Поняття і способи припинення громадянства
Розглянемо поняття, способи набуття та припинення громадянства.
Поняття громадянства
Належність людини до певної держави є значущою правовою передумовою для встановлення правового статусу особи. Поняття “громадянство” визначається стійкою політико-юридичної зв’язком індивіда з певним державою, що передбачає взаємні права, обов’язки, відповідальність.
Поняття “підданство” використовується в державах з монархічною формою правління. На це особа поширюється державний суверенітет: уряд визнає і гарантує свободи і права людини, захищає його за кордоном. При цьому громадянин дотримується законодавство держави, виконує встановлені нею приписи і обов’язки.
Громадянство як суб’єктивне право складається з системи правочинів. До найбільш характерних з них можна віднести наступні правомочності:
– перебувати на території держави;
– мати весь комплекс прав, свобод і обов’язків;
– займати будь-які державні посади;
– вільно виїжджати і в’їжджати на територію своєї держави;
– користуватися заступництвом державної влади.
Способи набуття громадянства
Більшість людей набуває громадянство за народженням. Його придбання за цим пунктом називають філіації.
Серед способів придбання громадянства розрізняють принцип “права крові” і принцип “права грунту”. У першому випадку дитина отримує громадянство батьків незалежно від місця свого народження. У другому випадку дитина набуває громадянство тієї держави, на території якого він народився незалежно від його статусу у батьків.
В даний час спосіб придбання за “правом грунту” переважає в країнах американського континенту. Спосіб придбання за “правом крові” переважають в країнах скандинавського півострова. У законодавстві більшості держав присутній змішана система, при якій домінування способу придбання за “правом крові” поєднується з “правом грунту”.
Колізія в законодавстві з проблем придбання стійкого зв’язку з державою нерідко стає причиною для виникнення подвійного громадянства. Людина може отримати його вже при народженні.
Досить поширеним в сучасному світі способом для набуття громадянства є прийом в нього. Його реалізація за заявою іноземця називається натуралізацією.
Натуралізацією в силу закону стає такий вид прийому в громадянство, яка не передбачає особистого вибору людини. Наприклад, в Італії при вступі іноземки в шлюб з італійцем, людина автоматично набуває громадянство Італії. Натуралізація в силу дії закону може бути правовим результатом визнання батьківства, встановлення опіки, надходження на військову або державну службу в деяких державах.
Індивідуальна натуралізація реалізується на основі особистої заяви людини. У більшості країн подібне клопотання подається на ім’я керівника держави, а прийом в нього в кожному окремому випадку оформляється його спеціальним указом.
Як правило, натуралізація має місце після більш-менш тривалого проживання іноземного громадянина на території даної країни (так званий “ценз осілості”).
Крім цього, умовами для натуралізації людини можуть бути вимоги майнового характеру, знання державної мови і т. д. Законодавство зарубіжних країн передбачає і інші способи для набуття громадянства.
Припинення громадянства
Припинення громадянства передбачає повний розрив зв’язків між громадянином і державою. Воно може бути реалізовано в результаті добровільного виходу з нього або внаслідок його позбавлення особи, яка вчинила дії, які завдають шкоди країні.
Як правило, позбавлення громадянства застосовується лише до натуралізований громадянам, в разі якщо вони отримали його в результаті обману і фальсифікації документів. Особи, які втратили з певних причин громадянство, можуть згодом подати клопотання на його відновлення.
У деяких країнах (Швейцарія, США) діє інститут почесного громадянства, який виконує переважно політичні та пропагандистські функції.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)