Ароморфоз – конспект
Ароморфоз – поява прогресивних великих якісно нових еволюційних змін у організмів, що призводять до підвищення їх рівня організації та загальної енергії життєдіяльності, що дозволяють існувати в більш різноманітних умовах середовища в порівнянні з їх предками. Саме поява ароморфозов лежить в основі формування великих таксонів надвидового рангу, таких як клас, тип.
В останні десятиліття істотно змінилися уявлення про те, яким чином відбувалися в ході еволюції ці найбільші прогресивні зміни. Виявилося, що в багатьох випадках перехід на більш високий рівень організації відбувається не в якійсь одній еволюційної лінії, а в декількох, що розвиваються паралельно. При цьому окремі ознаки, з яких складається ароморфоз (блоки), іноді з’являються в різних лініях майже одночасно, а іноді – в різний час і в різному порядку. Розвивається досить велике різноманіття перехідних форм, у яких прогресивні ознаки розподілені мозаїчно. Ці ознаки поступово накопичуються, поки, нарешті, в одній або небагатьох еволюційних лініях вони не зберуться всі разом. Для більшості ж ліній з’явилися окремі прогресивні ознаки виявляються малозначущими, і ці лінії швидко вимирають. Таким чином, ароморфоз – не поодинока еволюційне подія, а досить складний комплексний процес, захоплюючий відразу кілька різних родинних груп організмів.
Зараз багато палеонтологи прийшли до висновку, що незалежне паралельне придбання подібних ознак у різних родинних групах організмів при становленні нового великого таксона – швидше правило, ніж виняток. Цей принцип еволюції отримав назву паралелізму.
Так, всім відомий археоптерикс – істота, що поєднує ознаки хижих динозаврів і птахів. Довгий час він був єдиною відомою “полуптицей-полурептіліі”. Потім у відкладеннях крейдяного періоду було виявлено безліч близьких до археоптерикса істот, що володіють сумішшю ознак птахів і динозаврів, яких назвали енанциорниси (протівоптіцамі). Виявилося, що і багато інших дрібні хижі динозаври в різний час набували різні пташині риси. Знайдено досить багато видів динозаврів зі справжніми пір’ям. Пір’я виникали або як засіб планування при стрибках з гілки на гілку, або для прискорення бігу – у швидко бігають наземних форм. Нещодавно виявлені “четирехкрилими” динозаври, у яких пір’я були і на передніх і на задніх кінцівках (рис. 13.8).
З’ясувалося, що археоптерикс і споріднені йому організми предками справжніх птахів, швидше за все, не є. Це тупикова гілка, вимерла в кінці крейдяного періоду і не залишила нащадків. Предками справжніх веерохвостих птахів тепер вважають не пернатих динозаврів, а більш давніх плазунів, а саме позднетріасових текодонтов. Ця група рептилій була спільним предком і птахів, і динозаврів.
У процесі еволюції часто буває так, що з двох паралельно розвиваються ліній одна досягає успіху першої, але робить це на основі незбалансованих, недосконалих, хоча і швидко придбаних адаптацій. Інша ж, повільно розвивається лінія, набуває більш збалансовані адаптації і, врешті-решт, перемагає. Можливо, подібна ситуація мала місце і в ході взаємин неандертальців з людьми виду Homo sapiens, які, згідно з останніми даними, розійшлися від загальної предкової групи близько 600 тис. Років тому, а не відбулися один від одного. Очевидно, що поява людських рис (за аналогією з придбанням пташиних рис і т. д.) відбувалося паралельно в різних гілках гомінідів.
Таке паралельне придбання ознак спостерігається не тільки при формуванні ароморфозов, але при появі будь-яких інших еволюційних новоутворень.
Відомі приклади виникнення схожих наборів життєвих форм на роз’єднаних континентах. Наприклад, Південна Америка довгий час була ізольована від інших материків, але ще до повної ізоляції туди проникли примітивні плацентарні ссавці – стародавні копитні. Серед нащадків цих тварин з’явилися організми, разюче схожі з справжніми кіньми, носорогами, верблюдами – літоптерни. Причому у лошадеподобних “південних” ли-топтерн редукція пальців ніг і збільшення середнього пальця з копитом відбувалася практично так само, як у справжніх коней (рис. 13.9).
Чудовий приклад паралельної еволюції – виникнення білків-антифризів, що перешкоджають замерзанню крові у риб, які живуть у воді з температурою нижче точки замерзання. Такі умови існують в Арктиці й Антарктиці. У антарктичних і арктичних риб паралельно і незалежно на різній генетичній основі сформувалися різні білки-антифризи.
Таким чином, накопичення нових даних, застосування нових методик і прийомів дослідження в різних галузях науки дозволяє розширити уявлення про закономірності еволюції. Однак і сьогодні еволюціоністіка далеко ще не дозволила всього кола поставлених перед нею проблем і продовжує свій розвиток. Дія елементарних еволюційних чинників призводить до дивергенції популяцій і утворення нових видів. Різноманітні види пов’язані один з одним різним ступенем спорідненості. Види, дівергіровавшіе від спільних предків відносно недавно, зберігають нерідко значне фено – і гено-типове схожість. Дивергенція, що відбулася в віддалений час, залишає менше загальних фенотипічних ознак і особливостей геномів. Види, практично не пов’язані спорідненістю, характеризуються серйозними розходженнями.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)