Політичні процеси в сучасному суспільстві

Related posts:

1. Політичні процеси Різноманітні форми політичної діяльності суб’єктів політики утворюють політичний процес. У загальній формі політичний процес можна охарактеризувати як послідовна зміна, рух, розвиток політичного життя, має певну спрямованість. Політичний процес можна розуміти по-різному: – по-перше, як форму функціонування політичної системи суспільства та її розвитку; – по-друге, як один з суспільних процесів, який відрізняється від правового, економічного, ідеологічного […]...
2. Політичні еліти У регулюванні політичних процесів, у визначенні стратегії, цілей і пріоритетів політики важливу роль відіграє специфічний суб’єкт політики – політична еліта (фр. Elite – кращі, добірні, обрані групи або представники якоїсь частини суспільства). Вона концентрує в своїх руках владу, монополізуючи права на прийняття політичних рішень. Об’єкт владарювання політичної еліти – пересічні громадяни суспільства, політичні групи і […]...
3. Молодь у сучасному суспільстві 1. Які фактори впливають на визначення вікових меж молодості? Чому вік, з якого починається молодість, не збігається з віком закінчення дитинства? Вік, з якого починається молодість, не збігається з віком закінчення дитинства, тривалість якого визначена 18 роками і закріплена міжнародними документами, такими як Декларація і Конвенція про права дитини. Паспорт же юнаки та дівчата в […]...
4. Політичні конфлікти Вся політична історія – це низка безперервних конфліктів. Звідси резонно зробити висновок, що політичні конфлікти неминучі. Вони суть спосіб розвитку політичної сфери життя суспільства, вираз змагальності, конкурентності політичних суб’єктів. Політичне життя, зрозуміло, не зводиться тільки до конкуренції, але без неї темпи політичного розвитку і здатність суспільства вирішувати свої проблеми різко зменшуються. Без політичних конфліктів суспільство […]...
5. Політичні інститути Сутність політичних інститутів Політичні інститути являють собою систему установ, які організовують і обслуговують процес здійснення політичної влади. Політичні інститути забезпечують встановлення політичної влади, її підтримку, обмін діяльністю між владою і різними іншими сферами політичного життя, передачу політичної інформації суспільству і інші важливі для суспільства функції. Традиційно, основними політичними інститутами є держава, громадські організації (руху), а […]...
6. Місце і роль науки в сучасному інформаційному суспільстві Сучасний етап розвитку суспільства визначається різними дослідниками як інформаційний, надіндустріального, постіндустріальний. Цей етап характеризується зміною ролі техніки, науки, знання в суспільному житті. Інформаційне суспільство починає формуватися в результаті інформаційної (або комп’ютерної) революції, коли відбувається радикальна зміна всіх засобів обробки, передачі та виробництва інформації. Інформаційні технології дозволяють створити суспільство, засноване на знаннях. Поняття “засоби виробництва” з […]...
7. Міні-твір “Людина в сучасному суспільстві” Коли говорять про людину в сучасному суспільстві, часом мають на увазі його пристосованість до скаженого ритму сучасного життя, вміння пристосовуватися під різні обставини. Однак якщо говорити про Людину в суспільстві сучасного світу, напевно, слід звернути увагу про його гармонійному розвитку в сучасному соціумі. Тут важливо не тільки як людина поїла, скільки поспав і які у […]...
8. Міні-твір “Освіта в сучасному суспільстві” .Для нинішнього суспільства якість сучасної освіти є актуальним ланкою в соціальному устрої життя. Скарбничка знань поступово наповнюється все новими і новими навичками і вміннями. Положення сучасної людини багато в чому визначається не стільки наявністю вузівських кірочок, а скоріше за все наявністю справжніх знань і умінь. У сучасної освіти є свої плюси і мінуси. Якщо почати […]...
9. Позасистемні політичні вираження Кожен освічений соціальний колектив володіє значним потенціалом політичного вираження, який лише частково представлений інституціоналізованої колами. Така реальність, притаманна всім сучасним суспільствам, отримує подальший розвиток. Це пов’язано з посиленням соціальної мобілізації, а також ще і з тим, що влада змушена у своїй діяльності звертатися до диференційованих соціальних інститутів і акторам. Соціальна мобілізація в підсумку виявляється нерозривно […]...
10. Міжнаціональні відносини в сучасному суспільстві У другій половині 80-х рр. XX ст. в деяких республіках СРСР відбулося загострення міжнаціональних відносин. У ряді районів виникли нетерпимість, тертя, конфлікти на міжнаціональному основі. Серед них події в Алма-Аті – 1986, Сумгаїті – 1987, Абхазії – 1988, Фергані – 1989, з 1988 р Нагорний Карабах став зоною вірмено-азербайджанського конфлікту і т. Д. Ці численні […]...
11. Політичні вчення Середньовіччя Політична думка Середньовіччя базувалася на античних джерелах, і найбільш авторитетними вважалися праці Аристотеля і Платона. У той же час середньовічні політичні ідеї обов’язково обгрунтовувалися релігійної догматикою, християнської або мусульманської. Так, походження влади, держави велося від “світу ідей”, як у Платона, а від Бога. Визнавалося, що оскільки Бог на небі один, то й на землі правитель […]...
12. Політична свідомість З появою держави і розвитком політичної організації суспільства виникає і розвивається політична свідомість. Це та частина суспільної свідомості, яка має безпосереднє відношення до політичних явищ і процесів. Політична свідомість є однією з центральних категорій політології, позначає сприйняття суб’єктом тієї частини навколишньої його дійсності яка пов’язана з політикою. Це сукупність поглядів, установок, які виражають ставлення людей […]...
13. Політична система Політична система являє собою сукупність державних і громадських організацій, об’єднань, правових норм, принципів організації та здійснення політичної влади в суспільстві, завдяки якій забезпечуються стабільність суспільства і певний громадський порядок на основі використання державної влади. Політична система являє собою багатофункціональну структуру, яка включає в себе компоненти різного профілю; – інституційний, що складається з різних соціально-політичних інститутів […]...
14. Політика як соціальне явище Політика – базове поняття політології. Часто також використовуються близькі за змістом терміни “політичне життя”, “політична діяльність”, “політична влада”. За допомогою цих категорій описуються політичні процеси, функціонування і розвиток держав, партій, участь у політиці окремих громадян. Категорія “політика” дозволяє виділити зі всієї суспільного життя політичну сферу і розглянути її в порівнянні з економічної, духовним життям, іншими […]...
15. Політична влада і політичні режими Політична влада характеризується цілим рядом ознак: (1) легальністю використання влади; (2) обов’язковістю рішень; (3) публічністю; (4) різноманіттям ресурсів і т. д. Одна з істотних рис політичної влади – роль центру в прийнятті рішень. Використовувані способи владарювання дозволяють виділити різні типи політичних режимів. Якщо громадяни держави цілком і повністю підпорядковані центру, зосередив у своїх руках політичну, […]...
16. Політичні рухи Загальносоціальні групи інтересів, претендуючи на вираз по суті загальнолюдських інтересів, розширюючись, можуть брати форму політичного руху. Цим терміном позначають форму масових колективних дій людей, що об’єднуються спільними поглядами і переконаннями. Це в принципі “нестрогая” форма політичної організації. Тут немає офіційної реєстрації учасників або формального членства, постійної політичної “навантаження” і ін. Від прихильників будь-якого руху потрібно […]...
17. Політичні суб’єкти та способи здійснення влади Простір політичної влади утворюється трьома основними вимірами: перше випливає з відносин між політичним суб’єктом і тієї соціальної спільністю, яку суб’єкт представляє – вісь представництва. Другий вимір являє собою різноманіття відносин політичного суб’єкта з різними соціальними інститутами суспільства і політичною елітою – це інституційна вісь. На третій осі відкладаються різні техніки і практичні рішення політичним суб’єктом […]...
18. Соціально-політичні концепції античності Розвиток інноваційної хвилі спостерігалося в античному суспільстві, що супроводжувалося і одночасним оформленням політичної думки з рухом самої політичного життя. Але політична думка в розвиненому суспільстві не може залишатися на рівні практичних висновків і узагальнень, вона неодмінно оформляється в теорію. Безпосередньо її народженню в античному світі передувала поява держави з його специфічними інститутами-законами, закріпленими в праві, […]...
19. Основні типи політологічних парадигм У підставі відмінностей парадигм політології лежать спроби пояснити політику через надприродне начало, природні, громадські та власне політичні чинники. Тому умовно можна назвати теологічну, натуралістичну (її підвиди – географічна, біополітичних, псіхологізаторская модифікації), соціальну і раціонально-критичну (підвиди – парадигма конфлікту і парадигма консенсусу). Отже, в сучасній політології чотири основних парадигми: (1) теологічна; (2) натуралістична; (3) соціальна; (4) […]...
20. Політичні субкультури Політична культура є результатом життєдіяльності будь-якої соціальної спільності, в сучасних умовах – в основному національної. Однак будь-яка нація, у свою чергу, диференціюється на безліч різноманітних соціальних груп – класових, регіональних, поколенческих і т. д. Особливості консолідації та функціонування даних груп, поява у них власних, не збігаються з загальними інтересів обов’язково позначаються на їх ціннісних орієнтаціях, […]...
21. Соціальні норми в первісному суспільстві До появи права суспільні відносини регулювалися звичаями. Вони закріплювали корисні для суспільства стереотипи поведінки, які передавалися з покоління в покоління і в рівній мірі відображали інтереси всіх членів громади. Трохи пізніше з’явилися норми моралі і релігійні догми. Проте всі вони зливалися на основі звичаїв в єдині системи норм, що забезпечують регулювання процесу життєдіяльності. В силу […]...
22. Політичні організації У своєму прагненні впливати на державну владу кожна соціальна група виходить зі своїх інтересів. Звичайно, у кожної людини є особисті інтереси, але у великих груп виникають загальні, групові інтереси. Згадаймо про протиріччя, які ще на зорі свого розвитку породив капіталізм. Якщо робітники змушені продавати свою робочу силу, то всі вони зацікавлені продати її дорожче, т. […]...
23. Політичні концепції Т. Джефферсона Ідеї ​​європейського Просвітництва була активно підтримана і на Американському континенті, особливо в роки війни американських колоній за незалежність від Англії (1775-1783). Деякі американські політичні мислителі цього часу виступали не тільки як просвітителі, проповідники ліберально-демократичних ідей, але і як великі політичні діячі-практики. Одним з найбільш відомих американських просвітителів і політичних діячів XVIII ст. був Томас Джефферсон […]...
24. Політична культура і її типи Ключові слова: політична культура, типологія політичних культур, абсентеїзм. Політична культура – це частина загальної культури, що впливає на політичну поведінку людини, його участь в політичному житті країни, ставлення до держави, довіру до виборчої системи і т. д. Носієм політичної культури може бути тільки окрема людина. Політична партія об’єднує носіїв приблизно однаковою за змістом політичної ідеології, […]...
25. Есе “Політичні режими” Політичний режим – це спосіб політичного устрою держави, а іноді і управлінського ладу державної системи в окремо взятій країні. Це система методів і прийомів здійснення політичної влади в цій країні. Політичні режими в країнах світу можуть помітно відрізнятися один від одного за тими формами, якими дана влада здійснюється. За характером влади, з того, яка ідеологія […]...
26. Політичні проблеми країн Латинської Америки в 20 столітті Країнам Латинської Америки випала складна доля. Переставши бути колоніями ще в XIX ст., Вони незабаром потрапили в економічну залежність від імперіалістичних держав Європи, а потім і США. Сполучені Штати звикли вважати Латинську Америку своїм “заднім двором”: нерідко втручалися в її внутрішні справи, по своїй волі міняли уряди, не зупинялися перед прямою інтервенцією (військовим вторгненням). Політична […]...
27. Світові політичні конфлікти Перша світова війна як приклад світового політичного конфлікту Більшість що виникають в світі політичних конфліктів носять груповий внутрішньодержавний характер і досить оперативно вирішуються за допомогою власних сил відповідних держав. Однак аналіз історичного розвитку людства дозволяє зробити висновок про те, що тільки в новій і новітній історії налічується кілька світових політичних конфліктів, що призвели до відкритих […]...
28. Політичні рамки заміщення Вирішальна роль католицької церкви чи інших релігійних акторів як фактично опозиційних авторитарної влади вказує ще на один напрямок досліджень. Під франкістської Іспанії, Польщі, Східній Німеччині, Бразилії, Філіппінах, Ірані, в мусульманських країнах взагалі, а також у Південній Кореї та Індонезії релігійні агенти виступали не як політичні актори, покликані замінити владу. Вони втручалися в інституційні порожнечі, пов’язані […]...
29. Цілі і завдання політичної системи Завдання політичної системи Політична система виступає в формі цілісного утворення, в єднанні всіх власних елементів і компонентів. Незважаючи на присутність суперечливих вузлів, вона охарактеризована центро-силовими зв’язаність в процесії власного функціонування. Завдання політичної системи утворені у вигляді реакції і форм на зміни її внутрішнього стану та зовнішнього середовища, на зовнішні впливи і внутрішні імпульси. Вони представляються […]...
30. Есе “Життя в суспільстві” Я – член суспільства, так само як і всі ми. Хіба що відлюдник, який живе в печері посеред глухої тайги, може стверджувати, що він незалежний від суспільства і відділений від нього. Всі інші взаємодіють з заг єством кожен день. Всі ми, хочемо ми цього чи ні, зручно нам це чи ні, зобов’язані дотримуватися правил, за […]...
31. Політична криза Політична криза – стан системи, при якому влада стає не здатна виконувати свої організаторські та інші функції. Кризи політичної системи, уподібнюючись хвороб організму, можуть бути легкими і важкими. Бувають кризи, які призводять до руйнування не тільки політичної системи, а й системи всього суспільства і його інститутів управління. Політичні кризи найчастіше пов’язані зі зміною політичної еліти. […]...
32. Галузі політичної науки Розвиток сучасної політичної науки Процес зміцнення політології в формі самостійної науки сформувався до початку 20 століття. Розвитку даної науки сприяло прийняття ЮНЕСКО в 1948 році резолюції, яка визначає перелік проблематики, що вивчається політологією: Політична історія; Політичні інститути; Партії, групи і суспільна думка; Міжнародні відносини. У 1949 р під впливом ЮНЕСКО створюється Міжнародна асоціація політичної науки. […]...
33. Теорія виховання в громадянського суспільстві Поняття “громадянське виховання” і “громадянське суспільство” невіддільні одна від одної. Причому другий термін своїм корінням сягає в епоху античності. Стародавні філософи вважали, що громадянське суспільство взаємопов’язане з політичним життям країни. Бути членом політики в той час означало бути членом країни а, значить, зобов’язаним жити і працювати за його законами і без нанесення шкоди іншим громадянам. […]...
34. Соціалізація в суспільстві Соціалізація людини в сучасному суспільстві Суспільство є досить складним організмом, в якому всі елементи дуже тісно пов’язані один з одним. Від кожного елемента безпосередньо залежить ефективність життєдіяльності як всього суспільства в цілому, так і окремо кожної людини, який є невід’ємною частиною суспільства. Людина, стаючи частиною суспільства, потребує того, щоб отримати всілякі знання про норми і […]...
35. Модель Г. Алмонда і С. Вербі На сьогоднішній день в політології розроблено безліч моделей типологізації політичної культури. Сама, мабуть, популярна з них належить американським політологам Г. Алмонду і С. Вербі. У 1963 р в книзі “Громадянська культура” на основі аналізу п’яти політичних систем (Англії, Італії, ФРН, США і Мексики) вони запропонували трехчастную класифікацію типів політичної культури. Кожен з виділених типів відповідає […]...
36. Політичні режими Політичний режим є сукупністю методів, завдяки яким відбувається здійснення державної влади. Види режимів Сучасна політологія виділяє такі різновиди політичних режимів: 1. Демократичний режим. У державі з демократичним режимом існує багатопартійність – кожна політична організація має реальну можливість прийти до державного управління. Товариству доступний ідеологічний плюралізм, тобто панівна ідеологія та її насильницька пропаганда – відсутня. Органи […]...
37. Чому людина, що живе в суспільстві, не може бути вільною від нього? Суспільство нав’язує людині певні норми поведінки, так як спільність людей має на увазі єднання з яких-небудь ознаками, інакше її частини не зможуть взаємодіяти. З цієї причини людина завжди залежимо від колективу. Якщо він звільняється від цієї залежності, він випадає з нашого суспільства назавжди. Такий приклад Ларрі, героя оповідання Горького “Стара Ізергіль”. Суспільство відкидає Ларру за […]...
38. Політичні проблеми міжнародних відносин До сфери міжнародних політичних відносин належить взаємодія не тільки між двома державами, а й будь-який вид діяльності, пов’язаний з реалізацією суспільних і групових інтересів, якщо вони реалізуються на міжнародній арені. У сучасній реальності міжнародних відносин присутній ряд протиріч, їх ускладнюють. По-перше, існує, з одного боку, загальновизнане в документах формальне рівність усіх держав, з іншого – […]...
39. Політологія – теорія і методологія політики Політологія в даний час визначається як система наукових поглядів на розвиток держави, форми управління суспільством і механізми політичної влади. Політологія, як наука з’явилася недавно для розмежування марксистської і буржуазної політичної методології. У зарубіжній науковій практиці термін “політологія” застосовується нечасто. Там, в області політичних знань традиційно вживається поняття “політична наука”, запропоноване в 1952 році вченим-соціологом і […]...
40. Шкільний твір на тему – Політичні лабіринти у творі Джонатана Свіфта “Мандри Лемюеля Гуллівера” Свіфт застеріг людей, він показав усю гидоту і жах застою, позбавленого ідеалів, повного безглуздого егоїзму життя. Джонатан Свіфт, будучи священиком, найбільше цікавився політичною і літературною діяльністю, а ірландський народ справедливо називав письменника своїм захисником. За переконаннями Джонатан Свіфт – просвітитель, тобто людина, яка вірить в розум, необхідність розумного перетворення світу, тому свою літературну діяльність письменник […]...