Комплексні сполуки міді

Related posts:

1. Комплексні сполуки заліза, кобальту та нікелю У елементів тріади заліза яскраво проявляється здатність d-елементів утворювати комплексні сполуки. Відомі катіонні Аквакомплекси [Е (H2O) 6] 2+ і [Е (H2O) 6] 3+, аміачні комплекси [Е (NH3) 6] 2+ і [Е (NH3) 6] 3+. Стійкість аміачних комплексів збільшується в ряду Fe – Co – Ni. [Fe (NH3) 6] 2+ і [Co (NH3) 6] 2+ стійкі […]...
2. Оксид і гідроксид міді (II) Оксид міді (II) CuO – кристали чорного кольору, кристалізуються в моноклінної сингонії, щільність 6,51 г / см3, температура плавлення 1447 ° С (під тиском кисню). При нагріванні до 1100 ° С розкладається з утворенням оксиду міді (I): 4CuO = 2Cu2O + O2. У воді не розчиняється і не реагує з нею. Має слабко виражені амфотерні […]...
3. Комплексні сполуки срібла Характерною особливістю срібла є здатність утворювати комплексні сполуки. Одновалентної срібло проявляє координаційне число, рівне 2, для нього характерні комплекси з такими лігандами як хлорид-, сульфід-, тіосульфат-аніони: [AgCl2] -, [AgS2] 3-, [Ag (S2O3) 2] 3-, [Ag (NH3) 2] +. Аміачні комплекси утворюються при дії аміаку на оксид або хлорид срібла (I) Отримання і розчинення хлориду срібла: […]...
4. Комплексні сполуки марганцю Для марганцю (II) менш характерно комплексоутворення, ніж для інших d-елементів. У водних розчинах іони Mn2 + утворюють аквакомплекс [Mn (H2О) 6] 2+. При дії надлишку водного аміаку на розчини солей марганцю (II) oсаждается гідроксид Mn (ОН) 2, амінокомплекси не утворюються. При дії ціанідів на солі марганцю (II) утворюються комплекси, що містять іони [Mn (СN) 6] […]...
5. Сполуки кобальту і нікелю (III) У ступені окислення +3 для кобальту характерні численні комплексні сполуки, бінарні сполуки і солі характерні. Ступінь окислення +3 для нікелю нехарактерна. Відносно стійкий змішаний оксид Co3O4 коричневого кольору, який є дуже сильним окислювачем. Оксид кобальту (III) Co2O3 – сіре, темно-коричневе або чорне речовина, вміст кисню в ньому зазвичай нижче стехіометричного. У воді практично не розчиняється, […]...
6. Сполуки кобальту і нікелю (II) Ступінь окислення +2 характерна для кобальту і нікелю. Оксиди кобальту (II) CoO і нікелю (II) NiO. Оксид кобальту (II) – сірі, коричневі або оливково-зелені кристали з кубічною решіткою. Оксид нікелю (II) – залежно від способу отримання змінює колір від світло – до темно-зеленого і чорного. При звичайних умовах стійкі кристали гексагональної сингонії, вище 252 ° […]...
7. Отримання міді У природі зустрічається в самородках у вигляді таких хімічних сполук і речовин: Сульфідні руди; Вуглекислі комплекси; Сірчисті комплекси; Гідрокарбонати; Оксиди. Найбільш поширена руда – мідний колчедан. Більшу частину металу отримують пірометаллургічним способом, близько десяти відсотків – гідрометалургійним. В останньому випадку мідь просто витравлюють слабкою сірчаною кислотою, потім метал виділяють з розчину. Паралельне витяг інших металів […]...
8. Властивості міді МІДЬ (Cuprum), Cu – хім. елемент I групи періодичної системи елементів, ат. н. 29, ат. м. 63,546. Метал червоного кольору. У з’єднаннях проявляє ступені окислення + 1 і + 2. Природна М. складається з стабільних ізотопів 63Сu (69,1%) і 65Сu (30,9%). Отримані радіоактивні ізотопи 68Cu, 59Cu, 60Cu, 61Сu, 62Cu, 64Cu, 66Cu, 67Сі і 68Сі з […]...
9. Сполуки ванадію (II) В сполуки ванадію (II) метал входить у вигляді катіона V2 +. Оксид ванадію (II) VO – речовина сірого кольору, володіє металевим блиском і досить високою електричну провідність, кристалізується в кубічної гранецентрированной решітці типу хлориду натрію. Проявляє основні властивості, з водою і лугами не взаємодіє, реагує з кислотами: VO + 2HCl = VCl2 + H2O; При […]...
10. Фізичні властивості міді Мідь – це пластичний, рожево-червоний метал з металевим блиском. Тонкі плівки міді при просвічуванні мають зеленувато-блакитний колір. Кристалізується мідь в гранецентричній кубічній решітці з металевим типом хімічного зв’язку. Володіє високою тепло – і електропровідністю, за значенням електропровідності поступається тільки сріблу. Ключові фізичні властивості міді наступні: Температура плавлення 1083°С; Температура кипіння 2567°С; Щільність 8,92 г/см3. На […]...
11. Поширеність міді в природі Зміст міді в земній корі становить 5 – 10-3 мас. %. Вона зустрічається в природі в самородному стані, а також у вигляді сульфідів і кисневмісних сполук. Утворює більше 250 мінералів, найбільш поширеними є: халькопирит CuFeS2, ковеллин CuS, борної Cu5FeS4, халькозин Cu2S, малахіт CuCO3 – Cu (OH) 2, хризоколлой CuSiO3 – 2H2O та ін. Мідні руди […]...
12. Класифікація комплексних сполук Існує кілька систем класифікації комплексних сполук, які грунтуються на різних принципах. 1. По приналежності комплексної сполуки до певного класу сполук: – комплексні кислоти H2 [SiF6]; – комплексні підстави [Ag (NH3) 2] OH; – комплексні солі K4 [Fe (CN) 6]. 2. За природою ліганда: Аквакомплекси, аміакати, ацідоком-комплекси (в якості лігандів виступають аніони різних кислот, K4 [Fe […]...
13. Фтор та його сполуки Фтор (лат. Fluorum), F, хімічний елемент VII групи періодичної системи Менделєєва, відноситься до галогенам. Це газ блідо-жовтого кольору з різким запахом. Дуже отруйний. У вільному стані не зустрічається в природі, зате входить у велику кількість мінеральних солей, присутній у солоній воді, у вулканічних породах і термальних водах. Фтор являє собою молекулу, що складається з 2х […]...
14. Хімічні властивості галогенів – конспект Хімічна активність галогенів збільшується від низу до верху – від астату до фтору. 1. Галогени проявляють властивості окислювачів. Галогени реагують з металами і неметалами. 1.1. Галогени не горять на повітрі. Фтор окисляє кисень з утворенням фториду кисню: F2 + O2 → OF2 1.2. При взаємодії галогенів з сіркою утворюються галогеніди сірки: S + Cl2 → […]...
15. Хімічні властивості сульфідів 1. Розчинні сульфіди гідролізуються по аніону, середа водних розчинів сульфідів лужна: K2S + H2O ⇄ KHS + KOH S2- + H2O ⇄ HS – + OH- 2. Сульфіди металів, розташованих в ряду напруг лівіше заліза (включно), розчиняються в сильних мінеральних кислотах. Наприклад, сульфід кальцію розчиняється в соляній кислоті: CsS + 2HCl → ZnCl2 + H2S […]...
16. Металургія міді в світі Загальна світовий видобуток мідних руд в 2006 році склала більше 15 млн. Тонн. У 2013 році в середньому збільшилася на 20%. По видобутку мідних руд в 2013 році виділяються Північна і Латинська Америка, де і розташований головний мідний пояс світу, зарубіжна Азія, СНД і Австралія, а серед країн: Чилі (близько 5,7 млн. т); Китай (понад […]...
17. Сполуки хрому (III) У хрому ступінь окислення +3 є найбільш стійкою. Оксид хрому (III) Cr2O3 – темно-зелений порошок, в кристалічному стані – чорне з металевим блиском речовину. Температура плавлення 1990 ° С, щільність 5,21 г / см3. Хімічно інертний. У воді, кислотах і лугах розчиняється. Насилу розчиняється в сильних кислотах при тривалому нагріванні. Проявляє амфотерні властивості. При сплаві […]...
18. Отримання середніх солей Взаємодія металів з кислотами Mg + 2HCl = MgCl2 + H2. Реакція нейтралізації HCl + NaOH = NaCl + H2O. Взаємодія основних оксидів з кислотами CaO + 2HCl = CaCl2 + H2O. Взаємодія солей з кислотами BaCl2 + H2SO4 = BaSO4 + 2HCl. Взаємодія солей з розчинними підставами FeCl2 + 2KOH = Fe (OH) 2 […]...
19. Підгрупа міді Зміст міді в земній корі становить 0,003 %, срібла – 2 10-6 %, а золота – 5 – 10-8 %. Мідь і срібло зустрічаються головним чином у вигляді сірчистих сполук. З мінералів міді найбільш важливі мідний колчедан (CuFeS2) і мідний блиск (Cu2 S). Набагато менша промислове значення мають кисневмісні мінерали – куприт (Cu2 О), малахіт […]...
20. Сполуки миш’яку При розчиненні у воді мишьяковістого ангідриду утворюється ортомишьяковістая, або миш’яковиста кислота: As2O3 + 3Н2O = 2H3AsO3 Це слабка кислота, відома лише у водних розчинах. Миш’яковиста кислота амфотерна. Вона може диссоциировать двояко: 3Н + + AsO33- ⇄ H3AsO3 ⇄ As3 + + 3ОН- у лужному середовищі в кислому середовищі Ортомишьяковістая кислота дуже легко розкладається з утворенням […]...
21. Чим відрізняється латунь від міді? Розуміти різницю між латунню і міддю іноді дійсно необхідно. Це стосується, наприклад, випадків, коли планується заробити на продажу брухту, адже мідь є більш дорогим сировиною. Щоб краще орієнтуватися в питанні, з’ясуємо, чим відрізняється латунь від міді. Визначення Латунь займає своє місце в ряду сплавів на основі міді. У ній в значній кількості міститься цинк. Іноді […]...
22. Століття міді, бронзи, залізи З глибокої давнини людині були відомі сім металів: золото, срібло, мідь, олово, свинець, залізо і ртуть. Ці метали можна назвати “доісторичними”, так як вони застосовувалися людиною ще до винаходу писемності. Очевидно, що з семи металів людина спочатку познайомився з тими, які в природі зустрічаються в самородному вигляді. Це золото, срібло і мідь. Інші чотири металу […]...
23. Підгрупа азоту та його сполуки Азот, фосфор, миш’як, сурма і вісмут – елементи V групи періодичної таблиці Менделєєва Д. І.. Кожен елемент має електронну конфігурацію – ns2np3, і його ступінь окислення може варіюватись від -3 до +5. Азот – типові металоїд. У нормальних умовах це двоатомний газ, прозорий і не має запаху. Входить в склад повітряної суміші, до складу рослин […]...
24. Гетероциклічні сполуки в органічній хімії Гетероцикли або гетероциклічні сполуки – циклічні речовини, що містять один або кілька гетероатомів, тобто невуглецевих атомів. Гетероатомами можуть бути азот, сірка, кисень або група – NH. Класифікація Органічні сполуки гетероциклічного ряду класифікуються за кількома ознаками. Види речовин описані в таблиці. Ознака Вид Приклад За кількістю ланок – атомів або групи атомів (в тому числі гетероатомов), […]...
25. Чим відрізняється алюміній від міді? Чим відрізняється алюміній від міді? Набагато простіше сказати, що у них спільного, ніж відмінного. А спільне у них тільки те, що обидва ці хімічні елементи є: Металами (з усіма властивими металам властивостями); Хорошими провідниками. За іншими параметрами – щільності, вартості, поширенню в природі і “стажу” використання людиною – у них більше відмінностей. Історія відкриття Мідь […]...
26. Кисневі сполуки азоту Азот утворює з киснем кілька сполук, в яких виявляє різні ступені окислення. Існує закис азоту N2О, або, як її називають, “звеселяючий газ”. У ній азот проявляє ступінь окислення + 1. У окису азоту NO азот проявляє ступінь окислення + 2, в азотистому ангідриді N2О3 – + 3, в двоокису азоту NО2 – +4, в пятиокиси […]...
27. Солі Кислоти мають здатність взаємодіяти з металами. У ході цих реакцій катіон Н + в молекулі кислоти заміщується на катіон металу. В результаті утворюються сполуки, звані солями. Якщо в молекулі кислоти знаходиться не один, а два або три атоми водню, здатних отщепляться у вигляді іонів Н + в ході електролітичноїдисоціації, то така кислота називається дво – […]...
28. Кисневі сполуки галогенів Серед кисневих сполук галогенів, в яких вони проявляють позитивні ступені окислення, найбільш відомі і отримали найбільше застосування кисневі сполуки хлору. Фтор не утворює сполук, в яких він виявив би позитивну ступінь окислення, а бром і йод утворюють, але практичне застосування цих сполук значно менше. Хлор може утворювати сполуки не тільки з воднем і металами, а […]...
29. Сполуки ванадію (IV) При звичайних умовах ступінь окислення +4 є для ванадію найбільш характерною. Ванадій (IV) існує в таких формах: VO2 + (ванадиніт-іон), VO32-, V4O92- (ванадат (IV) – іони). У комплексних іонах має координаційне число, рівне 6, а також 4 і 5. Оксид ванадію (IV) VO2 – речовина синього кольору, має кристалічну решітку типу рутилу. Амфотерное з’єднання, з […]...
30. Небензольні ароматичні сполуки Основні характерні ознаки ароматичних сполук: стійкість до окислення, легкість реакцій електрофільного заміщення – нитрования, сульфирования, галогенування, вельми мала схильність до реакцій приєднання. Великий інтерес мають сполуки, які не є похідними бензолу, але які мають ароматичними властивостями, тобто небензольние ароматичні сполуки. Роботами Робінсона та інших дослідників було показано, що для прояву ароматичних властивостей необхідно наявність в […]...
31. Амфотерні органічні і неорганічні сполуки Амфотерними називають з’єднання, які в залежності від умов можуть бути як донорами Китіон водню і проявляти кислотні властивості, так і їх акцепторами, тобто проявляти основні властивості. Амфотерні органічні і неорганічні сполуки 1. Взаємодіючи з сильними кислотами, вони виявляють основні властивості 2. Взаємодіючи з лугами – сильними підставами, пчфотерние гндроксіди і окенли виявляють кислотні властивості Взаємодіючи […]...
32. Бром та його сполуки Бром – елемент VII групи періодичної таблиці Менделєєва Д. І.. Бром має 7 електронів на зовнішньому енергетичному рівні, до завершення оболонки йому не вистачає одного електрона. При взаємодії з металами він виступає в якості окислювача, але з-за свого розташування в періодичній системі може бути і відновником. Бром являє собою бінарну рідина коричневого кольору – Br2. […]...
33. Органічні сполуки За багатством і різноманіттю своїх похідних вуглець залишає далеко позаду всі інші елементи, разом узяті: у той час як хімічних сполук, що не містять С в своєму складі, відомо лише кілька десятків тисяч, число вивчених вуглецевих сполук обчислюється сотнями тисяч Ця обставина змушує виділити детальне вивчення хімії вуглецю в самостійну область, звану зазвичай органічною хімією. […]...
34. Фосфор і його сполуки Будова і властивості атомів. Наступний після азоту представник головної підгрупи V групи Періодичної системи Д. І. Менделєєва – елемент-неметал фосфор Р. Атоми фосфору в порівнянні з атомами азоту мають більший радіус, менше значення електронегативності, а значить, більш виражені відновні властивості. Сполуки зі ступенем окислення -3 атома фосфору зустрічаються рідше, ніж у азоту (тільки в фосфід […]...
35. Хімічні властивості солей – реферат Солі – це досить тверді кристалічні речовини, що мають іонну зв’язок між катіонами і аніонами. Властивості солей обумовлені їх взаємодією з металами, кислотами, основами та солями. Типові реакції нормальних солей З металами реагують добре. При цьому, більш активні метали витісняють менш активні з розчинів їх солей. Наприклад: Zn + CuSO4 → ZnSO4 + Cu; Cu […]...
36. Гетероциклічні сполуки Ароматичні гетероцикли являють собою плоскі циклічні системи, що містять замість одного або декількох атомів вуглецю атоми кисню, сірки, азоту. Ароматичними їх називають внаслідок того, що вони задовольняють всім критеріям, властивим будь ароматичної системі, а саме: Система є циклічною; Цикл є плоским; – є сполучення по всьому циклу, тобто можливість безперешкодної делокализации будь-якого з p-електронів по […]...
37. Гідроксиди лужних металів (луги) Способи отримання 1. Луги отримують електролізом розчинів хлоридів лужних метал-лов: 2NaCl + 2H2O → 2NaOH + H2 + Cl2 2. При взаємодії лужних металів, їх оксидів, пероксидів, гід-ридів і деяких інших бінарних сполук з водою також утворюються лугу. Наприклад, натрій, оксид натрію, гідрид натрію і пероксид натрію при розчиненні у воді утворюють лугу: 2Na + […]...
38. Кальцій (Са) Кальцій (Са) – хімічний елемент 2-ї групи періодичної системи, є лужноземельних елементом. Природний кальцій складається з шести стабільних ізотопів. Конфігурація зовнішньої електронної оболонки 4s2; має ступінь окислення +2, рідше +1. Вміст у земній корі становить 3,38%. Зустрічається виключно у вигляді сполук, в основному солей кисневмісних кислот. Велика кількість кальцію знаходиться в природних водах. Значна кількість […]...
39. Марганець та його сполуки Марганець – твердий метал сірого кольору. Може змінювати свій ступінь окислення: +2, +4, +6, +7. Чим вище ступінь окислення, тим більше ковалентный характер носить з’єднання. Реагує з кислотами: Mn + 2HCl = MnCl2 + H2. Найбільш важливе з’єднання – нерозчинний оксид марганцю (IV) коричнево-чорного кольору, який є дуже сильним окислювачем. Сполуки зі ступенем окислення +6 […]...
40. Сполуки алюмінію. Алюміній у природі Окис і гідроокис алюмінію є яскраво вираженими амфотерними сполуками. Вони легко вступають у взаємодію як з лугами, так і з кислотами. Молекулу гідроокису алюмінію можна представити у двох формах – у формі підстави Аl (ОН) 3 і у формі кислоти Н3АlO3. У тих випадках, коли гідроокис алюмінію потрапляє в кислоту, вона поводиться як підстава: Аl […]...