Політичні організації
У своєму прагненні впливати на державну владу кожна соціальна група виходить зі своїх інтересів. Звичайно, у кожної людини є особисті інтереси, але у великих груп виникають загальні, групові інтереси. Згадаймо про протиріччя, які ще на зорі свого розвитку породив капіталізм. Якщо робітники змушені продавати свою робочу силу, то всі вони зацікавлені продати її дорожче, т. Е. Отримати більшу заробітну плату. Капіталісти, навпаки, прагнули отримати великі прибутки і, отже, платити робітникам поменше. У цьому випадку боротьба робітників і капіталістів є економічною. Але коли інтереси робітників або капіталістів хочуть провести, втілити в життя через державну владу, тоді боротьба між ними переходить в область політики. Політика – це цілі та засоби їх досягнення, які спрямовані на проведення в життя через державу інтересів великих груп людей.
Хто ж виражає інтереси тієї чи іншої суспільної групи? Хто визначає цілі та способи боротьби за спільні інтереси людей, що входять в дану групу? Чи можуть, наприклад, всі робочі країни зібратися і визначити завдання і методи боротьби за свої інтереси? Чи все капіталісти? Очевидно, що це неможливо. Та й не всі хочуть цим займатися.
Активні представники різних суспільних груп об’єднуються в політичні організації, які виражають інтереси цих груп і беруть участь у політичному житті. Різні громадські об’єднання, клуби, спілки, масові рухи ставлять перед собою певні цілі і прагнуть тим чи іншим способом вплинути на владу. Деякі з таких рухів вирішують обмежені завдання й існують недовго. Найбільшу роль у політичній боротьбі відіграють політичні партії. Чим вони відрізняються від інших організацій?
По-перше, політична партія прагне не тільки до участі в політичному житті, але і до завоювання влади або участі у здійсненні влади, щоб, використовуючи можливості влади, домагатися досягнення поставлених цілей.
По-друге, політична партія, на відміну від тимчасових об’єднань, ставить перед собою довготривалі завдання і існує досить протяжний період часу.
По-третє, політична партія має не тільки центральні, а й місцеві організації, т. Е., Як правило, чітку організаційну структуру, закріплену партійним статутом.
По-четверте, політична партія, на відміну від політичних клубів і гуртків, прагне створити для себе масову опору, т. Е. Поширити свій вплив на велику кількість людей, і домогтися, як правило, підтримки виборців на виборах до представницьких органів влади.
По-п’яте, політична партія об’єднує людей, що мають близькі погляди на соціальні проблеми, об’єднаних єдиною думкою про державний і суспільний устрій; загальні для членів партії ідеї зазвичай викладаються в партійній програмі.
Партії обгрунтовують політичні цілі, розробляють способи боротьби за владу, прагнуть завоювати підтримку великих мас людей.
Оскільки соціальні групи різноманітні, то різноманітні і їхні інтереси. У тих країнах, де є умови для виразах цих інтересів (т. Е. В демократичних країнах), існує не одна, а кілька різних політичних партій. При цьому вони конкурують один з одним у боротьбі за вплив на виборців.
Коли при владі одна партія, яка проводить певну політику (або, як ще кажуть, політичну лінію), то інші партії, незгодні з цією політикою, критикують правлячу партію, перебуваючи до неї в опозиції. Вони розробляють власну політичну лінію як можливий варіант замість тієї, яку проводить влада. Критикуючи політику партії влади і пропонуючи виборцям свій варіант політики, опозиція розраховує прийти до влади на чергових виборах.
Діяльність у країні кількох політичних партій, що конкурують у боротьбі за голоси виборців, називається багатопартійністю.
У сучасному світі в різних країнах існує велика кількість політичних партій. Серед партій в США особливо впливові дві – республіканська і демократична; також дві провідні партії і в Великобританії: консервативна і лейбористська – найбільш велика робоча партія країни.
У нашій країні на початку XX в. теж існувало кілька партій. Надалі багато років залишалася одна партія – комуністична. В даний час виникли нові політичні партії, які прагнуть до того, щоб народ голосував на виборах за їх представників, щоб через них впливати на діяльність органів влади.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)