Л. ПОНОМАРЕНКО “ГЕР ПЕРЕМОЖЕНИЙ”. НАСКРІЗНИЙ ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС НОВЕЛИ
Мета: стисло ознайомити школярів з життям і творчістю Л. Пономаренко, проаналізувати її новелу “Гер переможений”, визначаючи наскрізний гуманістичний пафос твору; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки; коментувати епізоди твору, надавати оцінку вчинкам героїв; збагачувати словник учнів; формувати їх світогляд, кругозір; виховувати почуття поваги до творчості Л. Пономаренко; риси чуйності, доброти, милосердя, гуманності; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Л. Пономаренко, бібліотечка її творів, історичні ілюстрації про наслідки воєнного лихоліття, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями
– Яких страждань зазнав наш народ та багато інших народів під час Другої світової війни?
– Чому народ-борець переміг фашизм?
– Назвіть відомі вам твори художньої літератури, в яких описані страшні часи воєнного лихоліття.
– За що ми повинні бути вдячними тим, хто загинув на війні, отримав каліцтво, залишився живим?
– Чи живуть поруч з вами люди – учасники війни? Як ви ставитеся до них?
– Доберіть до слова “війна” синоніми.
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Життєвий і творчий шлях Л. Пономаренко
ЛЮБОВ ПЕТРІВНА ПОНОМАРЕНКО
(1955)
Народилася 25 травня 1955 року в селі Іванівці Срібнянського району на Чернігівщині. Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя (1978). Працювала вчителем російської мови та літератури на Срібнянщині, завідувачем відділом в Срібнянській райгазеті. З 1987 року мешкає на Полтавщині. Працювала в школах та редакціях райгазет Оржицького і Гребінківського районів. З 1999 року – власний кореспондент всеукраїнської громадсько-політичної газети “Зоря Полтавщини”. Мешкає і працює в м. Гребінка.
Твори друкувалися в багатьох газетах і часописах, видавалися в колективних збірках та антологіях, зокрема в антології української “жіночої” прози та естетики другої половини ХХ – початку ХХІ століття (авторський проект Василя Габора) “Незнайома антологія (Львів, 2005), за кордоном – в Німеччині та Японії, в альманасі “Біла альтанка” (Полтава, 1996).
Автор книг новел, оповідань та повістей “Тільки світу” (Київ, 1984), “Дерево облич” (Київ, 1999), “Ніч у кав’ярні самотніх душ” (Миколаїв, 2004), “Портрет жінки у профіль з рушницею” (Київ, 2005).
Лауреат літературних премій: міжнародної імені Олеся Гончара (2000), всеукраїнської “Благовіст” (1998) та обласної імені Панаса Мирного (2005). Член Національної спілки письменників України з 1987 року.
2. Теорія літератури
Новела (від італ. novella – новина) – близька до оповідання жанрова форма, яка відзначається чіткістю зображуваних подій, несподіваністю їх розвитку та розв’язки. Тип малої форми оповіді, який виник в епоху Відродження; характеризується динамічною інтригою та увагою до особистості героя, його індивідуальної свідомості та вчинків. Новела – один із жанрів епічного роду літератури.
3. Робота над твором Л. Пономаренко “Гер переможений”
3.1. Виразне читання твору, переказування окремих епізодів з коментарем.
3.2. Тема: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, самотніми жінками).
3.3. Ідея: засудження війни, жорстокості; уславлення гуманізму, чуйності, доброти.
3.4. Основна думка: ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо простий німець – заручник фашизму.
3.5. Жанр: новела.
3.6. Композиція.
Експозиція: полонені німці зводили будинки.
Зав’язка: ставлення Фрідріха до українських дітей, жінок-вдів. Кульмінація: хвороба, а потім самогубство Фрідріха.
Розв’язка: знайдена в стіні квартири фотокартка з двома дівчатками – згадка про полоненого німця.
3.7. Сюжет.
Полонені німці зводили будинки у зруйнованому ними місті.
Серед німців привертав увагу дітей і жінок Фрідріх. Він розкопав невеличку клумбу, обгородив її і посіяв нагітки. Діти знищили цю клумбу і на її місці поставили хрест, зроблений з паличок і зв’язаний травою.
Жінки із співчуттям ставилися до полонених. Фрідріх співав дітям, жінкам виробляв із шматків цегли прикраси. Тяжко захворівши, Фрідріх закінчив життя самогубством.
Як згадка про нього, на вулиці у зимову пору розцвів нагіток, а у стіні будинку, який зводили полонені німці, в рукавиці була знайдена фотокартка з двома дівчатками. Вона належала Фрідріху.
3.8. Бесіда за питаннями.
– Прокоментуйте, що мала на увазі письменниця, зазнаючи, що “полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і розпачем”.
– Про що мріяли полонені німці, коли зводили будинок?
– Як діти поставилися до благородної справи полоненого німця?
– Чим допомагали жінки полоненим німцям?
– Опишіть зовнішність Фрідріха. Про що вона свідчить?
– Які стосунки були між Фрідріхом і дітьми?
– Чим дивував полонений німець жінок?
– Що сталося з Фрідріхом? З чим це, на ваш погляд, було зв’язано?
– Поясніть назву твору.
– Які символічні образи мають місце у новелі?
– Над чим змушує задуматися даний твір кожного із вас?
– Що таке гуманізм? Чи варто бути гуманним? Відповідь обгрунтуйте.
– Чи можна вважати гуманним ставлення жінок до полонених?
– Охарактеризуйте Фрідріха.
V. Підсумок уроку
Бесіда за питаннями
– Що, на ваш погляд, символізувала квітка, яка цвіла у зимову пору?
– Яким чином Фрідріх намагався зберегти фотокартку з двома дівчатками?
– Чому Л. Пономаренко у творі не зазначила назву міста, яке відбудовували полонені німці?
– Як би ви поставилися до полонених німців? Відповідь вмотивуйте.
VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VII. Домашнє завдання
Підготуватися до контрольної роботи № 3.