А. П. Чехов. Оповідання Товстий і тонкий. Діалог як основна форма розкриття сюжету. Майстерність письменника у змалюванні персонажів. Роль художньої деталі. Гумор, іронія
Мета: формувати теоретико-літературні знання учнів; розвивати творчі (зокрема, акторські) здібності учнів; виховувати неприйняття самоприниження, чиношанування, повагу до людської гідності; виховувати повагу до творчої праці, вдосконалювати почуття гумору в учнів.
Обладнання: портрет А. П. Чехова, роздатковий матеріал до завдання “Віднови фразу”.
Хід уроку
Сміх – силі брат.
Прислів’я
I. Актуалізації опорних знань.
– Фронтальне опитування.
– Кого зображено на цьому портреті?
– Що ви дізналися про Антона Павловича Чехова зі статті підручника?
– Назвіть відомі вам твори Чехова.
– Людиною якої вдачі був письменник?
– Робота в мікрогрупах. “Віднови фразу”.
Картки, на кожній із яких написано лише одне слово, скласти в такому порядку, щоб відновився чеховський афоризм.
Прекрасним, і думки, повинно, і одяг, бути, у, все, людини, душа, і обличчя.
(“У людини повинно бути все прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки”).
Щоб, а думкам, тісно, треба, просторо, писати, так, словам, було.
(“Писати треба так, щоб словам було тісно, а думкам – просторо”).
– Коментар змісту відновлених афоризмів.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Сміятися, без сумніву, люблять усі, адже ми сміємося, коли нам весело, коли гарний настрій, коли смішно, коли хочеться розваг… А чи може сміх бути серйозним? А сумним? Ці запитання можуть здатися безглуздими, бо намагаються поєднати речі, які, на перший погляд, зовсім не сумісні. Але не поспішатимемо з висновком. Оповідання Чехова сьогодні декого зможуть переконати, що сміх – справа дуже серйозна.
III. Робота над новою темою.
– Презентація теми, мети уроку.
– Виразне читання в особах оповідання “Товстий і тонкий” – С. 113.
– Бесіда за запитаннями.
– Як звуть героїв оповідання? (Михайло і Порфирій.)
– Ким вони доводилися один одному? (Вони були шкільними товаришами, давно не бачилися і дуже зраділи зустрічі.)
– Доведіть, що радість героїв була щирою. (“…дивилися один на одного очима, повними сліз”, “Обидва були приємно здивовані”, “…спитав товстий, захоплено дивлячись на друга”)
– Що було причиною зміни настрою тонкого? (Товстий розповів про те, що дослужився до чину таємного радника.)
– Прочитайте епізод “усвідомлення новини” тонким (Від слів “Тонкий раптом зблід, скам’янів” до слів “усі гудзики свого мундира”).
– Як ви думаєте, чому змінилася поведінка тонкого? (Він не чекав такого успіху товариша, можливо, позаздрив йому, розгубився від усвідомлення “важливості” чину товстого.)
– На боці кого із героїв оповідання була ваша прихильність?
– Хто викликав зневагу?
– З кого із героїв ви сміялися?
– Які риси характеру своїх героїв висміює автор?
– Розкрийте зміст епіграфа до уроку.
– Наведіть конкретні приклади висміювання у творі підлабузництва, самоприниження, чиношанування, запопадливості та малодушності.
– Який характер має цей сміх – доброзичливий, м’який чи викривальний, нещадний?
– Чи можна стверджувати, що сміх не завжди супроводжує приємні емоції?
– Опрацювання елементів теорії літератури.
Комічне – те, що викликає сміх. Різновиди комічного – гумор, сатира.
Гумор – це доброзичливий, м’який сміх.
Сатира – сміх викривальний, нещадний.
Іронія – засіб художньої виразності, який надає прихованого глузливого значення удавано серйозним, благопристойним або навіть схвальним твердженням. Зазвичай іронія спрямована на осуд висміюваного явища.
Літературознавча довідка
Підтекст – неявний, прихований “під текстом” зміст художніх образів.
– Бесіда за запитаннями.
– Які відомі вам літературні твори можна назвати комічними?
– Які засоби використовує Чехов, щоб викликати сміх читача?
– На які дві частини можна поділити оповідання “Товстий і тонкий”? (1 частина – до повідомлення героя про свій високий чин, 2 частина – після цього.)
– Які слова повторюються в обох частинах? (“Обидва були приємно здивовані”, “Всі троє були приємно вражені”.)
– Що змінилося в поведінці тонкого? (Він став називати товариша “ваша високість”, додавати догідливе – с, став безглуздо гигикати, “на його обличчі було стільки благоговіння, солодощі й шанобливої кислоти, що товстого знудило”.)
– Які назви можна дати частинам розповіді? Чому? (1 частина – “Зустріч двох друзів”, 2 частина – “Зустріч двох чинів”. Спочатку колишні шкільні товариші ведуть себе як рівні, а потім – відповідно чину.)
– Подумайте, чи залишаться товстий і тонкий друзями. Чому?
– Хто з героїв, на вашу думку, веде себе більш достойно? В чому це проявляється? (Товстий, він не хвалиться високим чином, йому неприємні догідливість і приниження тонкого.)
Завдання. Порівняти Товстого і Тонкого.
План порівняльної характеристики Товстого і Тонкого
1. Як звуть головних героїв?
2. Зовнішній вигляд.
3. Яке фінансове становище кожного?
4. Чим “пахне” від кожного з них?
5. Ким працюють?
6. Які відзнаки мають?
7. Як ставляться до себе та до свого життя?
8. Скільки і як говорять?
9. Як ставляться один до одного на початку зустрічі?
10. Чим закінчилась зустріч друзів дитинства?
Товстий | Тонкий |
– Михайло – Повний – багатий – “… пахло від нього хересом і флердоранжем”; – Працює Таємним радником – займає високий цивільний ранг у царській Росії – Відзнаки: “дві звізди” – знак за внесок у розвиток держави. – Впевнений у собі, самостійний, задоволений життям – Говорить мало – Друг дитинства став вельможею. – Фінал зустрічі: “він одвернувся од тонкого і простяг йому на прощання руку.” | – Порфирій – Худий – бідний – “пахло від нього шинкою і кавовою гущею”; – Працює колезьким асесором – займає невисокий цивільний ранг у царській Росії – Відзнаки: орден Святого Станіслава – орден Російської імперії з 1831 до 1917 року. Найменший по старшинству в списку державних нагород для відзнаки чиновників. – Невпевнений у собі, постійно виправдовується – Говорить багато, мова – плутана, збідніла, багато повторюється – Друг дитинства залишився простим знайомим. – Фінал зустрічі: “потиснув три пальці, уклонився всім тулубом і захихикав, мов китаєць”. |
IV. Рефлексія.
– Над якими ж проблемами змушує нас замислитись А. Чехов в оповіданні “Товстий і тонкий”? (питання добра і зла, соціальну нерівність, людське непорозуміння та взаємовідношення).
– А зараз існують ці проблеми? Отже їх можна назвати вічними! А ці вічні проблеми, мрії і сподівання мов візерунки вплелись в одне маленьке оповідання. І нам з вами вдалось їх розгадати. Л. Толстой говорив: “Чеховские рассказы как кружево, сплетенное целомудренной девушкой; были в старину такие девушки-кружевницы, “вековуши”, они всю жизнь свою, все мечты о счастье влагали в узор”.
V. Домашнє завдання.
I варіант – переказувати оповідання А. Чехова “Товстий і Тонкий” від особи Тонкого.*
II варіант – переказувати оповідання А. Чехова “Товстий і Тонкий” від особи Товстого.*
С 116-127 – читати.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)