Аналіз “Віршів у прозі” Тургенєва

У червні 1882 року в світ виходить цикл Тургенєва “Поезії в прозі” , куди увійшло вірш “Російська мова” , яке зазвичай вішають на стіни в класних кімнатах наших шкіл. І не даремно – в цьому вірші автор висловлює свою любов до Батьківщини, а тут і до патріотизму недалеко:) Ось цей вірш:

У дні сумнівів, у дні тяжких роздумів про долі моєї батьківщини, – ти один мені підтримка і опора, про великий, могутній, правдивий і вільний російську мову! Не будь тебе – як не впасти у відчай побачивши все, що коїться дома? Але не можна вірити, щоб така мова не була дана великому народу!

Саме так пише Тургенєв про свою рідну мову в червні 1882. Це вірш входить до його цикл “Віршів у прозі” , більша частина яких зачіпає суспільно-політичні проблеми країни, присвячена роздумам про долю російського народу, про його минуле, сьогодення і майбутнє, про вічної цінності людських відносин, про щастя.

“Поезії в прозі”
У цикл “Вірші в прозі” входять такі вірші, як Собака, Дурень, Два чотиривірші, Воробей, Роза, Милостиня, Лазурне царство, Два багатія, Пам’яті Ю. П. Вревська, Останнє побачення, Поріг, Щі, Ворог і друг, ” Як гарні, як свіжі були троянди…” , Ми ще повоюємо! і Російська мова. Ознайомиться з твором можна ось за цим посиланням.

Ці вірші написані від першої особи, з їх допомогою Тургенєв доносить до читачів свої думки, почуття і переживання. Хоч це і білий вірш, тобто не поділений римою на строфи, тут дуже виразна ритміка, підпорядкована авторської інтонації. Мова цих віршів чимось нагадує мову ліричного листа до близького друга.

Цей цикл почасти продовжує Записки мисливця, в центрі яких також знаходиться трепетне ставлення Тургенєва до своєї батьківщини, до простих російським людям, до російської природі та культурі. Ця тема завжди була його коханою.

Вираження любові до батьківщини у вірші “Російська мова”
Мініатюру ж Російська мова слід виділити окремо, оскільки тут Тургенєв пише про таку важливу частини російської культури і і російської душі, як мова. Він закликає сучасників і нащадків берегти рідну мову, оскільки саме з його допомогою в майбутньому можливо буде створювати нові великі літературні твори.

Долю народу він пов’язує з долею мови. Необхідно пам’ятати, що в рік створення цього вірша Тургенєв живе за кордоном, отже, мова – це одне з того деякого, що пов’язувало його з Батьківщиною. Саме через розлуки з батьківщиною для нього так цінний російську мову.

Тургенєв багато чого зробив для переказів, для того, щоб іноземці могли читати російську літературу. Однак головне для нього залишається в Росії. Він вірить у душевну силу свого народу, вірить, що за допомогою віри в мову російські люди зуміють подолати будь-які труднощі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз “Віршів у прозі” Тургенєва