П. ТИНИНА “ГАЇ ШУМЛЯТЬ”, “БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА”. ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ. МЕЛОДІЙНІСТЬ ВІРШІВ ПАВЛА ТИЧИНИ – Рідна Україна. Світ природи
Мета:
– навчити учнів виразно і вдумливо читати та творчо сприймати поезії, усвідомлювати та висловлювати свої відчуття, розглядати кольорову палітру віршів, відтворювати в уяві аналогічні картини природи, спостережені в житті; висловлювати міркування про способи вираження любові до рідної землі, дискутувати про це;
– розвивати навички аналізу поетичних творів, висловлення власної думки про прочитане, розвивати естетичний смак, відчуття краси образного слова, абстрактне мислення;
– виховувати почуття любові до рідного краю, до природи.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: музичний твір “Гаї шумлять” (музика Г. Майбороди), малюнки учнів, портрети письменника.
Теорія літератури: метафора.
Природа як повірниця настроїв поета, співучасниця його життя…
Вона така близька й рідна П. Тичині у всіх своїх відмінах…
Л. Новиченко
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Перевірка домашнього завдання
Виразне читання поезії “Не бував ти у наших краях!”
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя
Душею й серцем П. Тичина довгі роки служив музиці – і вона щедро нагородила його за вірне й незрадливе служіння: влилася в поетичні рядки митця, зазвучала на повну силу, щоб полонити усіх, хто ввійде у Храм його Слова. Ступимо ж і ми на поріг цього Храму, щоб відчути цей божественний барвозвук – голублячий, ніжнотонний…
2. Робота з епіграфом
(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)
Чому Л. Новиченко називає природу співучасницею життя поета? (Поет – людина вразливої душі, зміни в природі впливають на його поетичний настрій.)
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)
V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
(Під час розповіді вчителя звучить музика Г. Майбороди “Гаї шумлять”)
Уявіть, що ви на лоні природи, де є тільки ви й розмаїття барв, звуків і рухів.
Забудьте про проблеми й турботи, вдихніть на повні груди п’янке свіже повітря. Прислухайтесь – і… почуєте, як шумить гай. Придивіться – і… побачите, як вітер над золото-блакитним плесом річки чаклує, торкаючи хвилі-звуки.
2. Виразне читання вірша “Гаї шумлять”
3. Бесіда
· Яка основна думка поезії? (Кожна людина по-своєму бачить і відчуває світ.)
· Яка ідея поезії? (Возвеличення чарівності природи, яка впливає на стан людини, її почуття).
· Які почуття виникають у тебе на природі?
· Чи вслухався ти в шум дерев? Коли? Які враження в тебе виникли?
· Чи спостерігав ти, як біжать хмарки? Яка тоді була погода?
· Чи слухав ти церковний дзвін? Поділись враженнями.
· Чи почувався ти ластівкою в польоті?
4. Опрацювання теоретичного матеріалу
Метафора (з грецьк. “перенесення”) – слово чи словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення.
Метафора: хмарки біжать, дзвін гуде, думки пряде, мріє гай.
Епітети: тихий шепіт голублячий.
Порівняння: неба край, як золото-поколото, ріка горить-тремтить, як музика, купаючи мене, мов ластівку.
5. Словесне малювання
Ген неба край –
Як золото.
Мов золото – поколото
Горить-тремтить ріка,
Як музика.
(Коли сідає сонце, над рікою утворюється сонячна доріжка, сонце відбивається у воді: золото – поколото)
6. Виразне читання вірша “Блакить мою душу обвіяла”
7. Слово вчителя
Уявіть людину, яка вийшла на простір і глянула в бездонну глибінь неба. Мирне блакитне небо навіяло їй мрії (“сонця намріяла”); вона – молода, завзята, готова боротися з усіма труднощами життя, здатна обігріти своєю любов’ю весь світ.
Ліричний герой поезії говорить небу “Добридень”! Далі його погляд опускається на землю: він милується струмком серед гаю, схожим на стрічечку, метеликом на квітці, полями, на яких хвилюється від вітру збіжжя, і розуміє, що тут його земля, його рідний край, що любов до світу починається з любові до краю, де він народився. Ось чому він говорить: “Добридень тобі, Україно моя!”.
8. Бесіда
· Який настрій вірша? (Мажорний, життєствердний)
· Як пояснити слова “душа моя сонця намріяла”? (У поета був гарний настрій, який осяяв усе навколо, навіть сонце раділо з ним.)
· З чим порівнюється річечка? (З дівочою стрічечкою)
· Зобразіть на дошці метелика, що схожий на свічечку.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Рефлексія
(Фрази записані на дошці, учні по черзі продовжують одну фразу за бажанням.)
– Природа надихає мене…
– У поезії Павла Тичини мене найбільше вразило те, що…
– На уроці мені найбільше запам’яталося…
– Я хотів би (-ла б)…
2. Слово вчителя
Я зичу вам, щоб природа для вас, як і для Павла Тичини, була “близька й рідна у всіх своїх відмінах”.
V І. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити один з віршів П. Тичини напам’ять. Відповісти на запитання в підручнику.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)