Середньовічна “технологічна революція”
Зовнішність і характер середньовічної культури визначається багато в чому тими складовими духовної атмосфери, в яких концентрувалися досвід, життєві установки, ціннісні орієнтири людини. Безумовно, система цінностей задавалася християнством того історичного періоду, в якому, як крізь призму, заломлюється всі форми життєдіяльності людини. Тому середньовічний вчений – це, як правило, монах чи клірик. Саме монастирі, принаймні, на етапі раннього Середньовіччя, стали духовними центрами, в яких зосередилася не лише наукова, а й технічна діяльність. Успіхи і масштаби розвитку техніки були настільки величезні і відчутні, що деякі історики науки говорять про безперечне факті технічної (технологічної) революції в епоху Середньовіччя. Специфіка останньої полягає в тому, що на відміну від такого роду революцій, які мали місце в інших культурних епохах, вона фактично ніяк не була пов’язана з розвитком середньовічної науки, яка, по суті, стала книжковою справою, носила абстрактний, відірваний від практики характер.
Цю “технологічну” революцію медієвісти зазвичай пов’язують з корінним перетворенням в ранньосередньовічної період системи агротехніки, введенням і широким поширенням нових технологій в ремісничому виробництві, військовій справі та інших сферах матеріальної діяльності людини. Все це в підсумку призвело “до освоєння нових енергетичних ресурсів: використання сил води і вітру поряд з силою людей і тварин” 1. Застосування нової системи агротехніки, орієнтованої на більш інтенсивне ведення господарства, мало своїм наслідком “інноваційний вибух”, що супроводжувався освоєнням нових технологій: на зміну легкому плуга, який використовувався в середземноморських районах з дуже теплим, сухим кліматом, з легкими грунтами, які не потребували глибокої оранці, прийшов важкий колісний плуг, призначений саме для глибокої оранки; вводилося боронування.
Поряд з перетворенням агротехніки іншим проявом “інноваційних технологій” стало освоєння нових джерел енергії – сили води і вітру. Вже в епоху раннього Середньовіччя набули поширення водяні, а пізніше і вітряні млини. Використання неживих сил було можливим лише за умови механізації процесу праці, яка, в свою чергу, потребувала нових винаходах. Першим з них був кривошип, він за важливістю поступається лише винаходу колеса, другим – маховик, важке махове колесо.
Технічні успіхи Середньовіччя стали можливими в результаті використання і розвитку винаходів і відкриттів, які прийшли в Європу зі Сходу на самому початку нашої ери. Крім перерахованих вище винаходів, середньовічна Європа ввела в ужиток механічний годинник, морський компас, порох і гармату. Застосування пороху і гармати у військовій справі мало великий вплив на розвиток науки і фактично стало вирішальним фактором, який зумовив наступ машинного століття. Зокрема, виготовлення пороху, його вибух, викидання ядра з гармати і його наступний політ, за словами Дж. Бернал, “висунули такі проблеми, практичне вирішення яких призвело до пошуків причин нового роду і до створення нових наук” 1. Політ гарматного ядра в повітрі повинен був послужити поштовхом до нового вивченню динаміки, до створення нової і більш всеосяжної механіки, відродити інтерес до теорії імпульсу. А виготовлення пороху привернуло увагу фізиків і хіміків до пояснення вибуху пороху, в цілому до процесу горіння.
Розвитку хімічної науки і промисловості в епоху Середньовіччя сприяло приготування міцного винного спирту і його перегонка. Фізичні процеси перегонки, особливо незрозуміла передача тепла від вогню до водяного конденсатору, послужили основою теорії прихованої теплоти, що стала початком термодинаміки.
Великі наслідки на Заході мали такі технічні нововведення зі Сходу, як винахід паперу та друкування. Розроблена європейцями нова технологія виготовлення паперу виявилася настільки хорошою і дешевої, що зросле вживання паперу призвело до браку переписувачів, а це, в свою чергу, – до нового методу переписування – друкування. Дешеві друковані книги сприяли поширенню читання, викликавши тим самим потребу в ще більшій кількості книг.
Всі ці винаходи знайшли широке застосування насамперед у монастирях, у стінах яких і була вперше здійснена “технологічна революція”. Основною причиною, що обумовила технологічну діяльність монастирів, була зміна сформованого ще в надрах античного суспільства ставлення до фізичної праці. Якщо для стародавніх греків будь фізична праця вважався негідним вільного громадянина, то в рамках середньовічної християнської традиції до нього сформувалося нове ставлення: пов’язаний з господарською діяльністю праця стає гідним заняттям.
На перший погляд може здатися, що ця переоцінка суперечить християнському віровченню про те, що духовне життя – головна турбота християнина. Однак у християнстві є і зовсім інший мотив: людина повинна трудитися, ледарство є потворнічество гріха, ворог душі. Таким чином, християнство зараховує фізична праця до роду занять, однаково гідних поряд з іншими мирськими справами.
Чернеча технологічна традиція знайшла своє вираження в різних середньовічних творах, що представляли собою звід знань і умінь, корисних для виготовлення церковного начиння: створення органних труб, емалювання чаш, розпис храму, виливок дзвонів, лудіння заліза.
В цілому технологізація середньовічного виробництва призвела до підвищення соціального статусу інженерії, механічних мистецтв. Таке шанобливе ставлення до діяльності винахідників та інженерів, а разом з тим і взагалі дух винахідливості та підприємливості, згодом вийшов за стіни монастирів і проник у світське життя. Основним носієм цього духу стали міські ремісники. Втім, середньовічні монастирі уособлювали собою не тільки технологічну традицію, але й були в той час єдиними хранителями і носіями європейської освіченості.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)