ГЕР ПЕРЕМОЖЕНИЙ – ЛЮБОВ ПОНОМАРЕНКО (Нар. 1955 p.) – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…”
Полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і розпачем. Спочатку еони тільки боялися, брутальна лайка зависала на вустах, коли охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував: “Шнель, бидлото, шнель!” Вони не любили цей народ, не любили будинки, які мали тут поставити, але тільки-но звівся фундамент, як щось трапилося з кожною цеглиною: цеглини лагідно лягали в руки, не обривали м’язи і не дряпали шкіру, немовби розмовляли з полоненими про те, що цей будинок міг би бути їхнім, стояти на околиці Лейпцига.
Коли протала земля, Фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її камінням і посіяв нагідки. Де він узяв те насіння, невідомо, але ми, діти, добре пам’ятаємо, як він клав між грудочками зернини, як потім притоптував їх і, повернувшись до нас, усміхався: “Гут… кіндер… гут”. А коли німців повели в барак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці. Уранці, коли їх вивели на роботу, ми ще спали, але навіть крізь сон я чула, як скреготіли в розчині лопати, як стукали дужками відра, як надсадно бухикав Фрідріх і гиркав охоронець.
Місто давно не сердилося на німців, удови жаліли їх і роздивлялися картки їхніх дружин і дітей, часом приносили щось з одягу – старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи вдів “фрау”.
– Шнель! Шнель!
У Фрідріха теж була фотокартка двох дівчаток у білих сукенках і білих черевичках, він не раз нам тикав ту дивовижу, чи забувши, що ми вже бачили, а чи хотів похизуватися, які в нього чепурні діти. І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку, його маленьку державку в нашому злиденному місті. Він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і брудний, що ми не могли його не дражнити. Ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок.
Під осінь німець уже не садив грядку, ходив, хитаючись, і харкав кров’ю. Охоронець замість “шнеляти” простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною.
Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли – сонця і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху так. що самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували.
Одного ранку його знайшли під стіною барака, де він стояв спиною до людей, понуривши голову.
– Бидлото, тобі що – немає нужника? – гиркнув охоронець і тут же осікся: від шиї до коробки сіріла мотузка.
Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла. Його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не насипавши горба.
Осінь видалася теплою, в кінці листопада ми перейшли в новий дім. Якось посеред грудня я сиділа на вікні і раптом побачила квітку. Пролітав перший сніжок, а вона цвіла собі під вікном.
Була велика і кошлата, не квітка, а півсоняха. Я одяглася, вискочила на подвір’я, простягла руку, щоб зірвати, і відсіпнула. Поруч з нагідкою стояв зроблений з паличок і зв’язаний нами хрест…
Минуло півстоліття. За цей час у будинку не тріснула жодна стіна, не струхла і не всохла підлога. Якось син вирішив повісити на стіні поличку. Стіна не піддавалася дрилю, а потім дриль шурхнув у якийсь отвір. Коли вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. У рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках. Дриль пошкодив їм черевички, але дівчатка дивилися на нас, мов живі, і запитували:
– Ви не знаєте, де наш тато?..
БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА
Гер – нім. пан; шанобливе звертання в нім. мові до чоловіка.
Шнель – нім. швидко.
Гут – нім. добре.
Кі́ндер – нім. дитина.
Фра́у – нім. жінка.
Нужни́к – убиральня.
ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. Спираючись на текст, визнач, коли відбуваються події. Що тобі відомо про цей період історії нашого народу?
2. Визнач ключові слова в реченні Полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і розпачем, прокоментуй їх.
3. Проаналізуй, як змінювалося ставлення полонених до місцевого населення після закінчення війни. Відповідь підтверджуй цитатами.
4. Поясни, яким було ставлення місцевого населення до полонених. Відповідаючи, цитуй уривки з твору.
5. Поясни, як ти розумієш речення Тільки-но звівся фундамент, як щось трапилося з кожною цеглиною. Поясни можливі причини зміни настроїв полонених.
6. Розкажи, що тобі стало відомо про Фрідріха. Відповідь підтверджуй цитатами.
7. Автор пише: Охоронець замість “шнеляти” простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною. Чим пояснювалося таке особливе ставлення солдата до полоненого?
8. Розкажи, які стосунки склалися між Фрідріхом і дітьми. Чи були вони однозначними? Назви дві художні деталі, які символічно відображають ці стосунки.
9. Визнач події, які є зав’язкою, кульмінацією і розв’язкою твору.
10. Поясни, що змусило Фрідріха накласти на себе руки. У чому трагізм цього образу?
11. Спираючись на текст твору, наведи два докази на підтвердження тези: життя людини продовжується в його добрих справах.
12. Поясни рол ь такої художньої деталі у творі, як портрет Фрідріхових дітей.
13. Ознайомся з лексичним значенням слів толерантність1 і гуманізм2 На прикладі новели поясни, як автор вирішує питання толерантності й гуманізму в суспільстві.
14. Що ти можеш сказати про оповідача твору? Як він ставиться до Фрідріха? А як до нього ставишся ти?
15. Визнач тему та ідею твору. Поясни, яка позиція автора твору до зображуваних подій і як до них ставишся ти.
16. Поясни, як ти розумієш заголовок твору. Що він відображає – тему чи головну думку? Свою відповідь обгрунтуй.
17. Розкажи, що в новелі здивувало тебе найбільше й чому.
18. Доведи, що “Гер переможений” за жанром – новела.
1 Толера́нтність – поблажливий, терпимий до чиїхсь думок, погляде, вірувань тощо.
2 Гумані́зм – ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність.
ПОДИСКУТУЙ З ОДНОКЛАСНИКАМИ
Чи треба проявляти гуманізм до ворогів своєї Батьківщини?
Бути толерантним – це сила чи слабкість людини?
Висловлюючи свою позицію під час дискусії, наводь приклади з літератури, історії, суспільно-політичного чи особистого життя.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Спираючись на біографічну статтю в підручнику, запиши запитання для уявного інтерв’ю з письменницею, які ти можеш поставити.
2. Поясни, чим новела відрізняється від оповідання.
3. Усно перекажи події новели від імені Фрідріха.
ЛІТЕРАТУРА В КОЛІ МИСТЕЦТВ
1. Створи у співпраці з однокласниками колаж1 на тему “Гуманізм і толерантність”, прочитавши, як це робити в розділі Пам’ятки наприкінці підручника.
2. Склади і запиши сенкан, який буде коментарем до колажу. Підготуйте виставку робіт і обговоріть їх у класі.
ТВОЇ ЛІТЕРАТУРНІ ПРОЕКТИ
Підготуй кадроплан2 до новели “Гер переможений” та напиши до нього коментар. Докладніше про це сказано наприкінці підручника в розділі Пам’ятки.
ТИ – ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ
Яскравим виявом толерантності є слова відомого французького гуманіста XVIII ст. Вольтера: Я не згоден з тим, що ви говорите, але віддам своє життя, захищаючи ваше право висловити свою думку.
Досліди, які ознаки толерантності вважають визначальними твої ровесники. Для цього разом з однокласниками проведи опитування в школі на тему “Основні ознаки толерантності”. Узагальніть результати і напишіть “Кодекс толерантності” для учнів школи/класу. Оприлюдніть ваше дослідження в соціальних мережах.
1 Кола́ж (від фр. колаж – приклеювання) – прийом в образотворчому мистецтві, що полягає в створенні художніх творів шляхом наклеювання на яку-небудь основу предметів і матеріалів, що відрізняються від основи за кольором і фактурою. Колаж може бути домальованим олівцем, тушшю, аквареллю тощо.
2 Кадропла́н – серія послідовних замальовок основних сцен твору, які ілюструють його тему та ідею.
ПЕРЕВІР, ЧИ СТАРАННО ТИ НАВЧАЄШСЯ
І. Візьми упасть в обговоренні проблемного запитання розділу
1. Вислови свою думку та наведи два-три аргументи на її захист. Вислухай однокласників і оціни, тези кого з них під час дискусії були переконливіші й оригінальніші. Чим саме?
2. Поділися враженнями від обговорення з членами своєї родини. Дізнайся, що вони думають із приводу порушених питань.
II. Підбий підсумки своєї роботи
1. Визнач, як ти досягав/досягала засвоєння матеріалу розділу. Для цього в зошиті накресли табличку та заповни її або виконай це завдання усно.
Які види робіт виконував/ виконувала? | Яка це Робив/робила? | Де і як я ці знання/ вміння зможу застосувати? |
2. Усно дай відповідь на запитання.
1. Чи задоволений/задоволена ти результатом своєї навчальної діяльності? Що сприяло твоєму успіху?
2. Що саме із запланованого не вдалося досягнути? У чому ти вбачаєш причини своїх невдач?
3. У чому ти змінився/змінилася як читач, опрацювавши розділ?
(2 votes, average: 5.00 out of 5)