Новела Новина. Життєва основа новели. Удосконалення навичок ідейно-художнього аналізу твору – ЕКСПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. СТЕФАНИКА

Мета: ознайомити учнів зі змістом новели “Новина”; удосконалювати навички ідейно-художнього аналізу твору; формувати вміння виділяти основне, визначати проблеми твору та проводити аналогії із сучасним життям; виховувати здатність співпереживати, вміння знаходити вихід зі скрутного становища.

Теорія літератури: новела (повторення).

Обладнання: портрет письменника, книжкова виставка його творів, текст новели “Новина”.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя. В українську і світову літературу Стефаник увійшов як майстер психологічної новели. Письменник, наслідуючи здобутки тогочасної модерністської літератури, “сотворив собі свій світ”. У його невеликих за обсягом новелах поставали широкі реалістичні картини трагічного життя простих селян. Такою є й новела “Новина” (1899), навіяна подією, що сталася в селі Трійці 1898 р.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

2. Робота зі словником літературознавчих термінів. Повторення відомостей про новелу як жанр

Довідка

Новела (італ. Novella – “нова”) – різновид оповідання. Невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.

Розрізняють новели подій і новели з настроєвим, психологічним сюжетом.

Основні ознаки новели:

□ сюжет має другорядне значення;

□ психологізм;

□ несподівана розв’язка.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Ідейно-художній аналіз новели “новина”

Повідомлення учня про життєву основу новели

Стефаник любив Прут, цю тиху річку. Одного разу, гуляючи берегом та розмірковуючи про свою долю, письменник дізнався про приголомшливу звістку: вдівець Михайло із села Трійця втопив у Пруті свою меншу дівчинку, хотів іще втопити й старшу, але – випросилася. Письменника вразила ця подія. Він шукав відповідь на питання: “Що штовхнуло батька на цей страшний злочин?”

Стефаник ходив по селу, розпитував людей, не міг повірити в реальність того, що відбулося, доки не зустрівся зі старшою дочкою Михайла, яка випросилася, та на власні вуха не почув її розповідь.

– Ми дуже бідували, неня нам померли, залишилися малі, голі й босі. Доки було тепло, ходили в поле, збирали колоски, десь барабольку знайшли. Дєдя ходив по заробітках, щось приносив, годував нас, обпирав. А як похолоднішало, роботи на полі закінчилися, стало тяжко. Ми мерзли, не мали що їсти, марніли.

Дєдя все ходив по людях, випрошував для нас їжу, все журився, ледве вже ноги сам волочив. Одного разу прийшов якийсь такий страшний, геть зчорнілий. Зварив нам останні кілька бараболь, що були в хаті. Як попоїли, то він сказав: “Збирайтеся, підемо десь у гості…” Одягнув на нас драночки, а мене за руку, й ми пішли.

Йшли лугами, аж поки не стали на горбі, звідки було видно всю долину. У місячнім світлі холодно і страшно блищала ріка. Дєдя не міг йти далі, ніби задеревів. А потім побіг із Доцькою на руках, а я за ним. Нараз з усієї сили кинув її у воду – навіть крику не було.

– Дєдику, не топіт мене,- крикнула я,- не топіт!

Він зупинився закам’янілий. Мовчав, а потім тихо сказав:

– Та не буду, як си просиш, не буду, але тобі би ліпше, а мені однаково сидіти, ци за одну, ци за дві. Будеш бідити, небого, змалку й до останку…

Я злякано мовчала, дєдя був як без пам’яти. А потім приязно мене погладив по голові, ніби прощєвси зо мнов, та й порадив:

– Аді, оцев стежков вертайси в село, зайди до першої ліпшої хати та скажи, що дєдя хотів тебе утопити, але ти випросиласи, а він пішов мельдуватиси, бо Доцьку утопив, аби не мучиласи. А я буду мучитиси…

А коли я вже пішла, дєдик нараз крикнув за мнов:

– А на тобі, Гандзюню, бучик, аби-с мала чим від псів обгонити-си, з ним безпечніше.

І показувала прут з лози…

Стефаник, слухаючи дівчину, сам собі ставив питання: “Хто привітає цю круглу сироту, хто зрозуміє муки її батька-дітовбивці, розкаже про його драму?” І сам собі дав відповідь: “Він мусить сповістити світові, що в його краю є такі “злочинці”, мусить зняти з грудей Михайлових той тяжкий камінь”.

2. Робота над ідейно-художнім змістом твору

Ø Чому твір має назву “Новина”?

Ø Які стосунки були між батьком і дітьми?

Ø Що спонукало Гриця Летючого до думки потопити своїх дітей?

Ø Чи був Гриць Летючий, на вашу думку, жорстокою людиною?

Ø У чому причини злочину? (Вмерла дружина і залишила його з маленькими дітьми, нестатки, але найбільше допікав голод. Таке повне трагізму життя і привело Гриця до думки, що дітям було б краще, якби вони вмерли, ніж так тяжко страждати.)

Ø Спробуйте розкрити внутрішній стан батька.

Ø Що примусило його піти на злочин дітовбивства?

Ø Знайдіть портретні характеристики дівчаток. Прокоментуйте поняття “мерці”.

Ø Чи типові події описує автор?

Ø Як ви уявляєте подальшу долю старшої дівчинки і самого Гриця?

Ø Які особливості композиції цього твору? (Починається з розв’язки.)

Ø Чому розв’язка винесена на початок твору? (Не тільки з метою зацікавити читачів, але й відразу ж наштовхнути на роздуми – що штовхнуло селянина до такого тяжкого злочину.)

Ø Стефаника вважають майстром художньої деталі. У “Новині” цей художній засіб трапляється часто. Наведіть приклади використання художньої деталі в тексті новели. (Наприклад, щоб передати бідність родини Гриця Летючого, письменник спиняється на одній важливій деталі: як тільки батько приходить до дому, діти відразу починають просити в нього їсти. А коли він дасть “їм кусень хліба, … вони, як щенята, коло голої кістки, коло того хліба заходяться”.)

Ø Знайдіть у тексті художні деталі, за допомогою яких замальовується образ Гриця Летючого.

Ø Як ставиться письменник до зображуваного в новелі життєвого явища?

Ø У чому полягає глибокий психологізм новели? (Одна з характерних ознак новели – вплив на людські почуття, а потім вже через них – на розум.)

Ø Визначити ідею новели. (Протест проти гнітючої дійсності, яка прирікала простих людей на різні тяжкі злочини.)

3. Інтерактивний прийом “Дерево рішень”

Методичний коментар

Клас об’єднується в 3 або 4 групи. Кожна група обговорює питання і робить запис на своєму дереві. (Дерево намальовано на дошці або аркуш ватману.) Потім групи обмінюються місцями і дописують на деревах сусідів свої ідеї.

Постановка проблемного питання для оформлення “дерева рішень”: “Чи мав Гриць Летючий, на вашу думку, інший вихід із ситуації, що склалася?”

IV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Узагальнювальна бесіда

Великий російський письменник, людина непростої долі Максим Горький, прочитавши новели Стефаника, сказав дуже влучно: “Як коротко, сильно і страшно пише ця людина”.

Ø Чи було вам страшно під час знайомства зі змістом новели?

Ø Які саме епізоди вам здалися найтрагічнішими і чому? “Людський біль цідиться крізь серце моє, як крізь сито, і ранить до крові. Людське щастя пересівається крізь душу, як сонце крізь хмару, і до неба мене вносить. Сто раз спадати з неба у сором людський – боляче”. Ці слова Стефаник сказав про себе.

Ø За що соромно і чому боляче автору новели?

Ø Які проблеми автор порушує у творі? (Вини і кари, очищення і спасіння душі.).

Ø Як ви вважаєте, оптимістичним чи песимістичним можна назвати зміст новели? (Ще за життя В. Стефаника “Новину” визнали шедевром світової новелістики. Незважаючи на те, що у творах письменника змальовано трагедію українського села, Стефаник уважав себе оптимістом, бо завжди мріяв про щасливе майбутнє селянства. Він не погоджувався з тим, що деякі критики вважали його поетом вмираючого села. У1925 році він писав О. Дорошенку: “…критики, які прийдуть після Вас, назвуть мене здоровлям України”. Він не помилився.)

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

Закінчити речення. Сьогодні на уроці я:

□ задумався (задумалася)…

□ був вражений (була вражена).

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити матеріал уроку за допомогою підручника Підготуватися до характеристики образу Гриця Летючого. Творче завдання. Уявіть ситуацію: відбувши строк покарання, Гриць Летючий повертається в рідне село і зустрічається з дочкою. Що він їй скаже? Про що можуть говорити батько й дочка?




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2.00 out of 5)

Новела Новина. Життєва основа новели. Удосконалення навичок ідейно-художнього аналізу твору – ЕКСПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. СТЕФАНИКА