Житійна література
Житійна література (житія, агіографія – грецьк. hagios – святий, grapho – пишу) – життєписи знаменитих єпископів, патріархів, монахів, світських осіб, канонізованих християнською церквою; літературний жанр, що відрізняється від просто біографії релігійною спрямованістю. Агіограф ставить за мету дати взірець подвижництва. Епоха розквіту цього жанру – у візантійській літературі УШ-ХІ ст. Саме у цей період він сформувався, набув літературного оформлення, виробив свою поетику. Ж. л. – християнська література (антична література такого жанру не знала). “Правильному житію” була властива розповідь від третьої особи, інколи допускалися відступи: звернення автора до читача, похвали від автора святому. У композиційному відношенні були обов’язкові три частини: вступ, власне житіє, висновки. У вступі автор просить вибачення у читача за невміння писати. У заключній частині – похвала святому як своєрідна ода у прозі. Це одна з найвідповідальніших частин у творі, бо вимагала від автора великого літературного хисту, доброго знання риторики. Житіє – біографія святого від народження і до смерті: народження від благочестивих батьків, раннє чернецтво, аскетичні подвиги, чудеса, що їх творять мощі. За житійним каноном вимагалося також і введення негативного героя. Він протиставляється святому як антитеза. У Київській Русі житія як жанр утверджуються з прийняттям християнства. Умовно, враховуючи походження, житія можна розмежувати на перекладні й оригінальні. Перекладні (з грецької) побутували у збірниках – Четьї-Мінеї (мінейні), Прологи (проложні), Патерики Синайський, Скитський, Єрусалимський (патерикові). З оригінальних збереглися “Житія Бориса і Гліба”, “Житіє Феодосія Печерськога”, “Житіє Антонія Печерського”, написані переважно наприкінці XI – на початку XII ст. В окрему групу виділяються так звані княжі житія (про Бориса і Гліба, Ольгу, Володимира), які за сюжетними особливостями, зображенням героїв наближаються до історичної повісті. На початку XIII ст. укладено Києво-Печерський патерик. До нього ввійшли твори на сюжети з реальної та легендарної історії Києво-Печерського монастиря, про його засновників Антонія і Феодосія, ченців, а також послання єпископа Володимирського і Суздальського Симона та печерського ченця Полікарпа, На початку XV ст, житійна проза удосконалюється, в ній розвивається стиль “плетіння словес” (емоційно-експресивний), посилюється психологізм розповіді. З XVI ст. починають створювати Четьї-Мінеї, до яких входять заново перероблені майже всі перекладні та оригінальні житія. У 1683-1705 вийшли друком 4-томні Четьї-Мінеї Дмитра Туптала. Мотиви, сюжети, образи Ж. л. використовували письменники-полемісти, автори літописів, хронік XVII-XVHI ст.: Лазар Баранович, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Іоаникій Галятовський, Антоній Радивиловський, а також Г. Сковорода, Т. Шевченко.
Related posts:
- Києво-Печерський патерик Києво-Печерський патерик – пам’ятка києво-руської літератури XIII ст., збірник оповідань про ченців та заснування Києво-Печерської лаври. В основу К.-П. п. покладене листування владимирського єпископа Симона, який скаржився на звичаї Владимиро-Суздальського краю, поривався до Києва, та печерського ченця Полікарпа. Пам’ятка має кілька редакцій (Арсеніївська, Феодосіївська, дві Касіянівські), вперше опублікована 1661 у друкарні Києво-Печерської лаври. К.-П. п. […]...
- Давня українська література Давня українська література – література українського народу XI-XVIII ст. Належить до особливого типу літератур, так званих християнізованих. Вона, постійно розвиваючись, змінювалася, виробляла свою жанрову систему, зумовлену характером тогочасного мислення як авторів, так і читачів, а також нерозривним зв’язком її з історією, релігією, філософією, великою залежністю стилю твору від жанру. Тільки Д. у. л. властиві жанри: […]...
- ЧЕТЫ-МІНЕЇ ЧЕТЫ-МІНЕЇ (давньоруське “четій” – призначений для читання, грецьк. menaisos – місячний) – пам’ятка агіографічної літератури, де подано сюжети житій святих, тексти “слів” і повчань, розміщених за днем і місяцем вшанування певного святого. Нові Четы-Мінеї укладені українським письменником і церковним діячем Димитрієм Тупталом (митрополит Ростовський). Праця над ними розпочалася 6 травня 1684 р. Житія святих – […]...
- СИМОН СИМОН (р. нар. невід. – 22.05.1226) – давньоукраїнський агіограф. Один із авторів Києво-Печерського патерика. Був ченцем Києво-Печерського монастиря, згодом (імовірно, з 1197 р.) – ігуменом Рождественського монастиря у Владимирі й духівником великої княгині, дружини Всеволода Юрійовича (Велике Гніздо). 1214 р. став єпископом Суздаля й Владимира. Дбав про зміцнення політичних позицій молодого Владимиро-Суздальського князівства, ініціював будівництво […]...
- Збірник Збірник – видання, яке охоплює ряд творів одного (авторський 3.) або кількох (колективний 3.) авторів. 3. літературно-художніх творів поділяються на альманах, антологію, хрестоматію. Поняття увів Г. Квітка-Основ’яненко у “Супліці до пана-іздателя”. Цей термін означає також рукописні (іноді друковані) книги, відомі як “Ізборник Святослава” (1073, 1076), перекладений києво-руською мовою “Златоуст” (ХІ-ХП ст.), книга афоризмів “Пчела” (XIII […]...
- Пам’ятки оригінальної літератури княжої Руси-України – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Отеє були ті головні південноруські літописи, на яких полягає наше знання історії України в часі її самостійного політичного життя. Було б сумно, якби ми не мали більше джерел для сього знання. Іван Франко На початку свого розвитку давньокиївська література протягом багатьох століть була переважно релігійного характеру. Пов’язано це з тим, що в уяві середньовічного книжника […]...
- Перекладна церковна література – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Значний поштовх розвиткові прадавньої української літератури дали утворення могутньої східнослов’янської держави європейського рівня – Київської Русі – та запровадження князем Володимиром християнства, яке відкрило шлях для спілкування і взаємозбагачення української культури та культур інших країн. Дуже популярною стала на Русі Біблія. Біблія є синкретичним твором, тобто поєднує в собі різні літературні жанри і роди, а […]...
- Четьї-Мінеї “Четьї-Мінеї” (києво-руське “четій” – призначений для читання, грецьк. menaisos – місячний) – середньовічні церковно-літературні збірники, де подано сюжети житій святих, тексти “слів” та повчань; розташовані за днем і місяцем вшанування певного святого, призначені для відповідного читання. Запровадилися у Візантії (Симеон Метафраст, IX ст.), а відтак у Болгарії (“Супрасльський збірник”, X ст.), згодом – у Київській […]...
- ПЛАНИ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС I. Писемні пам’ятки періоду Київської Русі. (З часів Київської Русі до нас дійшло зовсім мало літературних пам’яток. “А втім, – писав академік О. Білецький, – і те, що вціліло, свідчить про велику культурну сприйнятливість і талановитість східних слов’ян, відзначається глибоким ідейним змістом і має велике пізнавати, не значення”. Крім творів оригінальних, велику популярність мали й […]...
- Автобіографічна і мемуарна література Автобіографії і мемуари часто являють собою окремі, повноцінні літературні твори, тому вони становлять особливий жанр. Автобіографічна література заснована на особистості її автора, який намагається зобразити своє життя і свої роздуми з допомогою художньої форми. Мемуарна література являє собою спогади про минуле, які створюються на основі життєвого досвіду автора. У даному випадку, автор оповідає про своє […]...
- Визначення поняття “література” – ЛІТЕРАТУРА ЯК ВИД ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Поняттям “література” користуються у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова літературою називається один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва – мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. Відомий галицький філолог В. Домбровський визначав свого часу літературу як “мистецтво, в якім ідея виражається у звукових […]...
- Література Раннього Середньовіччя – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ – Хрестоматія У добу Раннього Середньовіччя (V – X століття) авторитет церкви був абсолютним. Вона мала вплив і на приватне життя людей, і на політику новоутворених європейських держав, і на розвиток науки та культури. У цей час особливого значення набула література, мовою якої була латина, збережена католицьким духівництвом як мова богослужінь з часів Давнього Риму. Знання мертвої […]...
- ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО-ХУДОЖНІ ТВОРИ – Оригінальна література княжої Руси-України – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Література Руси-України, пройшовши період використання й перекладу релігійних книг, починає збагачуватися вже й оригінальними творами, таким чином стаючи на самостійний шлях розвитку. Найдавнішими пам’ятками оригінальної світської літератури Київської Русі є літописи. Літопис – це хронологічний опис важливих історичних подій у часи Київської Русі й козацтва. “Повість минулих літ” – це перший літопис, який дійшов до […]...
- Міська література – Література епохи Середньовіччя Приблизно в ХІІІ ст. поряд із лицарською поезією виникла і поширилася нова література, якою цікавились ремісники і торгова буржуазія – міська література, схильна до показу колоритних картин буденного життя міського і сільського простолюду. Опанувавши лицарську лірику, міська література трансформувала її в публіцистику, сатиричну, жартівливу лірику, породила сатиричні й алегоричні романи тощо. Провідна роль у розвитку […]...
- ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА “Ми повинні більше уваги приділити літературі Київської Русі, досліджувати нашу дорогоцінну спадщину, активна присутність якої відчувається в усій українській літературі наступних століть” (Олекса Мишанич) Українському письменству понад тисячу років. Сучасний літературознавець Василь Яременко наголошує, що це одна з найдавніших літератур Європи, яка виникла значно раніше за французьку, англійську чи німецьку, адже витоки нашої літератури сягають […]...
- Києво-Печерський патерик – Пам’ятки оригінальної літератури княжої Руси-України – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Києво-Печерський патерик1 написано в лаврі в першій половині ХІІІ ст. Постав він з листування єпископа Симеона з Володимира з печерським ченцем Полікарпом, який теж хотів стати єпископом і скаржився, що в монастирі його недооцінюють. Симеон наставляє приятеля, переконує, що така поведінка – це прояв гордині, а ключ до спасіння душі – смирення й покора. Підтверджує […]...
- Література в умовах цензурних обмежень – Література й національне життя – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст Заборони української культури вплинули на літературне життя. Проблема етнічного самозбереження українців була настільки гострою, що мистецькі завдання художнього слова поєднались із захисними. І це багато в чому визначало тематику творів. Своєрідною захисною реакцією стало зосередження уваги літераторів на селянському середовищі. Важливу роль відігравали громадянські теми. Життя простих людей, їхня мораль, соціальні суперечності, освіта й виховання […]...
- ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (від часів Київської Русі до XVIII ст.) ДАВНЯ українська література бере свій початок від часів давньоруської феодальної держави – Київської Русі. За вісім століть своєї історії пройшла кілька якісних етапів розвитку. Перший – становлення і розквіт літератури часів Київської Русі, або давньоруської літератури. Виникла вона на грунті усної народної словесності, слов’янської міфології, засвоєння (після запровадження 988 р. християнства) візантійсько-болгарського літературного досвіду. До […]...
- Радянська література Радянська література – література радянського періоду, яка грунтувалася на засадах так званого творчого методу соціалістичного реалізму. Певним відповідником терміна “Р. л.” був термін “література народів СРСР”. Проте якщо в літературі народів СРСР критики знаходили “ідейно хибні” твори, то до Р. л. зараховували тільки “ідейно витримані”, наснажені комуністичним ідеалом, який начебто робив їх естетично вартісними. Р. […]...
- Література та інші види мистецтва – Література і дійсність Художня література покликана задовольняти духовні потреби. Вона долучає нас до багатого духовного досвіду людства. На це здатні й інші види мистецтва – музика, живопис, скульптура, театр, кінематограф тощо. Види мистецтва різняться за способом відображення дійсності та за матеріалом, який вони використовують. Література особлива тим, що послуговується словесним матеріалом – її визначають як мистецтво слова. Головна […]...
- Паломницька література (Ходіння) Паломницька література (Ходіння) – своєрідні путівники, які містили найнеобхіднішу інформацію про “святі місця”, відомості про природні багатства. їх зміст формувався під впливом релігійних, апокрифічних легенд, доповнювався розповідями проповідників, монахів. П. л. розвивалася в українському письменстві як літературний жанр з XII по XVIII ст. Поява П. л. була зумовлена прагненням молодої церкви Київської Русі зміцнитися шляхом […]...
- Демократія і література Демократія і література – багатоаспектна проблема, з якою історик літератури і літературної критики зустрічається в таких терміносполученнях: письменник-демократ, демократична література, революційно-демократична література, демократизація літературного життя тощо. Демократія як народовладдя характеризує політичний режим, від якого залежить функціонування літератури в суспільстві (умови освіти і розвитку таланту, можливість співіснування різних літературних напрямів, течій, стилів; ставлення до художніх експериментів; […]...
- Література іспанського Ренесансу 16-17 ст – доба відродження в Іспанії. Особливості – відсутність розриву із Середньовіччям, мотиви розчарування в ідеях Відродж (католицизму). Періодизація: 1) літра пізнього середньовіччя (з 14 ст) Х. Мануель – дидактична літра, засновник ісп новели. 2) Літра раннього і пізнього Відродж в Каталонії. В Кастилії розвиток романсу та істор творів. 3) Літра раннього загальноісп відродж. […]...
- НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ (1056 – бл. 1114) – письменник-агіограф, літописець. 1074 р. 17-літнім юнаком постригся в ченці Києво-Печерського монастиря, згодом посвячений у диякони. 1091 р. йому доручили відкрити мощі преподобного Феодосія. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі. Нестор є безсумнівним автором двох житій Бориса й Гліба (“Сказаніє о Борисе и Глебе) та Феодосія (“Житіє Феодосія”), які вважаються […]...
- Аболіціоністська література Аболіціоністська література (лат. abolitio – усунення, відміна) – література 30-60-х XIX ст. у СІЛА, пов’язана із суспільно-політичним рухом за визволення легрів від рабства. її засновником став Р. Хілдрет – автор роману “Раб, або Спогади Арчі Мура”, видрукуваного у видавництві відомого діяча аболіціоністського руху В. Л. Гаррисона 1836 (2-е доповнене видання з’явилося під назвою “Білий негр, […]...
- ЗНО – Тест № З – Давня українська література 1. Укажіть вид літератури кінця XVI – початку XVII ст., для якої характерна гостра суперечка з приводу якоїсь проблеми. А Сатирична література; В алегорична література; В полемічна література; Г емблематична література. 2. Укажіть назву жанру за його визначенням: коротенький злободенний сатиричний вірш, спрямований проти якоїсь особи чи негативного суспільного явища. А Послання; В панегірик; В […]...
- ПАТЕРИКИ ПАТЕРИКИ – різновид агіографічних збірників, у яких об’єднувалися оповідання та короткі повісті про ченців – подвижників якоїсь обителі чи місцевості. Особливо популярними були у візантійській християнській літературі. Патерики об’єднували різні за змістом оповідання аскетичного характеру. Джерелами їхніх сюжетів були легендарні фольклорні мотиви, в основі яких – зображення фантастичного світу, де ведеться боротьба за душі людей […]...
- Сказання про Бориса і Гліба – Середньовічна доба (XI-середина XVI ст.) 2.3.Сказання про Бориса і Гліба Із прийняттям християнства на Русі поширювалися перекладні житія християнських святих, основне призначення яких – розповісти про сподвижників віри, дати взірець віддан – ного служіння Господові, спонукати до наслідування помислів і вчинків богообраних, у такий спосіб зміцнюючи християнську віру. Руська церква, переймаючи досвід передусім візантійської і болгарської агіографічної прози, намагалася створити […]...
- ЛІТЕРАТУРА 1. Васильєв Є. М. “Усе-таки Галатеї не зовсім подобається Пігмаліон”: матеріали до вивчення комедії Б. Шоу // Всесвітня література і культура. – 2004. – № 1. – С. 7-12. 2. Васильєв Є. Шолом-Алейхем / Є. Васильєв // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник. – Т. 2 / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. – Тернопіль, […]...
- Давня література – Особливості літературного процесу Становлення нашої літератури пов’язане з прийняттям християнства. Це сталося в 988 році за правління київського князя Володимира Святославича. Церковні потреби пожвавили перекладацьку діяльність. Були перекладені окремі частини Біблії, тексти для церковної відправи, проповіді. Перекладна література вплинула на розвиток оригінального письменства. Почало розвиватися місцеве літописання. Першим літописом стала “Повість временних літ”. Автором творів повчального характеру був […]...
- Література “потоку свідомості” Література “потоку свідомості” – література, в якій відтворюється безпосередній плин духовного життя людини як калейдоскопу відчуттів, уявлень, переживань, роздумів, вражень, викликаних сприйнятим довкіллям і відчуттям внутрішнього стану людини, одна з форм психологізму літератури, яка склалася наприкінці XIX – на початку XX ст. Термін “П. с.” запровадив американський психолог У. Джеймс. У літературу і літературознавство перенесено […]...
- БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ. РІЗДВО – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст √ Богдан-Ігор Васильович Антонич (5 жовтня 1909 р., с. Новиця – 6 липня 1937 р., Львів) – поет і прозаїк, перекладач, літературознавець. ! Лірика Б.-І. Антонича філософська, мотиви космічні, релігійні, прослідковується відгомін лемківського фольклору, зустрічається язичницька символіка. – Філософський Вірш “Різдво” (1934 р., збірка “Три перстені”; модернізм, течії – символізм, авангардизм, міфологізм) – написаний в […]...
- Куртуазна література Куртуазна література (фр. courtois – ввічливий, чемний) – світська, лицарська література європейського середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод рицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності. Одним із відомих представників К. л. вважається французький епік К. де Труа (друга половина XII ст.) – засновник “артурівського роману”, автор роману про Трістана (втрачений), а також […]...
- Історично-мемуарна література – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Літописання було характерне для літератури періоду Київської Русі. Цей вид творчості розвивався й пізніше, зокрема в добу Хмельниччини – героїчний час у житті українського народу. Козацькі літописи – це твори, у яких подано характеристики видатних діячів, описи важливих подій у хронологічній послідовності, тлумачення окремих періодів політичного життя. Козацькі літописи належать до історично-мемуарної прози – творів, […]...
- ІМЕНИНИ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання У Ніни велика сім’я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся. Ніна найменша: їй восьмий рік. Бабуся – найстарша: їй вісімдесят два роки. Коли сім’я обідає, у бабусі дрижать руки. Несе ложку бабуся – ложка дрижить, крапельки капають на стіл. Скоро день народження Ніни. Мама сказала, що на її іменини в них буде […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1.Якими найважливішими рисами характеризується українська середньовічна література? Література цього періоду великою мірою була пов’язана з церквою, з історичними подіями, з тими чи іншими історичними особами. Вона була рукописною, її пам’ятки здебільшого не мали стійкого тексту, тексти багатьох творів не зберегли ні імені їхніх авторів, ні дат написання. 2.Які твори перекладної літератури були популярні в ті […]...
- Елліністична література Елліністична література – давньогрецька література доби еллінізму (350 до н. е. – 30 н. е.). їй властиве зниження політичної та соціальної заангажованості, пожвавлення Інтересу до внутрішнього світу людини, її духовності, звернення до фольклорних джерел, міфології та філософії. Особливої популярності набула драматургія (у всіх елліністичних державах, зокрема причорноморських) передовсім комедія (Менандр, Філемон, Діфіл та ін.), названа […]...
- Велика література “Велика література” – художня література як один із визначальних чинників самоздійснення нації. Ії ідею обгрунтував У. Самчук у доповіді на першому з’їзді МУРу (Мистецького Українського Руху) 11 грудня 1945 (м. Ашаффенбург, Німеччина). Концепція “В. л.” будувалася на таких міркуваннях: попри те, що суспільно-історичні та культурні явища не завжди збігаються, література репрезентує свою націю і завдяки […]...
- Козацькі літописи – Історично-мемуарна проза – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Історично-мемуарна проза Козацькі літописи Козацькі літописи – умовна назва історичних творів другої половини XVII – початку XVIII століття, присвячених козацьким війнам. Від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються, зокрема виразною авторською позицією. ВІДОМІ три найвизначніші козацькі літописи – Самовидця (про події 1648-1702 років, вірогідний автор – Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб’янки (1710; про події від […]...
- Дитяча література і література для дітей. Межі понять. Специфіка літератури для дітей Зміст 1. Сучасне поняття про дитячу літературу. Дитяча література, література для дітей, література про дітей. 2. Класифікація дитячої літератури. 3. Специфіка дитячої літератури. Ключові слова: дитяча література, література для дітей, література про дітей, твори-адаптації для дитячого читання, твори з подвійною адресацією, науково-пізнавальна, етична, розважальна література, читач-дитина. Дитяча література є складовою літературознавства. У ній виділяються такі […]...