РУСИН ДО ПОЛЯКА ЩОСЬ ПО-ПОЛЬСЬКУ БАЛАКА – Лазар Баранович

Related posts:

1. СВІТ ЗБУРИЛИ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКІЇ СЛЬОЗИ – Лазар Баранович Пожалься, боже, що світ закурився – Се ти за наші гріхи розгнівився. Брат брату ворог, до батька синове Не мають віри, бояться обмови. Своєї тіні жахаються люди – Гріхи се чинять, пануючи всюди. Мерщій вдавайтесь усі до покути! Не бійтесь більше зловісної скрути! Господь вам спокій, всім милий, поверне, Лице ласкаве од вас не одверне. […]...
2. АВТОР ЖАЛКУЄ І АПЕЛЮЄ – Лазар Баранович Визнати мушу – жаль мене бентежить, Я складав вірші – іншим честь належить. Так ото бджоли – мед самі збирають, А мед той інші потім споживають. Так і в овечки вовна є кошлата, Та з її вовни іншим тепла шата. Птахи по гніздах пташенят годують – Яструби хижі їх собі полюють. Віл працьовитий так у […]...
3. ЧИТАЧУ ЛАСКАВИЙ, ПИЛЬНО ЗВАЖ СІ СПРАВИ – Лазар Баранович Пробач, що просто я взявся писати, Перо в звичайне чорнило вмочати; Якби наваживсь у мозок вмочити, Надлюдські мав би писання створити, А що чорнила перу вистачало, Писати мозком кебети не стало; Чинив, як люди – всі люди на світі Папір інкавстом навикли чорнити, Перо у мозок не пхав із них жоден – Із того шляху […]...
4. БАРАНОВИЧ ЛАЗАР БАРАНОВИЧ ЛАЗАР (світське ім’я – Лука; 1593, за іншими даними 1620 – 11.09.1693, похований у Борисоглібському соборі в Чернігові) – політичний, церковний, культурний діяч, письменник, меценат. Навчався у Київській братській школі, згодом був посланий П. Могилою до латинсько-польських шкіл Вільно й Каліша. З 1642 р. чигав курс граматики в молодших класах Києво-Могилянської колегії, пізніше як […]...
5. В ПОЛІ РОБОТА, ДО НЕЇ ОХОТА – Лазар Баранович Начебто списи, колосся по полю, Люди колосся стинають без болю. Піт із них ллється, то рать не кривава, Праця нелегка, жнива – не забава. Зводяться скирти в полях, мов могили, Буде чим людям підкріплювать сили. Далі на гумна пшениця прямує, Вже там господар усім порядкує: Збіжжя спочатку велить молотити, Мельникам зерно під жорна возити. Борошно […]...
6. ПРО ЧАС ДЛЯ ВСЬОГО – ДОБРОГО, ЗЛОГО – Лазар Баранович Є час для всього, мудрі так казали, Котрі на світі добре все пізнали. Час народитись, смертний час чатує, Бог забере в нас, бог нас обдарує. Час плачу, сміху, час будинки ставить, Час їх валити, час мовчать, час править, Постити, їсти, спати час, кохати – На все у світі треба час свій мати. Тобі як, боже, […]...
7. У СВІТІ ТАК ВЕДЕТЬСЯ, ЩО ЛИХО СМІЄТЬСЯ – Лазар Баранович Все, що на світі пожадливість хвалить, Кожному очі тілесністю палить, Пиха сама лиш на світі панує, Жодному жоден ніщо не дарує. В світ сей прийшовши, господь сказав вірним: “Вчись кожен серцем, як я, буть покірним!” 1 Мало з людей хто дозрів до покори, Кожен до пихи із них дуже скорий, Кожен з пустої причини палає, […]...
8. ПРОСТАКУ МУДРЕЦЬ НЕ В ЛАД, МУДРЕЦЮ ПРОСТАК НЕ РАД – Лазар Баранович Мудрого простий звичайно не любить, Ще й дорікає, за мудрість ту гудить, Він йому заздрить, перечачи богу – Мудрий бо в небо зна певну дорогу. Простий є простим, і бути так має, Сам що не вчився, то мудрого лає. Мудрий чи ж винен, що простий науки Взяти не втямив, лінуючись, в руки? Гідний той шани, […]...
9. ВЕСЕЛКА ЯСНІЄ – КОЖЕН РАДІЄ – Лазар Баранович Веселці небом у красі препишній Звелів простертись з краю в край Всевишній. Барвисто сонце світлом у ній грає І дивом дивним понад світом сяє. Товманта донька 1, захвату ти гідна, Людськії очі полониш побідно! Хай лиш художник фарбами змалює Взірець, що небо в ній йому дарує. Той лук стріли і тетиви не знає, Не війни […]...
10. ЕПІТАФІОН ГЕТЬМАНОВІ ІВАНУ БРЮХОВЕЦЬКОМУ – Лазар Баранович Немаш в світі статку, Бував-єм гетьманом, Єдина година – Окрутне-м забитий! Ніхто ся з нас смерті Царськая корона Гетьманська булава Хорогви звияєт, Як шаблі, так мечі Ломиться і луки, Ніхто не устоїть, Убогий, багатий Я – только убранний – Чи за мої злості За всіх обнаженний Нехай буду в раю Прошу всіх посполу, Не стався […]...
11. ОДИН – БАГАТИЙ, НА ІНШОМУ – ЛАТИ – Лазар Баранович Отой багатий, а отой бідує, Один позичить – другий заборгує. Багатий завжди злидню дати може – Своїм набутком хай йому поможе. Якби зайвини можні роздавали, Голоти в світі ми б не зустрічали. Багатим одіж молі в шафах мітять – Старці на ринку грішним тілом світять. Багач напої у льоху ховає – Жебрак од спраги тяжко […]...
12. Лазар Баранович (1620 – 1693) Лазар Баранович Преосвященний Лазар (Баранович), архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський (1620 – 1693) Біографія Народився в 1620 р. в Україні. Навчався в школі Київського Братського Богоявленського монастиря. Остаточну освіту отримав у польських колегіях. На початку 40-х років XVII сторіччя був наставником у Київській академії. З 1650 р. – ректор Київської колегії (академії) й […]...
13. ПРО СОНЦЕ – ІЗ КНИГИ “АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ” – ЛАЗАР БАРАНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Як сонце сходить, слав творіння Боже, Коли по ночі світить день погожий, Отець дня – сонце, місяць – мати ночі, А їй у поміч – зірок ясні очі. Як сонце ясне промені розкине, То геть одступлять світу цього тіні. Живе береться зразу до роботи: Нема без сонця працювать охоти. Небесне сонце дивиться усюди, Хіба в […]...
14. УСІМ ВЕСНА БУВА КРАСНА – ІЗ КНИГИ “АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ” – ЛАЗАР БАРАНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Доки дощами весна землю змиє, Вітром тужавим обличчя обвіє. З теплих пташата країв прилітають, Співанки світу веселі співають. Жайворон крильми в повітрі тріпоче, Голосом поле наповнити хоче. Із зимоводдя мчить ластівка рання, Прудко літає свободою п’яна. Гуси у небі, качки пролітають І журавлі он вже гнізда звивають. Яйця нестимуть, плодитимуть діти, Щоб потім з ними […]...
15. РУСИН ПАВЛО РУСИН ПАВЛО (бл. 1470, м. Кросно, Польща – 1517, м. Сонч, Польща – польсько-український гуманіст, ново-латинський поет, видавець. Гіпотетично був німцем за походженням. Свої твори підписував як “Павло Русин з Кросна”, так його називати й сучасники. Це доводить українську, на той час іще регіональну, самосвідомість поета. На цій підставі доцільно вважати його творчість належною до […]...
16. Замінюючи бізнес-модель з “щось” на “нічим” Це друга група інновацій, яка включає ті, що змінили стандартну бізнес-модель, таким чином, що один (або більше) з існуючих стандартних промислових матеріалів (часто токсичних або невідновлюваних) виявились просто непотрібними. В цій групі представлені 20 таких прикладів. Вони містять можливості для справді значних промислових ініціатив. Цей портфель інновацій торкається близько 200 секторів економіки. На підприємницькому рівні […]...
17. Коли щось робиш думай і про наслідки Матеріал до уроку. Японська казка “Чарівний каптур”. Мета. Розширити знання учнів про ознаки чарівної казки. Удосконалювати вміння ділити текст на частини та самостійно добирати завдання до них. Розвивати вміння висловлювати власну думку. Виховувати почуття доброти та вдячності, бажання допомагати людям. Обладнання. Шапка чи капелюшок “чарівний каптур”. Хід уроку І. Організація класу. II. Мовна розминка. 1. […]...
18. ГЕЙ, НЕ ДИВУЙТЕ, ДОБРІЇ ЛЮДИ – НАРОДНИЙ ЕПОС – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ (Пісня про Максима Кривоноса та Богдана Хмельницького) Гей, не дивуйте, добрії люди, Що на Вкраїні повстало. Там за Дашевим, під Сорокою, Множество ляхів пропало. А Перебийніс водить чимало – Сімсот козаків з собою, Рубає мечем голову з плечей, А решту топить водою: “Ой пийте, ляхи, води калюжі, Води болотянії. А що пивали на тій Вкраїні […]...
19. КОЛИ ЩОСЬ РОБИШ, ДУМАЙ І ПРО НАСЛІДКИ – ЯК HE ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ Матеріал уроку. Василь Сухомлинський “Не забувай про джерело”. Мета. Розвивати в учнів допитливість, інтерес до навколишнього життя; удосконалювати навички виразного і правильного читання, літературного аналізу твору; викликати бажання брати краще з літературних джерел для самовиховання. Обладнання. Картки для контролю техніки читання. Хід уроку І. Вправи на вдосконалення техніки читання. 1. Гра “Незвичайна математика”. – Виконайте […]...
20. ТРЕНОС, ТОБТО ПЛАЧ ЄДИНОЇ СВЯТОЇ ВСЕЛЕНСЬКОЇ АПОСТОЛЬСЬКОЇ СХІДНОЇ ЦЕРКВИ, З ПОЯСНЕННЯМ ДОГМАТІВ ВІРИ. ПЕРШЕ З ГРЕЦЬКОЇ МОВИ НА СЛОВ’ЯНСЬКУ, А ТЕПЕР ІЗ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ НА ПОЛЬСЬКУ ПЕРЕКЛАДЕНИЙ ФЕОФІЛОМ ОРТОЛОГОМ, ТІЄЇ Ж СВЯТОЇ СХІДНОЇ ЦЕРКВИ СИНОМ – Мелетій Смотрицький Фрагмент (в перекладі із старопольської мови) РОЗДІЛ 1, В якому міститься плач, або нарікання церкви святої східної на злочинних синів Горе мені, злиденній, ой леле, нещасній, звідусіль в добрах моїх обідраній, ой леле, на ганьбу тіла мого перед світом із шат роздягненій! Біда мені, незносними ладунками обтяженій! Руки в оковах, ярмо на шиї, пута на […]...
21. Коли щось робиш, нічого не помічаєш (за міфом “Чому буває сумне сонце?”) – Зразок твору – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Коли працюєш, час минає дуже швидко. Ти не помічаєш, як закінчився день, тиждень, рік. Якщо ж подобається робота, навіть дня не вистачає. Є люди, які живуть лише роботою, для них час нічого не вартий, вони мріють лише працювати. Якщо б люди були ледачими, то ми не досягли такого рівня розвитку, як зараз. Людина полетіла в […]...
22. ЩО ЗА ЗВІР? – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ – Українська література – Література для дітей Впав сніжок На лужок, На стіжок І на бір. Під стіжком З мотузком Ходить звір. Здалека, З дубняка, До стіжка Він прибіг. Скинув шапку, Став на лапки Смиче стіг. При долині В’язку сіна Звір зв’язав, Із долини В’язку сіна Тягне в бір Хитрий звір. Він вухатий, Білобокий, Косоокий І вусатий… Як же звіра Того звати?...
23. ДО Б. С-ГО – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Прощай, коханий ляше-друже! Час розістатись настає. А як болить, як б’ється дуже Від туги серденько моє. Одно гадали ми з тобою, Шукали одного шляху, І от зійшлись в тюрмі з собою, Найшли недоленьку лиху. Мир чарівничої омани Пред нами птахом зник давно: Неволя вічна та кайдани – То нам судилося одно. Але ж і ту […]...
24. ОЙ ТА ЗАЖУРИЛИСЬ СТРІЛЬЦІ СІЧОВІЇ – НАРОДНА ЛІРИКА Ой та зажурились Стрільці січовії, Як Збруч-річку[1] переходили, Що стільки народу Впало за свободу, Встояти не було сили. Ой та зажурились Стрільці січовії, Стали дрібні сльози лити: Буде ворог клятий Батьками орати, Матерями волочити. Ой не тішся, враже, Що весь край, то ваше! Ще живе стрілецька слава. Вернуться ще тії Стрільці січовії, Впаде вража міць […]...
25. ШУМКА – Микола Вороний “Ой дівчино чорноброва, Будь здорова, будь здорова! Подивися, Усміхнися, Любо привітай! Маєш серце до любови, До коханої розмови – Як стемніє, Звечоріє, То виходь у гай”. “Ой козаче-небораче, В тебе думка зла неначе. Постидайся, Не чіпайся, З серцем не жартуй.. . Ти питаєш, чи кохаю? Ба який! Або я знаю… Відчепися, Не в’яжися, Ну-бо, не […]...
26. МРІЯ БЮРОКРАТА – Володимир Самійленко Як гляну на місяць і зорі червоні, Хотів би я вгору летіти в балоні, Покинув би службу і землю прокляту, Де так небезпечно тепер бюрократу, Де вільності всякі заводять прем’єри, Де людям поважним грозяться есери, Де легко маєтку позбутись дощенту, Де цінять так низько державную ренту. Ой, дайте ж балона! Я землю покину; Самі вже […]...
27. БОЛЕСЛАВ КРИВОУСТИЙ ПІД ГАЛИЧОМ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ 1139 [р.] Не згасайте, ясні зори, Не вій, вітре, зниз Дністра, Не темнійте, красні звори, Днесь, Галиче, честь твоя! Бо хто русин, підлітайте Соколами на врага! Жваво в танець, заспівайте Піснь веселу: гурра-га! Побарися, облак тьмистий, Ще годинку, ще постій, Тобі прийде розповісти Славний руський з ляхом бій. Од Бескида 1 аж до моря Піснь […]...
28. ЧОРНОБРИВЦІ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Чорнобривців насіяла мати У моїм світанковім краю. Та й навчила веснянки співати Про квітучу надію свою. Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мамо, Твою ласку я чую, рідненька. Я розлуки і зустрічі знаю. Бачив я і в чужій стороні Чорнобривці із рідного краю, Що насіяла ти навесні. Як на […]...
29. Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Гійом АПОЛЛІНЕР – МИКОЛА ЛУКАШ Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША Царя небесного харцизе Високорогий сатано Не гордимося ми в підлизи Жери-но сам своє лайно Воно нам в пельку не полізе Крамарю грецький просмердівсь Ти тюлькою на честь ісламу І палями обгородивсь Швидка напала твою маму І ти в дрислинах уродивсь Подільський кате струп’я вкрило Тобі все тіло мов шпориш Конячий […]...
30. Зоря галицькая яко альбум на год 1860 “Зоря галицькая яко альбум на год 1860” – “перший галицький літературний альманах на велику скалю” (І. Франко), виданий 1860 у Львові Б. Дідицьким з активною допомогою Я. Головацького і О. Духновича. Альманах об’єднав літературні сили Галичини і Закарпаття, представників різних політичних і стильових орієнтацій старшого і молодшого поколінь. У белетристичних відділах (“Поезія”, “Повісті”) заслуговували на […]...
31. ОДИН – Iгор Римарук Один як перст у цьому світі Один як звір – Ні словеса несамовиті Ні поговір Ні в забутті ні в алфавіті Ні дар ні хрест – Один як звір у цьому світі Один як перст Банальна схема – чорна схима Сухий закон Врятується – бо в побратима Є телефон Бо в нього Довбушева вдача Душа […]...
32. НАПИС НА КНИЗІ ВІРШІВ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Напружений, незломно-гордий, Залізних імператор строф,- Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Позаду – збурений Батурин В похмурих загравах облуд,- Вони ж металом – morituri – Сурмлять майбутньому салют. Важкі та мускулясті стопи Пруживий одбивають ямб,- Це дійсності, а не утопій Згучить громовий дифірамб. Ось – блиском – булаву гранчасту Скеровує лише вперед: […]...
33. Поза тихий за Дунай – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Поза тихий за Дунай, Де мій сокіл пробував, Лети, гадко, в чужий край, Де го туга обгортає. Неси душу там мою, Легкокрилий вітроньку, Руську пісню неси му, Щиру брата пісеньку. Тужно, тужно там тобі, Милий брате рідненький, Но по студеній зимі Вітрець дихне тепленький. Серед лугу край води Зацвіла калина; Будь веселий, щаслив ти, То […]...
34. ВЛАДИМИР – Прокопович Феофан (Уривок) ВСІХ СЛОВЕНОРОСІЙСЬКИХ СТРАН КНЯЗЬ І ПОВЕЛИТЕЛЬ, ОТ НЕВІРІЯ ТЬМИ BO ВЕЛИКИЙ світ ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ духом святим ПРИВЕДЕН в літо от РОЖДЕСТВА ХРИСТОВА 988; нині ЖЕ В ПРЕСЛАВНОЙ АКАДЕМІЇ МОГИЛО-МАЗЕПОВІАНСЬКОЙ КІЄВСЬКОЙ, ПРИВІТСТВУЮЩОЙ ЯСНЕВЕЛЬМОЖНОГО ЄГО ЦАРСЬКОГО ПРЕСВІТЛОГО ВЕЛИЧЕСТВА ВОЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО ОБОІХ СТРАН ДНІПРА. ГЕТЬМАНА І СЛАВНОГО ЧИНУ СВЯТОГО АНДРЕЯ-АПОСТОЛА, КАВАЛЕРА ІОАННА МАЗЕПИ, ПРЕВЕЛИКОГО СВОЄГО КТИТОРА, НА ПОЗОР […]...
35. Уже Софія відструменіла – ВАСИЛЬ СТУС Уже Софія відструменіла, Відмерехтіла бузковим гроном. Ти йшла до мене, але не встигла За першим зойком, за першим громом. Немов почвара в пекельнім колі, Довкола ж тіні, довкола кволі. Благословляю твою сваволю, Дорого долі, дорого болю. Сніги і стужа. Вітри й морози. Гудки і крики. Чорні прокльони. Собачий гавкіт. Крик паровоза. І закмашини і заквагони. […]...
36. ОСІННІЙ ДЕНЬ – РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ – 11 КЛАС Час, Господи! Дай літу відійти! Клади на сонячний годинник тіні І по долині вітер розпусти. Звели плодам доспіти в яснім саді; Дай їм ще два погожі дні і влий Останній сік, солодкий і густий, У ягоди важкого винограду. Безхатній нині – не віднайде хати, Самотній нині – довго буде ним; Не спати буде він, листи […]...
37. ВБОГИЙ ЖАЙВОРОНОК – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Притча (Уривок) […] Не той правий, хто правий по суті, а той, хто неправий за істиною, але здаватися правим уміє, хитро блудячи і йдучи стежкою такого судження: кінці у воду. Ось теперішнього світу наймодніша рятівна премудрість! Коротко скажу: той лише щасливий, хто неправий за совістю, але правий за папірцем […] Яка користь у читанні багатьох […]...
38. Товариш “Товариш” – літературно-художній, науковий журнал, виданий українською студентською молоддю у Львові 1888 заходами І. Франка, М. Павлика, В. Будзиновського та С. Козловського. У першому номері вміщено оповідання І. Франка “Домашній промисел”, його переклад двох епіграм К. Гавлічка-Боровського, єврейської народної поезії, статтю “Наша публіка”, а також вірші М. Старицького “На Вкраїні” (під псевдонімом Гетьманець), К. Попович […]...
39. Розповідь про ласку У нас на дачі, в сараї деякий час жив маленький темно-бурий звір. Розміром близько 20 см. Він був дуже спритний, і, почувши шум, відразу ховався. Але все-таки розглянути його з часом вдалося. Це виявилася ласка – найменший хижак. Вона дуже спритна, смілива і моторна, швидко бігає і добре лазить. Ласка не боїться нападати навіть на […]...
40. Поздравление русинов “Поздравление русинов…” – літературно-художній альманах, який видавав О. Духнович від імені “Литературного заведения Пряшовского” в 1850-52 (три випуски вийшли відповідно в Перемишлі, Відні. Будапешті). Задуманий як традиційний новорічний альманах, перший випуск мав календарну і літературно-публіцистичну частину. Наступні два складалися виключно з художньо-публіцистичного матеріалу. Навколо альманаху об’єдналися відомі крайові культурні діячі та початківці – члени “Литературного […]...