КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ПАТЕРИК – ПАМЯТКИ ОРИГІНАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ КНЯЖОЇ РУСІ-УКРАЇНИ – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА
Ще однією визначною оригінальною пам’яткою давньоукраїнської писемності є Києво-Печерський патерик. Ця книга належить до житійних, тобто до творів про життя осіб, яких церква оголосила святими.
До книги ввійшли твори, присвячені історії Києво-Печерського монастиря, його ченцям, подвижникам і святим. Автори цієї пам’ятки намагалися показати читачеві всю велич духовних устремлінь своїх персонажів, їхню смиренність і жертовність, боротьбу з підступними темними силами.
Коли був написаний Києво-Печерський патерик і про що він?
Написання основного тексту пам’ятки вчені датують другою половиною ХІ – першою половиною ХІІІ ст. Воно тісно пов’язане із становленням давньоукраїнського літописання, вітчизняними оповіданнями про життя ченців, яких церква оголосила святими, а також із сюжетними мотивами з іноземних патериків. За основу твору взято листування між ченцем Києво-Печерського монастиря Полікарпом і володимиро-суздальським єпископом Симоном. Полікарп скаржиться своєму другові Симону, що в монастирі принижують і зневажають його талант. У відповідь Симон наводить кілька оповідей із життя печерських ченців, які стали святими завдяки аскетизму, смиренності й постійній праці, чим і вражає Полікарпа, який згодом доповнює листування низкою інших оповідей.
Одним із найцікавіших у Києво-Печерському патерику є оповідання “Про Прохора-чорноризця, котрий молитвою з лободи робив хліб, а з попелу сіль”. У ньому автор повідав нам історію чоловіка, який прийшов із Смоленська до Києва й постригся в ченці, ігумен монастиря назвав його Прохором. Той віддав себе служінню Богові, вів аскетичний спосіб життя, відмовившись навіть від хліба. Харчувався лише лободою, яку збирав і заготовляв на цілий рік. “Бачачи ж терплячість і велику повстримність, Бог перетворив йому гіркоту на солодкість”. Коли настав великий голод, Прохор наділяв хлібинами з лободи неімущих. Потім у складний час для Києва він почав роздавати попіл нужденним, у руках яких після молитви той перетворювався на сіль. Це викликало заздрість у торговців сіллю, які хотіли в цей важкий для держави час нажитися. Тож вони поскаржилися Святополкові. Князь намагався догодити торговцям, аби припинити їхні ремствування, хотів розбагатіти. Він наказав відібрати сіль у Прохора. Однак коли йому привезли сіль, то вона перетворилася на попіл. Уражений, князь засоромився скоєного й покаявся.
К. Уранов. Божа Матір Печерська з київськими святими
Художні особливості оповідання “Про Прохора-чорноризця…” типові також для релігійних творів княжої доби:
– широке використання релігійної лексики (Бог, Отець, Господь, ігумен, євангельський, проскурки);
– повторення службових слів (“І заготовляв він собі її на рік… І так усе життя своє вдовольнився… І прозвали його Лободником…”);
– широке використання тропів, особливо порівнянь, символів, епітетів (солодкий, наче мед; гіркий, мов полин; хліб, сіль; преславні чудеса, небесні птахи);
– інверсії (“На неораній землі хліб несіяний був йому”);
– урочистий тон мовлення.
“Житіє Феодосія Печерського” і “Житіє Антонія Печерського” розкривають біографічні факти засновників Києво-Печерського монастиря, а також містять цінні відомості про побут, вірування й політичну ситуацію в Русі-Україні.
Києво-Печерський патерик відіграв велику роль у розвитку українського мистецтва. Упродовж століть він зазнавав доповнень і переробок. На основі сюжетів цієї книги сформувалася багата іконописна традиція, а цикли видань патерика стали етапними віхами в розвитку української графіки. В “Історії української літератури” М. Грушевський зауважив: “Не “Слово о полку Ігоревім”, не “Закон і благодать”, не літопис, а патерик став тим вічно відновлюваним, поширюваним, а з початком друкарства – неустанно передруковуваним твором старого нашого письменства, “золотою книгою” українського письменного люду”.
До речі…
Києво-Печерський патерик містить легенди й оповідання про будівництво української святині – Успенського собору Києво-Печерської лаври. Цей храм по-варварськи був зруйнований у роки Другої світової війни, як і багато інших українських святинь у період тоталітарного режиму. Саме такі пам’ятки, як патерик, несуть у вічність нашу історію й духовність.
Зображення Успенського собору в XVII ст., під час Другої світової війни й сучасний вигляд
6. Виконайте завдання.
1. Установіть хронологічну послідовність подій (“Повість минулих літ”) А помста княгині Ольги древлянам
Б розселення східних слов’ян В похід Олега на столицю Візантії
Г пророкування Андрія Первозваного про заснування Києва
2. “Іду на ви!” – цей вислів належить князеві
А Святославу
Б Олегу В Ігорю Г Святополку
3. Києво-Печерський патерик належить до літератури
А світської
Б житійної
В літописної
Г юридичної
4. Прокоментуйте рядки з вірша В. Голобородька “Наша мова”.
Кожне слово нашої мови
Записане у Літописі
Тож хай знають вороги
Якими словами
На самоті мовчимо
5. Доведіть, що літопис Нестора є як історичною, так і художньою пам’яткою.
6. Прокоментуйте слова Святослава: “Не осоромимо землі Руської, ляжемо тут кістьми: мертві бо сорому не мають, а якщо побіжимо, то сором матимемо; станемо ж кріпко, я перед вами піду; якщо моя голова ляже, то дбайте самі про себе”.
7. Яке з повчань Володимира Мономаха ви вважаєте нині найважливішим і найактуальнішим? Аргументуйте свою позицію.
8. Перекажіть зміст оповідання “Про Прохора-чорноризця…”.
9. У чому виявляються притчові ознаки оповідання? Аргументуйте свою відповідь.
10. У формуванні й становленні яких видів мистецтва важливу роль відіграв Києво-Печерський патерик?
11. Розгляньте репродукцію картини В. Слєпченка “Нестор Літописець” (с. 39) та однойменну скульптуру М. Антокольського (с. 40). Який твір мистецтва, на вашу думку, глибше передає колорит епохи й характер ченця? Аргументуйте свою відповідь.
12. Знайдіть і випишіть з оповідання “Про Прохора-чорноризця…” по 2-3 приклади художніх засобів (символи, порівняння, епітети, метафори).
7. Виконайте домашнє завдання.
1. Доведіть, що “Повість минулих літ” має ознаки художнього твору (на прикладі мовних особливостей).
2. Підготуйте мультимедійну презентацію про життя й діяльність князя Володимира Мономаха (за бажанням).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)