Комплексні сполуки міді

Одним з основних властивостей міді всіх ступенях окислення є здатність утворювати комплексні сполуки. Більшість розчинних сполук міді є комплексними.

Одновалентна мідь проявляє координаційне число, рівне 2, Двовалентне – 4, рідше 6. Для одновалентних міді характерні комплекси з такими лігандами як хлорид-, сульфід-, тіосульфат-аніони: [CuCl2] -, [CuS2] 3-, [Cu (S2O3 ) 2] 3. Двовалентне мідь утворює комплексні сполуки з кисень-, азот-, серу-, хлорсодержащими лигандами: [Cu (OH) 4] 2-, [Cu (NH3) 4] 2+.

Для міді (II) характерні катіонні і аніонні комплекси, при розчиненні солей міді (II) у воді або при взаємодії оксиду гідроксиду міді (II) з кислотами утворюються блакитні Аквакомплекси [Cu (H2O) 6] 2+. Аміачні комплекси утворюються при дії аміаку на розчини солей міді (II):

CuSO4 + 4NH3 = [Cu (NH3) 4] SO4.

Аніонні комплекси виходять при розчиненні гідроксиду міді (II) в концентрованих розчинах лугів, при цьому утворюються сині гідроксокупрати:

Cu (OH) 2 + 2NaOH = Na2 [Cu (OH) 4].

В надлишку основних галогенідів утворюються галогенокупрати (II):

CuCl2 + 2NaCl = Na2 [CuCl4].

Аніонні комплекси міді (II) відомі також з карбонат – і сульфат-іонами.

Для міді (I) Аквакомплекси нестійкі, стійкі амінокомплекси типу [Cu (NH3) 2] +, гідроксокомплекси [Cu (OH) 2] – і хлоридні комплекси [CuCl2] -.

Комплексоутворення має велике значення при перекладі металу в розчин:

2Cu + 8NH3 + 2H2O + O2 = 2 [Cu (NH3) 4] (OH) 2.

Продукт розчинення гідроксиду міді в аміаку називається “реактив Швейцера” і використовується при виробництві мідно-аміачних волокон.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Комплексні сполуки міді