Микола Вінграновський. Сіроманець. Захоплююча І драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини та природи (Сіроманець)
Мета: ознайомити учнів з повістю “Сіроманець”; розвивати вміння виразно читати прозовий твір; проводити аналогію з власними думками і почуттями; виховувати почуття доброти, гуманізму, любові до природи.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: підручник, ілюстрації до твору, мультимедійні засоби.
Випереджувальне завдання: прочитати повість М. Вінграновського “Сіроманець”.
Перебіг уроку
I. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
II. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.
Бесіда.
– Які твори М. Вінграновського ви вже читали?
– Що означає “прочитати твір”? (Пережити, уявити написане).
– Чи сподобалася вам повість “Сіроманець”?
Метод “Прес”.
– Читаючи повість “Сіроманець”, я…
· відчував(-ла)… тому що…
· думав(-ла)…
· хвилював(-ла)ся…
III. Цілевизначення й планування.
Вибір цілей із переліку, запропонованого вчителем, доповнення їх власними.
Колективне планування.
_________________________________________________
_________________________________________________
IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.
Слово про М. Вінграновського-прозаїка.
Микола Вінграновський – автор не тільки поетичних, а й прозових книг.
У 1962 році Микола Степанович видав першу збірку віршів “Атомні прелюди”. Книжна вражала масштабністю поетичної думки і бентежною силою уяви.
Майже одночасно з поезією Микола Вінграновський почав писати і прозу. І в повістях та оповіданнях “Первінка”, “Сіроманець”, “Гусенятко”, “На добраніч”, “Кінь на вечірній зорі”, “У глибині дощів”, “Літо на Десні” та інших він то веселою, то сумовитою поетичною барвою поєднує світ людей зі світом звірів, птахів, рослин, з життям всього живого й “неживого” (власне, вся природа у Миколи Вінграновського вищою мірою жива). Причому, зображуючи “персонажів” з фауни, він показав себе не лише художником, а й вигадливим “зоопсихологом”.
Справжньою теплотою наповнені твори Миколи Вінграновського, в яких він розповідає про дружбу дітей із звірами чи птахами. Такою є повість “Сіроманець”. Її герой Сашко допомагає врятувати від смерті старого вовка, навіть хоче вилікувати його від сліпоти. Скільки зворушливості і взаєморозуміння в цих стосунках!
Бесіда за змістом твору. Виразне читання.
Повторення правил виразного читання прозового твору.
_________________________________________________
_________________________________________________
Виразне читання вчителем початку твору.
Від слів: “Вночі прийшла осінь…”.
Пояснення. Уривок має певну особливість: якби у ньому не вказувалося, що мова йде про вовка, то складається враження, що це розповідь про людину (“промив очі”, “послухав”, “сказав”, “заспівав”).
Читання повісті учнями з коментуванням, визначення теми та головної думки ключових епізодів.
Бесіда за змістом прочитаного.
– Розкажіть про сон, який снився вовкові. Яким був Сіроманець у молодості? (Сильним, молодим, нездоланним).
– Скільки років хлопчикові Сашкові? Що ви дізналися про його родину?
– Що Сашко найбільше любить у житті? Прочитайте ці рядки із твору. Як їх розумієте?
– Як ви вважаєте, образ Чепіжного – позитивний чи негативний? Поясніть чому.
– Чому Сашкові довелося рятувати вовка? На що хлопець був ладен задля Сіроманця?
– Чи звернули ви увагу, які слова добирає Сашко, звертаючись до вовка. Про що це свідчить?
Дослідницька робота.
– Назвіть героїв повісті. Запишіть їх імена у зошит. Які два світи вони представляють? (Світ людей і світ природи).
Фізкультхвилинка.
_________________________________________________
_________________________________________________
V. Узагальнення і систематизація знань.
Вирішення проблемного питання.
Технологія колективно-групового навчання “Мікрофон”.
– Чи є людина “царем природи”? Чи можна їй втручатися у світ природи бездумно і жорстоко? Поясніть на прикладі твору М. Вінграновського.
Словникова робота.
Гуманність (лат. humanus – людяний) – любов, увага до людини, повага до людської особистості; добре ставлення до всього живого; людяність, людинолюбство. Система установок особистості по відношенню до людини, живих істот, обумовлена моральними нормами і цінностями, представлена у свідомості переживаннями жалю і реалізована у спілкуванні й діяльності в актах сприяння чи допомоги.
Слово вчителя.
– Хто у творі М. Вінграновського “Сіроманець” гуманний? Чому ви так вважаєте?
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
– Урок допоміг мені зрозуміти, що…
– Раджу своїм друзям прочитати повість “Сіроманець”, тому що…
_________________________________________________
_________________________________________________
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
На вибір:
– Переказувати зміст епізоду, який найбільше вразив.
– Намалювати ілюстрації до твору.
– Підготувати запитання за змістом повісті.
_________________________________________________
_________________________________________________
(2 votes, average: 2.50 out of 5)