Як утворюються печери?
Печери – це порожні простору всередині гір, великих пагорбів і скель. Одні печери зовсім маленькі, а інші можуть тягнутися на багато кілометрів з коридорами і широкими площадками. Раніше люди вважали, що в печерах мешкають злі духи, і боялися навіть наближатися до них. Але тепер ніяких злих духів люди не бояться, і багато хто вже побували в печерах на екскурсіях.
А вчені вивчають печери з іншими цілями. Виникла ціла наука, яка називається спелеологією, а вчені, які займаються дослідженнями печер, – спелеологи. Вони і розкрили таємниці освіти печер, “виселивши” звідти злих духів. Виявилося, що печери утворюються по-різному. Одні виникають в результаті вулканічної діяльності або переміщення скельних порід. Інші печери пробила підземна вода. Від дощу або від танучих снігів вода крапля за краплею проникає в глибини Землі і збирається там у річки та потічки. Ці потоки пробираються серед гірських порід, розчиняють і забирають з собою вапняки, гіпс, доломіт, а на їх місці залишаються порожнечі. Це і є загадкові підземні печери.
Якщо взяти в руки факел і пройти хоча б за однією з них, то можна побачити дуже багато цікавого. Перед вами відкриється незвичайна картина. По-перше, ви можете побачити колони, які підтримують склепіння печери. Але їх зробили не люди, а та ж природа. Якщо освітити факелом стелю печери, то можна побачити висять над головою блискучі нитки, як ніби хтось повісив тут ялинковий дощ. Це звисають сяючі бурульки – сталактити, а з підлоги тут і там піднімаються стовпи різної висоти – сталагміти. Вони поступово зростають назустріч один одному. Так і утворюються ошатні блискучі колони. Але звідки ж з’являються тут бурульки і стовпи – сталактити і сталагміти? Їх робить та ж вода. Вона просочується в печери, краплі нависають на стелі, якісь падають, якісь випаровуються, але обов’язково залишають сліди – крихти тих речовин, які вони розчинили і принесли з собою з товщі землі. Від однієї крапельки, звичайно, сталактит не утворюється, але за мільйони років з цих самих крупинок збираються нитки, бурульки, стовпи і колони.
Такі печери є в Уральських горах, в Криму та на Кавказі. У найбільших печерах навіть течуть ріки, шумлять водоспади, утворюються озера, в яких плавають безокі і безбарвні риби. Люди називають таких дивних риб мутантами. Але їм дійсно не потрібні очі – адже в печерах завжди темно. Постійні мешканці печер – кажани, які спокійно висять тут вниз головою і з глумом зриваються з місця, коли почують голоси потривожити їх спокій екскурсантів. Тоді вони темними тінями метушаться по підземними коридорами, намагаючись знайти безпечне місце. Можливо, колись саме їх люди і брали за злих духів.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)