УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ № 3. ЄВГЕН ГУЦЙАЛО “СІМ’Я ДИКОЇ КАЧКИ” – Рідна Україна. Світ природи
Мета:
– на прикладі оповідання Євгена Гуцала “Сім’я дикої качки” навчати учнів критично ставитись до своїх вчинків та вчинків інших людей;
– розвивати творчу уяву, логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння узагальнювати, робити висновки, грамотно висловлювати власні думки;
– виховувати почуття доброти, чуйності, милосердя, любові до природи, вміння бачити і відчувати її красу; формувати переконання в потребі берегти, а не знищувати природу.
Тип уроку: урок позакласного читання.
Обладнання: текст оповідання Євгена Гуцала “Сім’я дикої качки”.
Не чиніть зла, воно гидке,
І кривди не робіть нікому,
Бо кривда щастя не дає,
А зло обмежує свободу.
Сааді
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бесіда
· Які твори художньої літератури Є. Гуцала вам відомі? Чим вони запам’яталися вам?
· Про що писав Є. Гуцало у своїх творах? (В оповіданнях Гуцало – незвичайне багатство спостережень над життям природи, живе співвідношення між людиною і природою.)
· Чому письменник у своїх творах значну увагу приділяв взаємостосункам людини і природи? (Твори Є. Гуцала вчать нас любити природу, берегти її, допомагати тим, хто потрапив у біду, не бути жорстокими. Якщо людина почне цінувати те, що дає природа, вона стане іншою: чистішою, співчутливішою, добрішою.)
· Як ви розумієте, що таке сім’я? З кількох осіб складається ваша родина? Як ставиться кожний член родини один до одного?
· Чи є, на ваш погляд, сім’ї у птахів, тварин? Що вам про це відомо?
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя
Яку красу дарує нам природа! Кожний бачить у ній щось особливе, чарівне. Зі щедрістю людина приймає дари матінки-природи: квіти, ягоди, гриби, горіхи, свіже повітря, лікарські рослини, спів пташок.
А чи завжди люди вдячні природі? Сьогодні я пропоную вам ознайомитися з твором Є. Гуцала “Сім’я дикої качки”, у якому він намагається відтворити ставлення дітей до представників пташиного світу – диких качок.
2. Робота з епіграфом
(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)
Як ви розумієте слова “кривда щастя не дає”? (Учинивши зло, людина перестає бути щасливою, вона не зможе яскраво сприймати світ, поки не спокутує свою провину.)
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)
V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над твором Є. Гуцала “Сім’я дикої качки”
Тема: відтворення взаємостосунків дітей зі світом природи (качиною сім’єю).
Ідея: засудження жорстокості, байдужості, прагнення піднестися за рахунок хвалькуватості, брехні (Юрко); возвеличення доброти, чуйності, милосердя (Тося).
Основна думка: а) дитина – майбутня доросла людина, яка повинна осмислено ставитися до своїх вчинків, нести відповідальність за них; б) не завдавай шкоди природі, вона варта поваги, любові; має право на життя.
Композиція
Експозиція: вранішня подорож Юрка до річки на рибалку, зневажливе ставлення хлопця до Тосі.
Зав’язка: побачивши сім’ю дикої качки, Юрко назбирав малих каченят собі за пазуху, не звертаючи уваги на крики матері-качки.
Розвиток дії: хлопець приніс каченят додому, намагаючись їх приручити; Тося вирішує повернути диких каченят їх матері.
Кульмінація: Тося за допомогою хлопців прагне навчити плавати каченят, не дати їм згинути.
Розв’язка: від’їзд Юрка до міста, його небажання прощатися з Тосею.
2. Бесіда
· Як Є. Гуцало описує красу літнього ранку? (“Повітря пахло зволоженим листям, воно голубіло між стовбурами, і долина над верхівками дерев була кришталево чиста, кришталево дзвінка”.)
· Чому радів Юрко? (“…Що сьогодні таки прокинувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити”.)
· Як Юрко ставився до Тосі? (“Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати”.)
· Яку побрехеньку розповів Юрко дівчині? (“Колись ми з батьком піймали були сома… Півтора пуда заважив… А як тельбушили його, то всередині знайшли краснопірку на кілограм. І вона ще була жива!”)
· Опишіть, використовуючи текст твору, як Юрко ловив каченят. (“…Юрко, кинувши свою вудочку, стрімголов шугнув уперед… забіг наперед, відрізаючи їм дорогу на берег. …Коли Юрко кинувся до них, розставляючи руки, щоб вони не повтікали, качка злетіла вгору. Хлопець поспіхом узявся ховати каченят за пазуху…”)
· Як поводилася качка-мати, коли хлопець збирав її малят? (“…Не наважуючись покинути дітей, не злітала в повітря, вона кидалася то туди, то сюди, захищаючи їх… качка злетіла вгору. …Од річки долетів розпачливий материн крик. …Зовсім близько пролетіла качка, сіла на землю, пробігла в напрямку до дітей,- і знову зірвалася, гнана страхом і розлукою”.)
· Для чого Юрку потрібні були дикі каченята? (“Я їх доглядатиму й приручу… Він уявляв, як повезе каченят у місто, як показуватиме своїм товаришам, як вони заздритимуть”).
· Якою була реакція Тосі на вчинок Юрка? (“А Тосі було сумно… Може, й справді, вона даремно побоюється, а Юркові удасться їх доглянути й приручити? У її вухах стояв отой качиний крик, довго ще стояв…”)
· Чи можна Юрка звинуватити в жорстокості, коли він забрав каченят від матері? (Можливо, міська дитина нічого не знала про життя диких качок; спочатку хлопчик мав намір доглядати і приручити каченят. У душі Юрко вже покарав сам себе)
· Чому Тося не перешкодила вчинку хлопця? Як би ви повелися на місці дівчини? (Юрко був для неї ідеалом, вона ним захоплювалась, тому не могла йому перечити, Тося сподівалась, що Юркові справді вдасться доглянути і приручити каченят.)
3. Цитатна характеристика образу Тосі
– “Вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він…”.
– “А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер деталі почувала себе ніяково й пригнічено. Її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились”.
– “Вона з першого ж дня прив’язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей”.
– “Випусти… бо вони повмирають без води”.
– “У її вухах стояв отой каччин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати”.
– “Вона хотіла податися разом із Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити. Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світло його знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з його розповідей”.
– “Спочатку сиділа під своєю хатою й намагалася помітити, як сонячне проміння падає на землю… Потім з кленового полінця робила свистка, але всі вони свистали не так, як той, учорашній, який грав тоненьким, наче аж зеленим звуком. Притулялася до берези, що росла в їхньому подвір’ї, хотіла підслухати, про що вона шумить, але сьогодні чомусь береза крилася від неї, не бажала повідати своїх думок”.
– “Спускала на воду й благала душею й очима”.
– “Дуби співчутливо поглядали на неї, ніби хотіли допомогти. Тільки кущі перепиняли їй дорогу, тільки кущі шмагали по литках, ніби мстилися невідомо за що…”.
– “Вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти з ним, тільки якби, вони пливли…- Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні!.. Що то вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть”.
– “І вона й справді появилась. Стала біля своєї хати й дивилась, як вони сідають у машину. їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась”.
4. Цитатна характеристика образу Юрка
“Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити”.
– “…Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати”.
– “Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови. Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати”.
– “Це я набрехав, щоб побачити, чи ти розумна…”.
– “Знову долинув крик сірої качки, але він нітрохи не схвилював Юрка”.
– “Він уявляв, як повезе каченят у місто, як показуватиме своїм товаришам, як вони заздритимуть. Він ішов і пританцьовував”.
– “Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася”.
– “Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не захотів більше з ними знатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї і слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота”.
– “А поки їхав у машині, то тільки про неї й думав: він би покликав, але чи підійшла б вона? І, переживаючи болісний сором, був певен, що, мабуть, не підійшла б…”.
5. Розв’язування тестових завдань
1. Зранку Юркові добре дихалося, коли йшов стежкою.
А через старий дубовий ліс;
Б вздовж зеленого гаю;
В біля широкої річки;
Г селом.
2. Юрко, прокинувшись вранці, радів, бо…
А батьки подарували йому новий велосипед;
Б випала можливість самому порибалити, не чекаючи батьків;
В розпочалися літні канікули;
Г можна було ще не вставати.
3. У висловлюванні “Ліс на хвилю заслухався…”, Є. Гуцало використав у творі художній засіб.
А епітет; Б метафору;
В порівняння Г повтор.
4. Коли Юрко закинув вудочку в річку, то одразу на поплавку побачив…
А муху; Б бджолу;
В бабку; Г метелика.
5. На думку хлопця, риба боїться, коли…
А багато людей; Б хтось пропливає на човні;
В річкою плавають качки; Г люди голосно розмовляють.
6. Сидячи з вудочкою на березі річки, Юрко був незадоволений тим, що…
А біля нього сиділа Тося; Б почав моросити дощ;
В забув приманку для риби; Г прийшли хлопці з села…
7. Юрко приїхав із міста…
А в гості до бабусі;
Б на річку, щоб відпочити біля водоймища;
В до лісу, щоб назбирати грибів, ягід;
Г до друзів.
8. Хлопець збрехав Тосі, що він з батьком спіймав…
А крокодила; Б сома;
В великого коропа; Г щуку.
9. У пересувному зоопарку, який приїхав до міста, не було…
А лисиць; Б крокодилів;
В носорогів; Г левів.
10. Риса характеру, яка притаманна Юркові…
А доброта; Б улесливість;
В чуйність; Г брехливість.
11. Хлопці, з якими Юрко прибіг до річки, побачивши Тосю, почали…
А підштовхувати каченят, підтримувати знизу долонями;
Б глузувати з Тосі;
В забирати каченят у дівчинки;
Г шукати качку.
12. Поки Юрко їхав у машині, то тільки про те й думав, що…
А каченята залишились живими;
Б Тося його образила;
В Тося б до нього не підійшла;
Г повернеться сюди наступного літа.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Рефлексія
(Фрази записані на дошці, учні по черзі продовжують одну фразу за бажанням.)
– Сьогодні на уроці я зрозумів (-ла), що…
– Мені б хотілось вірити, що…
– На уроці мені найбільше запам’яталося…
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати пам’ятку “Як писати твір” (підготовка до контрольної роботи – контрольного твору).
Прочитати твір Олени Пчілки “Сосонка” чи В. Шевчука “Панна квітів” до наступного уроку позакласного читання, заповнити читацький щоденник.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)