Аналіз оповідання “Муму” Тургенєва
У Тургенєва існує величезна кількість різних героїв. Але самим проникливим і жалісливим з усіх є “Муму”. Ті, хто б не прочитав цей твір, висловлювався з приводу сильних і навіть суперечливих емоцій і почуттів. Тут автор висловив все, що відчував у своє далеке дитинство і те, що йому вдалося пережити в такому юному віці.
Тургенєв дуже багато часу приділяє того місця, де все це відбувається.
Оскільки мати автора була сильною і характерною жінкою, то і пані була написана з неї. У ній були зібрані всі негативні моменти.
А ось самим добрим з усіх людей був Андрій. Він працював двірником і з самого дитинства і не вмів розмовляти. Але, не дивлячись на це, він ніколи не пройде повз, якщо у кого-то сталася біда і завжди і кожному допоможе і прийде на допомогу. Найбільше на світі йому подобалося працювати, і тому свою роботу він виконував завжди якісно. Кожен день він приводив двір своєї господині в порядок і все від цього були в захваті. Ось тільки коли до нього приходили гості, він намагався кудись піти. І обов’язково на двері вішав великий замок. І ось одного разу він бачить одну дуже красиву дівчину і закохується в неї. І відчуває, що це почуття взаємне. Ось тільки трохи згодом стало зрозуміло, що батьки Тані вже підшукали їй жениха і скоріше видали її заміж, поки той не передумав або не знайшов кого-небудь натомість.
Щодня йому доводиться приносити своїй господині воду з річки. І ось одного разу відправившись туди, він бачить потопаючого в річці цуценя і кидається до нього і витягує на берег. Щеня відразу ж оселився в душі Герасима, і йому не хотілося з ним розлучатися. Крім цього він відчував, що вони зможуть стати кращими друзями. Тепер щоранку ще до того як Герасим встане до нього підбігав той самий маленький щеня і облизував все обличчя. Звичайно ж, це чоловікові дуже сильно подобалося. Потім він годував його і грав з ним. Іноді вона вдавалася до нього і вночі і вартувала свого нового господаря. Здавалося, вони знайшли один одного і по-іншому бути не може.
Одного разу пані побачила цуценя, і він теж дуже сильно сподобався. І вона вирішила забрати його до себе і зробити так, щоб він виконував її накази і команди. Ось тільки цуценяті вона відразу ж не сподобалася, і він втік від неї. Кілька разів вона постаралася зробити так, як потрібно їй, але бачачи, що нічого не виходить, наказала Герасиму втопити її. Кілька разів чоловік ховав собаку у себе в комірчині, але коли пані підходила до неї собака починала гавкати і видавала себе. І ось одного разу йому прийшла в голову чудова, на його думку, ідея. Він вирішив відправитися разом з собакою на річку і втопити її. Звичайно, йому було шкода свого друга, але опиратися волі барині він не міг. А коли втопив собаку, то повернувся назад і став далі виконувати всі накази і побажання пані.
Звичайно, зараз в це просто не повірити, але раніше було так, що кріпосні були рабами, яких можна не тільки продати за гроші, але ще і програти в карти або просто подарувати. І втекти звідти не можна було, інакше їх могли просто вбити.
Варіант 2
В оповіданні І. С. Тургенєва “Муму” йде опис простих буднів звичайного двірника. Їм був німий чоловік, а звали його Герасим. Його життя було нудна і сіра. Але одного разу він підібрав на вулиці маленьку собачку. Після цього в його житті з’явився сенс. Герасим не міг розмовляти розбірливо, у нього виходило тільки видавати деякі звуки. Тому собачку він став називати му-му. Звідси і з’явилася назва для розповіді.
Двірник оберігав, опікав і доглядав за маленькою собачкою. Але одного разу дворняжка проникла на кухню і сильно налякала бариню. Собачка не хотіла вкусити господиню, вона просто грала. Але, пані прийшла в сказ і сильно розлютилася. Вона наказала Герасиму втопити в річці бідну тварину. Двірнику нічого не залишається робити, як виконувати забаганку барині. Герасим бере човен, садить туди собаку, відпливає подалі і топить її своїми руками. Після цього вчинку німий чоловік сильно переживав. Він не зміг більше жити в цьому місці і пішов до свого рідного села. Там він і залишився жити до кінця своїх днів.
Прототипом для створення образу барині послужила мати Тургенєва. Вона була сильна, груба і владна жінка. Так само в маєток у Тургенєва служив німий чоловік. Вся історія була реальною, а автор просто більш літературно виклав її на папері.
Характери героїв оповідання описані досить показово. Владна пані була володаркою кепського характеру. Автор не описав зовнішність жінки, він більше приділив уваги опису самого характеру. У пані періодично спалахували напади гніву. Вона сильно нервувала навіть через дрібниці. Одного разу вона насильно одружила алкаша башмачника на пралі Тетяні. Знущаючись над кріпаками, бариня веселила себе і розважала. Вона відносилася до всіх як до своїх іграшок. Вона нікого не шкодувала, була груба і агресивна.
У Герасима навпаки дуже добрий і спокійний характер. Він працьовитий і добрий чоловік. Тургенєв описав його зовнішність. Він наділив Герасима мужніми рисами. Двірник був високий і кремезний чоловік. Але, незважаючи на все це він був німим. Герасим любив Тетяну. Йому було боляче дивитися на те, як вона виходить заміж за п’яницю. Після цього він підбирає собачку і дарує їй всю свою любов. Але і тут пані позбавляє його вірного друга. Герасиму доводиться втопити собаку.
Автор в оповіданні хотів показати, як складно живеться кріпаком. Поміщики не вважають їх за людей. Вони знущаються над ними. Але кріпаки це такі ж люди, які вміють любити і страждати.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)