Т. ШЕВЧЕНКО “ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ…”. КРАСА НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ ПРИРОДИ В ПОЕЗІЯХ Т. ШЕВЧЕНКА – Рідна Україна. Світ природи

Мета:

– ознайомити учнів з картинами довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка, створених уявою за допомогою образної мови;

– розвивати навички аналізу художніх творів, уміння висловлювати власні відчуття, емоції;

– виховувати почуття прекрасного, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва, любов до природи України.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, репродукції пейзажів українських художників.

Теорія літератури: персоніфікація, ліричний твір.

Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас.

Він – як сама душа нашого народу, правдива і щира…

Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і в наших піснях, у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен розвиватись.

Олесь Гончар

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда

· Т. Г. Шевченко – видатна постать і гордість України, її велич і слава. Я впевнена, ви багато знаєте про Кобзаря. А чому його так називають? (Тарас Шевченко, як і кобзарі, розповідав людям правду, намагався пробудити в них почуття гідності. Перша збірка поета теж мала назву “Кобзар”.)

· Чи є у вас удома збірка Т. Шевченка “Кобзар”? (Так)

· Чи читаєте ви вдома вірші поета? (Моя родина знає багато віршів напам’ять.)

· Які факти біографії Шевченка ви можете навести?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

18. Слово вчителя

Благословенна та година,

Як народила мати сина

І нарекла його Тарасом…

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

2. Робота з епіграфом

(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)

· Чому Олесь Гончар говорить, що Шевченко живе в кожному з нас? (Усі українці знають Тараса Шевченка, у кожного вдома є “Кобзар”. Ми багато знаємо про його життя. Читаючи Шевченкові вірші, ми розуміємо його думки, і нам здається, що й поет відчував душу народу.)

· Що значить “поезія його розлита повсюдно”? (Поезія Шевченка настільки багата, що можна навести цитату до будь-якої сфери людського життя,.)

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)

V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Так давно, здається, жив Тарас Шевченко, але його поезії дуже близькі і зрозумілі нам насамперед через прекрасні описи природи. Бо природа вічна і незмінна. Природа ніколи не залишить байдужою чуйну людину. Хто з нас не захоплювався безкраїми полями чи запахом весняного ранкового лісу!

Коли читаєш вірші Тараса Шевченка або чуєш, як їх читають інші, тобі одразу уявляється все, що в них описується. Це великий талант письменника – зуміти так передати власні враження, що читач і через багато років бачить те, що побачив ти. Ніби бачить світ очима поета… Природа в усіх поезіях Кобзаря така справжня, така красива і жива.

2. Виразне читання поезії “За сонцем хмаронька пливе”

3. Бесіда

· Які пейзажні картини подає нам Шевченко? (Заходу сонця й надвечір’я)

· На скільки частин умовно можна поділити цей твір? (На дві. У першій – краса природи на короткий час заспокоює поета. У другій пейзаж змінюється, несе із собою темряву, яка гнітить душу поета.)

· За допомогою яких слів автор передає настрій у першій частині вірша? (За допомогою пестливих, зменшувальних форм іменників, дієслів: “хмаронька”, “спатоньки”, “годиночку”.)

· Якими образними словами передано сумну картину надвечір’я?

(“Туман сивий”, “тьма німа”, “туман, наче ворог”)

· Прочитайте уважно ще раз перші шість рядків вірша і скажіть, як поводиться хмарка. (Як істота)

· А чи є вона живою? Які дії, характерні для істот, робить у вірші хмарка? (Пливе, поли розстилає, кличе спати сонце, покриває його рожевою пеленою.)

4. Опрацювання теоретичного матеріалу

(Учні роблять записи в зошитах).

Учитель. Письменники дуже часто надають предметам, явищам (неживій природі) ознаки й властивості неживої природи. Такий художній засіб називається метафорою.

Метафора (з грецьк. “перенесення”) – слово чи словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення.

Персоніфікація – зображення предметів чи явищ природи як живих істот.

Ліричний твір – написаний віршованою мовою твір, у якому не розгортаються події, а виражаються думки, почуття, переживання людини в певних обставинах, під впливом певних подій.

5. Робота в групах

1-ша група виписує з вірша метафори (серце одпочине, заговорить, туман закриє море, розстилає тьму, оповиє душу).

2-га група виписує з вірша порівняння (покриває, мов мати дитину, туман неначе ворог, ждеш світу, мов матері діти).

6. Гра “Шукачі скарбів”

(на дошці записані рядки поезії з пропущеними епітетами, учні додають необхідні слова, звіряючи їх з віршем).

***

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море: покриває

Рожевою пеленою,

Мов мати дитину.

Очам любо. Годиночку,

Малую годину

Ніби серце одпочине,

З Богом заговорить…

А туман, неначе ворог,

Закриває море

І хмароньку рожевую,

І тьму за собою

Розстилає туман сивий,

І тьмою німою

Оповиє тобі душу,

Й не знаєш, де дітись,

І ждеш його, того світу,

Мов матері діти.

· Які скарби ми відшукали? (Епітети)

7. Бесіда

· Які образи створено в першій частині вірша? (Хмаронька запрошує сонце спатоньки в море.) Ми маємо пишатися тим, що лише в українській мові є пестливі форми дієслова!

· Як ви вважаєте, хмаронька теж спатиме в морі? (Так, адже вона лагідна, як мати з дитиною.)

· Які почуття викликає ця картина? (Спокій, гармонію)

· А яку роль відіграє зміна кольору: червоний на рожевий? (Червоний колір був, коли хмаронька була ще на віддалі, а рожевий – коли вона поруч і виражає найніжніші материнські почуття.)

· Настрій попередньої картини підсилюється чи змінюється?

(Підсилюється: від спокою до блаженства.)

· Який художній образ цьому сприяє? (Образ – почуття: ніби серце з Богом заговорить.)

· А чиї це почуття? (Автора, тобто ліричного героя, який споглядає приємну картину хмаринки і сонця,.)

· Який новий образ з’явився? (Туман)

· Який художній засіб його характеризує? (Порівняння неначе ворог, епітет “сивий”.)

· Що він вніс у загальну картину? (Зникає сонце, хмаронька, а з’являється сива тьма.)

· Якого кольору тьма? (Питання дискусійне: хтось уявляє сірого кольору (як туман), хтось – чорного (бо автор каже, “ждеш його, того світу”, отже, надворі глибока ніч.)

· Як це відгукується в душі ліричного героя? (У його душу проникає тьма німа, тобто страждання, туга, розпач.)

Висновок. Отже, у вірші передається ціла гама почуттів людини, які асоціюються з явищами природи: лагідний – тривожний – сумний, спокій – блаженство змінюються на тугу і розпач.

· Як ви вважаєте, чим спричинено такий стан душі автора або ліричного героя з огляду на те, що Т. Шевченко в цей час перебував на засланні, далеко від улюбленої України? (Він згадував, мабуть, рідний, дорогий серцю вечірній пейзаж в Україні. Потім туман заступив сонце – поет повертається в реальність, і його охоплює сум, туга, розпач.)

· Як називають почуття туги за батьківщиною? (Ностальгія)

· Отже, робимо висновок: основна ідея поезії – це вираження ностальгійних почуттів.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Рефлексія. Метод “Мікрофон”

– Поезія Т. Шевченка збагатила мене…

– Роздумуючи над твором, я зрозумів (-ла…)

2. Слово вчителя

Тарас Шевченко – великий український поет, чия творчість є однією з найкращих сторінок світової культури. Прочитаймо ще раз слова Олеся Гончара про Шевченка і вдумаймося в їхній глибокий зміст!

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Вивчити напам’ять поезію “За сонцем хмаронька пливе”.

2. Відповісти на запитання підручника.

За вибором учня:

– намалювати малюнок до вірша або підібрати відповідну фотоілюстрацію.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Т. ШЕВЧЕНКО “ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ…”. КРАСА НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ ПРИРОДИ В ПОЕЗІЯХ Т. ШЕВЧЕНКА – Рідна Україна. Світ природи