Поняття і риси держави
Держава являє собою виділилася з суспільства і обумовлену його традиціями, соціально-економічним укладом, культурою політичну організацію суверенної публічної влади.
З’явившись як результат емпіричної соціальної життєдіяльності, держава не рівноцінно суспільству, а виступає щодо нього керуючої системою з характерними рисами. Вона володіє власною внутрішньою логікою розвитку, чіткої структурної організацією, збудованим механізмом взаємодії між структурними елементами та іншими рисами. Таким чином, поняття держави – це самодостатня система, яка наділена власною сутністю і формою.
Державі властиві певні риси, які відрізняють його як від додержавні, так і недержавних організацій. До них відносять:
– наявність публічної влади, яка виділена з суспільства і не збігається з категорією населення країни (держава обов’язково має апарат для управління і примусу, оскільки публічна влада включає чиновників, армію, суди та інші установи);
– систему податків, зборів, позик (податки є ключовим джерелом наповнення дохідної частини бюджету держави, їх мобілізація потрібна для фінансового забезпечення виконання державних функцій);
– територіальний поділ держави (дана риса передбачає, що держава об’єднує під своєю владою і захистом усіх людей, які проживають на його території незалежно від приналежності до будь-якого роду, території, установі);
– право (держава не може функціонувати без права, так як воно юридично оформляє державну владу і подібним способом робить її легітимною, встановлює юридичні рамки і форми реалізації функцій держави і т. д.);
– монополію на правотворчість (ця риса передбачає, що держава розробляє закони і підзаконні акти, створює юридичні прецеденти, оцінює корисність і санкціонує звичаї);
– монополію на законне застосування сили і примусу (можливість позбавити або обмежити права громадян);
– стійкі і міцні правові зв’язку з населенням, яке проживає на його території (громадянство, підданство);
– володіння матеріальними засобами та інструментами для реалізації своєї політики (дана риса передбачає наявність бюджету, державної власності, національної валюти і т. п.);
– монополію на офіційне представлення всього суспільства (ніяка інша структура не мають права представляти всю країну);
– наявність державних символів (прапора, герба, гімну). Символи держави дозволяють позначити носіїв державної влади або приналежність чого-небудь до держави;
– суверенітет (характерне для держави верховенство на власній території і незалежність у системі міжнародних відносин).
Верховенство державної влади передбачає наступні риси:
– її безумовне поширення на все населення і всі соціальні структури, сформовані в суспільстві;
– можливість монопольного застосування таких засобів впливу і примусу, які не мають інші суб’єкти;
– реалізацію владних повноважень у специфічних формах, перш за все юридичних (правотворчої, правозастосовчої та правоохоронної);
– прерогативу держави на скасування та визнання юридично нікчемними актів інших суб’єктів політичної системи при їх невідповідності принципам держави.
Державний суверенітет передбачає дотримання наступних основних принципів: єдність і неподільність території, недоторканність кордонів, невтручання у внутрішні справи.
Таким чином, держава являє собою найбільш важливий елемент, який покликаний організовувати стабільне й ефективне функціонування населення, що проживає на його території. Держава володіє набором специфічних рис, які вирізняють їх в системі структурних утворень суспільства.