МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. ПОВІСТЬ “СІРОМАНЕЦЬ” – ЗАХОПЛИВА І ДРАМАТИЧНА ІСТОРІЯ ПРО ХЛОПЧИКА І ВОВКА ЯК ПРИКЛАД ГАРМОНІЇ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ – Рідна Україна. Світ природи
Мета:
– ознайомити учнів із життям і творчістю М. Вінграновського, ознайомити учнів зі змістом повісті, з’ясувати її тематичну спрямованість, композицію;
– розвивати вміння грамотно відповідати на запитання, робити висновки, коментувати епізоди твору, оцінювати поведінку його героїв;
– виховувати духовні цінності особистості, почуття патріотизму, любові до батьків, природи.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет М. Вінграновського, книжкова виставка його творів.
Так треба жити, щоб нікому зла не чинити.
Народна мудрість
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя
Сьогодні ми відкриємо для себе ще одне ім’я з української літератури, що, безперечно, є її здобутком і окрасою. Творчість Миколи Вінграновського нікого не залишає байдужим, бо пробуджує теплі та світлі почуття до всього земного.
2. Робота з епіграфом
(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)
Чи всі ви живете за правилом “Так треба жити, щоб нікому зла не чинити”? (Відповіді учнів.)
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф)
IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
Микола Степанович Вінграновський – сучасний письменник, кіноактор, кінорежисер, сценарист – народився в місті Первомайську на Миколаївщині.
Ще в дитинстві відзначався допитливістю та дотепністю. Також Микола мав надзвичайний хист відчувати неповторну красу природи, людську доброту, помічати те, що інші не завжди помічають.
У школі вчився добре. Після закінчення школи вступив до Київського театрального інституту. Так 1956 року Микола став студентом. Назавжди запам’яталася юнакові зустріч з Олександром Довженком. Великий митець забрав Вінграновського на навчання до Всесоюзного державного інституту кінематографії в Москву.
Після закінчення вузу М. Вінграновський розпочав свою роботу на Київській кіностудії ім. Олександра Довженка як актор, режисер і сценарист.
У кіноповісті “Повість полум’яних літ” (режисер О. Довженко) Вінграновський блискуче виконав роль головного героя – Івана Орлюка.
Писати вірші почав у студентські роки. З 60-х років виходять його поетичні твори для дорослих. Багато пише для дітей: зб. “Андрійко-говорійко”, “Мак”, “Ластівка біля вікна”, “На добраніч”, повісті “Первінка”, “Сіроманець” та ін. Микола Степанович – лауреат Міжнародної премії фундації Антоновичів та Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.
26 травня 2004 р. на 68 році життя перестало битися серце Миколи Степановича Вінграновського, заслуженого діяча мистецтв України, одного зі славної когорти поетів-шістдесятників.
Сьогодні до нас у гості завітала казка М. Вінграновського “Сіроманець”. Митець продовжує традиції народної казки, одухотворяючи звірів, і здається, що вони справді вміють думати, почувати, говорити.
Ця казка на білих лапах
Іде уночі по дорозі,
І місяць тече по хатах,
І в казки на віях сльози.
Іде вона, наша казка,
Аж дивиться – наша хата!
Хлопчик не міг іще спати,
Заходь в нашу хату, будь ласка!
М. Вінграновський
За жанром цей твір не просто повість, а повість-казка. Саме з великої любові до природи народився такий гуманний заклик письменника М. Вінграновського, який звучить у повісті “Сіроманець”. Пригадайте кінець фрази – важливе, ключове слово “Треба оберігати не тільки воду, повітря і ліс, але й…?” (звірів)
То, виходить, природа та звірі в небезпеці? Виявляється, їх треба оберігати? І від кого ж? (Від злих, невдячних людей.)
2. Словникова робота
– Гармонія – поєднання, злагодженість;
– гуманізм – людяність у діях і ставленні до інших, із почуттям любові та поваги; льоля – дитяча сорочка;
– підзор’я – поетичний образ життя на рідній землі, під зорями;
– стратегія – наука ведення війни;
– тактика – наука про підготовку та ведення бою;
– інтернітина – просмолений м’який будівельний матеріал для зовнішніх покрівель;
– охляп – (їхати охляп) їхати на коні без сідла;
– фланелевий – виготовлений із фланелі, м’якої натуральної тканини;
– полігон – ділянка місцевості, спеціально обладнана для проведення навчальної стрільби;
– диверсія – пошкодження військових об’єктів ворожими агентами або народними месниками;
– бушлат – верхній одяг у моряків.
3. Робота з текстом
(Учні зачитують описи природи та вовка з повісті “Сіроманець”.)
– “Ліс тепло дрімав у сніговій халабуді. Дрібненькі хрестики від синичих лапок, замерзла блідо-блакитна головка лісового дзвоника, щиглики на кінському щавелю перезимували цю зиму”.
– “Сонний ліс тихо спав у таких, як і сам, сонних снігах”.
– “Вечоріло. Сіре повітря між вечором і ніччю текло собі яром… Гойднувся листок на березі, наче подумав, падати йому сьогодні чи почекати краще до завтра”.
– “Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими будяками. Тихо пливло павутиння, і тоненька хмарина лежала над яром, наче капустяний листок”.
– “У яру нічого не росло – боялося весняних вод”.
– “Дихнула весна з лиману. Теплий погляд весни зупинився найперше в снігах – і осіли сніги. Навпроти сонця удень засокотіли з-під них золоті струмки”.
– “Перед ним стояв Сіроманець! Високий, широкогрудий, з малими вушками на великій голові, з великими димчастими незрячими очима”.
4. Бесіда
· Як називають описи природи в художньому творі? (Пейзажі)
· Чи є природа дійовою особою в повісті “Сіроманець”? Доведіть свою думку. (Так, бо вона оживлена, допомагає краще розкрити характери дійових осіб, вона застерігає, оберігає й навчає.)
· За допомогою яких художніх засобів авторові вдалося передати сутність природи як живої істоти? (За допомогою метафор, персоніфікації – листок подумав, весна дихнула, сонний ліс тихо спав, повітря текло, ліс дрімав…)
· Яким зображений Сіроманець у творі? (Вовк – жива істота, дитя природи; йому, як і людині, теж притаманні почуття.)
5. Рольова гра “Я – Сіроманець”
Я – вовк, люди звуть мене Сіроманцем. Я живу один у лісі, мені дуже самотньо. Я вже старий, але сильний. Колись я був вожаком зграї, та вовків, навіть вовченят убили люди. Від старості й горя я осліп. Мої незрячі очі не бачать, але мене рятує нюх, бо я вовк, звір. Я тримався далі від людей, бо вони злі. Якось я зустрівся із хлопчиком і зрозумів, що серед людей є добрі, милосердні. Цей хлопчик не раз рятував мене, допомагав, говорив зі мною, як із рівним. Він став мені справжнім другом. Коли доля нас розлучила, я за ним так сумував, що пішов шукати і знайшов. Я плакав від радощів, а хлопчик повів мене далеко, щоб повернути мені зір. Я йшов з ним полями, дорогами, і ми оберігали один одного. Так, люди знищили мою зграю, полюють за мною, але я прощаю, не хочу помсти, а мрію про дружбу з людьми. Адже нам, звірам, так важко живеться в цьому світі. Нам і податися нікуди. Люди нас переслідують, знищують. Що нам робити? Чому так мало людей, схожих на цього хлопчика – мого друга?
6. Виразне читання в ролях початку твору
(Від слів “Вночі прийшла осінь” до слів “Зграя мовчечки влягалася”)
7. Бесіда
· Якби не було в цьому уривку слова “вовк”, то йшлося б неначе про кого? (Про людину)
· Що говорили про вовка в селі люди? (Що він з’їв багато овець, кіз.)
· Чи було це насправді так? (Ні)
· Хто з селян ненавидів Сіроманця? (Василь Чепіжний)
· Чому В. Чепіжний – злочинець? (Бо він ночами краде.)
· Що хоче зробити Чепіжний з вовком? (Зловити і вбити.)
· Де Сашко робить вовкові пристанище? (У яру)
· Чи довіряє вовк Сашкові? (Так, повністю)
· Як Сіроманець потрапив у сім’ю льотчика Петра Ляха? (П. Лях підібрав голодного і знесиленого вовка на зимовій дорозі та привіз його додому.)
· Чи згадував Сіроманець Сашка, коли жив у льотчиків? (Так, сумував.)
· Куди якось подівся вовк з полігону? (Пішов шукати Сашка.)
· Чи зустрілися знову Сашко і Сіроманець? (Так)
· Що хоче зробити Сашко для вовка? (Вилікувати його очі, сліпоту.)
9. Складання асоціативного грона до образу сіроманця
Вожак зграї | Старий | |
Уміє говорити | Сліпий | |
Уміє плакати | Досвідчений | |
Уміє дружити | Розумний | |
Любить дітей | Сіроманець | Сильний |
Уміє співати | Вовк | Самотній |
Уміє прощати | Звір | Красивий |
Добре розбирається | Вірний | |
В людях | ||
Здатний на подвиг | Добрий | |
Великий |
8. Хвилинка відпочинку
Устаньте і привітайте сонечко на небі, потягніться до нього руками (руки вгору, потягніться).
Уявіть, що ви – деревця під вітерцем, і покажіть, як колихаються вгорі гілочки-руки дерев (помахайте руками, як гілочками).
Опустіть руки донизу і покажіть, як ви хлюпаєте долоньками в річковій водиці.
А тепер покажіть, як треба обережно, навшпиньки ходити по травичці, щоб комашку не роздавити (походіть на місці навшпиньки).
Візьміться попарно за руки, подивіться одне на одного, скажімо всі дружно: “Ми – діти Природи: ти і я”.
10. Робота над змістом. Переказ епізоду
“Сіроманець на полігоні”
Зразок переказу
Сліпий вовк утікав подалі від людей і опинився в такому місці, де пахло чим завгодно, тільки не людьми. Там земля часто здригалася, бо це був полігон – місце для бойових навчань. Там було страшно, вовк оглух від вибухів, узимку охляв без їжі, але до людей самотній сліпий вовк не йшов. Він зовсім ослаб від голоду, його просто котив по дорозі вітер, а врятував Сіроманця льотчик Петро Лях і привіз вовка додому.
11. Виразне читання уривка
(Від слів “Вовк волочив Андрійка за комір” до слів “На його спині лежав Андрійко”)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Рефлексія
(Фрази записані на дошці, учні по черзі продовжують одну фразу за бажанням.)
– Мене змусило замислитися…
– Мені соромно…
– Я обіцяю…
2. Слово вчителя
Сказав мудрець:
“Живи: добро звершай!
Та нагород за це не вимагай!”
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
V ІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати характеристику образу Сашка.
За вибором учня:
– намалювати Сашка з Сіроманцем.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)