Києво-Печерський патерик
Києво-Печерський патерик – пам’ятка києво-руської літератури XIII ст., збірник оповідань про ченців та заснування Києво-Печерської лаври. В основу К.-П. п. покладене листування владимирського єпископа Симона, який скаржився на звичаї Владимиро-Суздальського краю, поривався до Києва, та печерського ченця Полікарпа. Пам’ятка має кілька редакцій (Арсеніївська, Феодосіївська, дві Касіянівські), вперше опублікована 1661 у друкарні Києво-Печерської лаври. К.-П. п. увібрав досвід візантійської агіографії, мав розділи з “Повісті минулих літ”, що стосувалися Печерського монастиря, “Житіє Антонія Печерського”, “Житіє Феодосія Печерсько-го”, “Похвала Феодосієві Печерському” та ін. У XVII ст. з’явилися нові версії К.-П. п., позначені естетикою бароко в редакції Сильвестра Косова (1635) та Йосипа Тризни (1647-56); тут з’явилися нові частини: житія авторів пам’ятки Нестора, Симона таПолікарпа, передмови, епіграми і т. п., посилилася метафоризація мови. Агіографічні розділи К.-П. п. увійшли до “Четьї-Мінеї” Димитра Туптала; до джерел К.-П. п. звертався Захарія Копистенський у “Палінодії, або Книзі оборони католицької святої апостольської всхідноїцеркви…”, автори Густинського літопису, “Синопсису”, Лазар Баранович, Іоаникій Галятовський, Антоній Радивиловський та ін. Т. Шевченко у повісті “Близнюки” (“Близнецы”) переповідає зміст патерикового оповідання про Мойсея Угрина та полоненого юнака. Мотиви пам’ятки відбилися у романі Вал. Шевчука “На полі смиренному”.
Related posts:
- Києво-Печерський патерик як пам’ятка житійної літератури, місце його укладання, головні герої. Зміст оповідання про Прохора-чорноризця Мета: дати уявлення учням про Києво-Печерський патерик; розтлумачити зміст оповідання про ченця Прохора; вчити усвідомлювати переваги праведного життя ченців Києво-Печерської лаври; виховувати повагу до історичного минулого нашого народу. Обладнання: ілюстрації, на яких зображені “отці-чорноризці, фото Києво-Печерського патерика, зміст оповідання про Прохора-чорноризця тощо. Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво: Л. Тарасевич, “Нестор-літописець” (ілюстрація до кн. “Києво-Печерський патерик”). Хід […]...
- Києво-Печерський патерик – Середньовічна доба (XI-середина XVI ст.) 2.5. Києво-Печерський патерик Оповіді про печерський монастир та його ченців належать до найбільш відомих і популярних серед християн України літературних надбань давнього часу. Сформувавшись на початку XIII ст., патерик неодноразово переписували на всій географічній території східних слов’ян, а після запровадження друкарства часто перевидавали, щоб задовольнити читацький інтерес різних верств населення православних земель. Не випадково дослідники […]...
- КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ПАТЕРИК – ПАМЯТКИ ОРИГІНАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ КНЯЖОЇ РУСІ-УКРАЇНИ – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА Ще однією визначною оригінальною пам’яткою давньоукраїнської писемності є Києво-Печерський патерик. Ця книга належить до житійних, тобто до творів про життя осіб, яких церква оголосила святими. До книги ввійшли твори, присвячені історії Києво-Печерського монастиря, його ченцям, подвижникам і святим. Автори цієї пам’ятки намагалися показати читачеві всю велич духовних устремлінь своїх персонажів, їхню смиренність і жертовність, боротьбу […]...
- Києво-Печерський патерик – Пам’ятки оригінальної літератури княжої Руси-України – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Києво-Печерський патерик1 написано в лаврі в першій половині ХІІІ ст. Постав він з листування єпископа Симеона з Володимира з печерським ченцем Полікарпом, який теж хотів стати єпископом і скаржився, що в монастирі його недооцінюють. Симеон наставляє приятеля, переконує, що така поведінка – це прояв гордині, а ключ до спасіння душі – смирення й покора. Підтверджує […]...
- КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ПАТЕРИК ЯК ПАМ’ЯТКА ЖИТІЙНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ОПОВІДАННЯ ПРО ПРОХОРА ЧОРНОРИЗЦЯ Варіант 1 1. Бога у творі названо… А Верховним суддею. Б Сдинолюбцем. В Могутнім володарем. Г Блаженним і справедливим. 2. Князь отримав покарання від Бога, бо він… А Підвищив податки для простого люду. Б Вів загарбницькі війни. В Морив голодом свій народ. Г Винищив багатьох знатних людей і позбавив їх власних маєтків. 3. “Бачачи терплячість […]...
- КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ПАТЕРИК – ПРО ПРОХОРА ЧОРНОРИЗЦЯ, КОТРИЙ МОЛИТВОЮ З ЛОБОДИ РОБИВ ХЛІБ, А З ПОПЕЛУ СІЛЬ – Оригінальна література княжої Руси-України – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Києво-Печерський патерик належить до житійних книг, тобто до творів про життя осіб, яких церква оголосила святими. До Патерика ввійшли твори, присвячені історії Києво-Печерського монастиря, його ченцям, подвижникам і святим. Автори цієї пам’ятки намагалися показати читачеві всю велич духовних устремлінь своїх персонажів, їхню смиренність і жертовність, боротьбу з підступними темними силами. ПРО ПРОХОРА ЧОРНОРИЗЦЯ, КОТРИЙ МОЛИТВОЮ […]...
- Києво-Печерський патерик – Літописи як історико-художні твори – ОРИГІНАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА КНЯЖОЇ РУСІ-УКРАЇНИ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (Уривок) Про Прохора-чорноризця, який молитвою із зілля, що лободою зоветься, творив хліб, а з попелу – сіль /…/ Владика перетворює людське недбальство на чесноту пам’яттю про діла неподобні: про те, що хто творить справи лихі й негідні, будуть віддані – задля гріхів наших – володарям лихим та немилостивим. Та й ті осуду не уникнуть, бо […]...
- ПОЛІКАРП ПОЛІКАРП (кінець XII – перша половина XIII ст.) – давньоукраїнський агіограф. Один із авторів Києво-Печерського патерика. Був ченцем Києво-Печерської лаври, протягом певного часу – ігуменом у київському монастирі св. Косми й Даміяна. Мріяв про єпископську кафедру, в чому його підгримувала княгиня Верхуслава, дружина князя Ростислава Рюриковича, та її брат – князь Юрій Всеволодович. З проханням […]...
- КАЛЬНО ФОЙСЬКИЙ АФАНАСІЙ КАЛЬНО ФОЙСЬКИЙ АФАНАСІЙ (рр. нар. і см. – невід.) – давньоукраїнський письменник. Був ченцем Києво-Печерської лаври; на думку деяких дослідників, навчався в Києво-Братському училищі. Належав до книжників, що гуртувалися навколо Петра Могили. 1638 р. видав польською мовою книгу “Тератургима, або Чуда”, яка має прозову та віршовану частини. В ній оповідається про чудеса та надзвичайні події, […]...
- СИМОН СИМОН (р. нар. невід. – 22.05.1226) – давньоукраїнський агіограф. Один із авторів Києво-Печерського патерика. Був ченцем Києво-Печерського монастиря, згодом (імовірно, з 1197 р.) – ігуменом Рождественського монастиря у Владимирі й духівником великої княгині, дружини Всеволода Юрійовича (Велике Гніздо). 1214 р. став єпископом Суздаля й Владимира. Дбав про зміцнення політичних позицій молодого Владимиро-Суздальського князівства, ініціював будівництво […]...
- АРМАШЕНКО (ГАРМАШЕНКО) ІВАН АРМАШЕНКО (ГАРМАШЕНКО) ІВАН (рр. нар. і см. невід.) – старший друкар Києво-Печерської лаври. Вважався спеціалістом з друкування польських книг, друкував і редагував вірші Лазаря Барановича. У віщанні “Синопсиса” 1680 р. є його акровірш “К читателю сего літописна от типографов”. Переклав з латинської мови на книжну українську житіє св. Макарія Римського (збереглося в рукописі). Літ.: Шляпкин […]...
- ФЕОДОСІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ ФЕОДОСІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ (р. нар. невід. – 03.05.1074, м. Київ) – давньоруський книжник, письменник – полеміст. Народився у знатній родині, яка володіла маєтностями у Василеві (тепер м. Васильків Київської обл ). Здобув високу на той час освіту. Познайомившись з життям християнських подвижників, чернецтва, вирішив наслідувати їх. Прийняв у Києві постриг у “печерах” Антонія. Був надзвичайно побожним. […]...
- Києво-Печерська лавра Києво-Печерська лавра Україна, Київ, храм XII в Києво-Печерська лавра – один з найдавніших монастирів України, йому – майже тисяча років! Це своєрідний український Єрусалим, що привертає православних паломників унікальним надземним комплексом і грандіозними печерними лабіринтами. Києво-Печерська лавра – ще й найбільший у Східній Європі музейний комплекс, він носить офіційну назву “Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник” і […]...
- Житійна література Житійна література (житія, агіографія – грецьк. hagios – святий, grapho – пишу) – життєписи знаменитих єпископів, патріархів, монахів, світських осіб, канонізованих християнською церквою; літературний жанр, що відрізняється від просто біографії релігійною спрямованістю. Агіограф ставить за мету дати взірець подвижництва. Епоха розквіту цього жанру – у візантійській літературі УШ-ХІ ст. Саме у цей період він сформувався, […]...
- Літопис Літопис – пам’ятка історичної прози Київської Русі та козацької доби. Розповідь часто починалася словами “В літо…” – с звідси назва жанру. Л. мали такі різновиди: щорічна хроніка та власне літописні оповідання, що мають відповідну літературну обробку. Л. – інтеграційний жанр, що поєднує в собі і легенду, і вояцьку повість, і житіє святого, і розмаїті документи […]...
- Оригінальна література княжої Руси-України. Літописи як історико-художні твори. “Повість минулих літ” – історична книга і збірка епічних творів. Виникнення Києво-Печерського монастиря Мета: ознайомити учнів з літописанням у Київській Русі; дати основні відомості про “Повість минулих літ” легендарного Нестора Літописця; розповісти історію виникнення Києво-Печерського монастиря; розкрити значення давніх літописів для збереження відомостей про життя, культуру, звичаї наших пращурів; виховувати повагу до культурних пам’яток нашого народу. Обладнання: малюнки Лаврської іконописної майстерні, Л. Тарасевич “Нестор-Літописець” (ілюстрація до кн. “Патерик […]...
- ПАТЕРИКИ ПАТЕРИКИ – різновид агіографічних збірників, у яких об’єднувалися оповідання та короткі повісті про ченців – подвижників якоїсь обителі чи місцевості. Особливо популярними були у візантійській християнській літературі. Патерики об’єднували різні за змістом оповідання аскетичного характеру. Джерелами їхніх сюжетів були легендарні фольклорні мотиви, в основі яких – зображення фантастичного світу, де ведеться боротьба за душі людей […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО СИМОНА ЗІЛОТИ – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Це дуже давнє язичницьке свято, що припадає на 23 травня, яке з запровадженням християнства на Русі було “опоряджене” як день святого апостола Симона Зілота. Святитель Симон (III століття) спочатку був послушником Києво-Печерської лаври, потім був зведений на Володимирську кафедру. Він склав дев’ять переказів про святих Печерських угодників, які згодом лягли в основу Києво-Печерського патерика. Народна […]...
- НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ (1056 – бл. 1114) – письменник-агіограф, літописець. 1074 р. 17-літнім юнаком постригся в ченці Києво-Печерського монастиря, згодом посвячений у диякони. 1091 р. йому доручили відкрити мощі преподобного Феодосія. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі. Нестор є безсумнівним автором двох житій Бориса й Гліба (“Сказаніє о Борисе и Глебе) та Феодосія (“Житіє Феодосія”), які вважаються […]...
- Києво-Могилянська академія Історія Києво-Могилянської академії, одного з найстаріших навчальних закладів на території України, багата подіями. Безліч знаменитих випускників вийшло з її стін: великий філософ Григорій Сковорода, вчений і просвітитель Симеон Полоцький, митрополит і реформатор церкви Феофан Прокопович, композитор Дмитро Бортнянський, чотирнадцять (!) Українських гетьманів. В академії починав свій шлях у науку Михайло Ломоносов. Але історія Києво-Могилянської академії […]...
- СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ (р. нар. невід. – 30. 10.1651) – давньоукраїнський письменник, церковно-релігійний діяч першої половини XVII ст. 1639 р. був ігуменом і ректором Гойського монастиря (м. Гоща поблизу Луцька). 1640 р. став намісником Києво-Печерської лаври, а через рік – ректором Київської колегії. Належав до книжників кола Петра Могили. Автор віршів. 1641 р. видав “Казання погребове […]...
- СИЛЬВЕСТР СИЛЬВЕСТР (р. нар. невід. – 1123) – літописець, церковний діяч, ігумен Видубицького монастиря. З 1118 р. – єпископ переяславський, автор Другої, так званої Лаврентіївської, редакції (переяславського зведення) “Повісті врем’яних літ”. У приписці, що йде в кінці записів за 1110 р., зазначено: “Игумен Силивестра святого Михаила написах книгы си Летописец, надеяся от бога милость прияти, при […]...
- ПЛАНИ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС I. Писемні пам’ятки періоду Київської Русі. (З часів Київської Русі до нас дійшло зовсім мало літературних пам’яток. “А втім, – писав академік О. Білецький, – і те, що вціліло, свідчить про велику культурну сприйнятливість і талановитість східних слов’ян, відзначається глибоким ідейним змістом і має велике пізнавати, не значення”. Крім творів оригінальних, велику популярність мали й […]...
- УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО. РОЛЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ, ОСТРОЗЬКОЇ ТА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. І. ВИШЕНСЬКИЙ – МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ, ПОЛЕМІСТ 1. За сприяння братств… А Поширювалося декоративно-ужиткове мистецтво. Б Інтенсивно розвивалася архітектура. В Засновувалися і функціонували школи. Г Будувалися бібліотеки і лікарні. 2. Хто із зазначених осіб був викладачем Острозької академії? А Мелетій Смотрицький. Б Герасим Смотрицький. В Іов Борецький. Г Касіян Сакович. 3. В Острозькій друкарні було видано… А Псалтир. Б Біблію. В Апостол. […]...
- Що таке патерик? Патериком (від грецького – “Pater” – “батько”) називається збірник висловів святих, шанованих християнською церквою. Перші патерики з’являються в IV-V століттях н. е., тоді ж складаються три основних види цієї книги. Найбільш обширним є так званий азбучний патерик. Він оформлений як окремі статті, розміщені в порядку проходження імен святих. Кожна стаття складається з висловів святого і […]...
- ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ – термін – поняття – визначення “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ”– визначна пам’ятка історіографії і літератури Київської Русі, літописне зведення, складене у Києві на початку XII ст. Збереглися лише пізніші списки. Найдавніші з них – Лаврентіївський, переписаний 1377, що охоплює події до 1110, та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117. Відомі три редакції “Повісті временних літ”: 1-а […]...
- БОРЕЦЬКИЙ ІОВ БОРЕЦЬКИЙ ІОВ (Іван Матвійович, р. н. невід., ймовірно, с. Бірче, тепер Городоцького р-ну Львівської обл. – 12.03.1631, Київ) – давньоукраїнський письменник, перекладач, церковно-релігійний діяч. Народився в Галичині в шляхетській родині. Спочатку навчався у Львівській братській школі, а далі, ймовірно, за кордоном. Викладач грецької і латинської мов, ректор Львівської братської школи (з 1604 р.). З 1611 […]...
- Українська література ренесансу і бароко. Роль православних братств, Острозької та Києво-Могилянської академій у розвитку української культури, зокрема книгодрукування. Перші друковані книги в Україні (Буквар – 1574, Апостол – 1574, Біблія – 1581). Іван Вишенський – мислитель, богослов, полеміст Мета: ознайомити учнів з першими друкованими книгами в Україні; сформувати уявлення учнів про епохи Ренесансу і бароко, розкрити місце постаті І. Вишенського в українській культурі цього часу; розвивати мислення та мовлення учнів; виховувати толерантність, почуття патріотизму. Обладнання: портрети І. Вишенського, П. Могили, І. Федорова, Г. Смотрицького; запис інструментальних творів Д. Бортнянського, портрети Д. Левицького, конверт […]...
- Скарби України (твір-розповідь з народознавства) – 8 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – Найкращі учнівські твори – Твір Серед багатющої культурної спадщини українського народу особливе місце посідають пам’ятки архітектури минулого століття. На цих пам’ятках позначилося піднесення національної свідомості народу. Саме в XI-XVIII століттях великого розквіту Досягай всі види мистецтва, були створені неперевершені зразки архітектури. З тих часів до сьогодення стоять видатні пам’ятки архітектури – ансамблі Києво-Печерської лаври, Видубецького монастиря та Софійського собору в […]...
- Твір на тему – Літописець Нестор Зупиняюся перед скульптурою М. М. Антокольського “Літописець Нестор”, що знаходиться в одному із залів Київського музею мистецтв. За столом у чернечій ризі сидить мудрець. Він схилився над товстим розгорнутим фоліантом. Благородні риси обличчя, довга борода, довгі й гнучкі персти… Що відомо нам про славного автора “Повісті временних літ, або звідки почалася Руська земля, хто в […]...
- Балабанів гурток Балабанів гурток – гурток українських культурно-освітніх діячів першої половини XVII ст., залучених Гедеоном Балабаном (1530-1607) до редакційно-видавничої діяльності, що розгорнулася у Стрятині (біля м. Рогатина) та Крилосі (біля м. Галича). Керував стрятинською друкарнею небіж Г. Балабана – Федір, редакторську роботу здійснював Федір Касіянович, активно працювали Памво Беринда, Гаврило Дорофієвич, Тарасій Земка. Б. г. продовжував справу […]...
- Драматургія. Час і місце побутування шкільної драми, її роль, виконавці. “Володимир” Ф. Прокоповича – зразок шкільної драми. Роль Києво-Могилянської академії в розвитку театрального мистецтва. Вертеп як вид лялькового театрального дійства. Автори і виконавці вертепу. Його євангельська, різдвяна й етнічно-побутова основи. Відродження вертепної традиції в наш час Мета: дати поняття про шкільну драму, вертеп, зокрема драму Ф. Прокоповича; допомогти учням зрозуміти роль Києво-Могилянської академії в розвитку театрального мистецтва; ознайомити учнів з авторами, виконавцями і дійовими особами вертепу, його композиційними особливостями, змістом вертепного дійства; удосконалити навички виразного читання; виховувати бажання відроджувати традиції, що уособлюють вселюдські, вічні цінності. Обладнання: портрет Ф. Прокоповича, фотографії Києво-Могилянської […]...
- МИТУРА ОЛЕКСАНДР МИТУРА ОЛЕКСАНДР (кінець XVI – перша половина XVII ст.) – давньоукраїнський поет, видавець, культурний і освітній діяч. Належав до Києво-Печерського науково-літературного гуртка, який утворився на початку XVII ст. при Києво-Печерському монастирі. Тут довкола його архімандрита Єлисея Плетенецького об’єдналися поети, перекладачі, видавці, теологи (Іов Борецький, Захарія Копистенський, Гаврило Дорофейович та ін.), які прагнули піднести роль і […]...
- КНЯГИНИЦЬКИЙ ІОВ КНЯГИНИЦЬКИЙ ІОВ (світське ім’я – Іван; Ієзекиїл, р. нар невід., м. Тисмениця, тепер Івано-Франківської обл. – 29.12.1621, Скит Минявський) – давньоукраїнський церковно-релігійний діяч, письменник. Народився в заможній родині, освіту здобув в Уневському монастирі та Острозькому училищі, брав активну участь у боротьбі проти католицизму. Молодим двічі побував на Афоні, де навчався грецької мови. Там – таки […]...
- Четьї-Мінеї “Четьї-Мінеї” (києво-руське “четій” – призначений для читання, грецьк. menaisos – місячний) – середньовічні церковно-літературні збірники, де подано сюжети житій святих, тексти “слів” та повчань; розташовані за днем і місяцем вшанування певного святого, призначені для відповідного читання. Запровадилися у Візантії (Симеон Метафраст, IX ст.), а відтак у Болгарії (“Супрасльський збірник”, X ст.), згодом – у Київській […]...
- МОГИЛА ПЕТРО МОГИЛА ПЕТРО (31.12.1596, Ясси – 11.01.1647, Київ) – визначний релігійний, культурно-освітній діяч. Походив із давнього шляхетського волоського роду православної віри; батько його Симеон був господарем (правителем) Волощини, а потім і Молдавії на початку XVII ст., на власний кошт збудував церкву Успенія у Львові, що досі зветься “Волоською”. П. Могила – вихованець Львівської братської школи, а […]...
- ЧЕТЫ-МІНЕЇ ЧЕТЫ-МІНЕЇ (давньоруське “четій” – призначений для читання, грецьк. menaisos – місячний) – пам’ятка агіографічної літератури, де подано сюжети житій святих, тексти “слів” і повчань, розміщених за днем і місяцем вшанування певного святого. Нові Четы-Мінеї укладені українським письменником і церковним діячем Димитрієм Тупталом (митрополит Ростовський). Праця над ними розпочалася 6 травня 1684 р. Житія святих – […]...
- “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ Ти вже знаєш, що літопис – це оповідання, у якому розповідь велася за роками. Слово літопис утворено від двох слів – літо, що в давньоруській мові означало рік, та писати. Над літописами в Київській Русі працювали ченці, які збирали та переповідали відомості про різноманітні події в житті країни. Єдиного автора літопису не було. Часто кілька […]...
- Стародавня Русь: літописи Головне джерело наших знань про давньої Русі – середньовічні літописі. В архівах, бібліотеках і музеях їх налічується кілька сот, але по суті це одна книга, яку писали сотні авторів, почавши свою працю в 9 столітті і закінчивши його через сім століть. Спочатку треба визначити, що ж таке літопис. У великому енциклопедичному словнику написано наступне: “Історичне […]...
- САКОВИЧ КАСІЯН САКОВИЧ КАСІЯН (світське ім’я – Калікст; бл. 1578, с. Потелич, тепер Нестерівського р-ну Львівської обл. – 1647, м. Краків, Польща) – поет, перекладач, педагог, філософ, теолог – полеміст. Навчався в Замойській і Краківській академіях. 1620 р. постригся в ченці. У 1620 -1624 рр. – ректор Київської братської школи. Був проповідником при Люблінському православному братстві. З […]...