Аналіз оповідання Тургенєва “Бурмістр”

Розповідь “Бургомістр” оповідає нам про гірке життя селян за часів кріпосного права. Автор, з властивим йому майстерністю, описує читачеві образ молодого поміщика Аркадія Павлович Пеночкіна. Образ його суперечливий – з одного боку оточення ставиться до нього чудово, а з іншого, автор оповідання виставляє його в негативному ключі.

На думку суспільства Аркадія Павлович людина строгий, і, як часто це буває, справедливий. Будучи прогресивним поміщиком, герой представляється нам освіченим, культурним, вихованим людиною. Але варто звернути на нього трохи більша увага, як ми розуміємо, що під личиною скромності знаходяться жорстокість і відсутність співчуття. За найменшу провину поміщик жорстоко карає селян.

Пеночкін робить своїх селян повністю залежними від бургомістра Софрона, який повсюдно відомий своєю злостивістю і безпринципністю. Але Пеночкін на це плювати, йому нецікаво становище простих людей. Йому плювати навіть на сім’ю старого Антипа. Єдине, що його хвилює, це оброк і відсутність скарг. Пеночкін однією своєю присутністю волає серед селян панічний страх. Оповідач описує, що ледве углядівши поміщика, все село на мить ніби вимирала.

Поміщик Пеночкін і бургомістр Софрон розрізняються багато в чому. Але їх нелюдське ставлення до кріпаків є тим, що їх об’єднує. Вони обидва повні цинізму і жорстокого егоїзму. Незважаючи на показушну доброту і інтелігентність, Пеночкін жодним чином не краще злого бургомістра. У всьому збірнику бракуватиме людини з більш негативними рисами, ніж Пеночкін.

Про образ Софрона ми дізнаємося від думок Оповідача, селянина Анпадіста і Пеночкіна. Сам же Пеночкін обожнює своєму бургомістра, для нього він кращий управлінець. Софрон ж всіляко лестить своєму господареві, зображуючи щиру любов і відданість. Але за цим, як читач розуміє, стоять лише лицемірство і фальшивість.

Слова бургомістра справляють враження дуже комічне. Софрон то намагається похизуватися особливими, “панськими” слівцями, то намагається догодити своєму господареві втішними словами.

Ще одним негативним якістю бургомістра є безглузда трата грошей. Він не цікавиться станом кріпаків, йому все одно на їх становище, він кожен раз бере з них покладене і залишає підопічних без будь-яких засобів до існування.

Майстерність Тургенєва, йому вражаюча здатність до опису побуту селян, особливий підхід до життєпису, роблять “Записки мисливця” одним із центральних творів в російській літературі. І саме тому, навіть через століття, читачі раз по раз занурюються в розповіді і знаходять в них щось своє.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Аналіз оповідання Тургенєва “Бурмістр”