий мученик і страждалець за народ, непримиренний ворог усякого деспотизму і неволі та неправди, ревний оборонець прав поневоленого народу, непохитний борець за правду і справедливість, полум’яний […]...
29. НАДІЯ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902) – УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ другої половини ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Павло Грабовський (1864-1902) відомий передусім як автор громадянсько-політичної лірики. Чи не найціннішими є поезії, присвячені національним проблемам: “До Русі-України”, “До українців”, “Орли” та ін. Вірш “Орли” має сатиричне спрямування, він наповнений переживаннями ліричного героя через нещасну долю України. Лукаві її сини думають лише про власну наживу, “гнуть головоньку” перед загарбниками, відцуралися рідної мови й рідного […]...
30. СПРАВЖНІ ГЕРОЇ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902) – УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ другої половини ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Не вам мій спів, уквітчані герої Кривавих справ, не вам мій голос, – ні! З-під барв рожевих вигадки пустої На чорнім тлі ви бачитесь мені. Хай досі сниться іншому піїті Шалений брязкіт кинутих шабель… Не кращ було б запособлять освіті, Підняти люд хоть на один щабель? Моя хвала трудівникам незнаним, Що двигли мисль по селах, […]...
31. РУСИН ДО ПОЛЯКА ЩОСЬ ПО-ПОЛЬСЬКУ БАЛАКА – Лазар Баранович Не усякому поляку Будуть вірші сі до смаку. О коли б ти, ляше, вірші В руській мові склав не гірші! Звір се дикий для русина – Що польщизна, що латина. Звір той гострі має роги. Тож, поляче, не будь строгий, Почитай, як я утямив, І оддай нам тим же самим. Як напишеш щось по-руську, Русин […]...
32. ГЕЙ, НЕ ДИВУЙТЕ, ДОБРІЇ ЛЮДИ – НАРОДНИЙ ЕПОС – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ (Пісня про Максима Кривоноса та Богдана Хмельницького) Гей, не дивуйте, добрії люди, Що на Вкраїні повстало. Там за Дашевим, під Сорокою, Множество ляхів пропало. А Перебийніс водить чимало – Сімсот козаків з собою, Рубає мечем голову з плечей, А решту топить водою: “Ой пийте, ляхи, води калюжі, Води болотянії. А що пивали на тій Вкраїні […]...
33. “Перед долею важкою голови не похилю” (П. А. Грабовський) – твір з української літератури Видатний український поет-революціонер Павло Арсенович Грабовський усе своє життя віддав рідному народові. Його поетичне слово було міцною зброєю за найсвітліші ідеали людства. Життєва доля Грабовського – це типова доля тих сотень і тисяч борців за свободу, яких переслідував і гноїв у тюрмах царський уряд. Потяг з юнацьких років до “всього незвичайного та романтичного”, розвинуте почуття […]...
34. ЯК ДУБ ІЗ ВІТРОВІЄМ БИВСЯ – ПАВЛО ТИЧИНА ЯК ДУБ ІЗ ВІТРОВІЄМ БИВСЯ Не одно уже століття Дуб стояв, простерши віття,- Весь в корі, як у броні, Трудні роки, ночі й дні… Знав одне лиш добре діло. Листя дихало й раділо, Дуб добрячим обростав – Доки й сам, як витязь, став. Батьком був він Клену й Глоду. Всім давав він прохолоду. Кожен знав: […]...
35. ПАВЛО ПОЛУБОТОК – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Полуботку-Полуботку, Наказний гетьмане! А хто ж тобі гетьманськую Булаву дістане? Полуботку-Полуботку, Голубе-соколю! А як же ж ти підіймешся За козацьку волю? Полуботку-Полуботку, Рідная дитино! А як же ж ти ізійдешся З вражим Вельяміном? [2] Не питайте, хто Павлові Булаву добуде, Є у нього Україна, Є у нього люди. І пішли вже Семен Рубець І Василь […]...
36. Упав же він… – ПАВЛО ТИЧИНА Упав же він… Як упав же він з коня Та й на білий сніг. – Слава! Слава! – докотилось І лягло до ніг. Ще ж як руку притулив К серцю ік свому. Рад би ще він раз побачить Отаку зиму. Гей, рубали ворогів Та по всіх фронтах! З криком сів на груди ворон, Чорний ворон-птах. […]...
37. Сміхологія – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Ця книга видана за сприяння Голови ради директорів АТ “ИнтерБиоСкрин” Голови правління фонду “Научное партнерство”, м. Москва, Доктора хімічних наук Віктора Георгійовича Карцева МІЙ СПОНСОР Вступна усмішка З дитячих літ, напевне назавжди, Запам’ятав я формулу води, І глибших знань хімічних я не набрався, У гуморесках з хіміків сміявся, Щоб не тримались гордо, як тузи, А […]...
38. ПЛУГ – ПАВЛО ТИЧИНА Вітер. Не вітер – буря! Трощить, ламає, з землі вириває… За чорними хмарами (з блисками! ударами!), За чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук… Котить. У землю врізає (чи то місто, дорога, чи луг), У землю плуг. А на землі люди, звірі й сади, А на землі боги і храми: О пройди, пройди над нами, Розсуди! […]...
39. КИЇВ – ФИЛИПОВИЧ ПАВЛО Не до тебе пливли скандінавські герої, Бойовими човнами розкинувши стан. Ні вінками Атен, ні руїнами Трої Не прославив тебе чужоземний Боян. Хто повірить словам, що Андрій Первозванний На високих горах твою славу прорік? В темну безвість віків одійшли каравани Ватажків степових та азійських владик. Що владарів колишніх потлілі клейноди! І на схід, і на південь […]...
40. У СОБОР – ПАВЛО ТИЧИНА І По один бік верби, По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! …Сповиває аналої Синє брязканя кадил. Тут говорять з Богом. Тут Йому скажу – (Хтось заплакав за порогом) – З херувимами служу! Жду я, ждуть всі люде – І нема Його. Гнуться, гнуться, гнуться люде, Дожидаються […]...