Літопис
Літопис – пам’ятка історичної прози Київської Русі та козацької доби. Розповідь часто починалася словами “В літо…” – с звідси назва жанру. Л. мали такі різновиди: щорічна хроніка та власне літописні оповідання, що мають відповідну літературну обробку. Л. – інтеграційний жанр, що поєднує в собі і легенду, і вояцьку повість, і житіє святого, і розмаїті документи тощо. Нові Л. складалися у вигляді зведень, іноді компіляцій попередніх аналогічних текстів, супроводжувалися певними скороченнями чи доповненнями залежно від Історичної концепції, політичних настанов або особистих смаків кожного автора. Перші записи історичних подій Київської Русі збереглися від X ст. Як жанр Л. поширилися у добу Ярослава Мудрого (1019-54) з метою обгрунтування появи християнства у тогочасній Київській державі. Наступний період Л. пов’язаний із діяльністю Никона, ченця Києво-Печерської лаври, що припадає на 60-70-ті IX ст. Форма щорічних статей, запроваджена в ті часи, різнить києво-руський Л. від візантійських хронік, обмежуваних періодами володарювання певних імператорів. Близько 1095 постає “Початковий звід”, збережений у Новгородській редакції, покладений в основу неперевершеної “Повісті минулих літ” (близько 1113), в якій давньоукраїнська (власне києво-руська) історія поєднувалась із всесвітньою. За цими зразками складалися Київський та Галицько-Волинський Л. В сукупності вони називаються “Літописом руським” – велетенською епопеєю про події часів Київської Русі у світовому контексті до кінця XIII ст., перекладеною за Іпатським списком Л. Махновцем (К., 1989). Л. велися також У Галичі, Чернігові, Володимирі Волинському, Острозі та ін. містах, пізніше з’явилися козацькі літописи, в яких підкреслювалася спадкоємність українства з давніх часів. На теренах Московської Русі також з’являлися Л., що привласнювали собі києво-руську минувшину, служили обгрунтуванню міфу “третього Риму”, тобто Москви (“Хронограф русский”, “Лицевий звід” у 70-ти т. та ін.).
Related posts:
- “Повість минулих літ” – найдавніший літопис нашого народу – твір з української літератури На уроці української літератури я познайомився з “Повістю минулих літ” -‘ величним твором про минуле нашого народу часів Київської Русі. Читаючи фрагменти з цього літопису, я мимоволі уявляв собі Нестора-літописця, який створював цей твір, схилившись над папером, осяяний світлом свічки… Події, зображені в літописі, відбулися дуже-дуже давно, можливо, тому вони оповиті такою загадковістю і сприймаються […]...
- Шкільний твір на тему – Літопис “Повість временних літ” Літописи, найвизначніші пам’ятки історичної літератури стародавньої Русі, були написані як хроніки (щорічні записи, аннали) і містять у собі також різний літературний матеріал: оповіді, легенди, біографії та запозичення з візантійських хронік тощо. Літописання на Русі почалося в Києві, а перше літописне зведення, що дійшло до нас у кількох редакціях під назвою “Повість временних літ”, було укладене […]...
- Київський літопис – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть Докладно розповідає про безперервні війни з половцями та міжусобні чвари, які призвели до внутрішньодержавного безладдя, “висушили” Русь і зробили її легкою здобиччю для загарбників. З оповідань “Київського літопису”, що здебільшого фіксують факти і події, постає картина життя феодальної Русі напередодні страшної катастрофи – татарської навали XIII століття. У цей складний час літописець вбачає порятунок в […]...
- Літопис як історична й літературна пам’ятка Історія залишила нам літописи – найдавніші пам’ятки про життя наших предків. Це і Іпатіївський літопис, і “Повесть временных лет”, “Літопис Київський” та “Галицько-Волинський літопис”… Такі перші пам’ятки – це найдавніший вид історично-мемуарної прози, що містять розташовані у хронологічній послідовності коротенькі замітки й детальні оповідання про історичні події. Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів […]...
- Галицько-Волинський літопис – аналіз При розумінні історії України майже ніяк не сприймаються події, що відбувалися в XIII столітті, часу першого відпадання Києва, коли на великій території з півночі на південь простягнулося велика держава, звана Галицько-Волинським князівством. Його західне положення, щодо інших володінь руських князів, виділило його. Воно майже не було порушено навалою Батия і тому вело політику щодо інших […]...
- Літопис життя і творчості письменника Літопис життя і творчості письменника – науково-джерелознавчий жанр біографічного літературознавства, який описує в хронологічному порядку на основі документальних свідчень факти життя і діяльності письменника від народження до смерті, особливої уваги надаючи тим, які так чи інакше позначилися на творчості. В українському літературознавстві створено в цьому жанрі дослідження про Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, Лесю […]...
- ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ “ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ Ти вже знаєш, що літопис – це твір, у якому розповідь велася за роками. Слово літопис утворено від двох слів – літо, що в давньоруській мові означало рік, та писати. Над літописами в Русі-Україні працювали ченці, які збирали та переповідали відомості про різноманітні події в житті країни. […]...
- “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ Ти вже знаєш, що літопис – це оповідання, у якому розповідь велася за роками. Слово літопис утворено від двох слів – літо, що в давньоруській мові означало рік, та писати. Над літописами в Київській Русі працювали ченці, які збирали та переповідали відомості про різноманітні події в житті країни. Єдиного автора літопису не було. Часто кілька […]...
- Хронограф Хронограф (грецьк. chrоnos – час і grаpho – пишу) – жанр історичного повістування в давній літературі, зведений огляд історії. Раніші X. викладали історію країн Сходу, держави Олександра Македонського, Риму, Візантії, Київської Русі. У писемності Київської Русі прижилися три перекладні візантійські X.: хроніки Іоанна Малали (VI ст.), Георгія Синкелна (VIII-IX ст.), Георгія Амартола (IX ст.). Вони […]...
- ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ – визначна пам’ятка української історичної прози останньої чверті XVII – початку XVIII ст. Ймовірно, що твір написано в м. Стародубі Романом Ониськовичем Ракушкою-Романовським (1623 – 1703) – козацьким сотником, генеральним військовим підскарбієм (1663-1668), пізніше – Стародубським священиком. Авторство приписувалося також корсунському полковникові Федору Кандибі (М. Возняк), писареві Івану Биховцю. Оригінал не зберігся. Протягом […]...
- Літопис “Повість минулих літ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги, про напад хозарів) Ключові слова: – оригінальна давня українська література; – княжа доба; – літопис; – події від створення світу до часів Нестора Літописця (1113); – щире захоплення героїчним минулим; глибокий сум з приводу княжих міжусобиць і лиха, заподіяного ординцями; – друга назва – “Початковий літопис”. ...
- ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО-ХУДОЖНІ ТВОРИ – Оригінальна література княжої Руси-України – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Література Руси-України, пройшовши період використання й перекладу релігійних книг, починає збагачуватися вже й оригінальними творами, таким чином стаючи на самостійний шлях розвитку. Найдавнішими пам’ятками оригінальної світської літератури Київської Русі є літописи. Літопис – це хронологічний опис важливих історичних подій у часи Київської Русі й козацтва. “Повість минулих літ” – це перший літопис, який дійшов до […]...
- Програма іспиту з давньої української літератури (XI-XVII ст.) – Додатки 1. Літературна спадщина минулого і сучасність. 2. Зародження української літератури: обставини та основні чинники. 3. Характерні ознаки давньої української літератури. 4. Хронологічні межі давньої української літератури. 5. Перекладна література часів Київської Русі. 6. Біблія як літературна пам’ятка, її значення в давній українській літературі. 7. Літописання в Київській Русі. Головні літописні зведення. 8. Зміст і художня […]...
- Літопис Самійла Величко Літопис В. складається з двох книг, які мають свій розподіл на частини і розділи (перша книга) чи тільки розділи (друга книга). У першій – кожна частина описує рік, у другій – розділ описує рік. Перша книга постала з потреби перекласти на “історичний стиль” вірш, книгу польського поета “Wojna Domova” (“Громадянська війна”), але, будучи істориком поважним […]...
- ПАТЕРИКИ ПАТЕРИКИ – різновид агіографічних збірників, у яких об’єднувалися оповідання та короткі повісті про ченців – подвижників якоїсь обителі чи місцевості. Особливо популярними були у візантійській християнській літературі. Патерики об’єднували різні за змістом оповідання аскетичного характеру. Джерелами їхніх сюжетів були легендарні фольклорні мотиви, в основі яких – зображення фантастичного світу, де ведеться боротьба за душі людей […]...
- Літопис Червоної калини “Літопис “Червоної калини” – історико-літературний щомісячник, що виходив у Львові (1929-39) за редакцією Л. Лепкого та В. Сафронова-Левицького, заснований колишніми вояками Українських січових стрільців й Української Галицької армії. Крім матеріалів мемуарного та бібліографічного характеру з національної історії тут з’явилися поезії Олександра Олеся, Б. Лепкого, Р. Купчинського, О. Бабія, С. Городницького та ін., оповідання М. Матіїва-Мельника […]...
- КОРОТКИЙ ЛІТОПИС ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ 6 січня 1938 В родині Семена Дем’яновича та Їлини Яківни Стусів у с. Рахнівка Вінницької області народилася четверта дитина – син Василько. 1939 Батьки Василя Стуса переїздять на Донбас у м. Сталіно (тепер Донецьк), працюють на хімзаводі. 1944 Шестирічний Василько йде до 1-го класу. 1954 Закінчивши із срібною медаллю школу, Василь робить спробу вступити на […]...
- Давньоукраїнська держава – Київська Русь У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір’ю міст руських. Це найстародавніше слов’янське місто поклало початок розпиткові цивілізації і культури народів, внесло […]...
- ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ – термін – поняття – визначення “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ”– визначна пам’ятка історіографії і літератури Київської Русі, літописне зведення, складене у Києві на початку XII ст. Збереглися лише пізніші списки. Найдавніші з них – Лаврентіївський, переписаний 1377, що охоплює події до 1110, та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117. Відомі три редакції “Повісті временних літ”: 1-а […]...
- ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. “ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ. РОЗПОВІДЬ ПРО ЛЕГЕНДАРНОГО НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ. “ТРИ БРАТИ – КИЙ, ЩЕК, ХОРИВ І СЕСТРА ЇХНЯ ЛИБІДЬ”, “СВЯТОСЛАВ УКЛАДАЄ МИР З ГРЕКАМИ І ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО КИЄВА. СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА” – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – ознайомити учнів з історією створення “Повісті минулих літ”, змістом літописних оповідей; пояснити їхнє значення для нащадків; розкрити поняття слова “літопис”; – розвивати вміння виразно читати та усвідомлено переказувати оповіді; аналізувати риси характерів руських (українських) князів; вміти розрізняти казкові та історичні мотиви літописних сюжетів; – виховувати повагу до духовного надбання наших предків, загальнолюдських морально-етичних […]...
- Теми наукових робіт – Додатки 1. Міфопоетична парадигма образності у “Повісті минулих літ”. 2. Літературна творчість в осмисленні давніх українських авторів. 3. Самоусвідомлення творчої особистості у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 4. Повчальна проза в українській літературі доби Київської Русі. 5. Апокрифічний компонент у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 6. Художній хронотоп “Повісті минулих літ”. 7. Художній хронотоп Київського літопису. […]...
- Стародавня Русь: літописи Головне джерело наших знань про давньої Русі – середньовічні літописі. В архівах, бібліотеках і музеях їх налічується кілька сот, але по суті це одна книга, яку писали сотні авторів, почавши свою працю в 9 столітті і закінчивши його через сім століть. Спочатку треба визначити, що ж таке літопис. У великому енциклопедичному словнику написано наступне: “Історичне […]...
- Короткий літопис життя і творчості І. Карпенка-Карого (І. К. Тобілевича) 29 вересня У селі Арсенівці Бобринецького повіту на Херсонщині, 1845 в родині управителя поміщицького маєтку Карпа Адамовича Тобілевича народився син Іван. 1555 Починає вчитись у Бобринецькій повітовій школі. 1559 Закінчує Бобринецьку повітову школу з нагородою за успіхи в навчанні та “благонравие”. 1860 Починає працювати писарчуком у канцелярії пристава в містечку Мала Виска, потім канцеляристом у […]...
- ПЛАНИ – ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ ТА БАЛАДИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ – 7 клас Билини як жанр російського фольклору I. Поняття про билину. (Билина – жанр російського фольклору, героїко-патріотичні сказання про богатирів та історичні події Київської Русі IX-XII ст.) II. Тематика билин. (У билинах відтворюється світ Київської Русі, життя таких великих центрів держави, як Київ, Чернігів, Новгород, та інших міст, відтворюються внутрішні події й зовнішня боротьба Русі за незалежність. […]...
- ТРИ БРАТИ – КИЙ, ЩЕК, ХОРИВ І СЕСТРА ЇХНЯ ЛИБІДЬ – “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ І були три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Xo – рив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею, а Хорив на третій горі, від нього вона прозвалася Хоривицею. І збудували вони місто в […]...
- Скорочено – ЛІТОПИС РУСЬКИЙ Повість временних літ “З Богом починаємо, Отче, благослови. Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська Земля постала”. Після потопу три сини Ноєві – Сим, Хам і Яфет розділили землю і домовилися нікому не переступати в братній уділ, жити кожному у […]...
- ЛІТОПИС САМІЙЛА ВЕЛИЧКА – Величко Самійло АНОНІМ ІСТОРІЯ РУСІВ Вперше надруковано у видавництві: “История русое или Малой России, Сочинение Георгия Конисского, архиепископа беларусского. Москва. 1864”. Авторство “Історії русів” не встановлено. Приписувати його Г. Кониському немає ніяких підстав. У пізнішій історіографи висувалися гіпотези, що цей твір написав український політичний і культурний діяч другої половини XVII ст. Г. А. Полетика (1725-1784), а завершив […]...
- Літопис Григорія Грабянки – Перлини доби Бароко – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Літопис Григорія Грабянки (початок 1670-х-1738) із середини XVIII ст. за популярністю затьмарив літопис Самовидця. Світогляд Г. Грабянки сформувався під час його навчання в Києво-Могилянському колегіумі. Хоробрий козак набував бойового досвіду в багатьох військових походах. Коли ж на Лівобережжі Росія почала наступати на козацькі вольності, він у складі делегації на чолі з гетьманом Павлом Полуботком подавав […]...
- Шкільний твір на тему – Пам’ять слова (Значення літописання для нащадків) Літопис… Літописець… Літописання… Вслухаймося, як звучать ці слова. Про що нам розповідають? Вони самі підказують, що йдеться про опис різних подій протягом “літ” – років. Дійшли до нас ці слова з давніх часів Київської Русі. Історики пов’язують виникнення літописання на території України-Русі з прийняттям християнства і появою слов’янської абетки, яку створили просвітителі Кирило та Мефодій. […]...
- Літопис Самійла Величка – Перлини доби Бароко – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Народився Самійло Величко (1670-1728) на Полтавщині в козацькій родині. Його батько був освіченою людиною, родина мала як на той час численну бібліотеку, тому закономірно, що основи наук хлопець опановував удома. У Києво-Могилянській академії, де С. Величко продовжив навчання, він здобув грунтовну освіту, вивчив кілька мов, засвоїв правила риторики й поетики На початку 1705 р. С. […]...
- Притча Притча – повчальна алегорична оповідь, в якій фабула підпорядкована моралізаційній частині твору. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у П. зосереджена певна дидактична ідея.-IL-відома за “Панчатантрою”. Вона широко, застосовується в євангелії, виражаючи в алегоричній формі духовні настанови, як, приміром, “притчі Соломона”, що вслід за Псалтирем набули широкого вжитку за/часів Київської Русі. Особливої популярності зазнала “Повість […]...
- Тематика рефератів – Додатки 1. Обставини виникнення давньої української літератури. 2. Проблема періодизації давньої української літератури. 3. Жанровий склад української літератури періоду Київської Русі. 4. Українські переклади Біблії. 5. Фольклорні елементи у “Повісті минулих літ”. 6. Українські апокрифи: походження, функціонування, образи. 7. “Сказання про Бориса і Гліба”: від фактів – до художності. 8. Образ автора у “Благанні” Данила Заточника. […]...
- ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ – Історично-мемуарна література – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Року 1663 (…) Як вдарено в бубни на раду, Брюховецький, ведлуг1 постанови, пішо войсько припровадив к намету своєї сторони на тую раду. І Сомко не зозволився; і сам, і усі козаки, при ньому будучії, яко люди достатнії, на конях добрих, шатно і при оружжю, як до войни, (…) же єжели би ведлуг мислі оних рада […]...
- Галицько-Волинський літопис – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Галицько-Волинський літопис” продовжує “Початковий літопис” і “Київський літопис”, подаючи опис подій до 1292 року. У літописі подаються розгорнуті події, що відбувалися на Галичині: боротьба за престол, війни, що передували захопленню Руських земель Ордою хана Батия. Літописець звеличує князя Данила Галицького, показує його як видатного діяча і хороброго воїна (у літописі яскраво змальована хоробрість князя Данила […]...
- Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть 1. Які зразки оригінальної світської літератури Київської Русі ви знаєте? В чому полягають особливості цих творів? 2. Яке значення літописання в розвиткові літератури Х-ХШ століть? 3. Охарактеризуйте жанр і стиль “Повісті минулих літ”. 4. Які теми піднімаються в творі “Повість минулих літ”? 5. Назвіть композиційні особливості “Поученія” Володимира Мономаха. 6. Розкажіть про перекладну світську літературу. […]...
- ВОЛОДИМИР ВИБИРАЄ ВІРУ – “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ В літо 987 скликав Володимир бояр своїх старців городських і сказав їм: – Ось приходили до мене бояри з Волги, кажучи: “Прийми наш закон”. Потім приходили німці і хвалили свій закон. За ними прийшли євреї. Після всіх прийшли греки, ганьблячи всі закони, а свій вихваляючи. Мудро вони говорили, чудно їх слухати. Якщо хто, кажуть греки, […]...
- Четьї-Мінеї “Четьї-Мінеї” (києво-руське “четій” – призначений для читання, грецьк. menaisos – місячний) – середньовічні церковно-літературні збірники, де подано сюжети житій святих, тексти “слів” та повчань; розташовані за днем і місяцем вшанування певного святого, призначені для відповідного читання. Запровадилися у Візантії (Симеон Метафраст, IX ст.), а відтак у Болгарії (“Супрасльський збірник”, X ст.), згодом – у Київській […]...
- ТРИ БРАТИ – КИЙ, ЩЕК, ХОРИВ І СЕСТРА ЇХНЯ ЛИБІДЬ – ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ І були три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею, а Хорив – на третій горі, від нього вона прозвалася Хоривицею. І збудували вони місто в ім’я […]...
- Завдання для самоконтролю – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1. Що являє собою найдавніша пам’ятка прадавньої літератури “Велесова книга” і які питання в ній порушуються? 2. Про які історичні події ви дізнались з найдавнішої пам’ятки письменства “Велесової книги”? 3. Розкажіть про історію винайдення літературної пам’ятки “Велесова книга”. 4. Розкажіть про хід досліджень “Велесової книги” за кордоном і в Україні. 5. Які думки дослідників щодо […]...
- Літописні оповіді: Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь, Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава, Володимир вибирає віру, Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам. Повість минулих літ – найдавніший літопис нашого народу. Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо Мета: ознайомити учнів з найдавнішою пам’яткою українського письменства, учити школярів аналізувати риси вдачі руських князів; розвивати навички усного переказу твору, творчу уяву, самостійність мислення; виховувати повагу до душевної краси наших предків, любові руських князів до своєї землі як гідного прикладу для наслідування. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, твір “Повість минулих літ” […]...