Києво-Печерська лавра
Києво-Печерська лавра
Україна, Київ, храм XII в
Києво-Печерська лавра – один з найдавніших монастирів України, йому – майже тисяча років! Це своєрідний український Єрусалим, що привертає православних паломників унікальним надземним комплексом і грандіозними печерними лабіринтами. Києво-Печерська лавра – ще й найбільший у Східній Європі музейний комплекс, він носить офіційну назву “Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник” і значиться в списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Міфи і факти
У “Повісті временних літ” Нестор Літописець називає точну дату заснування монастиря – 1051. Тоді в печері, викопаної ченцем Іларіоном в горі над Дніпром, оселився монах Антоній, який повернувся з Афону. Саме він і вважається засновником Печерського монастиря.
Спочатку це була печерна обитель. Поступово до Антонія примикали інші пустельники, викопувалися нові келії, облаштовувалися перші підземні храми. Так виникли Дальні (Антонієві) печери. Сам Антоній у сусідньому пагорбі викопав собі печеру, щоб молитися на самоті. Пізніше тут також виник лабіринт, який назвали Ближніми печерами.
На той час обитель розташовувалася далеко від Києва. Чернеча братія збільшувалася, був побудований перший наземний храм Успіння Пресвятої Богородиці та келії. А незабаром князь Ізяслав Ярославович віддав всю гору над печерами монастирю, який назвали Печерським.
Обитель стала колискою нашого чернецтва. Першим її настоятелем був учень Антонія монах Феодосій. Монастир розростався і швидко завоював популярність в Київській Русі, це був ще й важливий культурний центр. Тут створювали літописи, житія, ікони, місцеві ченці ставали згодом єпископами в різних містах.
За свою історію монастир не раз руйнувався і відновлювався, в 1688 році він отримав статус лаври. У XVII столітті при ньому відкрилася найбільша в Києві друкарня, де друкувалася церковна література. Працювала при лаврі і іконописна школа. Обителі підпорядковувалися більш дрібні монастирі України, Росії і навіть Білорусі.
У радянський період, щоб врятувати реліквії унікального комплексу, в 1922 році на території лаври був створений “Музей культів і побуту”. У 1926 році лавру оголосили заповідником і зробили Всеукраїнським музейним містечком. У 1930 році чернечу обитель закрили. Ченці змогли відновити свою діяльність в 1940 році, під час окупації німцями Києва. А з 1961 по 1988 роки монастир знову не працював. Нині він діє.
Заповідник ж після війни активно відновлювався, проводилися археологічні розкопки печер, а в 1996 році він отримав статус Національного. На його території, крім власне храмів і печер, розташовуються Державна історична бібліотека, духовна семінарія і академія, кілька музеїв. Так, у Музеї мікромініатюр експонати доведеться розглядати через мікроскопи. У Музеї книги і друкарства експонуються старовинні книги, гравюри, манускрипти, друкарське обладнання. У Музеї історичних коштовностей України зібрані прикраси скіфських часів, середньовічні кубки, монети, нагороди, церковне начиння та ін.
Що подивитися
Територія заповідника занімает26 гектарів, тут зосереджені 144 будівлі, з яких 122 – пам’ятки історії та культури.
Вся територія поділяється на Верхню лавру і Нижню (печери і найдавніші монастирські будівлі). Лаврський комплекс складається з Успенського собору, Троїцької надбрамної церкви, Трапезній церкві та інших храмів, лабіринту Ближніх і Дальніх печер, келій соборних старців і господарських будівель.
У Верхню лавру ведуть четверо воріт. Головний вхід пролягає через Святі Врата. В давнину паломники проходили тут тільки пішки. За легендою, кожному хто пройде через цю браму автоматично відпускається половина гріхів. Над брамою розташована Троїцька надбрамна церква (1108) – найстаріше збереглося споруда монастиря.
Серце Лаври і її головна церква – Успенський собор у стилі бароко. Нині це відновлений храм: в 1941 році, в період Великої Вітчизняної війни він був підірваний. За легендою, святиня була побудована в 1073 зодчими з Константинополя, а її проект з’явився архітекторам на хмарі. В Успенському соборі завжди зберігалися головні реліквії лаври.
Велика лаврська дзвіниця – робота архітектора І. Шеделя. Її висота -96 метрів! Побудована вона в 1731-1744 роках, і свого часу була найвищою спорудою Києва. Подібно італійської Пізанської вежі, дзвіниця відхилена в бік (на62 см) – можливо, це пов’язано із зсувами на схилі, на якому вона стоїть.
Келії соборних старців були побудовані у XVIII столітті на місці старих дерев’яних, що згоріли під час пожежі. Нині в них розташовуються виставкові павільйони заповідника і магазини.
У церкві Благовіщення Пресвятої Богородиці (середина XX ст., Зведена на місці дерев’яного храму XVIII ст.) Нині розташовується Музей українського декоративного мистецтва.
Хрестовоздвиженська церква побудована в 1700 році в стилі козацького бароко.
Лабіринти Ближніх і Дальніх печер являють собою систему коридорів висотою 2-2,5 метра. Ближні печери розташовані на глибині 10-15 м, далекі – 15-20 м. Про довжині печер достовірно нічого не відомо. За легендою, підземні ходи пов’язували обитель з іншими монастирями Києва, Чернігова і навіть Почаївською лаврою. Доступна для відвідування довжина біля Ближніх печер -383 м, у Дальніх печер -293 м.
Спочатку в печерах розташовувалися келії ченців, згодом тут стали ховати померлих подвижників. Тут знайшли свій останній притулок знамениті Нестор Літописець, билинний богатир Ілля Муромець, лікар Агапіт, перший російський іконописець Аліпій. Всього в ближніх печерах – 73 поховання, в Дальніх – 49. Крім того, в кожному комплексі печер розташовані підземні церкви (Різдва Христового, Благовіщення Пресвятої Богородиці та ін).
Вражають і келії затворників (ченців, добровільно заточив себе в печеру, щоб молитися на самоті): вхід до печери зашпаровують каменем, оставлялось лише невелике віконце, через яке самітник отримував їжу і давав своє благословення іншим монахам.
До найпопулярніших визначних пам’ятках Києва також відносяться Софійський та Володимирський собори, Видубицький монастир та Свято-Іллінська церква, збудована ще до хрещення Київської Русі.
Києво-Печерська лавра відкрита щодня з 9.00 до 20.00 влітку і з 9.00 до 18.00 взимку.
Вартість: вхід на територію – 15 грн. (Близько 1.5 $); з оглядом експозицій – 50 грн., школярі, студенти та пенсіонери України – 25 грн.
Індивідуальні екскурсії (до 10 чол.) – 500 грн.
Відеозйомка – 375 грн., Фотозйомка – 100 грн.
Безкоштовне відвідування: у понеділок останнього тижня місяця, на Великдень і по двунадесятих свят, 18 травня (Всесвітній день музеїв), 24 серпня (День Незалежності України), 1 вересня для учнів (День знань).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)