Політика дешевих грошей
Дешеві гроші – гнучка кредитна політика, яку проводить держава з метою зниження кредитних ставок до нормалізації економіки в період нестабільної валютно-фінансової ситуації на ринку. Утримання мінімального розміру ставок на кредити дозволяє полегшити соціальний стан в період кризи і подолати загальний спад з мінімальними збитками для економіки.
Витоки поняття “дешеві гроші”
Витоки поняття “дешеві гроші” Розглянутий економічний підхід був застосований в Великобританії в період 30-40 років минулого століття. Зниження мінімального розміру кредитної ставки дозволило країні вийти з кризи в найкоротші терміни і зайняти провідне економічне становище в Європі. Негативною стороною політики дешевих грошей стало зниження інвестування. Єдиною сферою, яка зберігала позитивну динаміку зростання, залишався житловий сектор.
Політика гнучкого кредитування активно використовувалася в Великобританії до другої світової війни, після якої вона загубила актуальності. Через деякий час після закінчення війни держава була змушена змінити основний курс “дешевих грошей” і ввести нову систему – контроль над ціноутворенням і гнучка цінова політика.
У США політика дешевих грошей була особливо ефективна. Починаючи з кінця 19 століття аж до кінця 20 століття, грамотний розподіл прибутку і гнучка система кредитування дозволили країні успішно подолати затяжні періоди економічного спаду. До Кінця 80-их років ХХ століття бюджетний фонд відчував величезний фінансовий дефіцит. Фіскальна політика не виправдала очікувань, і конгрес був змушений ввести заходи по зниженню кредитної ставки з метою стабілізації економіки.
Методи політики дешевих грошей
Політика дешевих грошей забезпечує плавний перехід від повної стагнації до пожвавлення і зростання економіки, а також сприяє відновленню валютно-фінансового становища на ринку. Певні заходи дозволяють збільшити собівартість національної валюти всередині країни. Це досягається шляхом здешевлення середньорічної кредитної ставки, що спричиняє збільшення кількості позичальників. Дешеві гроші – потужний інструмент у боротьбі з безробіттям. Доступність кредитів для широких соціальних верств сприяє збільшенню зайнятості населення, що позитивно позначається на рівні ВВП країни.
Що включає політика дешевих грошей?
– Високий попит на цінні папери. Банки першого рівня активно вливають фінанси в цінні папери та облігації. У такому випадку важливо зберегти конкурентоспроможність банків другого рівня.
– Зниження валютно-фінансових резервів. Економічний спад змушує банки переводити необхідні резервні кошти в надлишковий сектор. Показник фінансового мультиплікатора в цьому випадку різко збільшується.
– Зниження облікової ставки. Це ключовий захід Центрального Банку, яка змушує іноземні банки розширювати свої резерви за допомогою кредитування у ЦБ.
“Дорогі гроші”
Існує зворотня протилежна політика дорогих грошей. Це міра проводиться урядом в період різких валютно-фінансових стрибків, під час інфляції. У цей період пріоритетною метою є зниження попиту на гроші, зменшення втрати коштів та мінімізація інфляції.
Специфічні особливості політики дорогих грошей:
– Високий рівень пропозиції на цінні папери. Великі банки фокусують увагу на внутрішньому ринку з метою активного продажу акцій і облігацій. Це дозволяє зберегти конкурентоспроможність комерційних банків і нівелювати поточний дефіцит.
– Підвищення резервної ставки. Це змушує банки знижувати рівень накопичення резервних коштів. Грошовий мультиплікатор автоматично зменшується.
– Підвищення облікової ставки. Великі банки в період проведення політики “дорогих грошей” підвищують облікову ставку, що робить збільшення внутрішніх резервів невигідним для комерційних банків.
Найбільш ефективним методом і потужним інструментом в грошовій політиці залишаються операції з цінними паперами. Основна перевага полягає в гнучкості. Купівля та продаж цінних паперів здійснюється в довільних розмірах. Результат при цьому у вигляді зміни резервної ставки видно в більшості випадків відразу.
Чому зміна облікової ставки не завжди працює ефективно?
Причини, за якими неможливо точно передбачити зміну показників резервів:
– Частка всіх резервів банків другого рівня, одержуваних у ЦБ, становить максимум 3%. Комерційні банки ретельно стежать за змінами на валютно-фінансовому ринку і доручають керівникам кредитних організацій здійснювати операції з цінними паперами.
– Деякий вплив на показники резервної ставки надають самі комерційні організації, незалежно від ЦБ. Зниження кредитної ставки в період попиту на цінні папери може збільшити ймовірність позики.
Резервні норми не завжди виконуються і є другорядною мірою при банківських операціях з акціями та облігаціями. Маніпулювання резервними ставками дозволяє збільшити загальний прибуток фінансової організації.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)