Максим Рильський. Осінь-маляр із палітрою пишною, Люби природу не як символ. Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям
Мета: ознайомити учнів з поезіями М. Рильського, учити їх розуміти й аналізувати пейзажну лірику, її настрої; розвивати навички виразного читання, уміння висловлювати свої враження від прочитаного; виховувати почуття прекрасного, любов до природи, бережне ставлення до навколишнього середовища.
Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок.
Засоби навчання: підручник, портрет письменника, ілюстрації до творів, музичні та художні пейзажні етюди на тему “Осінь”, мультимедійні засоби, роздавальний матеріал.
Перебіг уроку
І. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
_________________________________________________
_________________________________________________
II. Перевірка домашнього завдання.
Фронтальна бесіда за питаннями.
– Де і коли народився М. Рильський?
– Що вам відомо про його родину?
– Хто для малого Максима був моральним авторитетом?
– У якому віці він написав перший свій вірш?
– Яку назву мала перша збірка віршів Максима Рильського?
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
Виразне читання учнями поезії “Дощ”.
Бесіда.
– Яка тема цього вірша?
– Сформулюйте основну думку твору.
– Порівняйте картини, зображені поетом, з вашими ілюстраціями. Що в них спільного і чим вони відрізняються?
– Які ви дібрали прикмети, загадки, прислів’я та приказки про дощ?
_________________________________________________
_________________________________________________
III. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння
Учитель. Яка прекрасна наша Батьківщина! Будь-якої пори року вона милує очі то яскравими барвами літа, то золотом осені, то казковою білістю зими, то буйним цвітом весни.
– Яка ваша улюблена пора року? Чому?
Перегляд ілюстрацій; прослуховування музичних етюдів на тему “Осінь”; аналіз настрою, який вони відтворюють.
Учитель. “Природа і її краса, – писав М. Рильський, – повсякчасно супроводить літературу і мистецтво, протягом багатьох століть становить незмінну і дуже важливу складову частину поезії, живопису, музики”.
_________________________________________________
_________________________________________________
Складання асоціативного грона.
_________________________________________________
_________________________________________________
IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.
Учитель. Осінь – улюблена пора року Максима Рильського, його навіть називали співцем осені. Цій порі поет присвятив цілий ряд віршів, які об’єднав у цикл поезій під назвою “Осінні пісні”. Про один з віршів цього циклу говоритимемо на сьогоднішньому уроці.
_________________________________________________
_________________________________________________
Виразне читання поезії “Осінь-маляр…” (учителем і учнями).
Бесіда за питаннями.
– Чи сподобалася вам поезія?
– Чому осінь автор називає малярем?
– Що таке “палітра”? (1. Чотирикутна або овальна дощечка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. 2. Сукупність, сполучення кольорів, характерне для окремої картини, творчості художника). З яким значенням це слово вжито у вірші?
– Що ви “бачили”, “чули”, слухаючи вірш?
– Яким настроєм пройнята поезія?
– Який художній засіб лежить в основі вірша? (Персоніфікація). Назвіть інші тропи. Як вони впливають на читацьке сприйняття поетичних образів?
– Пригадайте, що таке строфа. Які особливості строфи у цій поезії?
– Людина з яким характером могла, на вашу думку, написати такий твір? (Та, що любить природу, вміє спостерігати, бачити незвичайне у звичайному; та, яка добре знає мову і вміє користуватися всіма її багатствами).
– Доберіть синоніми до слова “маляр”. (Художник, живописець, пейзажист, митець, майстер пензля).
– Чи любите ви осінь?
– Який заголовок дібрали б ви до цього вірша?
_________________________________________________
_________________________________________________
Учитель. Краса навколишнього світу, одвічна загадковість природи – невичерпне джерело натхнення для поетів. У своїх віршах Максим Тадейович не тільки захоплювався красою довкілля, але й висловлював свій погляд на те, якими повинні бути взаємини людини і природи. Про це йдеться у творі “Люби природу не як символ”.
_________________________________________________
_________________________________________________
Фізкультхвилинка.
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
Виразне читання вірша.
Словникова робота.
Символ – умовне позначення якогось предмета чи явища, наприклад: Хліб-сіль – символ гостинності, Калина – символ України.
Порив – 1) нестримне бажання, прагнення зробити що-небудь, досягти певної мети; потяг до чогось; 2) приплив енергії; піднесення, запал.
Папіряний – паперовий.
Естет – 1) прихильник відірваного від життя “чистого мистецтва”; 2) прихильник усього прекрасного, витонченого.
Гармонійність, гармонія – поєднання, злагодженість, взаємна відповідність якостей предметів чи явищ.
_________________________________________________
_________________________________________________
Аналіз поезії за питаннями.
– До кого звертається ліричний герой вірша (особа, від імені якої передаються спостереження, переживання)?
– Якою ви собі уявляєте цю людину?
(Складання характеристики ліричного героя: молодий, закоханий у природу, тонко її відчуває, добрий, завзятий…)
– Які емоції, почуття хвилюють ліричного героя?
– Як ви розумієте слова “Люби природу не для себе, люби для неї”?
– А як люди ставляться до навколишнього світу? Наведіть приклади.
– Розкрийте зміст 2 строфи.
– Прокоментуйте рядки 3 строфи.
– У яких рядках висловлено головну думку вірша? Як ви розумієте ці слова? (Людина – це частинка природи, тому кожен з нас має відчувати свою єдність з рідною землею. Ми не повинні панувати над природою так, як завойовник панує над чужим народом. Адже вона нам захисник і добрий друг, наша мати. Гармонійності світу, наповненості людської душі багатством природи – ось чого прагнув поет і до чого закликав своїх читачів)
– Які художні засоби використано у вірші?
_________________________________________________
_________________________________________________
V. Узагальнення і систематизація знань.
Інтерактивна вправа “Мікрофон”.
– Як кожен повинен цінувати красу довкілля, берегти природу?
_________________________________________________
_________________________________________________
Складання сенкану.
– Скласти сенкан на тему “Природа”.
Природа.
Багата, щира.
Чарує, хвилює, манить.
Життя дарує мені й тобі.
Мати.
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
– Що нового ви дізналися на уроці?
– Які види роботи були для вас найцікавішими?
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Вивчити один з віршів напам’ять (на вибір).
– Скласти сенкан на тему “Осінь”.
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________