Аналіз оповідання “Товстий і тонкий” Чехова
А. П. Чехов оповідає нам про зустрічі двох давніх друзів, вже забули один про одного, у одного з них з’явилася сім’я. Вони із захопленням згадали себе в дитинстві, розповідали один про одного, нагадали один одному свої дитячі пустощі та прізвиська. Настільки приємна бесіда закінчилася кінцем, коли товстий розповів про свій статус чиновника.
Тонкого ніби вдарило струмом, він зблід, скам’янів, але раптом його обличчя скривився з посмішкою на всі боки, сам він згорбився, звузився, зіщулився, промовивши “хі-хі-с”.
Товстий безрезультатно спробував зупинити безглузде запобігливість свого старого друга “Ми з тобою друзі дитинства – і до чого тут це чиношанування!” Але хіба можна щось поміняти в людині, коли на його обличчі “було написано стільки благоговіння, солодощі і шанобливою кислоти” що товстого мало, не знудило і він, відвернувшись, простягнув руку, а тонкий у відповідь знизав лише три пальці, кажучи “хі-хі” як китаєць. Дружина тонкого посміхалася, подивившись на “перетворення” свого чоловіка.
Автор розповіді вказує імена товстого і тонкого, але вони тут не важливі, тому що товстий і тонкий прекрасно відображають всю їх сутність: Товстий – задоволений таємний радник, процвітаючий в усьому, що радується життю і тонкий – бідний, ледве виживає колезький асесор, незадоволений життям – повна протилежність, їх зустріч більше швидше за все не повториться, та й навіть якщо вони зустрінуться товстий, можливо, навіть не захоче розмовляти і бачитися зі своїм колишнім другом, так сильно змінилися дізнавшись про високий чин свого давнього товар шукаючи. Адже кому потрібен друг, який звертається фразою “Ваше превосходительство”. Друзі повинні бути на ровне по відношенню один до одного, а при такому спілкуванні це просто неможливо.
Чехов з іронією описує цю розповідь і оповідає нам про те, як спілкування двох друзів може змінитися через одну, майже незначною фразою, перетворюючи одного з них в покірного підданого, який намагається всюди догодити панові, геть забуваючи про всяку дружбу. Другий же, просто намагається більше ніколи не зустрічатися з колишнім другом, так швидко і так лицемірно зміненим аж ніяк не в кращу сторону.
Варіант 2
Назва оповідання Чехова “Товстий і тонкий” прямо вказує на зовнішні дані головних героїв, шкільних друзів, зустріч яких відбулася випадково на залізничному вокзалі. “Тонкий”, разом зі своєю сім’єю, дружиною і сином, виходить з вагона прибулого поїзда, і тут же бачить свого давнього товариша “товстого”, який тільки що добре пообідав. Друзі дуже раді зустрічі, кожен поділяється успіхами особистому житті. “Товстий”, якого звали Михайлом, без будь-якої зверхності ділиться своєю радістю, що досяг важливого чину – таємного радника.
“Тонкий”, якого звали Порфирій, як почув про високий чин свого друга, так тут же з ним стали відбуватися разючі метаморфози. Це передалося відразу і на його дружину з сином. Син учень гімназії раптом витягується струнко і застібається на всі гудзики. Дружина ще більше витягнула своє підборіддя, а поведінка Порфирія набуло натяки запобігливого лицеміра. Він став підлабузнюватися, звертатися на “Ви” і дивно хихикати. Михайлу така поведінка одного стало неприємним і виникло бажання скоріше попрощатися.
Якщо створювати образ всієї родини “тонкого”, то стає зрозуміло, що все її члени під стать своєму господареві – підлабузники. Для них має цінність не сама людина, як особистість, а виключно його посаду. На їх фоні “Товстий”, який не розгубив справжніх людських якостей, викликає більшу прихильність читача.
У цьому оповіданні Чехов приділив головну увагу темі соціальної нерівності. Саме такий стан, в яке потрапив Порфирій, робить з людей підлих лицемірів і улесливих хамелеонів. Вони за інерцією намагаються якось вислужитися, що з боку виглядає безглуздо.
Письменник також вивів на перший план і тему свободи. Людина перш за все повинен зберігати свою особистість, а люди подібно “тонкому” герою звикли підлещуватися перед вищими чинами при цьому втрачаючи своє власне “я”. Порфирій не повинен був змінювати своє ставлення до Михайла тільки через те, що його чин вище, але він вже не в силах був змінити своїх кліше.
Письменник у своєму творі знецінює подібні вади властиві суспільству. Сатирична спрямованість має на меті висміяти і показати всю їх безглуздість.
Ідея розповіді полягає в тому, що автор намагається показати людям, як погано і неприродно лицемірство. Воно завжди викликає негативну емоцію з протилежного боку і люди відвертаються, як це зробив “Товстий”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)