Макроекономічна політика та її цілі
Загальні цілі і функції макроекономічної політики
Однією з ключових завдань макроекономічної політики є обгрунтування вибору цілей економічного розвитку і визначення моделей і способів для їх досягнення. Під макроекономічною політикою розуміють діяльність органів державної влади, яка спрямована на вирішення ключових проблем національної економіки. Предметом аналізу макроекономіки вважається механізм функціонування економіки та визначення взаємозв’язку між макроекономічними показниками і категоріями.
Макроекономічна політика виконує дві взаємопов’язані функції: позитивна і нормативна.
Під позитивної функцією розуміється пояснення природи досліджуваних економічних явищ і процесів, а також передбачення їх подальшого розвитку.
Нормативна функція – це визначення можливості впливу на хід подій, що відбуваються в економіці. У зв’язку з цим макроекономіка активно впливає на економічну політику уряду.
Об’єктивна мета макроекономічної політики – це стабілізація ефективності економіки і ослаблення розбіжностей процесу відтворення.
Головними цілями макроекономіки є:
- Сприяння підвищенню обсягів національного виробництва, постійних темпів зростання економіки; Стійкість валютного курсу; Високий рівень зайнятості населення і низький рівень безробіття; Баланс експортних і імпортних операцій; Раціональна ринкова цінова політика з метою стабілізації рівня цін.
Основними суб’єктами макроекономічної політики є носії, виконавці і виразники господарських інтересів.
Носіями господарських інтересів є соціальні групи, які відрізняються один від одного за доходами, видам діяльності, професіями, галузевими та регіональними інтересами. До них відносяться мале і середнє підприємництво, фермерські господарства, акціонери, наймані робітники і власники бізнесу, державні службовці та ін.
Різні об’єднання носіїв стають виразниками господарських інтересів. Це профспілки і союзи підприємців.
Виконавцями господарських інтересів вважаються органи трьох гілок влади і Центробанк.
Основні цілі короткострокової макроекономічної політики
Під короткостроковій макроекономічною політикою розуміється діяльність держави щодо вирівнювання економічних циклів (стимулювання або обмеження попиту).
Основними цілями цієї політики є: збереження стабільних темпів зростання економіки; гарантування стабільності цін; забезпечення рівня зайнятості населення; стабільність у зовнішньоекономічній діяльності.
Короткострокова макроекономічна політика включає в себе фіскальну, монетарну, зовнішньоекономічну політику і політику доходів.
Фіскальна (бюджетно-податкова) політика це політика регулювання урядом, перш за все сукупного попиту.
Цілями фіскальної політики вважаються наступні:
- Забезпечення сталого зростання економіки; Гарантія повної зайнятості населення (зменшення рівня безробіття); Вирішення проблеми інфляції (забезпечення стабільного рівня цін).
Головне завдання фіскальної політики – це пошук способів і джерел створення державних грошових фондів і ресурсів для виконання цілей макроекономічної політики. Шляхом використання інструментів фіскальної політики держава має можливість впливати на попит і пропозицію, регулювати глобальні економічні процеси в країні, забезпечувати фінансування державного сектора, сприяти ефективному використанню науково-технічного, виробничого і економічного потенціалу.
Монетарна (кредитно-грошова) політика відноситься до категорії стабілізаційної або антициклічної політики, яка орієнтована на зменшення коливань економіки.
Цілі стабілізаційної грошово-кредитної політики держави:
- Забезпечення сталого економічного зростання; Стабільність цінової політики; Відсутність або скорочення безробіття; Рівновагу платіжного балансу.
На відміну від фіскальної політики монетарна макроекономічна політика має більш вузьку спеціалізацію і обмежена стійкістю грошового обігу.
Зовнішньоекономічна політика – це діяльність держави у сфері експорту та імпорту, митного регулювання, залучення іноземного капіталу, спільних з іншими країнами проектів і програм, вивезення капіталу за кордон, а також надання фінансово-економічної допомоги іншим державам.
Метою зовнішньоекономічної політики є поліпшення позиції країни на світовій арені, участь в міжнародному поділі праці, підтримка вітчизняних виробників на світових ринках і здійснення політики протекціонізму.
Політика доходів (зарплати-ціни) застосовується для боротьби і з інфляцією. Її метою є обмеження доходів населення за допомогою заморожування заробітної плати і цін.
Визначення цілей довгострокової макроекономічної політики
Довгострокова макроекономічна політика – це політика держави, яка спрямована на забезпечення економічного зростання.
Основною метою цієї політики вважається створення довготривалих сприятливих умов для високого зросту і розвитку економіки. В умовах кризи необхідно ставити саме довгострокові цілі розвитку економіки. Це вжиття заходів щодо пожвавлення реального сектора економіки, оздоровлення фінансово-банківської та податкової систем, нормалізації роботи ринкового механізму.
До довгострокової макроекономічної політики відносяться такі види як: науково-технічна та індустріальна політика.
Науково-технічна політика має на меті забезпечення умов для проведення наукових досліджень і фінансування наукових проектів.
Метою індустріальної політики держави вважається надання допомоги галузям виробництва, які є майбутнім національної економіки.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)