Григір Тютюнник. Коротко про письменника. Дивак. Зміст твору. Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів – природи і людини, зображених в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи
Мета: ознайомити учнів з основними відомостями про письменника; розвивати вміння давати характеристику літературного героя, удосконалювати навики виразного читання; виховувати особисті якості дітей як важливі чинники їх самореалізації.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: підручник, портрет Григора Тютюнника, мультимедійні засоби, ілюстрації до твору, роздавальний матеріал.
Перебіг уроку
I. Організаційний етап.
II. Актуалізація і корекція опорних знань.
Інтерактивний метод “Мозковий штурм”.
– Народна мудрість стверджує: “Не роби зла землі – будеш жити в добрі”.
– Як ви розумієте ці слова?
– Що доброго зробили ви для довкілля?
Фронтальне опитування учнів.
1. Які твори Гр. Тютюнника ви вивчили в початкових класах? (“Степова наука”, “Лісова сторожка”) 2. Про що чи про кого ці оповідання? (Про дітей, їхній внутрішній світ)
Індивідуальне опитування учнів.
Робота в парах.
1. Які асоціації викликає у вас слово “дитина”? 2. Обговоріть їх із сусідом по парті, впишіть у гроно.
Асоціативне гроно
III. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація уміння.
Слово вчителя.
Упевнена, що наш урок допоможе кожному з вас зрозуміти значення і важливість слів “доброта”, “чуйність”, “порядність”. Вже заради цього варто вивчити тему, а ще для того, щоб дізнатися про щось нове, навколишній світ, про живу природу, часткою якої є і ми.
Образ дитини з творчості Гр. Тютюнника є найулюбленішим. Саме через це цей образ письменник втілював свої глибинні почуття, що давали йому поштовх до творчості. Ідея неповторного й багатого внутрішнього світу людини розкрита оповіданні “Дивак”, героєм якого є допитливий і чуйний хлопчик Олесь.
IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.
Розповідь учителя.
Григір Тютюнник народився в с. Шилівці Зінківського району на Полтавщині в селянській родині. Рано втратив батька – його було незаконно репресовано в 30-х роках. Певний час жив у рідного дядька на Донбасі, там навчався у школі. Закінчив Зінківське реальне училище. Спробував свої сили в різноманітних робітничих професіях, служив моряком на Далекому Сході. Закінчив філологічний факультет Харківського університету, працював учителем на Донбасі. Під впливом старшого брата (по батькові) Григорія Тютюнника почав писати новели та оповідання. У середині 60-х років перебрався до Києва, працював у редакціях і видавництвах. Автор чудових збірок прози “Зав’язь”, “Деревій”, “Батьківські пороги”, “Лісова сторожка”. У 1980 р. удостоєний літературної премії імені Лесі Українки, посмертно – Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Саме образ дитини Тютюнник протиставляв злу. Власне, насправді скрізь у письменника постає складний, дорослий світ, побачений зором дитини.
Читання оповідання Гр. Тютюнника “Дивак”.
Фізкультхвилинка.
_________________________________________________
_________________________________________________
Бесіда з учнями.
– Яким ви уявляєте Олеся? Знайдіть у тексті й зачитайте опис його зовнішності. (“Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ”)
– Що означає ім’я “Олесь”? Які відчуття виникають, коли звучить це ім’я? (“Олесь”, з погляду милозвучності, звучить лагідно й ніжно. Воно співзвучне з поняттям тендітності, м ‘якості, навіть деякої жіночності).
– Чи випадково письменник саме так назвав свого героя? (Хлопчик по-особливому сприймає навколишній світ, він є вільним дитям природи, яку глибоко розуміє, чує душею, з якою живе в гармонії)
– Олесь не відібрав у дятла шишку, втрамбував сніг довкола сосни. Про які риси його вдачі свідчать ці дії? (Це свідчить про особливе світовідчуття Олеся, його надчутливість до всього живого, здатність до співчуття, прагнення допомогти. Йому шкода навіть молодого льоду на річці, якому ще “важко” витримувати хлопців, які гасають ним)
– Якими обдаруваннями був наділений Олесь? (Малював, читав “книгу” природи, фантазував)
– Що про Олеся кажуть дорослі? (Вони називають його “диваком”, “неглемедзою”. Хлопець приречений на самотність: він – дивак, тобто не такий, як інші. І це чудово усвідомлюють його рідні, які тривожаться за майбутнє хлопчика, відчуваючи його непристосованість до життя)
– Чи правильно вчинив хлопчик, відмовившись малювати перегнійний горщик? Як учився Олесь? Чому відмінник раптом демонструє небажання виконувати завдання учительки? (Зобразивши Олеся на уроці малювання, Тютюнник чудово описав проблему художньо обдарованої особистості, що полягає в прагненні до вільного самовираження. Перегнійний горщик не викликає в цікавого та чутливого хлопчика жодних емоцій. Навпаки, його переповнюють емоції від того, що він нещодавно побачив у лісі)
– Прочитайте закінчення оповідання. Які думки воно викликало у вас? (Такі, як Олесь, ніколи не залишаються байдужими до чужих переживань і намагаються їм зарадити. Це люди, щедрі душею)
Робота із тлумачним словником.
Поміж куширами – поміж осокою; Гатити – стукати, товкти; Теленькнув – задзвонив; Фармазони – у значенні “вільнодумці”; Неглемедза – ні те ні се, ніякий; Невстріливий – дивакуватий.
V. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
– Заповнити таблицю за змістом прочитаного.
Оповідання Гр. Тютюнника |
Час дії |
Місце дії |
Г оловний герой |
Інші персонажі |
VI. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Виписати цитати, які характеризують образ Олеся; намалювати ілюстрації, які характеризували б Олеся.
_________________________________________________
_________________________________________________
(2 votes, average: 4.50 out of 5)