Т. ШЕВЧЕНКО “ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ…”. КРАСА НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ ПРИРОДИ В ПОЕЗІЯХ Т. ШЕВЧЕНКА – Рідна Україна. Світ природи
Мета:
– ознайомити учнів з картинами довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка, створених уявою за допомогою образної мови;
– розвивати навички аналізу художніх творів, уміння висловлювати власні відчуття, емоції;
– виховувати почуття прекрасного, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва, любов до природи України.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, репродукції пейзажів українських художників.
Теорія літератури: персоніфікація, ліричний твір.
Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас.
Він – як сама душа нашого народу, правдива і щира…
Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і в наших піснях, у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен розвиватись.
Олесь Гончар
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бесіда
· Т. Г. Шевченко – видатна постать і гордість України, її велич і слава. Я впевнена, ви багато знаєте про Кобзаря. А чому його так називають? (Тарас Шевченко, як і кобзарі, розповідав людям правду, намагався пробудити в них почуття гідності. Перша збірка поета теж мала назву “Кобзар”.)
· Чи є у вас удома збірка Т. Шевченка “Кобзар”? (Так)
· Чи читаєте ви вдома вірші поета? (Моя родина знає багато віршів напам’ять.)
· Які факти біографії Шевченка ви можете навести?
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
18. Слово вчителя
Благословенна та година,
Як народила мати сина
І нарекла його Тарасом…
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами,
Земля, яку скропив Тарас
Дрібними росами-сльозами.
2. Робота з епіграфом
(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)
· Чому Олесь Гончар говорить, що Шевченко живе в кожному з нас? (Усі українці знають Тараса Шевченка, у кожного вдома є “Кобзар”. Ми багато знаємо про його життя. Читаючи Шевченкові вірші, ми розуміємо його думки, і нам здається, що й поет відчував душу народу.)
· Що значить “поезія його розлита повсюдно”? (Поезія Шевченка настільки багата, що можна навести цитату до будь-якої сфери людського життя,.)
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)
V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
Так давно, здається, жив Тарас Шевченко, але його поезії дуже близькі і зрозумілі нам насамперед через прекрасні описи природи. Бо природа вічна і незмінна. Природа ніколи не залишить байдужою чуйну людину. Хто з нас не захоплювався безкраїми полями чи запахом весняного ранкового лісу!
Коли читаєш вірші Тараса Шевченка або чуєш, як їх читають інші, тобі одразу уявляється все, що в них описується. Це великий талант письменника – зуміти так передати власні враження, що читач і через багато років бачить те, що побачив ти. Ніби бачить світ очима поета… Природа в усіх поезіях Кобзаря така справжня, така красива і жива.
2. Виразне читання поезії “За сонцем хмаронька пливе”
3. Бесіда
· Які пейзажні картини подає нам Шевченко? (Заходу сонця й надвечір’я)
· На скільки частин умовно можна поділити цей твір? (На дві. У першій – краса природи на короткий час заспокоює поета. У другій пейзаж змінюється, несе із собою темряву, яка гнітить душу поета.)
· За допомогою яких слів автор передає настрій у першій частині вірша? (За допомогою пестливих, зменшувальних форм іменників, дієслів: “хмаронька”, “спатоньки”, “годиночку”.)
· Якими образними словами передано сумну картину надвечір’я?
(“Туман сивий”, “тьма німа”, “туман, наче ворог”)
· Прочитайте уважно ще раз перші шість рядків вірша і скажіть, як поводиться хмарка. (Як істота)
· А чи є вона живою? Які дії, характерні для істот, робить у вірші хмарка? (Пливе, поли розстилає, кличе спати сонце, покриває його рожевою пеленою.)
4. Опрацювання теоретичного матеріалу
(Учні роблять записи в зошитах).
Учитель. Письменники дуже часто надають предметам, явищам (неживій природі) ознаки й властивості неживої природи. Такий художній засіб називається метафорою.
Метафора (з грецьк. “перенесення”) – слово чи словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення.
Персоніфікація – зображення предметів чи явищ природи як живих істот.
Ліричний твір – написаний віршованою мовою твір, у якому не розгортаються події, а виражаються думки, почуття, переживання людини в певних обставинах, під впливом певних подій.
5. Робота в групах
1-ша група виписує з вірша метафори (серце одпочине, заговорить, туман закриє море, розстилає тьму, оповиє душу).
2-га група виписує з вірша порівняння (покриває, мов мати дитину, туман неначе ворог, ждеш світу, мов матері діти).
6. Гра “Шукачі скарбів”
(на дошці записані рядки поезії з пропущеними епітетами, учні додають необхідні слова, звіряючи їх з віршем).
***
За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо. Годиночку,
Малую годину
Ніби серце одпочине,
З Богом заговорить…
А туман, неначе ворог,
Закриває море
І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий,
І тьмою німою
Оповиє тобі душу,
Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його, того світу,
Мов матері діти.
· Які скарби ми відшукали? (Епітети)
7. Бесіда
· Які образи створено в першій частині вірша? (Хмаронька запрошує сонце спатоньки в море.) Ми маємо пишатися тим, що лише в українській мові є пестливі форми дієслова!
· Як ви вважаєте, хмаронька теж спатиме в морі? (Так, адже вона лагідна, як мати з дитиною.)
· Які почуття викликає ця картина? (Спокій, гармонію)
· А яку роль відіграє зміна кольору: червоний на рожевий? (Червоний колір був, коли хмаронька була ще на віддалі, а рожевий – коли вона поруч і виражає найніжніші материнські почуття.)
· Настрій попередньої картини підсилюється чи змінюється?
(Підсилюється: від спокою до блаженства.)
· Який художній образ цьому сприяє? (Образ – почуття: ніби серце з Богом заговорить.)
· А чиї це почуття? (Автора, тобто ліричного героя, який споглядає приємну картину хмаринки і сонця,.)
· Який новий образ з’явився? (Туман)
· Який художній засіб його характеризує? (Порівняння неначе ворог, епітет “сивий”.)
· Що він вніс у загальну картину? (Зникає сонце, хмаронька, а з’являється сива тьма.)
· Якого кольору тьма? (Питання дискусійне: хтось уявляє сірого кольору (як туман), хтось – чорного (бо автор каже, “ждеш його, того світу”, отже, надворі глибока ніч.)
· Як це відгукується в душі ліричного героя? (У його душу проникає тьма німа, тобто страждання, туга, розпач.)
Висновок. Отже, у вірші передається ціла гама почуттів людини, які асоціюються з явищами природи: лагідний – тривожний – сумний, спокій – блаженство змінюються на тугу і розпач.
· Як ви вважаєте, чим спричинено такий стан душі автора або ліричного героя з огляду на те, що Т. Шевченко в цей час перебував на засланні, далеко від улюбленої України? (Він згадував, мабуть, рідний, дорогий серцю вечірній пейзаж в Україні. Потім туман заступив сонце – поет повертається в реальність, і його охоплює сум, туга, розпач.)
· Як називають почуття туги за батьківщиною? (Ностальгія)
· Отже, робимо висновок: основна ідея поезії – це вираження ностальгійних почуттів.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Рефлексія. Метод “Мікрофон”
– Поезія Т. Шевченка збагатила мене…
– Роздумуючи над твором, я зрозумів (-ла…)
2. Слово вчителя
Тарас Шевченко – великий український поет, чия творчість є однією з найкращих сторінок світової культури. Прочитаймо ще раз слова Олеся Гончара про Шевченка і вдумаймося в їхній глибокий зміст!
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Вивчити напам’ять поезію “За сонцем хмаронька пливе”.
2. Відповісти на запитання підручника.
За вибором учня:
– намалювати малюнок до вірша або підібрати відповідну фотоілюстрацію.