Політичні вчення Середньовіччя

Політична думка Середньовіччя базувалася на античних джерелах, і найбільш авторитетними вважалися праці Аристотеля і Платона. У той же час середньовічні політичні ідеї обов’язково обгрунтовувалися релігійної догматикою, християнської або мусульманської. Так, походження влади, держави велося від “світу ідей”, як у Платона, а від Бога. Визнавалося, що оскільки Бог на небі один, то й на землі правитель повинен бути один, тобто найкращою формою держави вважалася монархія.

Найбільш послідовним результатом застосування релігійної догматики до осмислення політичного життя стали теократичні теорії. Вони виправдовували сформовану ієрархічну структуру суспільства, посилаючись на те, що така ж ієрархія існує і в “небесному граді”. Визнавалася святість монарха як помазаника Божа, а зміна влади вважалася можливою тільки на основі династичного принципу. Грунтуючись на тій же логіці, церква підтримувала і ідею непорушності існуючої влади.

У той же час християнство, спочатку породжене визвольними рухами найбідніших верств населення, містило в собі і деякі демократичні ідеї, в тому числі загальної рівності, любові до ближнього і т. п. Згідно з християнським вченням, швидше верблюд пройде крізь вушко голки, ніж багатий увійде в Царство Боже.

Викладаючи основні християнські ідеї суспільно-політичного розвитку, один з мислителів раннього Середньовіччя – Августин Блаженний (354-430) в своїй відомій праці “Про Граді Божому” запропонував перший варіант періодизації всесвітньої політичної історії. За його уявленнями, всесвітня історія почалася з покарання людей за первородний гріх і через тривалий час закінчиться спокутою цього гріха, відділенням праведників від грішників в день Страшного суду.

Незважаючи на певну наївність, ця політична концепція Августина користувалася досить значним впливом протягом усього Середньовіччя і в якійсь мірі зберегла його серед вірян досі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Політичні вчення Середньовіччя